14 грудня 2020 року Справа № 160/16303/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України (ідентифікаційний код юридичної особи: 08353525, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Шмідта, 16) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) у підготовці та наданні оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019р., у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов' язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019р. основного розміру пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України (ідентифікаційний код юридичної особи: 08353525, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Шмідта, 16) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), станом на 05.03.2019р., у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019р. основного розміру пенсії ОСОБА_1 .
Відповідно до п.п. 1, 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями160,161,172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно з частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
При цьому, згідно з частиною 2 статті 59 КАС України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Відповідно до частини 4 статті 59 КАС України, довіреність фізичної особи на ведення справи в адміністративному суді посвідчується нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності.
Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді (частина п'ята статті 59 КАС України).
Частиною шостою статті 59 КАС України передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року № 3425-XII (далі - Закон № 3425-XII) засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них покладається на нотаріусів.
У статті 75 Закону № 3425-XII зазначено, що нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих підприємствами, установами і організаціями за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом.
Вірність копії документа, виданого громадянином, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина.
Таким чином, допустимим є посвідчення копій документів не лише суддею, а й нотаріусом.
Враховуючи викладене, суд вважає, що повноваження представника сторони мають бути підтверджені оригіналом довіреності цієї сторони, що посвідчує такі повноваження, або її копією, засвідченою у визначеному законом порядку, зокрема, особою, яка має повноваження на засвідчення копії довіреності.
Тобто, копія довіреності, що видана фізичною особою на право представництва її інтересів в судових установах та посвідчена нотаріусом, повинна бути засвідчена тільки нотаріусом.
Вказана позиція узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеною в ухвалі по справі №822/2239/17 від 01.03.2018 року.
Судом встановлено, що позовна заява від імені ОСОБА_1 підписана представником Чижовою Анастасією Олександрівною.
На підтвердження своїх повноважень представником до матеріалів позову долучено копію довіреності, видану позивачем на право представництва його інтересів ОСОБА_2 .
Вказана копія довіреності засвідчена особою, якій вона видана - ОСОБА_2 .
Таким чином, копія довіреності не оформлена належним чином, оскільки засвідчена особою, якій вона видана, а отже не є належним доказом на підтвердження повноважень представника позивача на подання позову від імені позивача.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовна заява підписана особою, у якої відсутні повноваження на вчинення таких дій.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини восьмої статті 169 КАС повернення позовної заяви з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені на здійснення представництва, не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, не є обмеженням доступу позивача до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на судовий захист шляхом судового розгляду справи учасником справи особисто або через представника.
Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду, передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Застосування судом наведених норм процесуального права відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, висловленим у постановах від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18, від 03.07.2019 у справі № 9901/936/18, від 02 липня 2020 року у справі N 344/20706/18.
Оскільки позовна заява надійшла до суду 07.12.2020, п'ятим днем для вирішення питання про повернення позовної заяви є 12.12.2020 (субота - вихідний день).
За правилами частини 6 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
З урахуванням зазначеного, суд вирішує питання про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі №160/16303/20 в перший робочий день 14.12.2020.
На підставі викладеного, керуючись статтями 55, 59, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви та додані до неї матеріали позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, встановлені статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська