ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.11.2020Справа № 910/638/20 (910/1884/20)
За позовом Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
до 1. Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "НИВА"
про стягнення 5 756 014,12 доларів США та 2 909 154 834,01 грн.
в межах справи №910/638/20
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бонус" (02225, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака,16, ідентифікаційний номер 40904740)
до Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" (03115, м. Київ, пр-т Перемоги,121 В, ідентифікаційний номер 30382533)
про банкрутство
Суддя Мандичев Д.В.
секретар судового засідання Судак С.С.
Представники сторін:
від позивача-Орендівський В.І.,
від відповідача-1- не з'явилися,
від відповідача-2- не з'явилися
У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/638/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бонус" про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко".
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.02.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" (03115, м. Київ, пр-т Перемоги,121 В, ідентифікаційний номер 30382533), визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бонус" (02225, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака,16, ідентифікаційний номер 40904740) до Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" (03115, м. Київ, пр-т Перемоги,121 В, ідентифікаційний номер 30382533) в розмірі 2 733 143,47 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, ввеедно процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" (03115, м. Київ, пр-т Перемоги,121 В, ідентифікаційний номер 30382533), оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення № 64544 від 10.02.2020 про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" (03115, м. Київ, пр-т Перемоги,121 В, ідентифікаційний номер 30382533), призначено розпорядником майна Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" (03115, м. Київ, пр-т Перемоги,121 В, ідентифікаційний номер 30382533) арбітражного керуючого Ягічева Сергія Олексійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 550 від 03.07.2013), визначено дату проведення попереднього судового засідання на 30.03.2020.
10.02.20 Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Райз Максимко" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" про солідарне стягнення з відповідача 2 як основного боржника та відповідача 1 як поручителя заборгованості за кредитним договором від 28.03.2014 №151214К1, укладеного в межах генеральної угоди №15106N6 від 23.03.2006, у розмірі 5756014,12 дол. США та 2909154834,01 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.02.2020 матеріали позовної заяви Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" про солідарне стягнення 5 756 014,12 доларів США та 2 909 154 834,01 грн. передано за підсудністю до Господарського суду м. Києва для розгляду в межах справи № 910/638/20 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко".
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.03.2020 дана справа передана на розгляд судді Мандичеву Д.В.
Так, судом встановлено, що 11.02.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" на ухвалу про відкриття провадження у справі від 03.02.2020 та матеріали справи №910/638/20 скеровано до Північного апеляційного господарського суду.
Постановою Північного апеляційного суду від 24.03.2020 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 про відкриття провадження у справі № 910/638/20 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" залишено без змін. Матеріали справи №910/638/20 направлено до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.05.2020 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 15.06.2020.
09.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" про роз'єднання позовних вимог та вирішення питання щодо підсудності справи.
12.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" про роз'єднання позовних вимог та вирішення питання щодо підсудності справи №910/1884/20, про залишення позову в частині вимог до ПрАТ "Райз-Максимко" без розгляду.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.06.2020 відкладено підготовче засідання у справі № 910/638/20 (910/1884/20) на 06.07.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 відмовлено Приватному акціонерному товариству "Райз-Максимко" у задоволенні клопотання про роз'єднання позовних вимог, вирішення питання щодо підсудності справи № 910/683/20 (910/1884/20) та про залишення позову в частині вимог до ПрАТ "Райз-Максимко" без розгляду. Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" у задоволенні клопотання про роз'єднання позовних вимог та вирішення питання щодо підсудності справи № 910/638/20 (910/1884/20). Продовжено підготовче провадження у справі № 910/638/20 (910/1884/20) за позовом Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" про стягнення 5 756 014,12 доларів США та 2 909 154 834,01 грн. на 30 днів до 15.08.2020. Відкладено підготовче засідання у справі № 910/638/20 (910/1884/20) на 19.08.2020.
18.08.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи у судовому засіданні.
19.08.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи у судовому засіданні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 відкладено підготовче засідання на 21.09.2020.
18.09.2020 до Господарського суду міста Києва клопотання Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про роз'єднання позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 залишено без розгляду клопотання Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про роз'єднання позовних вимог. Відкладено підготовче засідання у справі №910/638/20 (910/1884/20) на 05.10.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 закрито підготовче провадження у справі № 910/638/20 (910/1884/20) за позовом Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" про стягнення 5 756 014,12 доларів США та 2 909 154 834,01 грн. Призначено справу № 910/638/20 (910/1884/20) до розгляду по суті на 09.11.20.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 відкладено розгляд справи по суті на 25.11.2020.
У призначеному судовому засіданні 25.11.2020 представник позивача просив задовольнити позов.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися.
Частиною 2 статті 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідачі у строк, встановлений частиною 1 статті 178 ГПК України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2020, не подали до суду відзиву на позов, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
У межах Генеральної угоди №15106N6 між банком та ПрАТ «Компанія «Райз» (далі - Компанія) був укладений Кредитний договір №151214К1.
Відповідно до умов Кредитного договору №151214К1 Банк надає позичальнику кредит (далі - Кредит-К1) - грошові кошти, які Банк надає для фінансування проекту на умовах забезпеченості, повернення строковості, платності, цільового характеру використання та умові відкличності, відповідно до умов цього договору, а позичальник зобов'язується повернути Кредит-К1 та сплатити проценти за кредитом, комісії та інші платежі за цим договором. Кредит-К1 надається позичальнику: шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії (ст. 1, п. 2 ст. 2 Кредитного договору №151214К1).
Підпунктом 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Кредитного договору №151214К1 передбачено, що ліміт кредитної лінії: еквівалент 1 315 555 414,75 грн. Згідно із п. 2.4 ст. 2 Кредитного договору №151214К1 кінцевий термін погашення Кредиту-К1 - 23.02.2017.
Положеннями п. 6.3 ст. 6 Кредитного договору №151214К1 визначено, що погашення Кредиту-К1 протягом дії договору здійснюється позичальником згідно з Графіком зміни ліміту заборгованості. Графік зміни ліміту заборгованості був встановлений Додатком 1 до Кредитного договору № 151214К1.
У межах цього договору позичальник сплачує Банку проценти за Кредит-К1, комісію за управління кредитною лінією та інші комісії/плати за цим договором, у розмірах та на умовах цього договору (п. 2.6 ст. 2 Кредитного договору №151214К1).
Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Кредитного договору №151214К1 тип процентної ставки за Кредитом-К1 - фіксована: 11,5% річних для дол. США; 20 % річних для гривні.
Проценти за Кредитом-К1 нараховуються протягом усього строку користування Кредитом-К1 на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожний день користування Кредитом-К1 на основі банківського року.
Відповідно до п. 3.2 ст. З, п 4.2. ст. 4 та п. 6.8 ст. 6 Кредитного договору №151214К1, позичальник взяв на себе зобов'язання сплачувати комісії, зокрема, за управління Кредитом-К1. Комісія за управління нараховується починаючи з дати набуття чинності цим договором відповідно до пп. 14.1.1 Кредитного договору №151214К1 і закінчуючи датою повного виконання зобов'язань з погашення Кредиту-К1 (включно), але не більше 90 днів з дати повного погашення Кредиту-К1, зазначеної в п. 6.4. цього договору
Відповідно до умов Кредитного договору №151214К1, позичальник взяв на себе зобов'язання своєчасно та у повному обсязі погашати Банку Кредит-К1, сплачувати проценти за Кредитом-К1, комісії та інші платежі за цим договором (пп. 9.2.2 п. 9.2 ст. 9 Кредитного договору №151214К1).
Згідно з п. 10.2 ст. 10 Кредитного договору №151214К1 у випадку невиконання (несвоєчасного виконання) позичальником будь-яких грошових зобов'язань, визначених Кредитним договором №151214К1, позичальник сплачує Банку пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобов'язань з розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобов'язань. Пеня підлягає сплаті у національній валюті України за офіційним курсом НБУ, встановленим на день сплати на рахунок, відкритий відповідно до пп. (б) п. 5.11 ст. 5 Кредитного договору №151214К1.
У зв'язку з укладенням Договору, до Кредитного договору №151214К1 були внесені зміни додатковим договором №151214К1-0014 від 07.10.2019, відповідно до яких, зокрема: Компанія перевела на ТОВ «СП «Нива», а ТОВ «СП «Нива» набуло всі права та обов'язки позичальника, пов'язані з заборгованістю за Кредитним договором №151214К1 в сумі 109 757 032,27 дол. США та 21 637265,98 грн (що включає суму основного боргу, процентів за Кредитом-К1, комісій та всіх інших зобов'язань, передбачених Кредитним договором №151214К1), включаючи обов'язок по виконанню зобов'язань щодо погашення вказаного боргу; змінено сторону позичальника за Кредитним договором №151214К1 з ПрАТ «Компанія «Райз» на ТОВ «СП «Нива».
23.10.2019 до Кредитного договору №151214К1 були внесені зміни додатковим договором №151214К1-0015, відповідно до яких, зокрема, сторони Кредитного договору №151214К1 домовились, що Банк здійснює переведення заборгованості ТзОВ «СП «Нива» у доларах США за Кредитним договором № 151214К1 у національну валюту України (гривню) за офіційним курсом Національного банку України на дату такого переведення (станом на 23.10.2019 офіційний курс Національного банку України - 24,844629 гривень за 1 долар США) у т.ч.: за Кредит-К1 в розмірі 52 951 300,45 дол. США, а також за нарахованими та несплаченими процентами в розмірі 26 187 591,29 дол. США.
У забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Генеральною угодою 15106N6 між AT «Укрексімбанк», ПрАТ «Райз-Максимко» та ПрАТ «Компанія «Райз» (відповідно до Договору про внесення змін №151213Р2-0009 від 07.10.2019 сторону замінено на ТОВ «СП «Нива») укладено Договір поруки від 25.01.2013 №151213Р2 із змінами і доповненнями (далі - Договір поруки).
Пунктом 2.1 ст. 2 Договору поруки-1 визначено, що Поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед Банком за своєчасне виконання позичальником основного зобов'язання в повному обсязі.
Положеннями п. 1.1 ст. 1 Договору поруки врегульовано, що в даному договорі наведені нижче терміни використовуються у такому значенні «Кредитний договір» - Генеральна угода №15106N6 (з усіма чинними договорами, укладеними у рамках вказаної Генеральної угоди №15106N6, у тому числі після набуття чинності цим Договором поруки-1, які їй підпорядковуються, є додатками до неї, її невід'ємними частинами та складають з нею єдиний документ, а також з усіма чинними змінами, доповненнями, додатками та додатковими угодами до неї, у тому числі внесеними та укладеними після набуття чинності Договором поруки-1, які є її невід'ємними частинами та складають з нею єдиний документ), укладена між Банком та позичальником, відповідно до якої Банк та позичальник проводять (здійснюють) кредитні операції (у тлумаченні Закону України «Про банки і банківську діяльність») у рамках ліміту Генеральної угоди №15106N6 у розмірі еквівалентному 63 700 000,00 (шістдесят три мільйони сімсот тисяч, 00) доларів США, зі строком кредитування до 23.03.2017 (включно)), а також на інших умовах, визначених вказаною Генеральною угодою №15106N6, у тому числі після набуття чинності Договором поруки-1; «Основне зобов'язання» - усі та будь-які грошові зобов'язання позичальника перед Банком, встановлені Кредитним договором та чинним законодавством України, у тому числі, але не виключно, щодо повернення Банку суми кредиту, щодо сплати процентів за користування кредитом, комісій, штрафних санкцій (пені і штрафів) та інших платежів, а також щодо відшкодування Банку усіх збитків, завданих несвоєчасним виконанням або невиконанням зобов'язань за Кредитним договором, та усіх витрат Банку, пов'язаних з наданням, обслуговуванням та погашенням кредиту.
Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Договору поруки Банк має право у випадках невиконання або неналежного виконання позичальником або правонаступниками позичальника Основного зобов'язання або його частини вимагати виконання цього зобов'язання або його частини у Поручителя як у солідарного боржника.
Згідно із п. 8.1 ст. 8 Договору поруки цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення відбитками печаток сторін і діє 110 місяців з дати набуття ним чинності. Порука за цим договором виникає з моменту набуття чинності договором та припиняється через 110 місяців з дати набуття цим договором чинності.
У випадках продовження строку кредитування за Кредитним договором, зазначеного у пп. 1.1.1 п. 1.1 ст. 1 Договору поруки, строк дії поруки за цим договором вважається продовженим на строк, що відповідає строку, на який продовжено строк кредитування за Кредитним договором (укладення додаткових угод (вчинення правочинів) щодо відповідного продовження строку дії поруки за цим договором не вимагається).
07.10.2019 між AT «Укрексімбанк», ПрАТ «Компанія «Райз» та ТОВ «СП «Нива» укладено Договір про переведення боргу (далі - Договір про переведення боргу), відповідно до умов якого Компанія перевела на ТОВ «СП «Нива» заборгованість за Генеральною угодою, що складається із заборгованості за Кредитним договором №151214К1, а ТОВ «СП «Нива» погодилось та набуло усіх прав та обов'язків, пов'язаних із такою заборгованістю, включаючи обов'язок по виконанню зобов'язань щодо погашення такої заборгованості.
У зв'язку з укладенням Договору про переведення боргу до Генеральної угоди №15106N6 були внесені зміни додатковою угодою №15106N6-0045 від 07.10.2019, відповідно до яких, зокрема, змінено сторону позичальника за Генеральної угодою №15106N6 з ПрАТ «Компанія «Райз» на ТОВ «СП «Нива».
У зв'язку з несплатою заборгованості за Кредитним договором №151214К1 Банк звертався до ТОВ «СП «Нива» та ПрАТ «Райз-Максимко» з листами від 11.01.2020 № 0019500/855-20 та № 0019500/858-20 відповідно, однак грошові кошти Банку не були повернуті.
Звертаючись із даним позовом до суду, позивач послався на наявність заборгованості станом на 12.01.2020 (включно) за Генеральною угодою №15106N6 та укладеним в її рамках Кредитним договором №151214К1 у розмірі 5 756 014,12 дол. США та 2 909 154 834,01 грн., в т.ч.:
- 1 315 555 414,75 грн. - сума заборгованості за кредитом (основний борг);
- 714 437 400,74 грн. - проценти за користування кредитом;
- 15 274 785,36 грн. - комісія за управління кредитом;
- 5 756 014,12 дол. США та 14 588 541,99 грн. - 3% річних згідно ст. 625 ЦК України за прострочення зобов'язань;
- 1 859 640,17 грн. - втрати від інфляції;
- 847 439 051,00 грн. - пеня.
Відповідачі, як зазначалося судом вище, не скористалися наданими процесуальними правами щодо подання відзиву на позовну заяву.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Внаслідок укладення Генеральної угоди №15106N6 та укладеного в межах даної угоди Кредитного договору К1 між Банком, Компанією та Товариством виникли правовідносини, які регулюються Главою 71 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до приписів статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Разом з тим, внаслідок укладення договору поруки, а також беручи до уваги факт направлення Банком вимоги до позичальника та поручителя - ПрАТ «Райз-Максимко», останній є солідарним боржником за Генеральною угодою та укладеним у її межах Кредитним договором К1 з огляду на наступне.
Згідно з положеннями статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (стаття 554 ЦК України).
Відповідно до статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позичальниками не виконаний обов'язок щодо повернення кредиту за Кредитним договором № 151214К1 у розмірі 1 315 555 414,75 грн.
Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За умовами укладеного кредитного договору сторони погодили строк повернення кредиту до 23.02.2017.
Припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Отже, право Банку нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 від 28.03.2018 (провадження № 14-10цс-18).
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про здійснення перерахунку процентів за користування кредитом до 23.02.2017. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що сторонами не було погоджено (у тому числі але невиключно) інший строк виконання основного зобов'язання та інші умови нарахування процентів за користування кредитом. При цьому, укладення додаткової угоди від 23.10.2019 до Кредитного договору К1 не було направлено на зміну ставки процентів, оскільки вказаною додатковою угодою не був продовжений строк виконання основного зобов'язання. Тобто, строк повернення кредиту так і залишився визначеним 23.02.2017, а укладеною додатковою угодою після вказаної дати повернення було направлено на зміну боржника в зобов'язанні та визначення суми наявної заборгованості.
Згідно здійсненого судом розрахунку, із врахуванням вказаного вище, суд дійшов висновку, що обґрунтованим розміром процентів за користування кредитом за Кредитним договором № 151214К1 є 249 285 231,01 грн. При цьому, суд вважає за необхідне відзначити, що визначення гривневого еквівалента процентів здійснювався на 23.10.2019 - дату укладення додаткової угоди до Кредитного договору, умовами якої було погоджено визначення суми кредитного зобов'язання в гривневому еквіваленті.
Також судом був перевірений розрахунок заявленої суми комісії та визнано його таким, що здійснений відповідно до умов укладеного Кредитного договору № 151214К1 та дорівнює 15 274 785,36 грн.
Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий Банком розрахунок трьох процентів річних, суд визнав його арифметично вірним та здійсненим із дотриманням приписів чинного законодавства, а відтак за Кредитним договором № 151214К1 підлягають стягненню три проценти річних у розмірі 5 756 014,12 доларів США (137 958 419,62 грн. за курсом станом на 12.01.2020 - 23,9677 грн. за 1 дол. США) та 14 588 541,99 грн.
Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Разом з тим, відповідно до листа Верховного Суду України "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" № 62-97р від 03.04.1997 при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (пункт 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013).
При цьому, суд відзначає, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань. Аналогічна правова позиція викладена у пункті 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013.
Разом з тим, суд вважає за необхідне відзначити, що право Банку на нарахуванні інфляційних втрат, виникло з моменту визначення суми грошового зобов'язання за кредитними договорами в національній валюті - гривні, тобто з дня наступного після укладення додаткової угоди від 23.10.2019 до Кредитного договору № 151214К1.
Такий висновок суду ґрунтується на тому, що положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях, оскільки індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає. Отже можливість нарахування інфляційних втрат на суму простроченого грошового зобов'язання (у даному випадку - на суму заборгованості по кредиту), визначеного в іноземній валюті, виключається. Аналогічні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/11249/17, від 11.10.2018 у справі № 905/192/18, від 04.12.2019 у справі № 910/15714/18 та постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 916/4693/15 від 18.09.2020.
Судом здійснений перерахунок інфляційних втрат з врахуванням вказаного вище та, беручи до уваги, що нарахування інфляційних втрат здійснюється за повний календарний місяць, тобто за період з 01.11.2019 по 31.12.2019. Так, інфляційні втрати за Кредитним договором № 151214К1 за перерахунком суду становлять 1 859 640,17 грн.
Щодо нарахованої Банком пені суд відзначає наступне.
Нормами частини 1 статті 220 ГК України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
Відповідно до частини 1 та частини 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 550 ЦК України встановлено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Положеннями частини 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Із наданого Банком до суду розрахунку вбачається, що останнім здійснене нарахування пені на суму основного боргу, процентів та комісії за період з 24.02.2017 по 12.01.2020, проте суд вважає таке визначення періоду нарахування для даної штрафної санкції помилковим з огляду на наступне.
Так, порядок нарахування пені передбачено статтею 10 укладених Кредитних договорів, позичальник сплачує Банку пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобов'язань з розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобов'язань. Беручи до уваги умови нарахування пені за фактичну кількість прострочених днів, суд вважає обґрунтованим нарахування пені після граничного строку повернення суми кредиту, тобто з 24.02.2017. Разом з тим, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що період нарахування пені обмежується строком, що співпадає з датою укладення додаткової угоди від 23.10.2019 до Кредитного договору № 151214К1, якою було здійснене переведення боргу в гривневий еквівалент. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що укладені угоди є новацією. Законодавець визначає новацію, як припинення зобов'язання за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором (частина 2, 4 статті 604 ЦК України).
Так, вказаною додатковою угодою не передбачено порядку нарахування пені, у той час як статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Суд здійснив перерахунок пені, з урахуванням вказаного, та дійшов висновку про те, що обґрунтований розмір пені за Кредитним договором № 151214К1 становить 740 827 728,36 грн.
Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За положеннями статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статі 129 ГПК України покладаються на відповідачів солідарно пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" (03115, м. Київ, пр-т Перемоги,121 В, ідентифікаційний номер 30382533) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «НИВА» (35601, Рівненська обл., м. Дубно, пров. Проїзний, 7, ідентифікаційний номер 32404621) на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, ідентифікаційний номер 00032112) 1 315 555 414 (один мільярд триста п'ятнадцять мільйонів п'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 75 коп. заборгованості за кредитом, 249 285 231 (двісті сорок дев'ять мільйонів двісті вісімдесят п'ять тисяч двісті тридцять одну) грн. 01 коп. боргу зі сплати процентів, 15 274 785 (п'ятнадцять мільйонів двісті сімдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят п'ять) грн. 36 коп. заборгованості за комісією, три проценти річних у розмірі 5 756 014,12 доларів США та три проценти річних у розмірі 14 588 541 (чотирнадцять мільйонів п'ятсот вісімдесят вісім тисяч п'ятсот сорок одна) грн. 99 коп., 740 827 728 (сімсот сорок мільйонів вісімсот двадцять сім тисяч сімсот двадцять вісім) грн. 36 коп. пені, 1 859 640 (один мільйон вісімсот п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот сорок) грн. 17 коп. інфляційних втрат, 597 652 (п'ятсот дев'яносто сім тисяч шістсот п'ятдесят дві) грн. 49 коп. судового збору.
3. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 14.12.2020
Суддя Мандичев Д.В.