Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 травня 2020 р. Справа№200/412/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
за участю
секретаря судового засідання Дьяченка Є.І.,
розглянув в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
10 січня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач, Маріупольське ОУ ПФУ), надісланий на адресу суду 30 грудня 2019 року, в якому позивач просив:
1. визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського ОУ ПФУ від 04 жовтня 2019 року № 32 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
2. зобов'язати Маріупольське ОУ ПФУ зарахувати до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи:
- у Маріупольському спеціалізованому управлінні № 3 спеціалізованого треста по ремонту металургійних печей та обладнання «Донбасдомнаремонт» з 18 квітня 1988 року по 16 квітня 1994 року за Списком № 1;
- на Маріупольському металургійному комбінаті імені «Ілліча» з 27 листопада 1995 року по 24 січня 2008 року за Списком № 2;
3. зобов'язати Маріупольське ОУ ПФУ призначити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» з моменту звернення з заявою про призначення пенсії, тобто з 25 вересня 2019 року.
Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.
16 січня 2020 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі № 200/412/20-а; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; задовольнив клопотання позивача та витребував у відповідача докази.
14 лютого 2020 року суд постановив ухвалу про розгляд справи в порядку загального позовного провадження; призначив підготовче засідання на 13 березня 2020 року.
13 березня 2020 року суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10 квітня 2020 року.
У зв'язку з перебуванням головуючого у справі судді у щорічній основній відпустці в період з 08 по 22 квітня 2020 року на підставі наказу від 25 березня 2020 року № 61/В-г судове засідання для розгляду справи по суті з 10 квітня 2020 року відкладено до 24 квітня 2020 року.
24 квітня 2020 року судове засідання для розгляду справи по суті відкладено до 12 травня 2020 року у зв'язку з відсутністю доказів належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.
Про дату, час і місце проведення судового засідання учасники справи повідомлені з дотриманням вимог КАС України.
Учасники справи/їх представники у судове засідання не з'явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі.
Враховуючи, що участь у судовому засіданні є правом учасника справи, передбаченим п. 2 ч. 3 ст. 44 КАС України, а також відсутність встановлених ст. ст. 205, 223 КАС України підстав для відкладення розгляду справи, справа розглянута за відсутності учасників справи.
У зв'язку з неявкою всіх учасників справи на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
П. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України установлений карантин.
Відповідно до п. 3 Розділу VІ «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. ст. 47, 79, 80,114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, в тому числі розгляду адміністративної справи, продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Таким чином, справа розглянута в межах строку, визначеного КАС України з урахуванням положень п. 3 Розділу VІ «Прикінцеві положення» цього Кодексу.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 04 жовтня 2019 року відповідач прийняв рішення № 32, яким відмовив йому в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Позивач вважав рішення Маріупольського ОУ ПФУ від 04 жовтня 2019 року № 32 протиправним і таким, що підлягає скасуванню, з таких підстав.
Позивач доводив, що 22 вересня 2019 року досяг 55-річного віку та набув право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 114, оскільки його страховий стаж становить 39 років 1 місяць 23 дні, а пільговий - 29 років 8 місяців 25 днів.
Стверджував, що пенсійний орган протиправно не врахував до пільгового стажу:
- за Списком № 1 період роботи у Маріупольському спеціалізованому управлінні № 3 спеціалізованого тресту по ремонту металургійних печей та обладнання «Донбасдомнаремонт» з 18 квітня 1988 року по 16 квітня 1994 року на посаді електрозварника ручного зварювання, що складає 5 років 11 місяців 29 днів; та
- за Списком № 2 період роботи на «Маріупольському металургійному комбінаті імені Ілліча» з 27 листопада 1995 року по 24 січня 2008 року на посаді електрозварника та слюсаря-ремонтника, що складає 12 років 1 місяць 28 днів.
З огляду на викладене позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.
Правомірність свого рішення відповідач обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 претендував на призначення пенсії за віком на підставі п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, однак у нього відсутній необхідний пільговий стаж.
На цій підставі відповідач просив відмовити в позові.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
На виконання вимог ст. 90 КАС України суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС України кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Іллічівським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 17 лютого 2000 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
З 17 березня 2005 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений у його паспорті.
Відповідач - Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42171861) зареєстроване як юридична особа 31 травня 2018 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) внесений запис за номером 1 274 134 0000 015352, в стані припинення не перебуває.
Матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 свідчать, що 25 вересня 2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком.
