61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
07.12.2020 Справа № 905/1753/20
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Устимової А.М.,
за участю секретаря судового засідання Юрлагіної В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
справу за позовом: Приватного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш»
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»
про: стягнення пені - 117078,94 грн., 3% річних - 26095,98 грн., інфляційних втрат - 24410,62 грн.,-
За участю представників сторін:
від позивача: Варган А.О. - за ордером серія АЕ №1037331 від 25.09.2020
від відповідача: не з'явився
Стислий зміст і підстави позовних вимог
28.09.2020, шляхом надіслання поштового відправлення, Приватне акціонерне товариство «Дніпрополімермаш» (далі - ПрАТ«Дніпрополімермаш») звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі- ПрАТ «ММК ім.Ілліча») про стягнення 187745,54 грн., з яких: заборгованість - 20160,00 грн., пеня - 117078,94 грн., 3% річних - 26095,98 грн., інфляційні втрати - 24410,62 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором №981 від 24.04.2017.
Підставність заявлених вимог позивач нормативно обґрунтовує посиланням на главу 53, статтею 233 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 193 Господарського кодексу України(далі - ГК України), статті 4, 162, 163, 171, 180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Процедура провадження у справі у господарському суді
Згідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 01.10.2020 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.10.2020 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1753/20, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання у справі призначено на 27.10.2020 року.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.10.2020 відкладено розгляд справи до 03.11.2020.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.11.2020 прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог; прийнято відмову ПрАТ «Дніпрополімермаш» від позову в частині стягнення з ПрАТ «ММК ім.Ілліча» суми основної заборгованості в розмірі 20160,00 грн.; закрито провадження у справі в частині стягнення з ПрАТ «ММК ім.Ілліча» суми основної заборгованості в розмірі 20160,00 грн. на підставі п. 4 ч.1 ст. 231 ГПК України; відмовлено в задоволенні клопотання позивача про повернення сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням обсягу позовних вимог; відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду; відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву; відкладено розгляд справи до 17.11.2020.
Внаслідок наведеного розглядаються позовні вимоги про стягнення пені в сумі 117078,94 грн., 3% річних в сумі 26095,98 грн., інфляційних втрат в сумі 24410,62 грн.
Листом Господарського суду Донецької області від 18.11.2020 повідомлено сторін, що у зв'язку з встановленням Розпорядженням голови Господарського суду Донецької області «Про запровадження дистанційної роботи в суді» №37-р від 17.11.2020, враховуючи наказ Господарського суду Донецької області «Про запровадження посилення протиепідемічних норм заходів в Господарському суді Донецької області» від 20 жовтня 2020 року № 79, постанову «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 20 травня 2020 року № 392 (зі змінами та доповненнями), відповідно до Законів України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 року № 1645-III (зі змінами та доповненнями), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року №540-IX (зі змінами та доповненнями), дистанційної роботи судді Устимовій А.М. за фактичним місцем проживанням в м.Харкові, 17.11.2020 судове засідання по справі №905/1753/20 не відбулось.
У період з 24.11.2020 по 30.11.2020 (включно) суддя Устимова А.М. перебувала на лікарняному.
Ухвалою господарського суду від 01.12.2020, у зв'язку з виходом судді Устимової А.М., судове засідання призначено на 07.12.2020 о 14:00 год.
У судове засідання 07.12.2020 з'явився уповноважений представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, у судовому засіданні надав письмові пояснення по нарахуванню інфляційних втрат з зазначенням періодів нарахування.
Уповноважений представник відповідача у судове засідання 07.12.2020 не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення телефонограми. ПрАТ «ММК ім.Ілліча» звернулось до суду з клопотанням розгляд справи за відсутності представника підприємства за наявними у справі матеріалами. Клопотання судом задоволене.
Позиція учасників процесу
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором №981 від 24.04.2017 року в частині своєчасної та повної оплати за поставлену продукцію.
Протягом періоду з серпня 2019 по червень 2020 року позивач забезпечив поставку продукції згідно узгоджених специфікацій №13, 15, 17, 20, 22, 23, 24, 26, 28, 29, що підтверджується підписаними відповідачем видатковими накладними. ПрАТ «ММК ім.Ілліча» виконано зобов'язання з оплати поставленого товару за специфікацією №22 не в повному обсязі, внаслідок чого на час звернення з позовом до суду утворилась заборгованість у розмірі 20160,00 грн., за специфікаціями №13, 15, 17, 20, 23, 24, 26, 28, 29 зобов'язання з оплати товару виконувались несвоєчасно.
В рамках досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача поштовим відправленням надіслана претензія №05-68 від 29.07.2020. Відповіді з приводу обґрунтування причин невиплати боргу за виконаним договором позивач від відповідача не отримав.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язання за умовами укладеного договору є підставою для стягнення з нього на користь позивача, окрім суми основного боргу, сум пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Крім того, позивач просить суд відшкодувати за рахунок відповідача понесені при зверненні з позовом до суду витрати зі сплати судового збору в розмірі 2816,18 грн.
На підтвердження доводів позовної заяви позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору №981від 24.04.2017, додаткових угод №2 від 27.12.2018, №3 від 18.07.2019, специфікацій №13 від 15.05.2019, №15 від 17.05.2020, №17 від 31.07.2019, №20 від 08.08.2019, №22 від 03.09.2019, №23 від 03.09.2019, №24 від 10.09.2019, №26 від 02.10.2019, №28 від 13.11.2019, №29 від 20.12.2019; видаткових накладних №0904 від 09.10.2019, №0401 від 04.09.2019, №1606 від 16.09.2019, №2001 від 20.11.2019, №1902 від 19.02.2020, №12801 від 28.02.2020, №1702 від 17.01.2020, №1306 від 13.12.2019, №3002 від 30.03.2020, №2801 від 28.05.2020, №3001 від 30.03.2020; №2801 від 28.05.2020, поворотної накладної №1 від 27.01.2020, коригувальної накладної №27, рахунків №1270823907 від 09.10.2019, №1270823842 від 04.09.2019, №1270823865 від 16.09.2019, №1270823953 від 20.11.2019, №1270824009 від 19.02.2020 року та №1270824018 від 28.02.2020, №1270823987 від 17.01.2020, №1270823968 від 13.12.2019, №1270824050 від 30.03.2020, 1270824100 від 28.05.2020, 1270824051 від 30.03.2020, №1270824100 від 28.05.2020; повідомлення ПрАТ «ММК ім.Ілліча» про удержання суми неустойки від належних до оплати сум №110/455 від 19.03.2020, виписок з банківського рахунку, претензії №05-68 від 29.07.2020, доказів направлення претензії, виписки з ЄДРПОУ щодо позивача, протоколу засідання наглядової ради № 1204 від 12.04.2018, наказу №169-к від 17.04.2018, ордеру на надання правничої (правової) допомоги АЕ №1037331, свідоцтва про права зайняття адвокатської діяльності на ім'я Варган Г.О.
