ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.12.2020Справа № 918/793/20
Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу
За позовом Фізичної особи-підприємця Челяди Олександра Орестовича, м. Рівне
до 1. Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, м. Київ
2. Державної казначейської служби України, м. Київ
про стягнення 200 000,00 грн, -
До Господарського суду Рівненської області від Фізичної особи-підприємця Челяди Олександра Орестовича (позивач) надійшла позовна заява про стягнення з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (відповідач) збитків (моральної шкоди) в розмірі 200 000,00 грн, завданих незаконним рішенням відповідача.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.08.2020 року (суддя Андрійчук О.) позовну заяву Фізичної особи-підприємця Челяди Олександра Орестовича було передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи №918/793/20 передано на розгляд судді Морозову С.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 року у справі №918/793/20 залишено позовну заяву б/н від 03.08.2020 без руху, надано позивачу строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали.
12.10.2020 року позивачем до суду було подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Згідно з п. 2 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.
Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та запропоновано сторонам у встановлені судом строки подати відповідні заяви по суті.
08.11.2020 року від відповідача-1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що в постанові Рівненського окружного адміністративного суду від 21.11.2017 року не встановлено обставин протиправних дій відповідача, а лише надано правову оцінку рішенню Держгеокадастру. Окрім того, Кваліфікаційна комісія, якою було прийнято рішення щодо внесення подання про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника Челяди О.О. , не є структурним підрозділом Держгеокадастру та діє в межах затвердженого порядку, а тому відповідач не міг вчинити інших дій, ніж прийняття рішення про анулювання кваліфікаційного сертифіката. Відповідачем також зазначено, що внесення відповідачем даних до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників не є розповсюдженням недостовірної інформації, яка б дискредитувала діяльність позивача, оскільки, станом на момент внесення, інформація була достовірною.
09.11.2020 року від відповідача-2 до суду надійшов відзив, в якому зазначено, що Казначейством жодних прав та інтересів позивача не порушено. Окрім того, у відзиві вказано, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено наявності усіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення для відшкодування моральної шкоди.
23.11.2020 року від позивача до суду надійшла відповідь на позовну заяву, в якій зазначено, що саме на Держгеокадастр покладено обов'язок анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника з законодавчо визначених підстав, однак такі підстави були відсутні, а тому заперечення відповідача є необґрунтованими. Позивач був незаконно позбавлений права на ведення підприємницької діяльності у галузі землеустрою, чим було принижено ділову репутацію позивача та задано моральну шкоду. Підтвердженням дискримінаційної поведінки Держгеокадастру по відношенню до господарської діяльності ФО-П Челяда О.О. є чергове анулювання кваліфікаційного сертифікату, яке визнане протиправним Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 року.
27.11.2020 року відповідчем-1 подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що встановлення факту грубого порушення позивачем вимог законодавства відносить до повноважень Кваліфікаційної комісії, а не Держгеокадастру.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Господарський суд міста Києва, -
31.03.2015 Челяді О.О. видано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №012837, яким підтверджено відповідність інженера-землевпорядника кваліфікаційним характеристикам професії та його спроможність самостійно складати окремі види документації із землеустрою та документації з оцінки земель (крім експертної грошової оцінки земель), виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи, проводити інвентаризацію земель, перевіряти якість ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою.
Згідно із наказом Держгеокадастру України від 22.05.2017 №126 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів", на підставі листа Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру України від 03.05.2017 №17/317 анульовано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №012837 від 31.03.2015, виданий Челяді О.О.
Челяда О.О. звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кваліфікаційної комісії державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про изнання протиправними рішення від 03.05.2017 №17/317 щодо внесення подання та наказу від 22.05.2017 №126 про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника від 31.03.2015 №012837, зобов'язання вчинення дій щодо поновлення дії вказаного кваліфікаційного сертифіката.
Ухвалою Житомирським апеляційним адміністративним судом від 27 листопада 2017 року в справі №817/895/17 було вжито заходів забезпечення позову та зупинено дію наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 22.05.2017 №126 про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника Челяди Олександра Орестовича від 31.03.2015 №012837 до набрання рішенням суду законної сили.
