про залишення позовної заяви без руху
14 грудня 2020 рокум. Ужгород№ 260/4323/20
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради про визнання протиправним рішення та скасування реєстрації повідомлення,
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради, у якій останній просить:
- визнати протиправним рішення Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради щодо реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт за №220 від 05.05.2020 року.
- скасувати реєстрацію повідомлення про початок будівельних робіт №220 від 05.05.2020 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровану Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради.
Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважаю, що він не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.2 ст.287 КАС України встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як видно із описової частини позовної заяви, позивач зазначає, що у період з 02 квітня 2020 року по 17 липня 2020 року процесуальні строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 363 КАС України були зупинені, в тому числі строки щодо оскарження рішення Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради щодо реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт зва №220 від 05.05.2019 року, а відтак, позивач переконаний, що адміністративний позов подається в межах встановленого строку звернення до суду.
Однак, суд зазначає, що позивачем оскаржується рішення Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради від 05.05.2020 року, до суду позивач звернувся із даним адміністративним позовом лише 03.12.2020 року, що підтверджується штампом поштового відділення на конверті в якому надійшла позовна заява, тобто із пропущенням шестимісячного строку на звернення до суду, встановленого нормами КАС України.
Відповідно до вимог ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частинами 1 та 2 ст.123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Проте, будь-які окремі заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та обґрунтування поважності причин його пропуску до позовної заяви не додано.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Отже, позивач не визначив процесуальний статус третіх осіб, а саме не зазначив на стороні позивача або відповідача мають бути залучені треті особи.
Таким чином, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі окремого клопотання/заяви з відповідним обґрунтуванням про залучення до участі у справі третіх осіб, в якому визначити статус третіх осіб, а також на які права та обов'язки третіх осіб, може вплинути прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду:
- окремої заяви відповідно до вимог ч.6 ст.161 КАС України про поновлення строку звернення з обґрунтуванням строку пропуску звернення до суду із даним позовом;
- окреме клопотання/заява з відповідним обґрунтуванням про залучення до участі у справі третіх осіб.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради про визнання протиправним рішення та скасування реєстрації повідомлення - залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Я. М. Калинич