12.10.2020, шляхом надіслання поштового відправлення, відповідач надав на адресу суду клопотання, в якому просив суд залишити позовну заяву без розгляду.
В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на п.9.2 договору №981 від 24.04.2017 року, відповідно до якого, у випадку, якщо спори та розбіжності, що виникли у зв'язку із цим договором або відносно його укладення, зміни, порушення, розірвання, недійсності, не будуть врегульовані шляхом переговорів, їх вирішення здійснюється відповідно до матеріального права України наступним шляхом:
-спори, майнові вимоги за якими перевищують еквівалент 10 000 доларів США (з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) по основній сумі зобов'язань, вирішуються в господарських судах України (у відповідності до діючого законодавства України);
-спори, майнові вимоги за якими не перевищують еквівалент 10 000 доларів США (з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) по основній сумі зобов'язань, вирішуються в Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації Регіональна правова група (відповідно до Регламенту даного суду), рішення якого є остаточним і обов'язковим для Сторін і підлягає виконанню Сторонами у строки, зазначені в рішенні суду.
Враховуючи, що позовні вимоги позивача у розмірі 187745,54 грн. (еквівалент 6646,16 доларів США) не перевищують еквівалент 10 000 доларів США, відповідач з огляду на наявність укладеної третейської угоди, заперечив проти розгляду даної справи в господарському суді, та просив суд залишити позовну заяву без розгляду.
У зв'язку із задоволенням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог з урахуванням уточнення до вказаної заяви, якою останній фактично відмовився від позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості, судом розглядаються позовні вимоги зі стягнення з позивача пені, 3% річних та інфляційних втрат.
З урахуванням викладеного, суд у ухвалі від 03.11.2020 дійшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання позивача №09/905/1753/20 від 12.10.2020 про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки виходячи з умов укладеного між сторонами договору №981 від 24.04.2017 року, при розгляді даного спору не можуть застосовуватись положення п.9.2 договору в частині вирішення спору, майнові вимоги за якими не перевищують еквівалент 10000 доларів США (з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) по основній сумі зобов'язань Постійно діючим Регіональним Третейським судом України при Асоціації Регіональна правова група (відповідно до Регламенту даного суду) у зв'язку із відсутністю у змісті позовних вимог вимоги про стягнення основної суми зобов'язань.
13.11.2020 ПрАТ «ММК ім.Ілліча» надіслало до Господарського суду Донецької області відзив на позовну заяву від 12.11.2020, в якому проти задоволення позовних вимог заперечувало, оскільки позивачем невірно здійснений розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Разом з відзивом відповідач звернувся до суду з клопотанням про поновлення пропущеного строку на його подачу, в якому просить визнати причину пропуску строку поважною, оскільки у зв'язку із віддаленого режиму роботи підприємства, запровадженого на період карантину, підготовка останнього значно ускладнена, адже потребує від відповідача збору доказів, які фактично зберігаються у виробничому цеху підприємства; необхідність здійснення контррозрахунку, запіздне отримання документів від позивача.
Розглядаючи надане клопотання суд виходить з наступного.
Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 06.10.2020,у тому числі, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та доказів, на яких ґрунтуються його заперечення до 26.10.2020.
Копія ухвали суду від 06.10.2020 отримана представником відповідача 12.10.2020.
Таким чином, позивач мав подати до суду відзив на позовну заяву у строк до 26.10.2020 (включно), фактично засобами поштового зв'язку відзив направлено на адресу суду 12.11.2020, тому строк надання відзиву суду є пропущеним.
Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч.4 ст. 119 ГПК України).
Суд визнає причини пропуску строку на подачу відзиву поважними та поновлює відповідний строк.
В обґрунтування своєї правової позиції у відзиві відповідач посилається на п.7.2 договору, що передбачає право на нарахування пені у разі порушення строку оплати виключно більш ніж на 30 календарних днів, як наслідок, враховуючи строк оплати, встановлений у специфікаціях, відповідне нарахування за специфікаціями №13, 17, 20, 23 26 повинно починатися з 51 дня (30 днів + 20 днів), а за специфікаціями №15, 24, 28, 29 з 41 дня (30 днів + 10 днів), тому розрахунок пені, здійснений позивачем є невірним. Згідно ч.6 ст.232 ГК України пеня за порушення строку оплати поставленої продукції повинна нараховуватися лише за 180 днів, а позивач нараховує за більші періоди. За розрахунком, що здійснений відповідачем, розмір пені складає 87192,47 грн.
Аналогічний принцип нарахування на підставі п.7.2 договору відповідач використовує при нарахуванні 3% річних та інфляційних втрат, як наслідок, 3% річних складають, за висновком відповідача, 19168,41 грн., інфляційні втрати - 19049,24 грн відповідно.
Відзив містить відповідний контрозрахунок пені, 3%річних, інфляційних втрат за вказані вище суми.
Крім того, відповідач підтверджує, що оплата здійснювалась за порушенням встановлених договором строків, але станом на час розгляду справи заборгованість за специфікаціями №13, 15, 17, 20, 22, 23, 24, 26, 28, 29 сплачена у повному обсязі, на підтвердження чого надав суду належим чином засвідчені копії платіжних доручень:4500008903 від 31.01.2020, №450002111від 11.03.2020, №4500033372 від 30.04.2020, №4500052510 від 07.07.2020, №4500058712 від 22.07.2020, №4500058716 від 22.07.2020, №4500061378 від 29.07.2020, №4500039831 від 26.05.2020, №4500053751 від 09.07.2020, №4500058714 від 22.07.2020, №4500057033 від 17.07.2020, №4500061572 від 29.07.2020, №4500048132 від 03.07.2020, №4500058713 від 22.07.2020, №4500061377 від 29.07.2020, №4500058715 від 22.07.2020. №4500061571 від 29.07.2020.
