Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 грудня 2020 р. Справа№200/10059/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Галатіної О.О. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом заяви ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Бахмутсько - Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 42172734, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 35, 84500) про зобов'язання до вчинення певних дій щодо перерахунку пенсії на пільгових умовах,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Бахмутсько - Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання до вчинення певних дій щодо перерахунку пенсії на пільгових умовах.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням відповідача в призначенні пенсії було відмовленов призначенні пенсії на пільгових умовах. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року по справі № 200/14372/19-а вищезазначена відмова відповідача у призначенні пенсії за віком на пільгових вимогах була визнана протиправною та було зобов'язано відповідача повторно розглянути вищезазначену заяву про призначення позивачу пенсії на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки усіх даних обставин даної справи. 09 жовтня 2020 року позивач звернувся до Бахмутсько - Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою про допризначення пенсії по заробітній платі відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням відповідача від 13 жовтрня 2020 року позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах.
Позивач вважає рішення відповідача протиправним.
Ухвалою суду від 02 листопада 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без повідомлення (виклику) сторін.
20 листопада 2020 року на адресу суду надано відзив, в якому відповідач зазначив, що у зв'язку з тим, що м. Кіровське та м. Шахтарськ знаходиться на території де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, неможливо провести перевірку довідок по заробітній платі, які надані підприємствами, що знаходяться на території де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з'ясував наступні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_2 , ІПН НОМЕР_1 , взятий на облік як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, що підтверджується відповідною довідкою управління соціального захисту населення від 30 березня 2016 року № 1442028719, згідно з якою позивач постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 і перемістився та зареєструвався за адресою: АДРЕСА_3 , 02 жовтня 2019 року звернувся до Бахмутсько - Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду в Донецькій області із заявою № 1715 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-4 від 09 липня 2003 року та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-708 від 02 березня 2015 року.
07 жовтня 2019 року відповідачем було прийняте рішення № 15 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду Донецької області адміністративний позов ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Скасувати рішення Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42172734, місцезнаходження: вул. Миру, м. Бахмут, Донецька область, 84500) від 7 жовтня 2019 року за №15 про відмову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорту серії НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), у призначенні пільгової пенсії. Зобов'язано Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 1715 від 2 жовтня 2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, прийнявши до уваги архівні довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній: №12-02\3414 від 16 вересня 2010 року, №12-02\4385 від 30 листопада 2010 року, №05-02\3412 від 16 вересня 2010 року, видані ЗАТ Орендним підприємством «Шахта «Жданівська», довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній: №04-681, 04-682, №04683 від б липня 2010 року, видані Відокремленим виробничим підрозділом «Шахта «Никанор-Нова», довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній: №13\8\23-976, №13\8\23-976\1, №13\8\23-976-2 від 1 серпня 2018 року, видані "Государственным предприятием «Торезантрацит» обособленным подразделением (Управление ремонтно-строительных и природоохранных работ)", довідки з Наказів №327-к від 13 червня 1994 року, №459-п від 21 вересня 1999 року, з урахуванням висновків суду про те, що підлягають врахуванню до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: на "Государственном предприятии «Торезантрацит» обособленном подразделении (Управлении ремонтно-строительных и природоохранных работ) - з 28 грудня 1989 року по 2 березня 1990 року в якості учня гірничого робітника очисного забою, з 2 березня 1990 року по 30 березня 1990 року в якості гірничого робітника очисного забою, та з 10 вересня 1990 року по 13 березня 1994 року в якості гірничого майстра підземного, а також на орендному підприємстві «Шахта «Жданівська» - з 18 березня 1994 року по 15 червня 1995 року в якості майстра підземного, з 31 липня 1996 року по 30 квітня 1997 року в якості гірничого робітника очисного забою, з 15 серпня 1987 року по 18 вересня 1987 року та з 6 липня 1988 року по 8 вересня 1988 року в якості електрослюсаря підземного, а також у Відокремленому виробничому підрозділі» Шахта «Никанор-Нова» - з 6 липня 1987 року по 30 липня 1987 року у якості електрослюсаря підземного.
Ухвалою суду від 10 серпня 2020 року внесено виправлення до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.01.2020 у справі № 200/14372/19-а шляхом зазначення у третьому абзаці його резолютивної частини слів «за Списком 1 відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"» після слів «Зобов'язати Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42172734, місцезнаходження: вул. Миру, м. Бахмут, Донецька область, 84500) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорту серії НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) № 1715 від 2 жовтня 2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах».
09 жовтня 2020 року позивач звернувся до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою № 2801 про допризначення пенсії по заробітній платі відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
До пенсійної справи позивачем були надані відповідачу наступні документи: довідки по заробітній платі: від 01 серпня 2018 року № 1318/23-976/1 за період з 01 грудня 1989 року по 31 березня 1990 року в «Торезантрацит» ОП «Управління ремонтно - будівних та природоохоронних робіт» та від 01 серпня 2018 року № 13/8/23-976/2 за період робот з 01 вересня 1990 року по 31 березня 1994 року в «Торезантрацит» ОП «Управління ремонтно - будівних та природоохоронних робіт», а також: № 05-02/3412 від 16 вересня 2010 року за період робот з 01 березня 1994 року по 31 березня 1997 року на ВАТ Орендне підприємство шахта «Жданівська» м. Кіровське Донецької області.
Рішенням Бахмутсько - Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13 жовтня 2020 року за № 52 позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з тим, що м. Кіровське та м. Шахтарськ знаходиться на території де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, неможливо провести перевірку довідок по заробітній платі, які надані підприємствами, що знаходяться на території де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".
Як передбачено Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України (його територіальні органи) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Одними з основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до покладених завдань і функцій, саме Пенсійний фонд України є суб'єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому згідно з вимогами частини 2 статті 4 КАС України їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.
Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Згідно п.2 Розділу Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлений порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону, згідно якої особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Суд зазначає, що указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Тимчасові заходи для забезпечення підтримки осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VII статтею 1 Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. 30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (зазначене розпорядження є чинним відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/18327/14 від 09 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 04.2015р.). Крім того, згідно додатку до вказаного розпорядження та постанови Кабінету Міністрів України від 17.03.2015р. № 254-VIII "Про визнання окремих районів, міст,селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" до визначених на законодавчому рівні пунктів належить і місто Первомайськ Луганської області, яке тимчасово перебуває під окупацією, а на території Луганської області до теперішнього часу триває антитерористична операція.
Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року.
На виконання вимог Закону № 1669 Кабінетом Міністрів України 07.11.2014 року прийнято Розпорядження № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення", яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.
Відповідно до Розпорядження КМУ від 07.11.2014 року № 1085-р місто Жданівка та місто Шахтарськ входять до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Приписами частини 1 статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" № 1207-VII від 15.04.2014 року передбачено, що тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що частиною 2 статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" встановлено, що Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Приписами статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
З аналізу вищезазначених положень, суд приходить до висновку про те, що органи, які призначають пенсію мають право перевіряти надані заявником документи, а саме вимагаючи відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряючи обґрунтованість їх видачі.
Суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували той факт, що відповідач вчиняв хоча б якісь дії для перевірки інформації, зазначеної у довідки по заробітній платі: від 01 серпня 2018 року № 1318/23-976/1 за період з 01 грудня 1989 року по 31 березня 1990 року в «Торезантрацит» ОП «Управління ремонтно - будівних та природоохоронних робіт» та від 01 серпня 2018 року № 13/8/23-976/2 за період робот з 01 вересня 1990 року по 31 березня 1994 року в «Торезантрацит» ОП «Управління ремонтно - будівних та природоохоронних робіт», а також: № 05-02/3412 від 16 вересня 2010 року за період робот з 01 березня 1994 року по 31 березня 1997 року на ВАТ Орендне підприємство шахта «Жданівська» м. Кіровське Донецької області.
Також, суд звертає увагу, що відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.
Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28 серпня 2018 року у справі № 175/4336/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17 та від 27 лютого 2019 року у справі № 423/3544/16-а.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» від 23.02.2016 року ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами».
Отже, державні органи повинні приймати документи, видані окупаційною владою, у тих випадках, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
Також, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п. 53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п. 59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Суд зазначає, що законодавством на сьогоднішній день не врегульовано порядок надання та використання інформації, яка необхідна для підтвердження позивачем права на призначення пенсії коли доступ у позивача до такої інформації відсутній з причин, що не залежать від його волі.
Тобто, через законодавчу прогалину не забезпечується захист прав громадян, які, незважаючи на втрату житла та інших соціальних благ, разом з членами своєї родини переїхали на іншу територію України з метою продовжити працювати на благо України.
Таким чином, суд вважає, що рішення відповідача № 52 від 13 жовтня 2020 року про відмову позивачу в перерахунку пенсії по заробітній платі прийнято без повного з'ясування усіх обставин справи та дослідження не у повному обсязі документів наданих позивачем при зверненні із заявою про призначення пенсії, а, отже, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Приймаючи до уваги те, що повноваження щодо призначення пенсії та здійснення нарахування та виплати пенсії позивачу відносяться до виключної компетенції Пенсійного фонду України та є їх дискреційними повноваженнями, суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади.
Відповідно до абз.2 ч.4 ст. 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене, суд вважаєа за необхідне, з метою ефективного захисту прав позивача, вийти за межі позовних вимог та задовольнити їх шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 13 жовтня 2020 року за № 52 про відмову у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з тим, що м. Кіровське та м. Шахтарськ знаходиться на території де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, неможливо провести перевірку довідок по заробітній платі, які надані підприємствами, що знаходяться на території де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись Конституцією України, , ст.ст. 2, 9, 77, 133, 139, 241-246, 262, 263, 291, 371 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання до вчинення певних дій щодо перерахунку пенсії на пільгових умовах - задовольнити.
Скасувати рішення Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42172734, місцезнаходження: вул. Миру, м. Бахмут, Донецька область, 84500) від 13 жовтня 2020 року за № 52 про відмову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорту серії НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42172734, місцезнаходження: вул. Миру, м. Бахмут, Донецька область, 84500) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорту серії НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) № 2801 від 09 жовтня 2020 року про допризначення пенсії по заробітній платі відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», врахувавши при розрахунку її розміру для обчислення пенсії: № 13/8/23-976/1 від 01 серпня 2018 року за період роботи з 01 грудня 1989 року по 31 березня 1990 року в «Торезантрацит» ОП «Управління ремонтно - будівних та природоохоронних робіт» міста Шахтарськ Донецької області, а також за № 13/8/23-976/2 від 01 серпня 2018 року за період роботи з 01 вересня 1990 року по 31 березня 1994 року в «Торезантрацит» ОП «Управління ремонтно - будівних та природоохоронних робіт» міста Шахтарськ Донецької області, видані підприємством «Торезантрацит» ОП «Управління ремонтно - будівних та природоохоронних робіт» міста Шахтарськ Донецької області, а також довідку за № 05-02/3412 від 16 вересня 2010 року за період роботи з 01 березня 1994 року по 31 березня 1997 року на ВАТ орендне підприємство шахта «Жданівська» міста Кіровське Донецької області, яка видана ВАТ орендним підприємством шахта «Жданівська» міста Кіровське Донецької області, з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42172734, місцезнаходження: вул. Миру, м. Бахмут, Донецька область, 84500) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорту серії НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення складене у повному обсязі 10 грудня 2020 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Галатіна