Разом з заявою про призначення пенсії від 25 вересня 2019 року, зареєстрованою за № 6101, позивач надав такі документи: довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, паспорт, трудову книжку серії НОМЕР_3 , довідку Кальміусько-Нікольського об'єднаного районного військового комісаріату від 20 серпня 2019 року № 458, довідку державного навчального закладу «Бердянський машинобудівний професійний ліцей» від 05 вересня 2019 року № 66, довідку приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» від 11 вересня 2019 року № 687 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (за період роботи з 25 січня 2008 року по 11 вересня 2019 року), заяву про спосіб виплати пенсії, що відображено в розписці-повідомленні.
В переліку документів, яких недостатньо для призначення пенсії, посадова особа Маріупольського ОУ ПФУ вказала на необхідність подання довідки про заробітну плату за період страхового стажу до 01 липня 2000 року, проте строк подання цього документа не визначений.
Суд зауважує, що в розписці-повідомленні відсутні будь-які відмітки, які б свідчили, що для вирішення порушеного ОСОБА_1 питання посадові особи Маріупольського ОУ ПФУ пропонували останньому подати інші додаткові документи, крім довідки про заробітну плату.
Окрім перелічених вище документів, в матеріалах пенсійної справи наявні картки обліку фактично відпрацьованого часу на роботах із шкідливими і важкими та особливо шкідливими умовами праці за період з січня 2015 року по вересень 2019 року, видані цехом переробки шлаків приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча».
04 жовтня 2019 року в. о. заступника начальника Маріупольського ОУ ПФУ Шайтан Н., за участю начальника відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій № 5 ОСОБА_2 , начальника юридичного відділу Блюм К., головних спеціалістів відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій № 5 Омельченко О. та Курган Ю., розглянув заяву ОСОБА_1 від 25 вересня 2019 року, зареєстровану за № 6101, про призначення пенсії за віком згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, і прийняв рішення № 32 про відмову в призначенні пенсії.
Рішення про відмову в призначенні пенсії відповідач обґрунтував таким.
Для призначення пенсії ОСОБА_1 надав такі документи: заяву, копію трудової книжки серії НОМЕР_4 ; довідку № 66 від 05 вересня 2019 року; довідку № 458 від 20 серпня 2019 року; довідку № 687 від 11 вересня 2019 року; копії паспорта та ідентифікаційного номеру.
Покликаючись на приписи п. 2 ч. 2 ст. 114 розділу ХІV «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Закону № 1058, пенсійний орган зазначив, що станом на день звернення заявнику виповнилося 55 років, загальний стаж роботи становить 39 років 1 місяць 23 дні, пільговий стаж за Списком № 2 складає 11 років 6 місяців 28 днів.
На цій підставі відповідач вирішив, що через відсутність необхідного пільгового стажу роботи ОСОБА_1 слід відмовити в призначенні пенсії згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.
Пенсійний орган дійшов висновку, що право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (за Списком № 2) ОСОБА_1 набуде після досягнення ним 56 років.
Позивачу роз'яснено, що у разі незгоди з прийнятим рішенням, воно може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Суд зауважує, що в рішенні Маріупольського ОУ ПФУ від 04 жовтня 2019 року № 32 взагалі не зазначено, які періоди роботи позивача пенсійний орган зарахував до загального стажу, а які - до пільгового; не вказано, які періоди роботи не були враховані до пільгового стажу та на якій підставі.
Як свідчать відомості ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії, за розрахунком пенсійного органу страховий стаж ОСОБА_1 становить 39 років 1 місяць 23 дні; пільговий стаж за Списком № 2 - 11 років 6 місяців 28 днів.
З приводу конкретних періодів роботи ОСОБА_1 , записи про які містяться в трудовій книжці НОМЕР_3 , та їх зарахування/незарахування до страхового і пільгового стажу відповідно до даних ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії, суд встановив такі обставини:
Запис 1 - з 01 вересня 1979 року по 15 липня 1982 року навчання в Бердянському СГПТУ № 11; запис внесений на підставі диплома серії НОМЕР_5 .
Період навчання з 01 вересня 1979 року по 15 липня 1982 року (2 роки 10 місяців 15 днів) пенсійний орган зарахував до страхового стажу.
Запис 2 - 15 липня 1982 року на підставі наказу від 12 липня 1982 року № 516 ОСОБА_1 прийнятий на роботу до Бердянського заводу дорожніх машин у механоскладальний цех № 7 електрозварником на полуавтоматичних машинах 3 розряду.
Запис 3 - 01 жовтня 1982 року на підставі наказу від 19 жовтня 1982 року № 635 звільнений за п. 3 ст. 36 Кодексу законів про працю України у зв'язку з призовом до Збройних Сил СРСР.
Період роботи з 16 липня 1982 року по 01 жовтня 1982 року (2 місяці 16 днів) пенсійний орган зарахував до страхового стажу.
