04 грудня 2020 року Справа 160/16141/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжели Геннадіївни про визнання протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2019 року, постанови про опис та арешт майна боржника від 02.12.2019 року, акту про проведенні електронні торги від 21.01.2020 року, -
03.12.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжели Геннадіївни, в якому позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжели Геннадієвни про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2019р. ВП №60764151 щодо примусового стягнення із ОСОБА_2 ;
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжели Геннадієвни у ВП №60764151 про опис та арешт майна (коштів) божника ОСОБА_2 від 02.12.2019р. щодо примусового стягнення із ОСОБА_2 ;
- визнати протиправним та скасувати акт про проведені електронні торги від 21.01.2020р. приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжели Геннадіевни у ВП №60764151.
В обґрунтування позову зазначено, що позивачу 27.11.2020р. стало відомо, що приблизно 02.12.2019р. приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко А.Г. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60764151 на підставі виконавчого напису нотаріуса щодо стягнення із ОСОБА_2 суми заборгованості за невідомими йому зобов'язаннями у розмірі, за яким в подальшому проведено електронні торги. Позивачем зауважено, що йому не відомо хто є стягувачем у вказаному виконавчому провадженні, зміст заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження, оскільки він не має доступу до цих документів в силу вимог ЗУ «Про виконавче провадження». Зазначено, що боржником у вказаному виконавчому провадженні значилась ОСОБА_2 , колишня дружина позивача, з якою він проживав у шлюбі в будинку, який був предметом стягнення за даним виконавчим провадженням. На момент виконавчого провадження і оскаржуваних дій приватного виконавця позивач був зареєстрований і мешкав у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 . 02.12.2019 року у ВП №60764151 приватним виконавцем Мосейко А.Г. начебто виносилась постанова про опис та арешт майна (коштів) божника ОСОБА_2 , титульного власника нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
У позові позивачем зазначено, що на сьогоднішній день процедура проведених торгів оскаржується позивачем в Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська.
27.01.2020 року проведення державної реєстрації права власності після проведення електронних торгів здійснено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 , та видано Свідоцтво від 27.01.2020 року за реєстровим номером №63 від 27.01.2020 року про переоформлення права власності на домоволодіння та земельну ділянку по АДРЕСА_1 на нового «власника» ОСОБА_4 .
Також, як було зазначено позивачем, 26.06.2020р. із застосуванням насильства у складі групи озброєних осіб ОСОБА_4 не допускала позивача до його житла, йому були спричинені побої, за участю співучасників ОСОБА_4 здійснила пограбування майна позивача.
При цьому, позивачем зауважено, що до цього часу йому було невідомо як про наявне виконавче провадження, так і про проведення торгів.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160,161 КАС України, з огляду на наступне.
Згідно приписів ч.ч. 1-3, 6 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду субєкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають субєкту владних повноважень право на предявлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду субєкта владних повноважень. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що вказаною статтею визначено строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.
Крім того, необхідно звернути увагу позивача на те, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
У п.1 ч.2 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Суддею встановлено, що предметом оскарження в даній адміністративній справі є постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2019 року, про опис та арешт майна боржника від 02.12.2019 року, винесені в рамках виконавчого провадження №60764151, та акт про проведені електронні торги від 21.01.2020р.
Із вказаним позовом позивач звернувся 03.12.2020 року, але всупереч зазначеним вимогам позивач не надав належних доказів про те, коли йому стало відомо про порушення його прав та обґрунтування щодо не порушення строку звернення.
Таким чином, суддя зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази щодо не порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду. Будь-яких заяв про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску позивачем також не надано.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За приписами ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 160,161, 169, 294 КАС України, суддя, -
Адміністративний позов - залишити без руху.
Надати позивачу термін - п'ять робочих днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів одержання оскаржуваних постанов, акту або заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, або наведенням інших підстав для поновлення строку
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до цієї ухвали, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили згідно зі ст. 256 КАС України.
Суддя В.В. Кальник