02 грудня 2020 року Справа № 160/9613/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіСерьогіної О.В.
за участі секретаря судового засіданняГанжі О.С.
за участі:
представника позивача відповідача Порохняча М.О. Єременка А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про застосування заходів реагування, -
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просить:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), до повного усунення порушень.
- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов'язання зупинити експлуатацію об'єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), до повного усунення порушень.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем допущені порушення пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, які викладені в акті перевірки від 09.09.2019 року № 113. Зазначені порушення у добровільному порядку відповідачем не усунуті, в зв'язку із чим, подальша експлуатація будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) із вказаними порушеннями пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, у зв'язку із чим, є нагальна потреба у вжитті заходів реагування шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) вказаного об'єкта до повного усунення порушень.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 року відкрито провадження у справі № 160/9613/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 року закрито підготовче провадження у справі № 160/9613/19 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
23.03.2020 року від ОСОБА_1 на адресу суду надійшло клопотання, в якому відповідач повідомляє, що будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1 було продано, на підтвердження чого надав копію договору купівлі-продажу від 10.10.2019 року, що міститься в матеріалах справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 року залучено до участі у якості співвідповідачів у справі № 160/9613/19 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Також вказаною ухвалою суду розпочато спочатку розгляд адміністративної справи № 160/9613/19 та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 року зупинено провадження у адміністративній справі №160/9613/19 до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 року поновлено провадження в адміністративній справі № 160/9613/19 та призначено підготовче засідання.
02.12.2020 року усною ухвалою суду, занесеною у протокол судового засідання закрито підготовче провадження у справі №160/9613/19 та призначено розгляд справи по суті.
В судове засідання прибув представник позивача та відповідач-1. Відповідачі-2, 3, 4 не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Пунктом 2 ч.3 ст. 205 КАС України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Зважаючи на те, що відповідачі-2,3,4 повторно не прибули в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач-1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-1, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши матеріали всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено, що в період з 02.09.2019 року по 09.09.2019 року проведено планову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами зазначеної перевірки складено акт від 09.09.2019 року №113, яким встановлено ряд порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, а саме:
- приміщення будівель об'єкту (виробничих, складських, адміністративно-побутових будівель) не обладнано системою протипожежного захисту (далі - СПЗ) у відповідності до вимог діючих норм, а саме: системою пожежної сигналізації;
- відсутній другий евакуаційний вихід з другого поверху двоповерхової адміністративно- побутової будівлі;
- керівником підприємства не визначено обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, не призначено відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту;
- на об'єкті відповідним документом (наказом) не встановлено протипожежний режим;
- для кожного приміщення об'єкта не розроблено та не затверджено керівником об'єкта інструкції про заходи пожежної безпеки;
- територія об'єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ІБО 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ІБО 6309:1987, ГОТ) та ТОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»;
- для працівників охорони (сторожів, вахтерів, вартових) не розроблено інструкцію, в якій необхідно визначити їхні обов'язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також указати, хто з посадових осіб об'єкта має бути викликаний у нічний час у разі пожежі;
- не встановлено протипожежну стіну (перегородку) між виробничою і складською частиною виробничої будівлі літ.И, прорізи в протипожежній стіні (перегородці) повинні бути заповнені протипожежними воротами, дверима, вікнами, люками, клапанами і.т.ін;
- не піддано вогнезахисному оброблянню дерев'яні конструкції елементів покриття будівель об'єкту (будівлі - літ.А-1,літ. И-1.);
- не забезпечено об'єкт необхідною кількістю води для здійснення пожежегасіння (зовнішнім протипожежним водопостачанням), не улаштовані мережі протипожежного водогону, які повинні забезпечувати потрібні за нормами витрату та напір води;
- не улаштовано в складських (виробничих) будівлях об'єкту внутрішній протипожежний водопровід (будівлі - літ.А-1, літ. И-1.);
- не виконано в воротах металевого ангару (на плані будівля літ.И-1), евакуаційні виходи з будівлі у відповідності до вимог будівельних норм, а саме не встановлено хвіртки в воротах відповідного розміру і у необхідній кількості;
- з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
- допущено улаштування та експлуатацію тимчасових електромереж в будівлях об'єкту;
- допускається використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків);
- допущено встановлення електророзеток, вимикачів та інших подібних апаратів на горючі основи;