ПрАТ «Дніпрополімермаш» надіслало до Господарського суду Донецької області відповідь на відзив на позовну заяву №3011-01 від 30.11.2020, в якій проти обставин, викладених у відзиві на позовну заяву, заперечувало з підстав правильності нарахування ним пені з 21-го та 11-го дня від дати поставки обладнання, оскільки умови п.7.2 Договору передбачають строк виникнення права на нарахування пені, а не період, з якого таке нарахування повинно бути здійснено. Крім того, позивач зазначив, що твердження відповідача про нарахування 3% річних та інфляційних втрат за порушення строку оплати поставленої продукції з 51 дня та з 41 дня від дати поставки обладнання на підставі п.7.2 Договору є необґрунтованим, адже останній застосовуються виключно до нарахування пені, 3%річних та інфляційні втрати нараховані позивачем на підставі приписів ст.625 ЦК України.
Заперечення на відповідь на відзив відповідачем не надавались.
У судовому засіданні 07.12.2020 представник позивача надав суду письмові пояснення по нарахуванню інфляційних втрат з зазначенням періодів нарахування, які судом прийняті , оскільки фактично містять виключно перерахування місяців, за які здійснено нарахування, не змінюючи первісно заявлених вимог.
Виклад обставин справи, встановлених судом
24.04.2017 ПрАТ«Дніпрополімермаш» (надалі - Постачальник) та ПрАТ «ММК ім.Ілліча» (надалі - Покупець) уклали договір №981, відповідно до пунктів 1.1-2.1 Постачальник зобов'язується передати, а Покупець - прийняти та оплатити обладнання ( надалі - Обладнання) на умовах, визначених цим договором і специфікаціями до нього. Кількість, номенклатура обладнання зазначається в специфікаціях до цього договору, які є невід'ємними його частинами.
Сторонами Договору підписані додаткові угоди №2 від 27.12.2018,№3 ід 18.07.2019 року, якими змінено п.10.5 договору, що передбачає строк його дії, та остаточно визначено, що даний Договір діє до 31.12.2020. Закінчення строку дії даного Договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань ( у тому числі гарантійних) по цьому Договору.
Якість, комплектація, пакування та мар кування обладнання повинні відповідати нормам, встановленим сертифікатами виробника, діючим стандартам (ТУ, ГОСТ) для даного виду обладнання, а також спеціальними технічним вимогам, якщо такі встановлені домовленостями сторін, відображених в специфікаціях. Допустимі відхилення показників якості обладнання від вищевказаних норм, можуть бути встановлені за згодою сторін, відображеною в специфікаціях (пункт 2.3 Договору).
Відповідно до пунктів 3.2-3.3 Договору постачальник зобов'язується поставити обладнання на умовах поставки, вказаних в специфікаціях відповідно до міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року. Строки поставки обладнання вказуються в специфікаціях.
Пунктом 4.1 Договору встановлено, що поставка обладнання відбувається за цінами, які визначаються у відповідності з умовами поставки, вказані в специфікації і включають в себе всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування та інші витрати постачальника пов'язані з поставкою обладнання.
Загальна сума Договору визначається як сумарна вартість обладнання, поставка якого здійснюється згідно специфікацій, що надаються до нього. (п. 4.3 Договору).
Порядок приймання по кількості та якості визначений сторонами у п.п. 6.1-6.2 Договору.
Також сторонами у п.6.3 визначено, що Постачальник зобов'язаний надати Покупцю до початку приймання обладнання наступні документи: рахунок на оплату обладнання (оригінал); транспортні та супровідні документи ( у тому числі, товаро-транспортну накладну (оригінал) та накладну на поставлене обладнання (оригінал) при поставці автомобільним транспортом; залізничну накладну (копію) при поставці залізничним транспортом); упаковочні документи (копія); сертифікат або паспорт якості Постачальника або виробника ( у разі, якщо Постачальник не є виробником)(копія); сертифікат санітарно-гігієнічний та сертифікат радіологічної безпечки (у передбачених законодавством випадках) (копія); акт приймання-передачі обладнання (в 2-х екземплярах), оформлений з боку Постачальника (оригінал); інші документи, що зазначені у специфікаціях.
При цьому, Покупець має право відмовитись від приймання поставленого обладнання до надання документів, що вказані в п.6.3 даного Договору(п.6.4 останнього).
Згідно пункту 5.1 Договору оплата покупцем обладнання відбувається в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний в цьому договорі.
Оплата за поставлене обладнання буде здійснюватися протягом строку, вказаного в специфікації, який відліковується с моменту поставки обладнання і представлення документів, вказаних в п.6.3 цього договору (п.5.2 Договору).
Датою оплати обладнання вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (п.5.3 Договору).
Неустойка, що належить до сплати Постачальником, а також понесені Покупцем витрати та збитки, що повинні бути відшкодовані Постачальником, розраховані у порядку, що визначений даним Договором і діючим законодавством, можуть бути утримані Покупцем в односторонньому безумовному порядку у тому числі після перебігу строку дії Договору) з суми, що належить до сплати Постачальнику , шляхом відправлення Постачальнику відповідного повідомлення з вказанням суми неустойки, розрахунку витрат та збитків (за виключенням акредитивної форми розрахунків). (п.5.6 Договору).
Відповідно до пунктів 7.1-7.2 Договору, за невиконання або неналежне виконання умов Договору сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством України. У разі порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати обладнання, покупець сплачує пеню в розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідний період.
Постачальник - ПрАТ «Дніпрополімермаш» та Покупець - ПрАТ«ММК ім. Ілліча» безпосередньо на виконання Договору підписали ряд специфікацій на поставку обладнання згідно договору №981 від 24.04.2017, на підставі яких була здійснена поставка обладнання:
1) Специфікація №13 від 15.05.2019 - на постачання: подушки ножа верхнього ч.41.1-00-79/г у кількості 2 шт., подушки ножа верхнього ч.41.1-00-80/г у кількості 2 шт., касети нижньої ч.30.1-0-29-1/г у кількості 2 шт. на загальну суму з ПДВ 1116630,00 грн.