В подальшому, Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року у справі №817/895/17, яка вступила в законну силу 30.01.2018 року було: визнано протиправним та скасовано рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.05.2017 №17/317 щодо внесення подання в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката від 31.03.2015 №012837 інженера-землевпорядника Челяди Олександра Орестовича ; визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 22.05.2017 №126 в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката від 31.03.2015 № 012837 інженера-землевпорядника Челяди Олександра Орестовича ; зобов'язано Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру доновити дію кваліфікаційного сертифіката від 31.03.2015 №012837 інженера-землевпорядника Челяди Олександра Орестовича .
Як зазначає позивач, він не міг в період від дати, коли стало відомо про анулювання кваліфікаційного сертифіката (від 31 травня 2017 року) до дати поновлення кваліфікаційного сертифіката (до 30 січня 2018 року), що складає 8 (вісім місяців) працювати у сфері землеустрою без кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника до вирішення питання поновлення кваліфікаційного сертифіката. Наслідком протиправного анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника Челяди О.О. від 31.03.2015 №012837 стало вимушене зупинення підприємницької діяльності позивача, що негативно вплинуло на ділову репутацію ФО-П Челяди О.О. та призвело до приниження ділової репутації.
Позивач зазначає, що моральна шкода завдана ФОП Челяді О.О. полягає в порушенні його законних прав та інтересів, що призвело до таких негативних наслідків:
- розповсюдження негативної інформації про діяльність ФОП Челяди О.О. у галузі землеустрою шляхом внесення відомостей до державного кадастру про анулювання сертифікату позивача;
- погіршення ділової репутації у суспільстві;
- формування негативної оцінки його як суб'єкта цивільних та господарських відносин;
- зменшення кількості замовників документації із землеустрою і відповідно договорів на виконання робіт із землеустрою, а отже і майнових втрат, зменшення доходу.
У зв'язку із викладеним позивач звернувся до суду із позовною вимогою про стягнення з відповідача-1 суми збитків (моральної шкоди) завданої незаконним рішенням останнього.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач-1 вказує на відсутність в його рішенні протиправних дій чи бездіяльності та оспорює обставину поширення будь-якої недостовірної інформації стосовно позивача.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як встановлено постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21.11.2017 року 31.03.2015 Челяді О.О. видано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №012837, яким підтверджено відповідність інженера-землевпорядника кваліфікаційним характеристикам професії та його спроможність самостійно складати окремі види документації із землеустрою та документації з оцінки земель (крім експертної грошової оцінки земель), виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи, проводити інвентаризацію земель, перевіряти якість ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою.
В подальшому ФО-П Челядою О.О. були розроблені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність гр. ОСОБА_2 для індивідуального садівництва по АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2 , та гр. ОСОБА_4 для індивідуального садівництва по АДРЕСА_3 .
Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 20.03.2017 №121, проведено вибіркову державну експертизу проектів землеустрою та технічних документацій із землеустрою, виготовлених ФОП Челядою О.О. згідно з додатком, а саме: щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_4 , у постійне користування КП «Автобаза» Рівненської обласної ради; щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_3 , у власність (безоплатно) гр. ОСОБА_4 ; щодо відведення земельних ділянок по АДРЕСА_5 , у довгострокову оренду гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки по АДРЕСА_6 , в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_7 ; щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки по АДРЕСА_7 , в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_8 ; щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок по АДРЕСА_8 , в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_9 ; щодо поділу та об'єднання земельних ділянок по АДРЕСА_9 , гр. ОСОБА_10 та гр. ОСОБА_11
20.03.2017 Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області скерувало на адресу ФОП Челяди О.О. листа №31-17-0.9-2594/2-17 про проведення вибіркової державної експертизи з вимогою про направлення документацій із землеустрою.
Листом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 07.04.2017 №21-17-09-3132/2-17 направлено до Держгеокадастру України та Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру України інформацію щодо порушення вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою сертифікованим інженерами-землевпорядниками, за участю яких було розроблено документацію із землеустрою, в тому числі ФОП Челяди О.О. (кваліфікаційний сертифікат №012837 від 31.03.2015).