- для загального відключення силових та освітлювальних мереж складських приміщень не передбачено встановлення апаратів відключення (вимикачів) поза межами (ззовні) вказаних приміщень на негорючих стінах (перегородках) або на окремих опорах. Спільні апарати відключення (вимикачі) не розташовані в ящиках з негорючих матеріалів або в нішах, які мають пристосування для пломбування та замикання на замок;
- не проведено замір опору ізоляції і перевірку на спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;
- не виконано захист будівель та споруд об'єкту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів у відповідності до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»;
- територію підприємства, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки не забезпечено первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку;
- для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємства не встановлено спеціальні пожежні щити (стенди);
- не проведено технічне обслуговування вогнегасників які знаходяться в будівлях та на території об'єкту у відповідності до Правил експлуатації вогнегасників, а також ДСТУ 4297-2004 "Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги";
- для всіх будівель і приміщень виробничого та складського призначення не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В. 1.1.- 36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок». Категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначаються керівниками (технологами) об'єктів, або проектувальними організаціями, або спеціалізованими науково-дослідними закладами;
- посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року N 444 "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях";
- не подано та не зареєстровано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;
- для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, а також визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій, не проведено ідентифікацію об'єкта господарської діяльності та не узгоджено її з ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області;
- не створено об'єктову систему цивільного захисту, не призначено відповідального працівника з питань цивільного захисту;
- не розроблено функціональні обов'язки відповідального працівника з питань цивільного захисту та начальника цивільного захисту;
- відповідальним працівником з питань цивільного захисту та начальником цивільного захисту не пройдено навчання на територіальних курсах ЦЗ;
- не обладнано інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту на об'єкті;
- працівники об'єкту не забезпечені засобами колективного та індивідуального захисту;
- не проведено об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту;
- не створений об'єктовий матеріальний резерв для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Примірник акту перевірки від 09.09.2019 року №113 направлено поштовим зв'язком на адресу представнику фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 09.09.2019 року.
Таким чином, з огляду на наявність вказаних порушень, на думку позивача, подальша експлуатація об'єктів, а саме будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) із виявленими порушеннями пожежної та техногенної безпеки створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877).
Відповідно до ст. 1 Закону № 877, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052 (далі - Положення), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
За нормами пункту 3 зазначеного Положення основними завданнями ДСНС України є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Відповідно до ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).
Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
За нормами частини п'ятої статті 4 Закону № 877, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
В силу пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
За приписами частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно положень частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій, неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.
Відповідно до частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування, що є підставою для застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи об'єктів у разі недотримання вимог пожежної безпеки, визначених Кодексом цивільного захисту України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Суд звертає увагу, що законодавство не містить визначення поняття "порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей", а отже, воно є оціночним.
Разом з цим, на переконання суду, зазначені вище порушення протипожежних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об'єкта у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.
Суд також виходить з того, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації об'єкта є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Згідно із частиною другою статті 51 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника.
Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання (стаття 55 Кодексу цивільного захисту України).
29.10.2020 року позивач також направив до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що обставини, які стали підставою для звернення до суду для застосування заходів реагування не перестали існувати та не усунуті.
Проте, під час судового розгляду справи судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було відчужено (передано у власність) ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 1/3 частині кожному відповідного майна, яке є предметом розгляду у даній справі, що підтверджується копією договору купівлі-продажу комплексу будівель та споруд від 10.10.2019 року, зареєстрованим за №2653, що міститься в матеріалах адміністративної справи.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки право власності на майно за адресою: АДРЕСА_1 , яке під час перевірки належало фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України.
Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про застосування заходів реагування - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 14 грудня 2020 року.
Суддя О.В. Серьогіна