83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
20.06.07 р. Справа № 16/150
Суддя Господарського суду Донецької області В.В.Манжур
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
При секретарі Москаленко О.О. , розглянувши матеріали справи
за позовом Орендне підприємствр “Шахта ім. О.Ф. Засядко» м. Донецьк
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “АТТ-моторс» м. Донецьк
про стягнення 59 825 грн. 01 коп.
За участю:
Представників сторін :
від позивача: Савран О.О. по дор.
від відповідача : Васильев В.Г. - директор
Ухвалою господарського суду Донецької області 15.05.2007р. порушено провадження по справі за позовом Орендного підприємства “Шахта ім. О.Ф. Засядко» м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “АТТ-моторс» м. Донецьк про стягнення 59 825 грн. 01 коп. , з яких : 55 800 грн. 00 коп. - сума передплати , за оплачений , але не отриманий товар . 4 025 грн. 01 коп. - 3 % річних .
Представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні надано клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийнято до розгляду та задоволено. Крім цього, роз'яснено вимоги ст.811 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається те , що відповідач не виконав взяте на себе зобов'язання , а саме не поставив згідно договіру поставки № 893 від 17.12.2003р. товар ( автомобіль ГАЗ -33021 - хлібний фургон з будою та газоболонне обладнання CARGAZ -3543 ) , в наслідок чого ним були понесені збитки та нараховані 3 % річних за користування чужими грошовими коштами .
Представник відповідача проти наявності збитків ( не поверненої суми передплати ) не заперечує , але письмовий відзив на заявлені вимоги не представив .
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
17.12.2003р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 893 .
21.01.2004р. між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №1 до договору № 893 , а 10.12.2004р. - додаткова угода № 2 .
Данний договір за своєю правовою природою є договіром поставки .
Так , відповідно до ст. 698 ЦК України за договором поставки організація поставщик зобов'язується передати у певні строки організації - покупцеві у властність товар . Договір поставки є двостороннім договором і передбачає взаємні зобов'язання сторін .
Згідно зазначеного договору ( п.1.1. ) та додаткових угод до нього поставщик ( відповідач) зобов'язаний передати у власність покупцю ( позивачу) товар ( автомобіль ГАЗ -33021 - хлібний фургон з будою та газоболонне обладнання CARGAZ -3543 ) в кількості за ціною , що вказана в додатку № 1 до договору - специфікації № 3 від 10.12.2004р. .
Згідно ст. 171 ЦК України , взаємні зобов'язання за договором повинні виконуватись одночасно , якщо в закону , договору або змісту зобов'язання не впливає інше .
Укладений між сторонами договір передбачає певний порядок виконання взаємних зобов'язань , а саме : позивач зобов'язаний здійснити предоплату в розмірі 100 % за змістом договору - п.4.1. , а відповідач поставити товар на протязі 10 банківських днів з моменту передплати - п.3.2. договору .
В виконання вимог договору позивач здійснив передплату в розмері 57 300 грн. на підставі платіжних доручень : № 19287 , 19288 від 15.12.2004р.
В порушення вимог договору відповідач не постави товар ( автомобіль ГАЗ -33021 - хлібний фургон з будою та газоболонне обладнання CARGAZ -3543 ) , але здійснив часткове повернення передплати : 500 грн. - на підставі платіжного доручення № 38 від 27.03.2006р, 1000 грн- на підставі платіжного доручення № 9 від 26.0.2007р.
З приводу не поставки товару позивачем на адресу відповідача були направлена претензія з вимогою повернення суми передплати - лист від 22.01.2007 за № 38 , яка зі сторони останнього була залишена без відповіді та задоволення.
За загальним правилом , одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається ( ст. 162 ЦК УРСР) . Між тим , за змістом ч.2 ст. 213 ЦК УРСР , якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора , він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків .
Таким чином , позивач просить стягути з відповідача ( поставщика) суму непоставленої , але оплаченої продукції в розмірі 55 800 грн. 00 коп.
Представник відповідача проти наявності не допоставленої продукції на суму 55 800 грн. 00 коп. не заперечує .
Відповідач не представив суду доказів перерахування суми передплати на розрахунковий рахунок відповідача , на підставі чого суд робить висновок , що сума передплати є не поверненою до теперішнього часу , розмір збитків понесених позивачем з данного приводу складає 55 800 грн. 00 коп.
Згідно ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних за користування чужими грошовими коштами в розмері 4 025 грн. 01 коп.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В даному випадку предметом спору є не грошове зобов'язання , а матеріальне зобов'язання - поставка товару , на підставі чого позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних є не обгрунтовними та такими , що не підлягають задоволенню .
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач суму боргу ( передплати ) не оспорив .
Позовні вимоги обгрунтовані і підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України Господарський суд судові витрати покладає на відповідача по справі пропорційно розміру задоволених вимог .
Враховуючи вищевикладене, суд на підставі ст.ст. 526, 530 , 625 ЦК України, керуючись ст.49, 82-85 ГПК України,-
Позовні вимоги Орендного підприємства “Шахта ім. О.Ф. Засядко» м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “АТТ-моторс» м. Донецьк про стягнення 59 825 грн. 01 коп. , з яких : 55 800 грн. 00 коп. - сума передплати , за оплачений , але не отриманий товар . 4 025 грн. 01 коп. - 3 % річних, задовольнити частково .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АТТ-моторс» м. Донецьк на користь Орендного підприємства “Шахта ім. О.Ф. Засядко» м. Донецьк - 55 800 грн. 00 коп. - сума передплати , за оплачений , але не отриманий товар , 558 грн. 00 коп. - витрати по сплаті держмита, 118 грн. 00 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити .
Видати наказ після набуття рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).
Рішення підписне 20.06.2007р.
Суддя
Надруковано 3 прим.
1 прим. - у справу
2 прим. - сторонам
Виконавець - Подолян О.О.