14 грудня 2020 року Справа 160/16503/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління Національної поліції в Черкаській області до ОСОБА_1 про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування,-
10.12.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява (направлена засобами поштового зв'язку 07.12.2020 року) Головного управління Національної поліції в Черкаській області до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- стягнути на користь Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 36, Код ЄДРПОУ 40108667) з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код- НОМЕР_1 ) 2137, 27 грн. (дві тисячі сто тридцять сім грн. 32коп.) вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився;
- стягнути на користь Головного управління Національної поліції в Черкаській області з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код- НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві грн.).
Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Черкаській області та отримав предмети однострою особистого користування, однак після звільнення зі служби в поліції вартість однострою не відшкодував, що зумовило звернення до суду з даним позовом.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2020 року зазначена вище справа розподілена та 11.12.2020 року передана судді Пруднику С.В.
Відповідно до п. п. 3 та 6 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява подана до суду з порушенням норм ст. ст. 160, 161 КАС України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 5 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.
У позові позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до закінчення розгляд справи.
Дослідивши матеріали адміністративного позову, суддя вважає клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведена норма кореспондується з ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відповідно до яких, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.
Таким чином, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан позивача.
Обмежене фінансування бюджетної установи, суб'єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Отже, незабезпечення державою достатнього фінансування органу державної влади, що діє в її інтересах, не може бути визнано достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору.
Позивачем до адміністративного позову не додано належних доказів, які б свідчили про його майновий стан, а також доказів стосовно вжиття відповідних заходів щодо виділення з Державного бюджету України коштів на витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору.
Таким чином, суддя висновує про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
З урахуванням наведеного, а також того, що відповідно до чинної на час подання адміністративного позову редакції Закону України «Про судовий збір» Головне управління Національної поліції в Черкаській області не наділено пільгами щодо сплати судового збору, позивач зобов'язаний сплатити судовий збір за подання позовної заяви до суду.
Таким чином, суддя дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Черкаській області про відстрочення сплати судового збору
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), з подальшими змінами та доповненнями.
Згідно зі ст. 2 Закону № 3674-VI, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Водночас, ставки сплати судового збору встановлено ст. 4 Закону № 3674-VI, відповідно до якої за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну особу для працездатних осіб на 2020 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 2 102 гривні.
Даний позов містить одну вимогу майнового характеру, а тому позивачу належить сплатити судовий збір у сумі 2102 грн.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 2102 грн., сплаченого на наступні реквізити:
Отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA 238999980313131206084004008
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Також, відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Слід зазначити, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі №818/1688/16 зазначено, що у випадку зобов'язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов'язків, перед судом обов'язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи…. Указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.
В даному випадку строки звернення до суду із даним адміністративним позовом встановлені ч.5 ст.122 КАС України, яка передбачає місячний строк звернення до суду, оскільки цей спір віднесений до спору пов'язаного з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі.
Це підтверджується і висновками зазначеними у постанові Великої Палати Верховного суду від 12.12.2018 року у справі № 804/285/16.
Як убачається із матеріалів справи, наказом від 01.09.2020 року № 227 о/с звільнено відповідача зі служби, тобто для позивача з 01.09.2020 року почав обраховуватись місячний строк звернення до суду. Позивач звернувся до суду 07.12.2020 року (згідно штампу пошти), тобто з пропуском місячного строку звернення до суду без заяви про поновлення пропущеного строку звернення. Заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не подав.
Відповідно до частини 1статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У відповідності до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Таким чином, позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску такого строку та відповідних письмових доказів, якщо такі є.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, про залишення адміністративного позову без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали (ч. 2 ст. 169 КАС України).
Керуючись ст. 160, ч.1 ст. 169, ст. ст. 248, 256 КАС України, суд, -
Відмовити Головному управлінню Національної поліції в Черкаській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Позовну заяву Головного управління Національної поліції в Черкаській області до ОСОБА_1 про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- докази сплати судового збору у розмірі 2102 грн. сплаченого на наступні реквізити:
Отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA 238999980313131206084004008
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску такого строку та відповідних письмових доказів, якщо такі є.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник