номер провадження справи 28/130/20
14.12.2020 Справа № 908/2490/20
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справу:
за позовом публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25)
до відповідача приватного підприємства «Аварістан» (69035, місто Запоріжжя, проспект Маяковського, буд. 20)
про стягнення грошових коштів
До Господарського суду Запорізької області звернулося публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж з позовом до приватного підприємства «Аварістан» про стягнення 3.558,91 грн., які складаються з 3058,67 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію, 398,25 грн. пені, 65,36 грн. 3% річних та 36,63 грн. інфляційних втрат.
В обґрунтування підстави звернення з позовом до суду позивач зазначив неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг з постачання електричної енергії за період з 01.05.2018 по 21.06.2018 в рамках договору про постачання електричної енергії від 19.01.2012 № 12418, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 3058,67 грн. У зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання, приймаючи до уваги умови договору та приписи діючого законодавства, боржнику нараховані пеня, 3% річних та інфляційні втрати.
В прохальній частині позову позивач просить суд розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2020 позовну заяву передано на розгляд судді Федорової О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.09.2020 позовну заяву публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення виявлених недоліків.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/2490/20, присвоєно справі номер провадження 28/130/20, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи.
Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи в суді, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (арк.с. 69).
Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до відомостей (безкоштовний витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження приватного підприємства «Аварістан» є: 69035, місто Запоріжжя, проспект Маяковського, буд. 20.
Ухвала суду від 15.10.2020 про відкриття провадження у справі направлена відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка співпадає з відомостями, зазначеними в позові. Разом з тим, ухвала суду не була вручена відповідачу за юридичною адресою, про що працівниками Укрпошти здійснено відповідне позначення на конверті «за закінченням встановленого строку зберігання».
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, судом вжиті всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи у суді.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі № 908/2490/20 від 15.10.2020 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у даній справі, але не пізніше 16.11.2020.
Відповідач не скористався наданим законом правом на подання письмового відзиву до суду із зазначенням своєї правової позиції щодо заявленого позивачем позову. Будь-яких заперечень, письмових пояснень з боку відповідача до суду не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
02.11.2020 на адресу суду від позивача надійшов супровідний лист з додатками. Зокрема, позивачем надано суду докази направлення на адресу відповідача для підписання Акт звірки взаєморозрахунків.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Шістдесят днів з дня відкриття провадження у даній справі спливає 14.12.2020.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 14.12.2020.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд
Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленеого» (постачальник електричної енергії, позивач у справі) та приватне підприємство «Аварістан» (споживач, відповідач у справі) 19.01.2019 уклали договір про постачання електричної енергії (надалі - договір).
28.07.2016 на загальних зборах акціонерів ВАТ «Запоріжжяобленерго» було прийнято рішення про затвердження нової редакції Статуту та зміни найменування на публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго»
Згідно з Розділом 1 Договору «Предмет Договору» позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Згідно п. 2.1 Розділу 2 до Договору «Зобов'язання Сторін» під час виконання умов цього Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).
Відповідно до п. 2.3.4. Договору відповідач зобов'язується оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» та № 5 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».
Додатком № 4 до Договору «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» (далі - Додаток № 4) визначені наступні умови:
- п. 1 - розрахунковим вважається період з 00 годин першого чиста до 24 годин останнього числа поточного місяця.
- п. 4 - Споживач не пізніше 14-00 годин 2-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою Споживача та скріплених його печаткою «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» за формою додатка № 5.1.
- п. 6 - за підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого Споживачем «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача.
- п. 10 - Споживач зобов'язаний не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим здійснити поточний платіж.
- п. 11 - якщо Споживач не надав «Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» в обумовлений термін, позивач самостійно визначає обсяги спожитої електроенергії та надає споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для сплати виходячи із середньодобового обсягу споживання електроенергії за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання Споживачем даних про використану електричну енергію протягом наступного розрахункового періоду.
Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії не перевищує один розрахунковий період, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється Позивачем за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання зазначених у Таблиці №1, п. 6, Додатка № 5 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» без подальшого перерахунку.
Вищезазначені норми також містяться в п. 6.39 Правил користування електричною енергією (які діяли на момент виникнення спірних правовідносин), що затверджені постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України від 02.08.1996, а саме у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.
Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.
Згідно з п. 9.4 Договору цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2012 р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодної із сторін не буде заявлено про припинення його дії. Умови, а також термін дії Договору, можуть бути переглянуті в будь-який момент за узгодженням сторін.
У відповідності з п. 9.5 Договору термін позовної давності по даному договору складає десять років.
Матеріали справи свідчать, що відповідно до Акту №2987 від 21.06.2018 електричне устаткування ПП «Аварістан», яке знаходиться за адресою вул. Українська, буд 4 було відключено з центрів живлення згідно ТФГ №360 від 21.06.2018 за несплату боргу.
Позивач у позові посилається на порушення відповідачем умов Договору, а також Правил, які полягають у не надані Актів про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за квітень 2018 року у зв'язку з чим розрахунок було виконано у відповідності до умов Договору та п. 6.39 ПКЕЕ за величиною дозволеної потужності , що склало 51 кВт/год на загальну суму 126,91 грн.
Відповідачем також не було надано Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за травень 2018 року у зв'язку з чим розрахунок було здійснено у відповідності до умов Договору та п. 6.39 ПКЕЕ за величиною дозволеної потужності, що склало 1260 кВт/год на загальну суму 2939,23 грн., де:
Дозволена потужність - 5 кВт,
Кількість годин роботи на добу - 8
Кількість днів у травні 2018р. - 31
5*8*31=1240 витрати кВт.год
1240*1,63%=20 витрати в лініях
Всього: 1240+20=1260 кВт.год
1260*2,07368 (тариф) =2612,84 грн. без ПДВ +20% =3135,41 грн. з ПДВ.
3135,41-131,89=2939,23 грн. з ПДВ за травень 2018р.
У зв'язку не наданням відповідачем Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за червень 2018 у зв'язку з чим розрахунок було виконано у відповідності до умов Договору та п. 6.7 розділу 6 глави 13 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, шляхом розрахунку середнього обсягу споживання за даними двох останніх фактичних послідовно знятих показів розрахункового лічильника, що склало 48 кВт/год на загальну суму 119,44 грн.
Обсяг споживання за добу - 2,37кВт.год ,
Кількість днів за червень 2018р. - 20
Витрати кВт.год - 47 ( 2,37*20=47) 5*8*31=1240 витрати кВт.год
47*1,63%=1 витрати в лініях
Всього: 47+1=48 кВт.год
48*2,07368 (тариф) =99,54 грн. без ПДВ + 20% =119,44 грн. з ПДВ за червень 2018р.
Як свідчать матеріали справи рахунки на оплату спожитої електричної енергії за травень та червень 2018 року на загальну суму 3058,67 грн. були направлені відповідачу 22.11.2019 (арк.с. 27).
Позивач у заяві про усунення недоліків №469/33 від 07.10.2020 зазначив, що відповідно до банківської виписки, відповідач здійснив наступні оплати за період з лютого 2018 по квітень 2018:
- в лютому 2018 за спожиту електричну енергію у січні 2018 та попередню оплату у березні 2018р. на суму 268,04 грн.;
-у березні 2018 відповідач здійснив попередню оплату за квітень 2018 та спожиту електричну енергію у лютому 2018 у сумі 250,24грн.;
-у квітні 2018 відповідач здійснив попередню оплату за травень 2018 у розмірі 75,13грн.
Таким чином, відповідно до розрахунку суми боргу, позивач закрив період з березня по травень 2018 оплатами відповідача на загальну суму 451,36 грн.
У зв'язку з неналежним виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати використаної (купленої) електричної енергії, позивач звернувся з позовом до суду.
За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
В частині 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч.1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу.
Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Відповідач відзиву не надав, позовні вимоги не спростував, доказів погашення заявленої до стягнення суми заборгованості суду не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3058,67 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію за період з 01.05.2018 по 21.06.2018 є документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.
За порушення відповідачем грошового зобов'язання позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму 368,25 грн. пені, нарахованої згідно з п. 4.2.1 договору за загальний період з 16.12.2019 по 31.08.2020 (згідно з розрахунком).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Із змісту п. 4.2.1 договору слідує, що за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п. 10 додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію») та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії (п.5 додатка № 6 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії»), Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.
Згідно з умовами укладеного сторонами договору визначено, що пеня сплачується за весь період часу протягом якого не виконано зобов'язання по сплаті по день фактичної оплати, тобто сторонами передбачено більшу тривалість періоду нарахування пені, ніж передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.
Факт порушення грошових зобов'язань є доведеним.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», суд встановив, що позивачем в розрахунку допущено арифметичну помилку. Так, фактично до стягнення підлягає пеня в загальному розмірі 398,06 грн. Решта вимог про стягнення пені у розмірі 0,19 грн. заявлена позивачем безпідставно, внаслідок чого суд відмовляє в її задоволенні.
ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума пені, грн.
2*Ставка НБУ15.12.201931.08.20202603058,67398.06
За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму 65,36 грн. 3% річних за період з 16.12.2018 по 31.08.2020 та суму 36,63 грн. інфляційних витрат за загальний період з січня 2020 по 31.08.2020.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З аналізу зазначеної норми законодавства вбачається, що три проценти річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, тобто три проценти річних не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань, які можуть бути узгоджені сторонами, оскільки ця норма законодавства є імперативною. Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Річні проценти за своєю правовою природою є складовою частиною боргу та підлягають стягненню разом із сумою основного боргу на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» надані позивачем розрахунки, суд встановив, що розрахунок втрат від інфляції здійснений правильно. В частині розрахунку 3% річних допущено арифметичну помилку, фактично в цій частині підлягають задоволенню вимоги про стягнення 3% річних в сумі 65,20 грн. Решта вимог про стягнення 3% річних у розмірі 0,16 грн. заявлена позивачем безпідставно, внаслідок чого суд відмовляє в її задоволенні.
ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку річнихКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума річних, грн.
3%15.12.201931.08.20202603058,6765.20
Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідач доказів виконання зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати використаної (купленої) електроенергії в рамках договору №12418 від 19.01.2012, безпідставного або невірного нарахування штрафних санкцій або оплати 3% річних та інфляційних втрат відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.
Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі: 2101,79 грн. (3558,56 грн. (задоволено) : 3558,91 грн. (заявлено) х 2102,00 грн. (сплачений судовий збір). Решта судових витрат у розмірі 0,21 грн. залишається за позивачем.
Керуючись ст. ст. 129, 130, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж до приватного підприємства «Аварістан» про стягнення 3.558,91 грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного підприємства «Аварістан» (69035, місто Запоріжжя, проспект Маяковського, буд. 20, ідентифікаційний код 25488793) на користь публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, ідентифікаційний код 00130926) 3058,67 грн. (три тисячі п'ятдесят вісім грн. 67 коп.) заборгованості, 398,06 грн. (триста дев'яносто вісім грн. 06 коп.) пені, 65,20 грн. (шістдесят п'ять грн. 20 коп.) 3% річних, 36,63 грн. (тридцять шість грн. 63 коп.) інфляційних втрат, 2101,79 грн. (дві тисячі сто одну грн. 79 коп.) судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Відмовити в частині стягнення 0,19 грн. пені та 0,16 грн. 3% річних.
4. Судові витрати у розмірі 0,21 грн. покласти на позивача.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 14 грудня 2020 року.
Суддя О.В. Федорова