14 грудня 2020 року Справа № 280/1447/19
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., розглянувши у письмовому провадженні матеріали заяви поданої в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі № 280/1447/19
за позовом ОСОБА_1
до Господарського суду Запорізької області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Державна судова адміністрація України
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 280/1447/19 за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Державна судова адміністрація України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.05.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.05.2019 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії, бездіяльність Господарського суду Запорізької області відносно не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 22 листопада 2004 року по 31 грудня 2005 року (включно) заробітної плати з урахуванням надбавки за вислугу років, розрахованої відповідно до приписів частини 4 статті 44 Закону України “Про статус суддів” № 2862-ХІІ від 15 грудня 1992 року.
Зобов'язано Господарський суд Запорізької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з урахуванням різниці виплаченої суми недоплачену в період з 22 листопада 2004 року по 31 грудня 2005 року (включно) заробітну плату з урахуванням надбавки за вислугу років, розрахованої відповідно до приписів частини 4 статті 44 Закону України “Про статус суддів” № 2862-ХІІ 15 грудня 1992 року, а саме 20 % від загальної суми щомісячного заробітку, включаючи посадовий оклад, премії, індексацію доходу, надбавки за особливий характер роботи, високі показники, додатковий оклад до щорічної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, а в період з 15 квітня 2005 року по 31 грудня 2005 року (включно) з урахуванням доплати за кваліфікаційний 4 клас.
Зобов'язано Господарський суд Запорізької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , з урахуванням різниці виплаченої суми, заробітну плату за час перебування ним у 2005 році у відпустці та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, виплачену в цей період, з урахуванням донарахованої надбавки за вислугу років.
Зобов'язано Господарський суд Запорізької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію відповідно до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” та компенсацію відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” на суму недоплаченої в період 22 листопада 2004 року по 31 грудня 2005 року надбавки за вислугу років та незаконно недоплачених у 2005 році сум заробітної плати під час відпустки та матеріальної допомоги для вирішення побутових питань.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
11 грудня 2020 року позивачем подано заяву в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши заяву та додані до неї документи, суд зазначає наступне.
Питання щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду врегульовано статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з частиною першою статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною другою статті 383 КАС України передбачено, що у такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" врегульовано, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Судом встановлено, що позивачем в порушення пункту 9 частини другої статті 383 КАС України до заяви не додано документу про сплату судового збору.
Водночас, з поданих матеріалів вбачається, що позивач не є особою, на яку розповсюджуються пільги зі сплати судового збору відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір".
З огляду на викладене, заява позивача не відповідає вимогам, передбаченим частиною другою статті 383 КАС України.
Згідно з частиною п'ятою статті 383 КАС у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Враховуючи викладене, оскільки заяву подано без додержання вимог, встановлених частиною другою статті 383 КАС України, дана заява підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст.ст. 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву ОСОБА_1 подану в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі № 280/1447/19 за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Державна судова адміністрація України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 14 грудня 2020 року.
Суддя А.В. Сіпака