Ухвала від 14.12.2020 по справі 260/4374/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про забезпечення позову

14 грудня 2020 рокум. Ужгород№ 260/4374/20

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Плеханова З.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову подану разом з позовом до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову, якою просять :

1.Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони на здійснення гр. ОСОБА_3 , згідно Дозволу на виконання будівельних робіт № 880 від 29.05.2009 року, будь-якого будівництва (новобудови, реконструкції, переобладнання) за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , до вирішення спору по суті та вступу у законну силу судового рішення.

Дана заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на праві власності належить квартира АДРЕСА_3 . Станом на сьогоднішній день (11.12.2020 року), гр. ОСОБА_3 посилаючись на Дозвіл на виконання будівельних робіт № 880 від 29.05.2009 року , розпочавши на земельних ділянках за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , без відступу 1-н метр, впритул до будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 ,

Заявники зазначають, що будівництво, порушує їх право на обслуговування тильної частини свого будинку, (про що було, чітко обумовлено у мировій угоді від 06 лютого 2012 року, затвердженої ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 17 вересня 2013 року, за що ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошову компенсацію в сумі 50000,00 грн.) та є загрозою обвалу тильної стіни будинку заявників. Крім того в куті на зєднанні тильної несучої стіни із перегородками виявлено обрив будівельної сітки по якій проводиться декоративне шпаклювання, та просідання підлоги в приміщеннях кухні та вітальні, що свідчить про просідання конструктивного елементу - фундаменту, що встановлено Висновком за результатами будівельно-технічного експертного дослідження від 27.08.2020 року № 144БВ.

Разом з із даною заявою заявниками подано позов про визнання незаконним та скасування вказаного Дозволу на виконання будівельних робіт № 880 від 29.05.2009 року, будь-якого будівництва (новобудови, реконструкції, переобладнання) за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 як незаконного.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, дослідивши подані письмові докази суд дійшов до наступного висновку .

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частина перша статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види забезпечення позову, згідно з якою позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

З урахуванням зазначених норм чинного Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При розгляді та вирішенні даної заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості:

- доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову;

-забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; -наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема,

- чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

-імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;

- наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Виходячи з наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.

З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Так, Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" висвітлено позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, зокрема зазначено, що судам необхідно враховувати, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності. Забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

У контексті наведеного суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно будь-якої із сторін у спорі, їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправя сторін.

Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 25.04.2019 у справі №826/10936/18, від 29.01.2020 у справі №640/9167/19, та враховуються при вирішенні даної заяви.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Судом встановлено наступне

ОСОБА_1 , на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_5 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Першої Ужгородської державної нотаріальної контори 01 квітня 2005 року за реєстраційним № 1-802 та зареєстрованого в КП «Ужгородське міжрегіональне бюро технічної інвентаризації 05 квітня 2005 за номером запису 8327 в книзі 39.

ОСОБА_2 , на праві власності належить квартира АДРЕСА_4 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.11.2020 року.

29 травня 2009 року за № 880 гр. ОСОБА_3 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області виданий дозвіл на виконання будівельних робіт з: реконструкції з розширенням власних нежитлових приміщень №1, 2 на власній земельній ділянці по АДРЕСА_6 а під торгово-офісні приміщення та житло в м. Ужгород. Вказаний дозвіл виданий на підставі рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 13.12.2006 року № 354. В даному рішенні зазначено, що дозволи дійсні протягом 2-х років.

Будинок АДРЕСА_7 , який належить на праві власності позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був взятий під охорону держави рішенням виконавчого комітету Закарпатської обласної ради депутатів трудящих від 06.07.1976 № 191 як пам'ятка історії місцевого значення «Будинок, в якому жив і працював ОСОБА_4 », що стверджується повідомленням Департаменту культури Закарпатської ОДА від 21.08.2020 року № 01-12/896 та відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

З повідомлення Департаменту культури Закарпатської ОДА від 21.08.2020 року за № 01-12/897 вбачається, що «відповідно до історико-архітектурного опорного плану м. Ужгород, будинок розташований по АДРЕСА_8 , знаходиться в межах історичного ареалу міста та комплексної охоронної зони пам'яток міста. У зв'язку з цим відповідно до ч. 4 ст. 32 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» за вказаною адресою забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи, без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини."