Запис 4 - з 04 жовтня 1982 року по 12 грудня 1985 року служба в Радянській Армії; запис внесений на підставі військового квитка серії НОМЕР_6 .
Період військової служби з 04 жовтня 1982 року по 09 грудня 1985 року (3 роки 2 місяці 6 днів) пенсійний орган зарахував до страхового стажу.
Запис 5 - 24 березня 1986 року на підставі наказу від 31 березня 1986 року № 25к прийнятий на роботу до Вінницької СПНК-588 електрозварником 3 розряду.
Запис 6 - 01 вересня 1986 року на підставі наказу від 01 вересня 1986 року № 104к звільнений у зв'язку з переходом на іншу роботу.
Період роботи з 24 березня 1986 року по 01 вересня 1986 року (5 місяців 8 днів) пенсійний орган зарахував до страхового стажу.
Запис 7 - 02 вересня 1986 року на підставі наказу від 24 вересня 1986 року № 150-к прийнятий на роботу до Ужгородського комбінату хлібобулочних продуктів № 1 в порядку переведення слюсарем 5 розряду.
Запис 8 - 25 вересня 1987 року на підставі наказу від 28 вересня 1987 року № 147к звільнений за ст. 38 Кодексу законів про працю УРСР за власним бажанням.
Період роботи з 02 вересня 1986 року по 25 вересня 1987 року (1 рік 24 дні) пенсійний орган зарахував до страхового стажу.
Запис 9 - 01 жовтня 1987 року на підставі наказу від 01 жовтня 1987 року № 604 прийнятий на роботу на станцію Батево Львівської залізниці практикантом помічника складальника потягів.
Запис 10 - 02 листопада 1987 року на підставі наказу від 03 листопада 1987 року № 677 переведений помічником складальника потягів.
Запис 11 - 02 листопада 1987 року на підставі наказу від 03 листопада 1987 року № 677 звільнений за ст. 38 Кодексу законів про працю УРСР у зв'язку з переїздом на нове місце проживання.
Період роботи з 01 жовтня 1987 року по 21 березня 1988 року (5 місяців 21 день) пенсійний орган зарахував до страхового стажу.
Запис 12 - 18 квітня 1988 року на підставі наказу від 18 квітня 1988 року № 43-к прийнятий на роботу до Ждановського спеціалізованого управління № 3 тресту по ремонту металургійних печей та обладнання «Донбасдомнаремонт» електрозварником ручного зварювання 3 розряду.
Запис 13 - 01 лютого 1989 року на підставі наказу від 27 січня 1989 року № 11 присвоєний 4 розряд електрозварника ручного зварювання.
Запис 14 - 02 січня 1992 року на підставі наказу від 31 грудня 1991 року № 132 присвоєний 5 розряд електрозварника ручного зварювання.
Запис 15 - 16 квітня 1994 року на підставі наказу від 18 квітня 1994 року № 37-к звільнений за ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням.
Робота ОСОБА_1 в Маріупольському спеціалізованому управлінні № 3 спеціалізованого тресту по ремонту металургійний печей і обладнання «Донбасдомнаремонт» (раніше - Ждановському спеціалізованому управлінні № 3 спеціалізованого тресту по ремонту металургійний печей та обладнання «Донбасдомнаремонт») електрозварником ручного зварювання на автогенозварювальній ділянці з 18 квітня 1988 року; електрозварником ручного зварювання 4 розряду на автогенозварювальній ділянці з 01 лютого 1989 року; електрозварником ручного зварювання 5 розряду на автогенній ділянці з 02 листопада 1992 року по 16 квітня 1994 року також підтверджена архівною довідкою комунальної установи «Трудовий архів м. Маріуполя» від 16 листопада 2017 року № 3592/05-01, витягом з наказу Ждановського спеціалізованого управління № 3 спеціалізованого тресту по ремонту металургійний печей та обладнання «Донбасдомнаремонт» від 18 квітня 1988 року № 43-к; витягом з наказу Маріупольського спеціалізованого управління № 3 спеціалізованого тресту по ремонту металургійний печей і обладнання «Донбасдомнаремонт» від 18 квітня 1994 року № 37-к; особовою карткою позивача.