За видатковою накладною №0904 від 09.10.2019 представник ПрАТ«ММК ім. Ілліча» Петрухіна І.А. отримала товар - касету нижню к.30.1-0-29-1/г у кількості 2 шт. на загальну суму 538530,00 грн.
Поворотною накладною №1 від 27.01.2020 представник ПрАТ «Дніпрополімермаш» отримав повернутий ПрАТ«ММК ім. Ілліча» товар - касету нижню к.30.1-0-29-1/г у кількості 1 шт. на загальну суму 224387,50 грн. (без ПДВ).
Коригувальною накладною №27 кількісних показників до видаткової накладної №0904 від 09.10.2019 ПрАТ «Дніпрополімермаш» зменшено суму поставленого за видатковою накладною №0904 від 09.10.2019 товару на 269265,00 (з ПДВ).
Згідно п.5 даної специфікації строк оплати обладнання 100% протягом 20 календарних днів з дати поставки обладнання.
Відповідно строк оплати обладнання з урахуванням дати поставки - 29.10.2019.
У порядку п. 5.6 Договору Покупець шляхом направлення повідомлення про утримання суми неустойки з сум, що належать до сплати №110/455 від 19.03.2020, повідомив Постачальника, що зобов'язання по оплаті на суму 143183,40грн, яка утримана з рахунку №1270823907 від 09.10.2019.
Уповноважений представник позивача у судовому засіданні підтвердив факт утримання означеної суми 19.03.2020.
Виставлений ПрАТ«Дніпрополімермаш» рахунок на оплату №1270823907 від 09.10.2019 сплачений ПрАТ«ММК ім. Ілліча» платіжним дорученням №4500061378 від 29.07.2020 на суму 126081,60грн.
2) Специфікація №15 від 17.05.2020 - на постачання: кільця распорного креслення ЦХП №12Б у кількості 8 шт., півкільця МНЛЗ ч.КН324/5629.94.122 у кількості 16 шт., кільця ч.МН 256/ILCD2516-M3005/DLZ001 у кількості 2 шт., втулки стакану ч.4-98007 у кількості 2 шт. на загальну суму з ПДВ 105216,00 грн.;
За видатковою накладною №0401 від 04.09.2019 представник ПрАТ«ММК ім.Ілліча» отримав товар - кільце распорне креслення ЦХП №12Б у кількості 8 шт. на загальну суму 80064,00 грн.
За видатковою накладною №1606 від 16.09.2019 представник ПрАТ«ММК ім.Ілліча» отримав товар - півкільце МНЛЗ ч.КН324/5629.94.122 у кількості 16 шт., на загальну суму 3840,00 грн.
Згідно п.5 даної специфікації строк оплати обладнання 100% протягом 10 календарних днів з дати поставки обладнання.
Відповідно строк оплати обладнання з урахуванням дати поставки - за накладною №0401 від 04.09.2019 - 16.09.2019, за накладною №1606 від 16.09.2019 - 26.09.2019.
Виставлені ПрАТ«Дніпрополімермаш» рахунки на оплату №1270823842 від 04.09.2019, №1270823865 від 16.09.2019 сплачені ПрАТ«ММК ім. Ілліча» платіжними дорученнями №4500058715 від 22.07.2020 на суму 80064,00грн., №4500058714 від 22.07.2020 на суму 3840,00грн.
3) Специфікація №17 від 31.07.2019 - на постачання: мундштука ч.КН1216-А у кількості 50 шт. на загальну суму 100200,00 грн.
За видатковою накладною №2001 від 20.11.2019 представник ПрАТ«ММК ім. Ілліча» Писарев Л.А. отримав товар - мундштук ч.КН1216-А у кількості 50 шт. на загальну суму 100200,00 грн.
Згідно п.5 даної специфікації строк оплати обладнання 100% протягом 20 календарних днів з дати поставки обладнання.
Відповідно строк оплати обладнання з урахуванням дати поставки - 12.12.2019.
Виставлений ПрАТ«Дніпрополімермаш» рахунок на оплату №1270823953 від 20.11.2019 оплачений ПрАТ«ММК ім. Ілліча» платіжним дорученням №4500048132 від 03.07.2020 на суму 100200,00 грн.
4) Специфікація №20 від 08.08.2019 - на постачання: мундштука ч.КН1216-А у кількості 30 шт. на загальну суму 60120,00 грн.
За видатковою накладною №1902 від 19.02.2020 представник ПрАТ«ММК ім. Ілліча» Писарев Л.А. отримав товар - мундштук ч.КН1216-А у кількості 28 шт. на загальну суму 56112,00 грн.
За видатковою накладною №12801 від 28.02.2020 представник ПрАТ«ММК ім. Ілліча» Писарев Л.А. отримав товар - мундштук ч.КН1216-А у кількості 2 шт. на загальну суму 4008,00 грн.
Згідно п.5 даної специфікації строк оплати обладнання 100% протягом 20 календарних днів з дати поставки обладнання.
Відповідно строк оплати обладнання з урахуванням дати поставки за видатковою накладною №1902 - 16.03.2020, за видатковою накладною №12801 - 26.03.2020.
Виставлені ПрАТ«Дніпрополімермаш» рахунки на оплату №1270824009 від 19.02.2020 та №1270824018 від 28.02.2020 оплачені ПрАТ«ММК ім. Ілліча» платіжними дорученнями №4500058712 від 22.07.2020 на суму 56112,00 грн., №4500058713 від 22.07.2020 на суму 4008,00 грн.
5) Специфікація №22 від 03.09.2019 - на постачання: марки Г15 ч.И87/6088-КМД у кількості 4 шт., марки Г20 ч.И87/6088-КМД у кількості 4 шт. на загальну суму 100800,00 грн.
За видатковою накладною №1702 від 17.01.2020 представник ПрАТ«ММК ім. Ілліча» Петрухіна І.А. 20.01.2020 отримала товар - марка Г15 ч.И87/6088-КМД у кількості 3 шт., марка Г20 ч.И87/6088-КМД у кількості 3 шт. на загальну суму 756000,00 грн.
Згідно п.5 даної специфікації строк оплати обладнання 100% протягом 20 календарних днів з дати поставки обладнання.
Відповідно строк оплати обладнання з урахуванням дати поставки та отримання товару - 10.02.2020.
Виставлений ПрАТ«Дніпрополімермаш» рахунок на оплату №1270823987 від 17.01.2020 оплачений ПрАТ«ММК ім. Ілліча» платіжним дорученням №4500039831 від 26.05.2020 на суму 256000,00грн, №4500061571 від 29.07.2020 на суму 479840,00грн.
Інших доказів на підтвердження оплати за вказаною накладною відповідач суду не надав.
Заборгованість складає 20160,00 грн.
6) Специфікація №23 від 03.09.2019 - на постачання: мундштука ч.КН1216-А у кількості 20 шт. на загальну суму 40080,00 грн.;
За видатковою накладною №1306 від 13.12.2019 представник ПрАТ«ММК ім. Ілліча» Писарев Л.А. отримав товар - мундштук ч.КН1216-А у кількості 20 шт., на загальну суму 40080,00 грн.
Згідно п.5 даної специфікації строк оплати обладнання 100% протягом 20 календарних днів з дати поставки обладнання.
Відповідно строк оплати обладнання з урахуванням дати поставки - 06.01.2020.
Виставлений ПрАТ«Дніпрополімермаш» рахунок на оплату №1270823968 від 13.12.2019 оплачений ПрАТ«ММК ім. Ілліча» платіжним дорученням №4500058716 від 22.07.2020 на суму 40080,00грн.
7) Специфікація №24 від 10.09.2019 - на постачання: гайки М48 ч.650с-299 у кількості 96 шт. на загальну суму 183168,00 грн.
За видатковою накладною №3002 від 30.03.2020 представник ПрАТ«ММК ім. Ілліча» Петрухіна І.А. отримала товар - гайка М48 ч.650с-299 у кількості 96 шт., на загальну суму 183168,00 грн.
Згідно п.5 даної специфікації строк оплати обладнання 100% протягом 10 календарних днів з дати поставки обладнання.
Відповідно строк оплати обладнання з урахуванням дати поставки - 09.04.2020.
Виставлений ПрАТ«Дніпрополімермаш» рахунок на оплату №1270824050 від 30.03.2020 оплачений ПрАТ«ММК ім. Ілліча» платіжним дорученням №4500061572 від 29.07.2020 на суму 183168,00 грн.
Специфікація №26 від 02.10.2019 - на постачання: марки Г15 ч.И87/6088-КМД у кількості 1 шт., марки Г20 ч.И87/6088-КМД у кількості 1 шт. на загальну суму 252000,00 грн.
Специфікація №28 від 13.11.2019 - на постачання: головки затравки ч.КН681-04СБ у кількості 2 шт. на загальну суму 1338600,00 грн.;
За видатковою накладною №2801 від 28.05.2020 представник ПрАТ«ММК ім. Ілліча» Петрухіна І.А. отримала товар - марка Г15 ч.И87/6088-КМД у кількості 1 шт., марка Г20 ч.И87/6088-КМД у кількості 1 шт. (згідно специфікації №26 від 02.10.2019), головка затравки ч.КН681-04СБ у кількості 1 шт. (згідно специфікації №28 від 13.11.2019) на загальну суму 921300,00 грн.
Згідно п.5 специфікації №26 строк оплати обладнання 100% протягом 20 календарних днів з дати поставки обладнання.
Відповідно строк оплати обладнання згідно специфікації №26 з урахуванням дати поставки - 17.06.2020.
Виставлений ПрАТ«Дніпрополімермаш» рахунок на оплату №1270824100 від 28.05.2020 за специфікацією №26 від 02.10.2019 оплачений ПрАТ«ММК ім. Ілліча» платіжним дорученням №4500057033 від 17.07.2020.
Згідно п.5 специфікації №28 строк оплати обладнання 100% протягом 10 календарних днів з дати поставки обладнання.
Відповідно строк оплати обладнання згідно специфікації №28 з урахуванням дати поставки - 07.06.2020.
Виставлений ПрАТ«Дніпрополімермаш» рахунок на оплату №1270824100 від 28.05.2020 за специфікацією №28 від 13.11.2019 оплачений ПрАТ«ММК ім. Ілліча» платіжним дорученням №4500052510 від 07.07.2020.
10) Специфікація №29 від 20.12.2019 - на постачання: струмознімача ч.50/209 у кількості 200 шт. на загальну суму 480000,00 грн.
За видатковою накладною №3001 від 30.03.2020 представник ПрАТ«ММК ім. Ілліча» Петрухіна І.А. отримала товар - струмознімача ч.50/209 у кількості 200 шт., на загальну суму 480000,00 грн.
Згідно п.5 даної специфікації строк оплати обладнання 100% протягом 10 календарних днів з дати поставки обладнання.
Відповідно строк оплати обладнання з урахуванням дати поставки - 09.04.2020.
Виставлений ПрАТ«Дніпрополімермаш» рахунок на оплату №1270824051 від 30.03.2020 оплачений ПрАТ«ММК ім. Ілліча» за платіжним дорученням №4500053751 від 09.07.2020 на суму 480000,00 грн.
29.07.2020 ПрАТ«Дніпрополімермаш» звернулось з письмовою вимогою до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про погашення заборгованості за поставлену продукцію за договором №981 від 24.04.2017 року в сумі 20160,00 грн., штрафних санкцій в сумі 147521,25 грн.
Відповіді на претензію відповідач не надав.
Відповідач в якості доказів на підтвердження факту оплати обладнання також надав суду належним чином засвідчені копії платіжних доручень №4500008903 від 31.01.2020, №4500021110 від 11.03.2020, №4500033372 від 30.04.2020, за якими сплачене обладнання отримане на підставі договору №981 від 24.04.2017 та відповідно рахунків №1270823893 від 30.09.2019, №1270823979 від 25.12.2019, 31270824015 від 26.02.2020.
Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду
Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, та подані заперечення, дослідивши надані сторонами в порядку статті 74 Господарського процесуального кодексу України письмові докази в їх сукупності та взаємозв'язку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, зважаючи на таке.
За змістом частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Господарські зобов'язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).
Укладений між ПрАТ «Дніпрополімермаш» та ПрАТ«ММК ім. Ілліча» договір №981 від 24.04.2017 за своєю правовою природою є договором поставки.
Зазначений договір укладений у письмовій формі, підписаний повноважними представниками сторін без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплений відтисками печаток підприємств. Зі змісту правочину убачається, що сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма його істотними умовами щодо: предмету договору, об'ємів поставки продукції та її якості, а також ціною та строками виконання.
Відповідно до частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Положеннями частин першою, другою статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (стаття 662 ЦК України).
Згідно з частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
На підставі представлених доказів: специфікацій, видаткових накладних, поворотної накладної, коригувальної накладної, рахунків, судом встановлено, що в період з серпня 2019 по червень 2020 року на підставі умов договору №981 від 24.04.2017 з боку ПрАТ «Дніпрополімермаш» на адресу ПрАТ«ММК ім. Ілліча» здійснена поставка обладнання.
Однак ПрАТ«ММК ім. Ілліча» вчасно не здійснило оплату за поставлену продукцію.
Факт отримання обладнання за договором, його обсяг відповідачем не оспорюється.
У пунктах 5.1-5.3 договору сторони погодили, що оплата покупцем обладнання відбувається в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний в цьому договорі. Оплата за поставлене обладнання буде здійснюватися протягом строку, вказаного в специфікації, який відліковується с моменту поставки обладнання і представлення документів, вказаних в п.6.3 цього договору. Датою оплати обладнання вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.
Матеріали справи безпосередньо не містять доказів передачі документів згідно п.6.3 Договору, однак опосередковано факт оплати згідно платіжних доручень з посиланням на відповідні рахунки, відсутність доказів на підтвердження відмови Покупця від приймання поставленого обладнання до надання документів, п.6.4 згідно Договору, відсутність заперечень відповідача з приводу отримання документів, свідчить про виконання Постачальником п.6.3 Договору.
За приписами частин першої, другої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Господарський суд вважає доведеним факт порушення відповідачем умов правочину в частині вчасного виконання зобов'язань з належної оплати прийнятої від позивача продукції поставленої за договором №981 від 24.04.2017, на час звернення з позовом заборгованість сплачена, окрім 20160,00грн. за специфікацією №22.
Посилання відповідача на факт повної оплати заборгованості, у тому числі й за специфікацією №22, викладене у відзиві на позовну заяву, не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні.
Судом досліджені платіжні доручення №4500008903 від 31.01.2020, №4500021110 від 11.03.2020, №4500033372 від 30.04.2020, які надані відповідачем до відзиву та не увійшли у перелік, за яким проведено оплати за спірними специфікаціями, та встановлено, що за ними сплачене обладнання отримане на підставі договору №981 від 24.04.2017 та відповідно рахунків №1270823893 від 30.09.2019, №1270823979 від 25.12.2019, №1270824015 від 26.02.2020, однак вказані рахунки не мають відношення до предмету позову. Інші докази на підтвердження оплати вартості обладнання, яке поставлялось за специфікацією №22 в сумі 20160,00грн., в матеріалах справи відсутні.
Щодо встановлення періодів прострочки з урахуванням здійснення часткової оплати суд зазначає наступне.
Специфікаціями №13, 17, 20, 22, 23, 26 встановлений строк оплати за поставлену продукцію протягом 20 календарних днів від дати поставки обладнання, а специфікаціями №15, 24, 28, 29 протягом 10 календарних днів від дати поставки обладнання.
Таким чином, судом встановлено такі періоди прострочення виконання зобов'язання з оплати обладнання:
За специфікацією №13 від 15.05.2019 - видаткова накладна №0904 від 09.10.2019 (з урахуванням поворотної накладної та коригувальної накладної) на загальну суму 269265,00 грн. - з 30.10.2019 по 18.03.2020 на суму 269265,00грн., з 19.03.2020 по 28.07.2020 на суму 126081,60 грн.;
За специфікацією №15 від 17.05.2020 - видаткова накладна №0401 від 04.09.2019 на загальну суму 80064,00 грн. - з 17.09.2019 по 21.07.2020 на всю суму; видаткова накладна №1606 від 16.09.2019 на загальну суму 3840,00 грн. - з 27.09.2019 по 21.07.2020 на всю суму;
За специфікацією №17 від 31.07.2019 - видаткова накладна №2001 від 20.11.2019 на загальну суму 100200,00 грн. - з 13.12.2019 по 02.07.2020 на всю суму;
За специфікацією №20 від 08.08.2019 - видаткова накладна №1902 від 19.02.2020 на загальну суму 56112,00 грн. - з 17.03.2020 по 21.07.2020 на всю суму; видаткова накладна №12801 від 28.02.2020 на загальну суму 4008,00 грн. - з 27.03.2020 по 21.07.2020 на всю суму;
За специфікацією №22 від 03.09.2019 - видаткова накладна №1702 від 17.01.2020 на загальну суму 756000,00 грн. - з 11.02.2020 по 25.05.2020 на суму 756000,00грн., з 26.05.2020 по 28.07.2020 на суму 500000,00грн., з 29.07.2020 по цей час на сум 20160,00грн.;
За специфікацією №23 від 03.09.2019 - видаткова накладна №1306 від 13.12.2019 на загальну суму 40080,00 грн. - з 07.01.2020 по 21.07.2020 на всю суму;
За специфікацією №24 від 10.09.2019 - видаткова накладна №3002 від 30.03.2020 на загальну суму 183168,00 грн. - з 10.04.2020 по 28.07.2020 на всю суму;
За специфікацією №26 від 02.10.2019 - видаткова накладна №2801 від 28.05.2020 на загальну суму 252000,00грн. (з вирахуванням товару поставленого на підставі специфікації №28 від 13.11.2019) - з 18.06.2020 по 16.07.2020 на всю суму;
За специфікацією №28 від 13.11.2019 - видаткова накладна №2801 від 28.05.2020 на загальну суму 669300,00 грн. (з вирахуванням товару поставленого на підставі специфікації №26 від 02.10.2019) - з 08.06.2020 по 06.07.2020 на всю суму;
За специфікацією №29 від 20.12.2019 - видаткова накладна №3001 від 30.03.2020 на загальну суму 480000,00 грн. - з 10.04.2020 по 08.07.2020 на всю суму.
Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення нарахованих ним - пені, інфляційних втрат та 3% річних у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань з оплати поставленої продукції та правомірність такого нарахування.
Приписами частини першої статті 230 ГК України унормовано, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Як визначено нормою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина шоста статті 231 ГК України).
Статтями 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Господарський суд зауважує, що за змістом наведених вище положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов'язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.
Зі змісту пунктів 7.1-7.2 договору №981 від 24.04.2017 встановлено, що за невиконання або неналежне виконання умов Договору сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством України. У разі порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати обладнання, Покупець сплачує пеню в розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідний період.
Згідно ст.6 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
У п.7.2 Договору сторони узгодили виключну умову, внаслідок настання якої, Постачальник має право на нарахування пені - порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати обладнання.
Одночасно, п. 7.2 передбачає, що пеня нараховується у будь-якому випадку за кожен день прострочення виконання зобов'язання з оплати.
Тобто, у разі, якщо прострочка виконання зобов'язання буде менш ніж 30 календарних днів, Постачальник позбавлений права застосування вказаної штрафної санкції, у разі, якщо прострочка складає більш ніж 30 календарних днів, Постачальник має право на нарахування пені за кожен день прострочки, починаючи з першого.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що відповідач невірно ототожнює строк 30 календарних днів, що є виключною умовою, при настанні якої можливе нарахування пені, та період такого нарахування.
Умови договору не містять особливостей щодо визначення періоду нарахування пені, як наслідок, слід застосовувати приписи ч.6 ст. 232 ГК України - нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом чи договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Тобто, законом передбачено нарахування пені починаючи від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, протягом шести місяців.
Посилання відповідача, що приписи ч.6 ст. 232 ГК України обмежують нарахування пені 180 днями є хибним, оскільки у даному випадку строк визначений у законі у місяцях.
Згідно ч.4 ст.254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Таким чином, кінець періоду нарахування вираховується шляхом арифметичного плюсування шести місяців до дати початку та не переводиться у календарні дні.
З огляду на вимоги ст. 79, 86 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
Дослідивши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що розрахунок в частині здійснений позивачем методологічно та арифметично невірно, внаслідок чого суд здійснив власний розрахунок, розрахувавши пеню с першого дня прострочки виконання зобов'язання, за шість місяців з такої дати, та застосовуючи розмір 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, у разі, якщо така сума менша подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідний період, та у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідний період, якщо більша.
Згідно здійсненого судом розрахунку сума пені становить 109800,04 грн., що нарахована наступним чином:
За специфікацією №13 за період з 30.10.2019 по 18.03.2020 на заборгованість у розмірі 269265,00 грн. - у сумі 15186,55 грн., з 19.03.2020 по 28.07.2020 на заборгованість у розмірі 126081,60 грн. - у сумі 6657,11 грн.;
За специфікацією №15 за період з 17.09.2019 по 16.03.2020 на заборгованість у розмірі 80064,00 грн. - у сумі 5828,66 грн., з 27.09.2019 по 26.03.2020 на заборгованість у розмірі 3840,00 грн. - у сумі 279,55 грн.;
За специфікацією №17 за період з 13.12.2019 по 11.06.2020 на заборгованість у розмірі 100200,00 грн. - у сумі 7294,56 грн.;
За специфікацією №20 за період з 17.03.2020 по 21.07.2020 на заборгованість у розмірі 56112,00 грн. - у сумі 2850,49 грн.; з 27.03.2020 - 21.07.2020 на заборгованість у розмірі 4008,00 грн. - у сумі 187,57 грн.
За специфікацією №22 за період з 11.02.2020 по 25.05.2020 на заборгованість у розмірі 756000,00 грн. - у сумі 31752,00 грн.; з 26.05.2020 по 28.07.2020 на заборгованість у розмірі 500000,00 грн. - у сумі 11420,77 грн.; з 29.07.2020 по 10.08.2020 на заборгованість у розмірі 20160,00 грн. - у сумі 85,93 грн.(враховуючи, що сума пені не може бути більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідний період);
За специфікацією №23 за період з 07.01.2020 по 21.07.2020 на заборгованість у розмірі 40080,00 грн. - у сумі 2917,82 грн.;
За специфікацією №24 за період з 10.04.2020 по 28.07.2020 на заборгованість у розмірі 183168,00 грн. - у сумі 8059,39 грн.;
За специфікацією №26 пеня не підлягає стягненню, так як заборгованість в сумі 252000,00 грн. погашена відповідачем 17.07.2020, а отже до спливу 30-денного строку, перебіг якого є підставою для нарахування пені відповідно до п.7.2 Договору.
За специфікацією №28 пеня не підлягає нарахуванню, так як заборгованість в сумі 669 300,00 грн. була погашена відповідачем 07.07.2020, а отже до спливу 30-денного строку, перебіг якого є підставою для нарахування пені відповідно до п.7.2 Договору.
За специфікацією №29 за період з 10.04.2020 - 08.07.2020 на заборгованість у розмірі 480000,00 грн. - у сумі 17280,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 109800,04 грн., у задоволенні решти позовних вимог в цій частині суд відмовляє.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником виконання грошового зобов'язання у нього в силу укладеного договору та закону за вимогою кредитора виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому, грошовим є зобов'язання, за яким боржник зобов'язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.
Враховуючи положення частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У випадку відсутності зазначення в договорі розміру процентів цивільно-правова відповідальність за порушення грошового зобов'язання настає на підставі вимог закону, а саме норми статті 625 Цивільного кодексу України.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Посилання відповідача, що при розрахунку 3%річних та інфляційних нарахувань також застосовується п.7.2 договору та встановлено обмеження - нарахування здійснюється виключно при порушенні більш ніж на 30 календарних днів строку оплати обладнання, не приймається судом, оскільки вказаний пункт Договору стосується виключно порядку нарахування пені, тоді як підставою для нарахування 3%річних та витрат від інфляції позивач визначає приписи ст.625 ЦК України.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за визначені ним періоди, суд приходить до висновку, що він здійснений арифметично та методологічно вірно, тому позовні вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 26095,98 грн. підлягають задоволенню.
Як вбачається з розрахунку інфляційних збитків з урахуванням письмових пояснень до нього, наданих у судовому засіданні 07.12.2020, позивачем заявлено до стягнення інфляційні збитки в сумі 24410,62 грн., що нараховані наступним чином.