Крім того, судовим експертом ОСОБА_5 у Висновку за результатами будівельно-технічного експертного дослідження від 27.08.2020 року № 144БВ встановлено, що:

" житловий будинок АДРЕСА_7 - являється памяткою архітектури.

Будівельні роботи, які проводяться поруч з пам'яткою архітектури і мають відношення до конструктивних елементів даної пам'ятки - необхідно узгоджувати із відповідними органами по охороні культурної спадщини шляхом отримання спеціального дозволу. Особливо це стосується будь-яких видів земляних робіт

Причинний зв'язок між демонтажними і будівельними роботами домоволодіння АДРЕСА_6 та пошкодженнями в житловому будинку АДРЕСА_7 , які виникли в період виконання зазначених робіт - наявний.

За результатами проведених досліджень встановлено, що в житловому будинку АДРЕСА_4 , нанесені наступні пошкодження:

Кухня 1-2

- просідання підлоги із плитки (в кухні) 2-3(3-5) мм;

- вертикальні тріщини між несучими стінами 1-2(2-3) мм;

- вертикальні тріщини між несучою стіною та перегородкою 2-3 мм;

- тріщини по периметру вікна та інще (волосяні);

Кімната 1-1

- просідання підлоги із плитки 2-3(3-4) мм;

- вертикальні тріщини між несучою стіною та перегородками 2-3 мм;

Фасад

- пошкодження цегляно-саманної кладки стіни тильного фасаду;

- косі тріщини в стіні фасаду;

- відшарування і відпадання шару штукатурки

- вивітрювання глиняного розчину з кам'яного фундаменту.

В ході додаткової фіксації пошкоджень 25.08.2020 судовим експертом було встановлено, що тріщини між тильною несучою стіною і перегородками збільшилися до 3-4 мм, а також збільшилося просідання підлоги до 5 мм в окремих місцях."

Експертом було вивчено досліджено "Оригінал памяткоохоронних зобовязань на охоронний номер 133 на 21 аркуші, з приводу чого ним констатовано у Висновку:

"Відповідно до Попереднього висновку № 306 від 14.04.2005 "про можливість проведення прибудови та реконструкції з облаштуванням мансардного поверху і ремонту будинку № 3 по вулиці Ерделі в м. Ужгороді. який є памяткою історії міста Ужгорода місцевого значення. охоронний № 133" будівля, що розташована по АДРЕСА_7 є складовою частиною історично сформованого архітектурно-містобудівельного ансамблю центральної частини міста. Будівля збудована в ХІХ ст., входить в комплекс АДРЕСА_6 .

На підтвердження зазначених вище обставин, а саме щодо факту проведення будівельних робіт громадянкою ОСОБА_3 , позивачами надано копії ряд документів,зокрема: копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01 квітня 2005 року , копія Витягу з ДРРПННМ про реєстрацію права власності від 24.11.2020 р., копія витягу з Висновку судового будівельно-технічного експертного дослідження від 17.08.2020 року №Д0032/2020; копія повідомлення Департаменту культури Закарпатської ОДА від 21.08.2020 року №01-12/896; копія повідомлення Департаменту культури Закарпатської ОДА від 21.08.2020 року №01-12/897, копія повідомлення Департаменту культури Закарпатської ОДА від 21.10.2020 року №01-12/1143,копія висновку за результатами будівельно-технічного експертного дослідження від 27.08.2020 року № 144БВ;

Наведені фактичні обставини та аналіз вищезазначених норм законодавства, дають суду підстави для висновку про обґрунтованість доводів позивачів щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі.

При вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти, та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення адміністративного позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких подано адміністративний позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль.

Суд бере до уваги приписи частини першої статті 9 Конституції України, відповідно до якої чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, та і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного прав Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" ефективний засіб - це запобігання тому щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

У відповідності до ч. 4 ст. 9 Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля( Орхуська Конвенція)ратифіковано Законом N 832-XIV ( 832-14 ) від 06.07.99 ) судові процедури «мають забезпечувати адекватні та ефективні засоби правового захисту, включаючи у разі потреби засоби правового захисту у формі судової заборони, і бути справедливими, неупередженими, своєчасними».

У Керівництві про впровадженню Орхуської Конвенції , яке ООН видало у 2014 році, зазначено , що «Промежуточное судебное запрещение, также известное как предварительное или временное судебное запрещение, - это запрещение, выносимое судом или трибуналом перед полномасштабным слушанием дела в суде. В тех случаях, когда ущерб наносится или может быть нанесен, или когда свод правил, предназначенных для охраны здоровья иблагосостояния людей, нарушается или может быть нарушен, суду или трибуналу могут быть предоставлены полномочия по изданию судебного запрещения с целью сохранить статус-кво или восстановить ситуацию в ее прежнем состоянии до разрешения данного вопроса. В случаях, касающихся окружающей среды, может быть достаточным показать, чтонарушаются или могут быть нарушены соответствующие законы или нормативные положения. В чрезвычайных ситуациях или другихсерьезных случаях трибунал иногда выносит предварительное запрещение ex parte, не проводя слушаний, а на основе судебных прений".

Таким чином, оскільки факт виконання будівельних робіт третьою особою до вирішення спору є таким, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду. У будь-якому випадку, здійснення будівельних робіт до надання судом оцінки правомірності підстави для їх проведення нівелює зміст самого судового розгляду цієї справи.

Наведені фактичні обставини дають суду підстави для висновку про обґрунтованість доводів позивачів щодо існування підстав для забезпечення позову.

Крім того, суд вважає, що заявниками були надані переконливі докази щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди інтересам осіб до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Згідно ч.1 ст.154 КАСУ заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

У відповідності до вимог ст. 156 КАСУ ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Керуючись ст. ст. 150- 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1.Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю про забезпечення позову - задовольнити.

2.Вжити заходів забезпечення позову шляхом: накладення заборони на здійснення гр. ОСОБА_3 , згідно Дозволу на виконання будівельних робіт № 880 від 29.05.2009 року, будь-якого будівництва (новобудови, реконструкції, переобладнання) за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , до вирішення спору по суті та вступу у законну силу судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно ч.8 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя З.Б.Плеханова

Попередній документ
93500093
Наступний документ
93500095
Інформація про рішення:
№ рішення: 93500094
№ справи: 260/4374/20
Дата рішення: 14.12.2020
Дата публікації: 16.12.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Залишено без руху (16.06.2022)
Дата надходження: 06.06.2022
Предмет позову: про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування дозволу на будівництво
Розклад засідань:
18.01.2021 16:00 Закарпатський окружний адміністративний суд
11.02.2021 10:30 Восьмий апеляційний адміністративний суд
23.02.2021 15:00 Закарпатський окружний адміністративний суд
25.02.2021 09:30 Восьмий апеляційний адміністративний суд
30.03.2021 13:30 Закарпатський окружний адміністративний суд
17.05.2021 13:30 Закарпатський окружний адміністративний суд
01.07.2021 15:00 Закарпатський окружний адміністративний суд
28.07.2021 15:00 Закарпатський окружний адміністративний суд
06.08.2021 00:00 Закарпатський окружний адміністративний суд
06.08.2021 14:30 Закарпатський окружний адміністративний суд
25.10.2021 13:30 Закарпатський окружний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЗАВЕРУХА ОЛЕГ БОГДАНОВИЧ
ЗАТОЛОЧНИЙ ВІТАЛІЙ СЕМЕНОВИЧ
КОВАЛЕНКО Н В
НОС С П
суддя-доповідач:
ЗАВЕРУХА ОЛЕГ БОГДАНОВИЧ
ЗАТОЛОЧНИЙ ВІТАЛІЙ СЕМЕНОВИЧ
КОВАЛЕНКО Н В
НОС С П
ПЛЕХАНОВА З Б
відповідач (боржник):
Виконавчий комітет Ужгородської міської ради в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю
Державна архітектурно-будівельна інспекція України
Державна архітектурно-будівельної інспекція України
Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Тернопільській області
заявник апеляційної інстанції:
Павленко Ольга Юріївна
позивач (заявник):
Олійник Роман Богданович
Попович Василь Войтехович
Попович Олена Іванівна
представник позивача:
Кухта Ольга Василівна
представник третьої особи:
Майстренко Наталія Миколаївна
суддя-учасник колегії:
БОЛЬШАКОВА ОЛЕНА ОЛЕГІВНА
ГІНДА ОКСАНА МИКОЛАЇВНА
КАЧМАР ВОЛОДИМИР ЯРОСЛАВОВИЧ
КУРИЛЕЦЬ А Р
КУХТЕЙ Р В
МІКУЛА О І
НІКОЛІН ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ
СТРЕЛЕЦЬ Т Г
ЧИРКІН С М
ШЕВЧУК С М