Позивачем також надані наказ Маріупольського спеціалізованого управління № 3 спеціалізованого тресту по ремонту металургійний печей і обладнання «Донбасдомнаремонт» від 02 лютого 1994 року № 10 «Про атестацію робочих місць за умовами праці», відповідно до якого професія електрозварника ручного зварювання, код професії (1753-а) 19906, Список № 1, розділ ІІІ (доповнення від 09 серпня 1991 року № 591) включена до переліку професій, робота за якою дає право на пільгове пенсійне забезпечення; висновок державної експертизи умов праці від 20 травня 1991 року № 02-06/3-07, наданий Управлінням з праці та соціальних питань Донецької обласної державної адміністрації, відповідно до якого п. 4.1.3 - професія електрозварника ручного зварювання (доповнення № 1 від 09 серпня 1991 року (1030100а, 1030200а, 1030300а, 1030400а-1753а, 1020200а-1753г) включена до Списку № 1.
Період роботи з 18 квітня 1988 року по 16 квітня 1994 року (5 років 11 місяців 29 днів) пенсійний орган зарахував до страхового стажу. До пільгового стажу цей період не зарахований.
Запис 16 - 04 травня 1994 року на підставі наказу від 04 травня 1994 року № 11-оп прийнятий на роботу до малого ремонтного підприємства «Такт» електрозварником зі зміною монтажника 5 розряду.
Запис 17 - 05 жовтня 1994 року на підставі наказу від 10 жовтня 1994 року № 31 звільнений за ст. 36 Кодексу законів про працю України за угодою сторін.
Період з 04 травня 1994 року по 05 жовтня 1994 року (5 місяців 2 дні) пенсійний орган зарахував до страхового стажу.
Запис 18 - 17 жовтня 1994 року на підставі наказу від 12 жовтня 1994 року № 38-ок прийнятий на роботу до товариства з обмеженою відповідальністю «Каркас-Буд» на монтажну дільницю № 1 електрозварником 5 розряду.
Запис 19 - 03 липня 1995 року на підставі наказу від 03 липня 1995 року № 29-ок звільнений за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України.
Період роботи з 17 жовтня 1994 року по 03 липня 1995 року (8 місяців 17 днів) пенсійний орган зарахував до страхового стажу.
Запис 20 - 27 листопада 1995 року на підставі наказу від 23 листопада 1995 року № 223 прийнятий на роботу до орендного підприємства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» в цех шлакопереробки електрозварником 5 розряду.
Запис 21 - 25 січня 2008 року на підставі наказу від 25 січня 2008 року № 228 переведений там же слюсарем-ремонтником 4 розряду.
Запис 22 - 20 лютого 2008 року на підставі наказу від 20 лютого 2008 року № 67 цех переробки шлаків і відходів виробництва перейменовано на цех переробки шлаків.
Запис 23 - 21 вересня 2009 року на підставі розпорядження від 21 вересня 2009 року № 4867 переведений там же слюсарем-ремонтником 5 розряду.
Запис 24 - відкрите акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» перейменовано на публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча».
Запис 25 - 25 серпня 2015 року на підставі розпорядження від 21 серпня 2015 року № 9354 переведений в цех переробки шлаків слюсарем-ремонтником, механслужба, бригада по ремонту кранів 5 розряду.
Запис 26 - публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» перейменовано на приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча».
Запис 27 - 27 квітня 2016 року на підставі наказу від 26 квітня 2016 року № 4141 переведений в цех переробки шлаків, механслужба, бригада з ремонту обладнання цеху, слюсарем-ремонтником 5 розряду.
Запис 28 - 13 грудня 2019 року на підставі розпорядження від 13 грудня 2019 року № 1331 звільнений за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України у зв'язку з виходом на пенсію.
Період роботи з 27 листопада 1995 року по 31 грудня 2003 року (8 років 1 місяць 5 днів) пенсійний орган зарахував до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований.
Період роботи з 01 січня 2004 року по 24 січня 2008 року (4 роки 0 місяців 24 дні) пенсійний орган зарахував до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований.
Період роботи з 25 січня 2008 року по 31 жовтня 2015 року (7 років 9 місяців 7 днів) пенсійний орган зарахував до страхового стажу і до пільгового стажу за Списком № 2.
Період роботи з 01 листопада 2015 року по 30 серпня 2016 року (10 місяців) пенсійний орган зарахував до страхового стажу і до пільгового стажу за Списком № 2.
Період роботи з 31 серпня 2016 року по 31 серпня 2016 року (1 день) пенсійний орган зарахував до страхового стажу, до пільгового стажу цей період не зарахований.
Період роботи з 01 вересня 2016 року по 29 січня 2017 року (4 місяці 29 днів) зарахував до страхового стажу і до пільгового стажу за Списком № 2.
Період роботи з 30 січня 2017 року по 31 січня 2017 року (2 дні) пенсійний орган зарахував до страхового стажу, до пільгового стажу цей період не зарахований.
Період роботи з 01 лютого 2017 року по 25 травня 2017 року (3 місяці 25 днів) пенсійний орган зарахував до страхового стажу і до пільгового стажу за Списком № 2.
Період роботи з 26 травня 2017 року по 31 травня 2017 року (6 днів) пенсійний орган зарахував до страхового стажу, до пільгового стажу цей період не зарахований.
Період роботи з 01 червня 2017 року по 27 липня 2017 року (1 місяць 27 днів) пенсійний орган зарахував до страхового стажу і до пільгового стажу за Списком № 2.
Період роботи з 28 липня 2017 року по 31 липня 2017 року (4 дні) пенсійний орган зарахував до страхового стажу, до пільгового стажу цей період не зарахований.
Період роботи з 01 серпня 2017 року по 30 серпня 2018 року (1 рік 1 місяць) пенсійний орган зарахував до страхового стажу і до пільгового стажу за Списком № 2.
Період роботи з 31 серпня 2018 року по 31 серпня 2018 року (1 день) пенсійний орган зарахував до страхового стажу, до пільгового стажу цей період не зарахований.
Період роботи з 01 вересня 2018 року по 31 серпня 2019 року (1 рік) пенсійний орган зарахував до страхового стажу і до пільгового стажу за Списком № 2.
Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) містять інформацію про спеціальний стаж роботи ОСОБА_1 в приватному акціонерному товаристві «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» за період з січня 2000 року по листопад 2019 року, код підстави для обліку спец стажу - ЗПЗ013Б1.
Як свідчить п. 2 Довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства (додаток 3 до Порядку формування та подання страхувальникам звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905), код підстави - «ЗПЗ01ЗБ1» з 05 січня 1991 року проставляється працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць.
Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
На час виникнення спірних правовідносин Закон № 1058 діяв у редакції від 01 січня 2019 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 114 на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
При цьому, ч. 5 ст. 114 Закону № 1058 визначено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до ч. ч. 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
В свою чергу, п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі - Порядок № 383).
Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Список № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах був затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173.
Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення» затверджений Список 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах.
09 серпня 1991 року Кабінет Міністрів СРСР прийняв постанову № 591 «Про внесення доповнень і змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення».
На підставі постанови Кабінету Міністрів СРСР від 09 серпня 1991 року № 591 до Списку 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, внесені такі доповнення: робочі ремонтних служб, зайняті ремонтом обладнання в місцях його встановлення на дільницях (робочих місцях) діючих виробництв, де основні робочі, які ведуть технологічний процес, користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1: слюсарі-ремонтники, електрогазозварники, електрозварники ручного зварювання, електромонтери по ремонту і обслуговуванню електрообладнання.
До Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, включені: робітники ремонтних служб, зайняті ремонтом устаткування в місяцях його встановлення на дільницях (робочих місцях) діючих виробництв, де основні робітники, які здійснюють технологічний процес, користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 1: слюсарі-ремонтники, електрогазозварники, електрозварники ручного зварювання, газорізальники, електромонтери по ремонту і обслуговуванню електроустаткування, електрослюсарі.
Отже, професія «електрозварника» включена до Списку № 1.
Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, включав професію слюсаря-ремонтника.
Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, а також Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, включали професію слюсаря-ремонтника.
Отже, професія «слюсаря-ремонтника» передбачена Списком № 2.
Аналіз наведених вище правових норм в контексті спірних правовідносин зумовлює висновок, що право на пенсію за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 мають чоловіки після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць.
Суд зауважує, що з огляду на положення ч. 5 ст. 114 Закону № 1058 до стажу роботи, що дає право на пенсію відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 цього Закону також підлягає зарахуванню стаж роботи, що дає право на пенсію за віком відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 цього Закону, тобто на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць.
Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788).
Ст. 62 Закону № 1788 установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
П. 6 Постанови № 656 установлено, що в трудову книжку вносяться такі відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу роботу, звільнення. Записи про найменування роботи або посади, на яку прийнятий працівник, здійснюються: для робочих відповідно до найменування професій, зазначених в Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робочих; для службовців відповідно до найменування посад, зазначених в Єдиній номенклатурі посад службовців, або відповідно до штатного розкладу.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Порядок № 637 визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.
За приписами абз. абз. 1-2 п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
П. 10 Порядку № 383 передбачає, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку № 637.
Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти таких висновків.
Основним документом, що підтверджує трудовий стаж, є трудова книжка.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право особи на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Отже, уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в тому випадку, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні відомості в ній.
Порядок звернення за призначенням пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.
Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку, що передбачено ч. 2 ст. 44 Закону № 1058.
Окремо суд зауважує, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, визначені п. 2.1. Порядку № 22-1.
Так, згідно з пп. 2 п. 2.1. Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії, крім іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
П. 4.1. Порядку № 22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Згідно з приписами п. 4.2. Порядку № 22-1 4.2. при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Відповідно до п. 1.7. Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.
Відповідно до п. 4.3. Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абз. 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно з п. 4.7. Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Висновки суду по суті позовних вимог.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з прийняттям Маріупольським ОУ ПФУ рішення від 04 жовтня 2019 року № 32 про відмову в призначенні пенсії.
Цим рішенням ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 через відсутність необхідного пільгового стажу.
Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, рішення Маріупольського ОУ ПФУ від 04 жовтня 2019 року № 32 належить перевірити на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.
Надаючи оцінку правомірності відмови Маріупольського ОУ ПФУ в призначенні пенсії, суд виходить з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні від 04 жовтня 2019 року № 32.
Перш за все, суд вважає за необхідне відзначити, що рішення Маріупольського ОУ ПФУ від 04 жовтня 2019 року № 32 не відповідає критерію обґрунтованості.
Так, в рішенні, яке є предметом спору, пенсійний орган обмежився вказівкою на те, що страховий стаж заявника на день звернення за призначенням пенсії становить 39 років 1 місяць 23 дні; пільговий стаж за Списком № 2 - 11 років 6 місяців 28 днів.
При цьому, відмовляючи позивачеві в призначенні пенсії, Маріупольське ОУ ПФУ в своєму рішенні не вказало, які саме періоди роботи не врахувало до пільгового стажу і з якої саме причини.
Судом встановлено, що в період з 18 квітня 1988 року по 16 квітня 1994 року ОСОБА_1 працював в Маріупольському спеціалізованому управлінні № 3 тресту по ремонту металургійних печей та обладнання «Донбасдомнаремонт» електрозварником ручного зварювання, тобто за професією, яка включена до Списку № 1.
Ці обставини підтверджені записами №№ 12-15 в трудовій книжці, архівною довідкою комунальної установи «Трудовий архів м. Маріуполя» від 16 листопада 2017 року № 3592/05-01, витягом з наказу Ждановського спеціалізованого управління № 3 спеціалізованого тресту по ремонту металургійний печей та обладнання «Донбасдомнаремонт» від 18 квітня 1988 року № 43-к; витягом з наказу Маріупольського спеціалізованого управління № 3 спеціалізованого тресту по ремонту металургійний печей і обладнання «Донбасдомнаремонт» від 18 квітня 1994 року № 37-к; особовою карткою позивача, наказом Маріупольського спеціалізованого управління № 3 спеціалізованого тресту по ремонту металургійний печей і обладнання «Донбасдомнаремонт» від 02 лютого 1994 року № 10 «Про атестацію робочих місць за умовами праці» та висновком державної експертизи умов праці від 20 травня 1991 року № 02-06/3-07, наданим Управлінням з праці та соціальних питань Донецької обласної державної адміністрації.
Відомості ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії свідчать, що пенсійний орган зарахував період роботи з 18 квітня 1988 року по 16 квітня 1994 року (5 років 11 місяців 29 днів) до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований.
Щодо правомірності незарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду його роботи з 18 квітня 1988 року по 16 квітня 1994 року суд зазначає таке.
Робота позивача за професією, включеною до Списку № 1, підтверджена належним чином оформленими записами у трудовій книжці, а також наданими суду іншими письмовими доказами.
Суд враховує, що відповідач не довів належними і допустимим доказами, що під час прийняття заяви від ОСОБА_1 посадові особи Маріупольського ОУ ПФУ виконали вимоги п. 4.2. Порядку № 22-1 і, дійшовши висновку про недостатність документів (в тому числі уточнюючих довідок, наказів про проведення атестації робочих місць тощо), письмово повідомили про це заявника і встановили строк для подання додаткових документів, тобто виконали вимоги п. 1.7 Порядку № 22-1.
Крім того, відповідач не довів належними і допустимими доказами, що для перевірки відомостей про роботу ОСОБА_1 в Маріупольському спеціалізованому управлінні № 3 спеціалізованого тресту по ремонту металургійний печей і обладнання «Донбасдомнаремонт» скористався правами, передбаченими ч. 3 ст. 44 Закону № 1058.
Таким чином, Маріупольське ОУ ПФУ протиправно не врахувало період роботи ОСОБА_1 з 18 квітня 1988 року по 16 квітня 1994 року в Маріупольському спеціалізованому управлінні № 3 спеціалізованого тресту по ремонту металургійний печей і обладнання «Донбасдомнаремонт» до пільгового стажу заявника, а цей період підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 1.
