14 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/6389/20
категорія 102010000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Громадська організація "Проти придурків та ідіотів" про визнання бездіяльності, зобов'язання розглянути звернення,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся суду з позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Громадська організація "Проти придурків та ідіотів", в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо розгляду його звернення від 10.02.2020;
- зобов'язати Офіс Генерального прокурора розглянути його звернення від 10.02.2020 в установленому законом порядку.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 10 лютого 2020 року він спільно з ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про звернення громадян" звернулись до Офісу Генерального прокурора із зверненням, в якому вказували, на недотримання прокурором Житомирської області ОСОБА_3 вимог пункту 3 розділу IV Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 28 березня 2019 №51, при погодженні повідомлення від 23.12.2019 про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України. Разом з тим, позивач вказує, що жодної відповіді на вказане звернення він не отримав, з огляду на що вважає, що Офіс Генерального прокурора порушив вимоги Закону України "Про звернення громадян" та допустив протиправну бездіяльність щодо розгляду його звернення від 10.02.2020, а тому ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою від 29 квітня 2020 року у відкриття провадження в справі №240/6389/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, третя особа - Громадська організація "Проти придурків та ідіотів" про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання розглянути звернення - відмовлено у зв'язку з непідсудністю позову адміністративному суду.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою від 29.04.2020 ОСОБА_1 оскаржив її до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено, скасовано ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року, а матеріали адміністративного позову направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.07.2020 головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №240/6389/20 було визначено суддю Черняхович Ірину Едуардівну.
Ухвалою судді від 07 серпня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №240/6389/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Крім того, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі 25 серпня 2020 року було надіслано на адресу ОСОБА_1 , що зазначена ним в позовній заяві, а також на адреси місцезнаходження Офісу Генерального прокурора та Громадської організації "Проти придурків та ідіотів", що зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, що повернулись на адресу суду, ОСОБА_1 та Громадська організація "Проти придурків та ідіотів" та Офіс Генерального прокурора отримали 31 серпня 2020 року (а.с.80-82).
Разом з тим, станом на дату розгляду справи відповідач своїм правом на заперечення щодо заявлених позовних вимог не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надіслав.
Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до норм ст.ст. 257, 262 КАС України дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Матеріали справи підтверджується, що 10 лютого 2020 року ОСОБА_1 спільно з підозрюваним у кримінальному провадженні №12019060190000611 ОСОБА_2 звернулись до Генерального прокурора України ОСОБА_4 із заявою, яку надіслали на електронну пошту Офісу Генерального прокурора ops@gp.gov.ua заяву, в якій просили:
- визнати матеріали перевірки УДАС оформлені довідкою від 04.05.2018 року, яку надано УСБУ в Житомирській області, висновки експертизи про те, що обсяги виконаних робіт та витрат в актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідках про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 не відповідали фактичним, оскільки були завищені недопустимими доказами у кримінальному провадженні №12019060190000611;
- скасувати повідомлення про підозру від 23.12.2019 у кримінальному провадженні № 12019060190000611 ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України;
- зобов'язати компетентну посадову особу Коростишівської місцевої прокуратури у кримінальному провадженні №12019060190000611 вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей у кримінальному провадженні №12019060190000611 про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
- звернутись до слідчого судді з клопотанням переглянути та скасувати ухвалу про продовження строку відсторонення від посади ОСОБА_2 (а.с.68-79).
Не отримавши у встановлені Законом України "Про звернення громадян" строки відповіді Офісу Генерального прокурора на вищезазначену заяву від 10.02.2020, ОСОБА_5 звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів, врегульовано Законом України від 02.10.1996 № 393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон №393/96-ВР).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ст. 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Статтею 4 Закону № 393/96-ВР визначено які рішення, дії (бездіяльність) можуть бути оскаржені. Так, до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Відповідно до статті 5 Закону № 393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Згідно з статтею 7 Закону № 393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
У випадку, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Згідно з частинами 1, 3 статті 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
За правилами статті 18 Закону № 393/96-ВР громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону № 393/96-ВР, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Станом на дату звернення позивача до Офісу Генерального прокурора із заявою від 10.02.2020 порядок розгляду звернень громадян, запитів і звернень народних депутатів України, комітетів Верховної Ради України, депутатів місцевих рад, строки їх розгляду у Генеральній прокуратурі України був врегульований Інструкцією про порядок розгляду звернень і запитів та особистого прийому громадян в органах прокуратури України, затвердженою Наказом Генеральної прокуратури України від 20.12.2017 № 357, зареєстрованим в Міністерстві
юстиції України 16 січня 2018 року за № 65/31517 (далі - Інструкція №357).
Відповідно до пунктів 4 та 5 розділу ІІ Інструкції №357 звернення осіб з питань досудового розслідування, які не є учасниками кримінального провадження, розглядаються в порядку та строки, передбачені законодавством про звернення громадян. Натомість, скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, а також на вироки, рішення, ухвали, постанови судів розглядаються в порядку та в межах, передбачених кримінальним, цивільним, господарським процесуальним законодавством, з урахуванням рішень та висновків Конституційного Суду України.
Пунктом 1 розділу ІІІ Інструкції №357 закріплено, що звернення, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Згідно з пунктами 8-10 розділу ІІІ Інструкції №357 усі звернення та запити, що надійшли до органів прокуратури, підлягають попередньому розгляду. Попередній розгляд передбачає ознайомлення зі змістом звернень та запитів, перевірку правильності оформлення та належності порушених у них питань до компетенції прокуратури.
Попередній розгляд звернень і запитів після їх реєстрації здійснюється в Генеральній прокуратурі України - підрозділами з організації особистого прийому громадян, розгляду звернень та запитів (далі - відповідальні підрозділи).
За результатами попереднього розгляду щодо кожного звернення і запиту визначеними у пункті 9 цього розділу особами у межах повноважень приймається одне з таких рішень: 1) передання для розгляду керівнику органу прокуратури або його заступнику відповідно до розподілу обов'язків; 2) передання для розгляду відповідному структурному підрозділу Генеральної прокуратури України або регіональної чи місцевої прокуратури, прокурору органу прокуратури; 3) направлення за територіальністю та/або належністю; 4) повернення заявнику з наданням відповідних роз'яснень; 5) залишення без розгляду за наявності підстав, визначених статтею 8 Закону України "Про звернення громадян".
За правилами пунктів 19-20 розділу ІІІ Інструкції №357, звернення громадян, оформлені без дотримання вимог статті 5 Закону України "Про звернення громадян", із відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня їх надходження повертаються заявникам відповідальними підрозділами, керівниками місцевих прокуратур або їх першими заступниками та заступниками, керівниками структурних підрозділів цих прокуратур, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 Закону України "Про звернення громадян".
Звернення громадян, у яких порушені питання не належать до повноважень органів прокуратури, відповідно до статті 7 Закону України "Про звернення громадян" відповідальними підрозділами, керівниками місцевих прокуратур або їх першими заступниками та заступниками, керівниками структурних підрозділів цих прокуратур у термін не більше п'яти днів надсилаються за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянин, який подав звернення. Якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, воно в той самий строк повертається громадянину з відповідним роз'ясненням. У разі необхідності заявнику роз'яснюються компетенція органів прокуратури, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненні питань, функції Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та право на звернення до суду. Забороняється направляти звернення громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Відповідно до пункті 1-2 розділу ІV Інструкції №357 звернення громадян вирішуються у строк не більше одного місяця від дня надходження до прокуратури. Звернення, що не потребують додаткового вивчення і перевірки, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів, якщо інший строк не встановлено спеціальним законом.
Водночас, звернення, у яких викладені доводи не потребують перевірки чи додаткового вивчення і за результатами розгляду яких надаються роз'яснення, у тому числі про судовий порядок оскарження прийнятого рішення, вирішуються невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх надходження до прокуратури.
Згідно з пунктом 7 розділу V Інструкції №357 за результатами розгляду звернень приймається одне з таких рішень: задоволено - наведені у зверненні доводи визнано обґрунтованими і за результатами вжито заходів до поновлення прав і законних інтересів заявника (прийнято відповідне процесуальне рішення за результатами вирішення скарги на дії, рішення слідчого або прокурора; пред'явлено позов; здійснено вступ у справу, порушену за позовами інших осіб; внесено апеляційну, касаційну скарги або заяву про перегляд судового рішення; надано письмову вказівку відповідно до статті 26 Закону України "Про прокуратуру"); відмовлено у задоволенні (відхилено) - вимоги заявника, викладені у зверненні, визнано необґрунтованими; роз'яснено - надано роз'яснення щодо компетенції органів прокуратури, вимог законодавства.
Звернення вважається вирішеним, якщо розглянуто всі порушені у ньому питання, заявнику надано відповідь (п. 8 розділу V Інструкції №357).
В контексті зазначених норм Закону № 393/96-ВР та Інструкції №357, суд дійшов до висновку, що Офіс Генерального прокурора зобов'язаний був у межах визначеного строку надати ОСОБА_1 повну та достовірну відповідь на його заяву від 10.02.2020.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, будь-яких доказів розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.02.2020 та надання (надсилання) йому відповіді за результатами такого розгляду, відповідач до суду не надав. Вказане свідчить про недотримання відповідачем вимог Закону № 393/96-ВР щодо об'єктивного і вчасного розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.02.2020.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.02.2020 є протиправною.
Застосовуючи механізм захисту права, порушеного суб'єктом владних повноважень та його відновлення, керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне зобов'язати Офіс Генерального прокурора розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.02.2020 в установленому Законом України «Про звернення громадян» порядку.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб'єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб'єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Згідно з частиною 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене та встановлені обставини справи, які перевірені зібраними доказами у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
У зв'язку з відсутність документально підтверджених судових витрат позивача, пов'язаних з розглядом даної справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 250, 255, 257, 262, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011; код ЄДРПОУ 00034051), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Громадська організація "Проти придурків та ідіотів" (вул. Гагаріна, 48, м. Коростишів, Житомирська область, 12501; код ЄДРПОУ 41029047) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання розглянути звернення - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора (вул.Різницька, 13/15, м. Київ, 01011; код ЄДРПОУ 00034051) щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 10 лютого 2020 року.
Зобов'язати Офіс Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011; код ЄДРПОУ 00034051) розглянути заяву ОСОБА_1 від 10 лютого 2020 року в установленому Законом України «Про звернення громадян» порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Е.Черняхович