За специфікацією №13 за період з жовтня 2019 по березень 2020 на заборгованість у розмірі 269265,00 грн. - у сумі 1609,38 грн., з квітня 2020 по липень 2020 на заборгованість у розмірі 126081,60 грн. - у сумі 878,51 грн.;
За специфікацією №15 за період з жовтня 2019 по липень 2020 на заборгованість у розмірі 80064,00 грн. - у сумі 1607,47 грн., з жовтня 2019 по липень 2020 на заборгованість у розмірі 3840,00 грн. - у сумі 77,10 грн.;
За специфікацією №17 за період з грудня 2019 по червень 2020 на заборгованість у розмірі 100200,00 грн. - у сумі 1811,91 грн.;
За специфікацією №20 за період з квітня 2020 по липень 2020 на заборгованість у розмірі 56112,00 грн. - у сумі 390,98 грн.; з квітня 2020 по липень 2020 на заборгованість у розмірі 4008,00 грн. - у сумі 27,93 грн.;
За специфікацією №22 за період з лютого 2020 по травень 2020 на заборгованість у розмірі 756000,00 грн. - у сумі 12127,47 грн.; з травня 2020 по липень 2020 на заборгованість у розмірі 500000,00 грн. - у сумі -2006,00 грн.; з 29.07.2020 по 25.09.2020 на заборгованість у розмірі 201600,00 грн. - у сумі -40,32 грн.;
За специфікацією №23 за період з січня 2020 по липень 2020 на заборгованість у розмірі 40080,00 грн. - у сумі 561,22 грн.;
За специфікацією №24 за період з квітня 2020 по липень 2020 на заборгованість у розмірі 183168,00 грн. - у сумі 1276,27 грн.;
За специфікацією №26 за період липня 2020 на заборгованість у розмірі 252000,00 грн. - у сумі -1512,00 грн.;
За специфікацією №28 за період червня 2020 на заборгованість у розмірі 664300,00 грн. - у сумі 1338,60 грн.;
За специфікацією №29 за період з квітня 2020 по червень 2020 на заборгованість у розмірі 480000,00 грн. - у сумі 6262,10 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено розрахунок індексу інфляції в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
При зменшенні суми боргу внаслідок часткового виконання зобов'язання боржником, сума погашення має відніматися не від суми основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці).
Наведені висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18, 26.06.2020 у справі № 905/21/19, від 24.09.2020 у справі №915/2095/19.
Крім того, відповідно до роз'яснення Верховного Суду викладеного в постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за визначені періоди, судом встановлено, що позивачем нараховано інфляційні втрати за специфікацією №22 на заборгованість у розмірі 201600,00 грн. у сумі -40,32 грн. за період з 29.07.2020 по 25.09.2020, що становить неповні місяці.
Крім того, при частковому погашенні суми боргу, позивачем нараховано інфляційні збитки на суми основного боргу, які існували на початок розрахункового місяця, а не на суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці, а отже всупереч висновків, що містяться в постановах Верховного Суду 26.06.2020 у справі № 905/21/19, від 24.09.2020 у справі №915/2095/19.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що розрахунок здійснений позивачем методологічно та арифметично невірно, внаслідок чого суд здійснив власний розрахунок.
Згідно здійсненого судом розрахунку сума інфляційних втрат становить 24513,88 грн., що нарахована на заборгованості:
За специфікацією №13 за період з 01.11.2020 по 31.03.2020 на заборгованість у розмірі 269265,00 грн. - у сумі 1609,38 грн.; з 01.04.2020 по 31.07.2020 на заборгованість у розмірі 127690,98 грн. - у сумі 889,72 грн.;
За специфікацією №15 за період з 01.10.2019 по 31.07.2020 на заборгованість у розмірі 80064,00 грн. - у сумі 1607,47 грн., з 01.10.2019 по 31.07.2020 на заборгованість у розмірі 3840,00 грн. - у сумі 77,10 грн.;
За специфікацією №17 за період з 01.12.2019 по 30.06.2020 на заборгованість у розмірі 100200,00 грн. - у сумі 1811,91 грн.;
За специфікацією №20 за період з 01.04.2020 по 31.07.2020 на заборгованість у розмірі 56112,00 грн. - у сумі 390,98 грн.; з 01.04.2020 по 31.07.2020 на заборгованість у розмірі 4008,00 грн. - у сумі 27,93 грн.;
За специфікацією №22 за період з 01.02.2020 по 31.05.2020 на заборгованість у розмірі 756000,00 грн. - у сумі 12137,47 грн.; з 01.06.2020 по 31.07.2020 на заборгованість у розмірі 512137,47 грн. - у сумі -2054,70 грн.; з 01.08.2020 по 30.09.2020 на заборгованість у розмірі 30242,77грн. - у сумі 90,43 грн.;
За специфікацією №23 за період з 01.01.2020 по 31.07.2020 на заборгованість у розмірі 40080,00 грн. - у сумі 561,22 грн.;
За специфікацією №24 за період з 01.04.2020 по 31.07.2020 на заборгованість у розмірі 183168,00 грн. - у сумі 1276,27 грн.;
За специфікацією №26 за період з 01.07.2020 по 31.07.2020 на заборгованість у розмірі 252000,00 грн. - у сумі -1512,00 грн.;
За специфікацією №28 за період з 01.06.2020 по 30.06.2020 на заборгованість у розмірі 669300,00 грн. - у сумі 1338,60 грн.;
За специфікацією №29 за період з 01.04.2020 по 30.06.2020 на заборгованість у розмірі 480000,00 грн. - у сумі 6262,10 грн.
Разом з тим, враховуючи, що згідно ст. 237 Господарського процесуального кодексу України суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в заявленому позивачем розмірі в сумі 24410,62 грн.
Розподіл судових витрат
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Судовий збір відповідно ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України стягується пропорційно заявлених до стягнення вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш» до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про стягнення пені - 117078,94 грн., 3% річних - 26095,98 грн., інфляційних втрат - 24410,62 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (адреса місцезнаходження: 87504, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1; код ЄДРПОУ: 00191129) на користь Приватного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш» (адреса місцезнаходження: 49033, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 147; код ЄДРПОУ: 00218615) пеню в розмірі 109800,04 грн., 3% річних в розмірі 26095,98 грн., інфляційні втрати в розмірі 24410,62 грн., судовий збір в розмірі 2404,59 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 07.12.2020.
Повний текст рішення складено та підписано 14.12.2020.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.М. Устимова