14 грудня 2020 року Справа 160/16459/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Міністерства соціальної політики України про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
09 грудня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Міністерства соціальної політики України, в якій позивачка просить суд на підставі ст. 5, ч. 4, 19 ч. 1 КАС України визнати дії суб'єкта владних повноважень головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за адресою пр. Б.Хмельницького 116 А, в м. Дніпро протиправними, які полягали в умисному ненарахуванню пенсії, відмовою в прийнятті документів в роботу починаючи з травня 2019 року, проведення підлогів та фальсифікацій, умисному невизнанню трудового стажу з 01.09.1975 року по 28.02.1999 року; зобов'язати вчинити певну дію провести нарахування пенсії за віком з 01.06.2019 року та сплатити моральну та матеріальну шкоду в розмірі 50 000 гривень; видати інформаційну довідку про те чи здійснювалось нарахування пенсії мені ОСОБА_1 1960 року народження в період з 01.06.2019 року по сьогоднішній день чи ні.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що його подано з порушенням вимог ст. 160,161 КАС України, з наступних підстав.
Так, відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
З позовної заяви вбачається, що позивачем не вказано всі відомості, які повинна містити позовна заява відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, а саме: не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, електронну пошту позивачки, а також код ЄДРПОУ, відомі номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адреса електронної пошти відповідачів.
Згідно п.4,5,9 ч.5, ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Враховуючи вищевикладене, позивачу, шляхом складання уточненої позовної заяви, слід конкретизувати свої позовні вимоги окремо щодо кожного відповідача, а також зазначити яким чином саме в порядку адміністративного судочинства необхідно захистити його інтереси у сфері публічно-правових відносин, оскільки у позовній заяві не зазначено позовних вимог щодо Міністерства соціальної політики України
Крім того, позивачем в порушення п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві не зазначено власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви позивачкою додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку із тим, що в період з червня 2020 року по листопад 2020 року знаходиться на обліку у центрі зайнятості, як безробітна та її дохід складає 1000 гривень на місяць.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору, а також дослідивши письмові докази, подані до заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав щодо її задоволення, з огляду на наступне.
Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовано статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору, тому повинна сплачувати судовий збір.
При цьому, у розумінні приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015р. №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» №2 від 05.02.2016 р., яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України "Про судовий збір" у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору"№484-VIII від 22.05.2015 року.
Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про звільнення від сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
Водночас, позивачем не надано до суду належних та вичерпних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як на підставу для звільнення від сплати судового збору.
Так, подаючи до суду заяву про звільнення від сплати судового збору, позивач на підтвердження свого тяжкого матеріального стану надала довідку Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 18.11.2020 року № 194 про отримання нею допомоги за період 22червня 2020 року по 31 жовтня 2020 року, яка зареєстрована як безробітна в Дніпровському міському центрі зайнятості.
Позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подання ним позовної заяви у встановленому законом порядку, а саме, що розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, що може бути підтверджено довідкою податкового органу про доходи тощо.
З огляду на вказане, позивачеві слід надати актуальні станом на дату подання позову відомості щодо розміру річного доходу за весь попередній календарний рік, або докази на підтвердження наявності інших обставин, визначених п.2 ч.1 ст.8 Закону №3674-VІ, або надати документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку.
Оскільки обставини, які зазначила позивачка, відповідно до вказаних статтей Закону України “Про судовий збір”, не є умовою для звільнення від сплати судового збору, а сам позивачка не надає доказів наявності інших підстав для її звільнення від сплати судового збору, суд не знаходить правових підстав для звільнення його від сплати судового збору, виходячи з наданих ним доказів.
Необхідність підтвердження неможливості сплатити судовий збір підтверджується правовими позиціями, викладеними у судових рішеннях Верховного Суду від 10 жовтня 2019 р. по справі №215/3329/19, від 16 жовтня 2019 року у справі №215/5288/18, від 17 жовтня 2019 р. у справі №215/3786/18, від 18 жовтня 2019 р. у справі №215/5427/18.
Крім того, статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право (а не обов'язок) суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Сплата ж судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом. Визначення ж майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року становить 2102 грн.
Згідно частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, позивачкою заявлено позовні вимоги що відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000 грн, яка є вимогою майнового характеру, а відтак підлягає сплаті позивачкою у розмірі 1% від ціни позову.
Вказана правова позиція, викладена у постанові Верховного суду від 28 листопада 2018 року (касаційне провадження № 61-23674св18).
Таким чином, судовий збір за даними позовними вимогами становить 1340,00 (840,80 грн. + 500грн.) грн. та підлягає перерахуванню за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989253; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA238999980313131206084004008; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101; РНОКПП; Судовий збір, за позовом (ПІБ), Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків шляхом надання уточненої позовної заяви та її копії для відповідача, оригіналу квитанції про сплату судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161,169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Міністерства соціальної політики України про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків протягом семи днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Коренев