Листом від 03.05.2017 №17/317 Кваліфікаційна комісія Держгеокадастру України направила до Держгеокадастру України подання про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженерів-землевпорядників, з якого вбачається, що Кваліфікаційна комісія відповідно до рішення (протокол від 27.04.2017 №4) пропонує анулювати кваліфікаційні сертифікати інженерів-землевпорядників згідно з протоколом, в тому числі Челяді О.О. (кваліфікаційний сертифікат №012837 від 31.03.2015).
Згідно із наказом Держгеокадастру України від 22.05.2017 №126 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів", на підставі листа Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру України від 03.05.2017 №17/317 анульовано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №012837 від 31.03.2015, виданий Челяді О.О .
Листом від 24.05.2017 №31-28-0.23-7671/2-17 Держгеокадастр повідомив позивача про анулювання кваліфікаційного сертифіката №012837 від 31.03.2015.
В підсумку в постанові Рівненського окружного адміністративного суду від 21.11.2017 року встановлено, що Кваліфікаційною комісією Держгеокадастру України було ухвалено рішення, у формі протоколу від 27.04.2017 №4 щодо внесення подання стосовно анулювання кваліфікаційного сертифіката від 31.03.2015 №012837 інженера-землевпорядника Челяди О.О. , на підставі документів, які не були предметом розгляду засідання комісії та нечинного висновку експерта, а відтак з порушенням норм чинного законодавства та без врахування усіх істотних обставин. Оскільки судом встановлено протиправність рішення Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру України, оформленого протоколу від 27.04.2017 №4, щодо внесення подання про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника Челяди О.О. , то у Держгеокадастру України були відсутні правові підстави для видання наказу від 22.05.2017 №126 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів" в частині анулювання вказаного кваліфікаційного сертифіката від 31.03.2015 №012837, тому встановлено, що наказ Держгеокадастру України, в цій частині, не відповідає критеріям правомірності, установленим статтею 2 КАС України, та підлягає скасуванню.
Статтею 56 Конституції України передбачено право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
При цьому в ст. 1173 Цивільного кодексу України закріплено спеціальний випадок відшкодування шкоди, що має певні особливості порівняно з загальними правилами про деліктну відповідальність, отже, зазначеною правовою нормою встановлено відповідальність за завдання шкоди особливим суб'єктом, здійснення ним особливих функцій, тощо. Суб'єктом відповідальності за даною статтею є держава, Автономна Республіка Крим, орган місцевого самоврядування, які відшкодовують шкоду, завдану безпосереднім заподіювачем шкоди - органом державної влади, органом Автономної Республіки Крим та органом місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.
Статтею 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Отже, причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов'язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв'язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду.
Причинно-наслідковий зв'язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об'єктивний причинний зв'язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв'язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.
При цьому причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв'язок як з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Свої вимоги про відшкодування моральної шкоди позивач обґрунтовував тим, що внаслідок незаконних дій органів державної влади не мав можливості здійснювати підприємницьку діяльність, чим йому було завдано значної моральної шкоди, що виразилось у погіршенні ділової репутації, внесення відомостей до державного реєстру про анулювання сертифіката та зменшенням доходу.
За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Тлумачення статей 2, 11, 172, 1167, 1173 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою. Тобто боржником є відповідний орган місцевого самоврядування, яка бере участь у справі як відповідач.
Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі N 459/274/17 (провадження N 61-25576сво18).
Держгеокадастр є органом державної (виконавчої) влади, який завдав шкоди та на якого поширюються правила передбачені статтею 1173 ЦК України. Дії відповідача, які полягали у винесенні наказу про анулювання кваліфікаційного сертифіката позивача, встановлена постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року.
Заперечення відповідача-1 щодо того, що вказаною постановою не встановлено його протиправних дій, а лише надана правова оцінка його рішенню, а також те, що він приймав спірний наказ лише після відповідного звернення до нього кваліфікаційної комісії, що виключає вину відповідача-1, оскільки комісія навіть не є структурним підрозділом Держгеокадастру України, не приймаються судом з огляду на наступне.
Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою визначені Законом України "Про землеустрій" від 22.05.2003 №858-IV (далі - Закон №858-IV), який спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.
Згідно зі ст. 60 Закону №858-IV, державний контроль за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотриманням вимог, встановлених цим Законом, законами України та іншими нормативно-правовими актами при розробці документації із землеустрою, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, центральними органами виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до повноважень, визначених законом.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Відповідно до положень ст. 61-1 Закону №858-IV, державний нагляд у сфері землеустрою здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до підстав, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (ч. 1).
