Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про передачу справи до іншого суду
11 грудня 2020 р. Справа № 120/202/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Чучко В.М., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
09.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, в якій просить:
- визнати протиправними дії Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо нарахування невірної величини та виплати неповного середнього розміру грошового забезпечення, нарахованого на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.03.2020 року у справі №120/202/20-а;
- зобов'язати Донецький прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України нарахувати та сплатити ОСОБА_1 суму середнього розміру грошового забезпечення згідно із рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2020 року у справі №120/202/20-а, з врахуванням висновків суду від 24 березня 2020 року у справі №120/202/20-а, з врахуванням висновків суду у даній адміністративній справі та з урахуванням раніше сплачених коштів;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не вчинення дій, направлених на нарахування та виплату ОСОБА_1 рівноцінної та повної компенсації податку на прибуток з доходів фізичних осіб, утриманого із суми середнього розміру грошового забезпечення, нарахованого на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.03.2020 року у справі №120/202/20-а;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) сплатити ОСОБА_1 рівноцінну та повну компенсацію податку на прибуток з доходів фізичних осіб, утриманого із суми середнього розміру грошового забезпечення, нарахованого на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.03.2020 року у справі №120/202/20-а.
Вирішуючи питання про призначення заяви ОСОБА_1 до розгляду, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно з ч.3 ст.27 КАС України підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається цим Кодексом.
Судом встановлено, що заява ОСОБА_1 від 03.12.2020 року по справі №120/202/20-а подана в порядку ст.383 КАС України.
Згідно з приписами ч.1 ст.383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Як вбачається з положень п. 13 ч. 1 ст. 4 КАС України рішенням суду є рішення саме того суду першої інстанції, в якому вирішуються позовні вимоги.
Із наведених норм слідує, що рішення, дії чи бездіяльність, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, за загальним правилом, оскаржуються до суду, яким ухвалено рішення.
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що заявник просить визнати протиправними дії, бездіяльність, прийняті та вчинені на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.03.2020 року по справі №120/202/20-а.
А отже, рішення від 24.03.2020 року по справі №120/202/20-а прийнято Вінницьким окружним адміністративним судом.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.317 КАС України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.
Суд, який розглядає справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі Zand проти Австрії зазначив, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч.1 ст.6 ЄСПЛ передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції (п.п.24-25 рішення у справі Сокуренко і Стригун проти України).
Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
У зв'язку з тим, що загальними положеннями КАС України не передбачено вирішення питання про повернення заяви (в порядку ст.383 КАС України) позивачу для звернення до належного суду чи передачу заяви до належного адміністративного суду у разі встановлення, що вона належить до предметної юрисдикції (підсудності) іншого суду, для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, необхідно застосувати аналогію закону, а саме: в даному випадку п.2 ч. 1ст. 29 КАС України.
Пунктом 2 ч.1 ст.29 КАС України передбачено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ч.8 ст.29 КАС України, передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Згідно з ч.6 ст.29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4 - 6 ч.1 цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заяву ОСОБА_1 слід передати для розгляду до суду першої інстанції, яким прийнято рішення по справі №120/202/20-а, а саме - Вінницького окружного адміністративного суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 29, 30, 248, 256, 383 КАС України, -
Заяву ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України, на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду по справі №120/202/20-а від 24.03.2020 року - передати на розгляд Вінницькому окружному адміністративному суду (місцезнаходження: вул. Брацлавська, 14, м. Вінниця, 21001).
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідні суди.
Суддя В.М. Чучко