14 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/17873/20
категорія 112030100
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шимонович Р. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, у якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо встановлення ОСОБА_1 при перерахунку пенсії з 01.01.2016 року основного розміру пенсії 70% відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.01.2016 із збереженням основного розміру пенсії в розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.
02.12.2020 року представник відповідача надіслав на адресу суду клопотання про зупинення провадження у справі. Клопотання мотивовано тим, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду України перебуває справа №510/1286/16-а предметом розгляду якої, є, зокрема, питання фактичного встановлення строкових меж триваючого правопорушення у сфері реалізації соціальних прав та застосування процесуальних строків для звернення до суду за захистом цих прав.
Розглянувши клопотання представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Судом з'ясовано, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року прийнято до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справу №510/1286/16-а за позовом до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (яке є правонаступником управління Пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Зі змісту ухвали Верховного Суд вбачається, що предметом спору у даній справі є наявність підстав щодо врахування для обчислення пенсії сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних та ювілейних свят та інших виплат.
При цьому, передача справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду зумовлена винятковою проблемою у необхідності формування відповідних правових позицій, внаслідок надання відповіді на такі питання:
1. Чи можуть судами застосовуватися у спорах стосовно соціального захисту (для обмеження розміру належних особі сум соціальних виплат) шестимісячні строки звернення до суду, встановлені процесуальним законом - КАС України (стаття 99 в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, та стаття 122 в чинній редакції), якщо предметом спору є неотримання особою регулярних (щомісячних тощо) соціальних виплат, які суб'єкт владних повноважень з власної вини не виплачував фізичній особі або виплачував у неповному розмірі?
2. Чи можуть суди застосовувати строки звернення до суду, встановлені процесуальним законом - КАС України (стаття 99 в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, та стаття 122 в чинній редакції), для фактичного встановлення строкових меж (може граничним меж) триваючого правопорушення у сфері реалізації соціальних прав та відповідно цим строком обмежувати доступ особи до суду?
3. Чи може бути факт нездійснення перевірки особою, якій державою призначено пенсію або інші постійні соціальні виплати, правильності нарахування уповноваженими суб'єктами владних повноважень конкретних сум таких виплат або невчасне звернення з відповідним позовом до адміністративного суду підставою для судового захисту її прав лише у межах останніх шести місяців, що передують даті звернення до суду?
4. Чи можуть суди не застосовувати відповідний процесуальний строк, а відповідно до частини шостої статті 7 КАС України використовувати як аналогію закону до всіх зазначених вище спорів положення частини другої статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статей 51, 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в яких міститься норма, згідно з якою нараховані (первинно встановлені за відповідною заявою фізичної особи) суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком?
Предметом спору в даній справі є правомірність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення відсоткового розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення під час проведення її перерахунку.
Як вже зазначалось, предметом спору у справі № 510/1286/16-а є визнання неправомірними дій управління ПФУ щодо неврахування для обчислення пенсії сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних та ювілейних свят та інших виплат; зобов'язання управління ПФУ здійснити перерахунок пенсії як державному службовцю з дати її призначення - 17 липня 2009 року на виконання статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу", з урахуванням середньомісячної суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних та ювілейних свят та інших виплат за 24 календарних місяця.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що підстави для задоволення клопотання про зупинення провадження у даній справі відсутні, оскільки не встановлено обставини, які б свідчили про неможливість розгляду даної справи до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі № 510/1286/16-а.
Отже, клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зупинення провадження в даній справі задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 236, 243, 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зупинення провадження у справі №240/17873/20 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №510/1286/16-а.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Р.М.Шимонович