Судом встановлено, що в період з 27 листопада 1995 року по 24 січня 2008 року ОСОБА_1 працював в приватному акціонерному товаристві «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» електрозварником, а з 25 січня 2008 року по 13 грудня 2019 року - на цьому ж підприємстві слюсарем-ремонтником.
В період з листопада 1995 року по грудень 2019 року організаційно-правова форма підприємства, на якому працював позивач, неодноразово змінювалася (орендне підприємство, відкрите акціонерне товариство, публічне акціонерне товариство, а нині приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»).
Ці обставини встановлені на підставі записів №№ 20-28 в трудовій книжці.
Відомості ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії свідчать, що Маріупольське ОУ ПФУ зарахувало:
до страхового стажу позивача періоди роботи: з 27 листопада 1995 року по 31 грудня 2003 року (8 років 1 місяць 5 днів); з 01 січня 2004 року по 24 січня 2008 року (4 роки 0 місяців 24 дні); з 25 січня 2008 року по 31 жовтня 2015 року (7 років 9 місяців 7 днів); з 01 листопада 2015 року по 30 серпня 2016 року (10 місяців); з 31 серпня 2016 року по 31 серпня 2016 року (1 день); з 01 вересня 2016 року по 29 січня 2017 року (4 місяці 29 днів); з 30 січня 2017 року по 31 січня 2017 року (2 дні); з 01 лютого 2017 року по 25 травня 2017 року (3 місяці 25 днів); з 26 травня 2017 року по 31 травня 2017 року (6 днів); з 01 червня 2017 року по 27 липня 2017 року (1 місяць 27 днів); з 28 липня 2017 року по 31 липня 2017 року (4 дні); з 01 серпня 2017 року по 30 серпня 2018 року (1 рік 1 місяць); з 31 серпня 2018 року по 31 серпня 2018 року (1 день); з 01 вересня 2018 року по 31 серпня 2019 року (1 рік).
до пільгового стажу роботи за Списком № 2: з 25 січня 2008 року по 31 жовтня 2015 року (7 років 9 місяців 7 днів); з 01 листопада 2015 року по 30 серпня 2016 року (10 місяців); з 01 вересня 2016 року по 29 січня 2017 року (4 місяці 29 днів); з 01 лютого 2017 року по 25 травня 2017 року (3 місяці 25 днів); з 01 червня 2017 року по 27 липня 2017 року (1 місяць 27 днів); з 01 серпня 2017 року по 30 серпня 2018 року (1 рік 1 місяць); з 01 вересня 2018 року по 31 серпня 2019 року (1 рік).
При цьому відповідач без будь-якого обґрунтування не врахував до пільгового стажу роботи за Списком № 2 періоди роботи ОСОБА_1 : з 27 листопада 1995 року по 31 грудня 2003 року (8 років 1 місяць 5 днів); з 01 січня 2004 року по 24 січня 2008 року (4 роки 0 місяців 24 дні); з 31 серпня 2016 року по 31 серпня 2016 року (1 день); з 30 січня 2017 року по 31 січня 2017 року (2 дні); з 26 травня 2017 року по 31 травня 2017 року (6 днів); з 28 липня 2017 року по 31 липня 2017 року (4 дні); 31 серпня 2018 року по 31 серпня 2018 року (1 день).
Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) містять інформацію про спеціальний стаж роботи ОСОБА_1 в приватному акціонерному товаристві «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» за період з січня 2000 року по листопад 2019 року, код підстави для обліку спец стажу - ЗПЗ013Б1, що відповідає Списку № 2.
Щодо правомірності незарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 всього періоду роботи з 27 листопада 1995 року по 13 грудня 2019 року в приватному акціонерному товаристві «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» суд зазначає таке.
Робота позивача за професією, включеною до Списку № 2, підтверджена належним чином оформленими записами у трудовій книжці.
Ні в рішенні, яке є предметом спору, ні у відзиві на позовну заяву, відповідач так і не навів доводи, які б дозволяли встановити, чим керувалося Маріупольське ОУ ПФУ, коли одні періоди зараховувало до пільгового стажу за Списком № 2, а інші за аналогічних обставин не зарахувало.
Суд враховує, що відповідач не довів належними і допустимим доказами, що під час прийняття заяви від ОСОБА_1 посадові особи Маріупольського ОУ ПФУ виконали вимоги п. 4.2. Порядку № 22-1 і, дійшовши висновку про недостатність документів (в тому числі уточнюючих довідок, наказів про проведення атестації робочих місць тощо), письмово повідомили про це заявника і встановили строк для подання додаткових документів, тобто виконали вимоги п. 1.7 Порядку № 22-1.
Крім того, відповідач не довів належними і допустимими доказами, що для перевірки відомостей про роботу ОСОБА_1 в приватному акціонерному товаристві «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» скористався правами, передбаченими ч. 3 ст. 44 Закону № 1058.