Разом з тим, зазначеною нормою передбачено, що під час здійснення заходів державного нагляду виконавців робіт із землеустрою центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, перевіряє дотримання сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень законів, інших нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою. За наявності підстав для анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника акт перевірки є обов'язковим для розгляду на засіданні Кваліфікаційної комісії (ч. 7). За результатами розгляду акта Кваліфікаційна комісія направляє подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника (ч. 8).
На підставі подання Кваліфікаційної комісії про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає рішення про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката та повідомляє інженера-землевпорядника письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії (ч. 9). Рішення про анулювання кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено до суду (ч. 10).
Частиною 2 статті 68 Закону №858-IV встановлено, що кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав: грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою; рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником; наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі злочини; з'ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.
На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії (ч. 3 ст. 68 Закону №858-IV).
Частиною 17 статті 66 Закону №858-IV регламентовано, що кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин: а) за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника; б) у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою; в) за поданням Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 цього Закону; г) на підставі свідоцтва про смерть.
На момент виникнення спірних правовідносин основні засади роботи Кваліфікаційної комісії було визначено Порядком роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.01.2016 №11, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.02.2016 за №265/28395 (далі - Порядок №11).
Відповідно до пункту 5 розділу І Порядку №11, до повноважень Кваліфікаційної комісії належать, зокрема, розгляд письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою та топографо-геодезичної і картографічної діяльності стосовно професійної діяльності сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів, а також актів, складених за результатами здійснених Держгеокадастром заходів державного нагляду (контролю); прийняття рішень про внесення подання до Держгеокадастру стосовно анулювання чи зупинення дії сертифіката інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста у випадках, визначених законом.
Згідно з п. 1 розділу ІІ Порядку №11, організаційною формою роботи Кваліфікаційної комісії є засідання, які проводяться в міру надходження документів або виникнення питань, розгляд яких потребує прийняття рішення, але не рідше один раз на місяць.
Розділом ІІ Порядку №11 також передбачено, що рішення Кваліфікаційної комісії приймаються шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів присутніх на її засіданні та оформлюються протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени Кваліфікаційної комісії. Член Кваліфікаційної комісії, який не погоджується з прийнятим Кваліфікаційною комісією рішенням, висловлює свою думку в письмовому вигляді, що додається до протоколу (п.6). Рішення Кваліфікаційної комісії може бути оскаржено в суді (п.7).
Відповідно до п. 19 розділу ІІІ Порядку №11, Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання до Держгеокадастру про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав: грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою; рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником; наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі злочини; з'ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката. На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката Держгеокадастр приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.
Згідно з п. 20 розділу ІІІ Порядку №11, Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється Держгеокадастром, зокрема, за поданням Кваліфікаційної комісії у разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статей 66 та 68 Закону України «Про землеустрій».
Аналіз вищевикладеного свідчить про те, що Кваліфікаційна комісія проводить засідання, на якому обов'язково розглядає акт перевірки та інші матеріали, та приймає відповідне рішення, яке оформлюється протоколом. У разі прийняття рішення про внесення подання до Держгеокадастру України стосовно анулювання сертифіката інженера-землевпорядника, Кваліфікаційна комісія вносить відповідне подання. В подальшому за наявності факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою Держгеокадастром анулюється сертифікат інженера-землевпорядника.
Таким чином, при прийнятті рішення про анулювання сертифікату інженера-землевпорядника Держгеокадастром має бути встановлений факт порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою.
Однак, як підтверджується постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21.11.2017 року, факту порушення інженером-землевпорядником ФО-П Челядою О.О. законодавства у сфері землеустрою не встановлено, а тому, відповідач-1 не дослідивши дійсні обставин справи прийняв наказ №126 від 22.05.2017 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів», що в свою чергу призвело до протиправного анулювання сертифіката інженера-землевпорядника ФО-П Челяди О.О.
Відповідач-1 в своєму відзиві зазначає, що він не міг винести іншого рішення, оскільки кваліфікаційною комісією внесено йому відповідне подання.
Однак, суд зазначає, та наголошує на тому, що в обов'язки Держагеокадастру, як органу державної виконавчої влади, покладено встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою, а оскільки такий факт об'єктивно не існував, тому відповідно і наказ відповідача-1 визнаний протиправним та таким, що завдав шкоди позивачу, оскільки наслідком його винесення було припинення діяльності позивача як незаконної, яка відповідно до норм закону є законною.
Доказами, які підтверджують зменшення доходів від підприємницької діяльності у сфері землеустрою позивач надає Довідки Головного управління ДПС у Рівненській області:
- в довідці №2527/ФОП/17-00-50-05 від 25.02.2020 року зазначено, що загальна сума доходу ФОП Челяди О.О. за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року склала 242 864,00 грн;
- в довідці №2528/ФОП/17-00-50-05 від 25.02.2020 року зазначено, що загальна сума доходу ФОП Челяди О.О. за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року склала 148 354,00 грн;
- в довідці №2529/ФОП/17-00-50-05 від 25.02.2020 року зазначено, що загальна сума доходу ФОП Челяди О.О. за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року склала 96 239,00 грн;
- в довідці №2527/ФОП/17-00-50-05 від 25.02.2020 року зазначено, що загальна сума доходу ФОП Челяди О.О. за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року склала 222 320,00 грн.
Позивач зазначає, за 2016 рік, коли він працював за звичайних обставин, він одержував доходи більше 200 тис. грн за рік, а в подальшому, негативними наслідками для діяльності позивача стало анулювання сертифікату, що призвело до зменшення доходів більше ніж в два рази та на відновлення репутації у позивача пішло майже два роки, та в 2019 році позивач зміг відновити повноцінну роботу в галузі землеутрою.
Як роз'яснено в п. п. 3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами та доповненнями), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Як вбачається з матеріалів справи, обставина анулювання Держгеокадастром України кваліфікаційного сертифікату позивача мало наслідком зменшення престижу діяльності позивача, чим змінило його ділову репутацію та призвело до зменшення доходів і відповідно моральні страждання від цього.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
За таких обставин, суд, врахувавши вищевикладене, а також тривале порушення відповідачем законних прав позивача, а саме 8 місяців в період травня 2017 року по січень 2018 року (як зазначалось вище), дійшов висновку, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, яка виразилась в душевних стражданнях, завданих неправомірним діями Держгеокадастру, яка є винною особою та завдавачем такої шкоди.
Окрім того, судом враховано також 03.06.2020 Держгеокадастром України знову було анульовано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника Челяди О. О. наказом Держгеокадастру України від 03.06.2020 №204, який було оскаржено ФОП Челядою О.О. до Рівненського окружного адміністративного суду.
За результатами розгляду вказаного позову Рівненським окружним адміністративним судом прийнято рішення від 08.09.2020 року №460/4890/20 яким: визнано протиправним та скасовано протокольне рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 19.05.2020 про звернення з поданням до Держгеокадастру України щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника Челяди Олександра Орестовича (сертифікат №012837 від 31.03.2015); визнано протиправним та скасувано наказ Держгеокадастру України №204 від 03.06.2020 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів» в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката №012837 від 31.03.2015 інженера-землевпорядника Челяди Олександра Орестовича ; зобов'язано Держгеокадастр України вчинити дії щодо поновлення чинності кваліфікаційного сертифіката №012837 від 31.03.2015 інженера-землевпорядника Челяди Олександра Орестовича .
Тому, з врахуванням вимог розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на користь позивача моральну шкоду у розмірі 140 000,00 гривень.
За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме на суму в розмірі 140 000,00 грн. В решті суми вимог належить відмовити.
Судовий збір, у розмірі 2 100,00 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (ідентифікаційний код 39411771, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 3) на користь Фізичної особи-підприємця Челяди Олександра Орестовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_10 ) суму коштів в розмірі 140 000,00 грн (сто сорок тисяч гривень 00 копійок) та суму судового збору у розмірі 2 100,00 грн (дві тисячі сто гривень 00 копійок).
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Залишити за Фізичною особою-підприємцем Челядою Олександром Орестовичем судовий збір, сплачений до державного бюджету, в сумі 900,00 грн.
5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.М. Морозов