До того ж на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Таким чином, Маріупольське ОУ ПФУ протиправно не врахувало весь період роботи ОСОБА_1 з 27 листопада 1995 року по 13 грудня 2019 року в приватному акціонерному товаристві «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до пільгового стажу заявника, а цей період підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 2.
Встановлені судом фактичні обставини свідчать, що на день звернення за призначенням пенсії, тобто станом на 25 вересня 2019 року, ОСОБА_1 набув право на призначення пенсії за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.
Так, позивач досяг 55-річного віку, його страховий стаж перевищував 30 років, а пільговий стаж на роботах, передбачених Списком № 2, з урахуванням протиправно не врахованих Маріупольським ОУ ПФУ періодів перевищував 12 років 6 місяців.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення Маріупольського ОУ ПФУ від 04 жовтня 2019 року № 32 про відмову в призначенні пенсії є протиправним.
Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 1, 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС України, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.
Відмовляючи в призначенні позивачу пенсії, відповідач не забезпечив всебічний, повний та об'єктивний розгляд поданих позивачем документів; а відмова в призначенні пенсії є немотивованою.
Оскільки рішення Маріупольського ОУ ПФУ від 04 жовтня 2019 року № 32 є протиправним, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.
Також підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов'язання Маріупольського ОУ ПФУ зарахувати до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, періодів роботи ОСОБА_1 у Маріупольському спеціалізованому управлінні № 3 спеціалізованого тресту по ремонту металургійних печей та обладнання «Донбасдомнаремонт» з 18 квітня 1988 року по 16 квітня 1994 року за Списком № 1 та в приватному акціонерному товаристві «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» з 27 листопада 1995 року по 24 січня 2008 року за Списком № 2.
Позивач просить забезпечити ефективне поновлення його порушеного права шляхом зобов'язання Маріупольського ОУ ПФУ призначити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» з моменту звернення з заявою про призначення пенсії, тобто з 25 вересня 2019 року.
Позивач наголошує на тому, що застосування такого способу захисту порушеного права відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 12 вересня 2018 року у справі № 673/283/17 та від 15 серпня 2018 року у справі № 607/10810/16-а.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Chahal проти Об'єднаного королівства» (заява № 22414/93) зазначив, що ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист (параграф 145).
Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (параграф 75 рішення Європейського суду з прав людини від 05 квітня 2005 у справі «Афанасьєв проти України»).
Суд враховує, що уповноваженим органом для призначення пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого і входить розгляд документів, в тому числі і поданих вперше. Суд не може перебирати компетенцію суб'єктів владних повноважень та досліджувати нові документи, яким не надавалась була оцінка, та встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на призначення пенсії. Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені в ч. 2 ст. 2 КАС України.
Як вже було зазначено судом, в контексті спірних правовідносин для виникнення у позивача права на пенсію за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 114, мають бути дотримані такі умови: 1. досягнення заявником віку 55 років; 2. наявність страхового стажу не менше 30 років; 3. наявність спеціального стажу роботи за Списком № 2 не менше 12 років 6 місяців.
Між сторонами немає спору щодо досягнення позивачем віку та наявності у нього страхового стажу, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.
Єдина, наведена відповідачем, підстава для відмови в призначенні пенсії - відсутність пільгового стажу необхідної тривалості. Однак, судом встановлено, що пільговий стаж роботи ОСОБА_1 перевищує 12 років 6 місяців, що дає останньому право на пенсію за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання Маріупольського ОУ ПФУ призначити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» з моменту звернення з заявою про призначення пенсії, тобто з 25 вересня 2019 року, також підлягають задоволенню.
Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн (квитанція від 23 грудня 2019 року).
Суд задовольнив вимоги позивача повністю, а тому на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського ОУ ПФУ підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору у сумі 768,40 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 42171861, місцезнаходження: 87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 04 жовтня 2019 року № 32 про відмову в призначенні пенсії.
3. Зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
період роботи у Маріупольському спеціалізованому управлінні № 3 спеціалізованого тресту по ремонту металургійних печей та обладнання «Донбасдомнаремонт» з 18 квітня 1988 року по 16 квітня 1994 року за Списком № 1;
період роботи в приватному акціонерному товаристві «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» з 27 листопада 1995 року по 24 січня 2008 року за Списком № 2.
4. Зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» з моменту звернення з заявою про призначення пенсії від 25 вересня 2019 року, зареєстрованою за № 6101, тобто з 25 вересня 2019 року.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 3 розділу VІ «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
8. Повне судове рішення складено 21 травня 2020 року.
Суддя Т.О. Кравченко