61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
19.11.2020р. Справа №905/1311/20
за позовом: Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (87547, Донецька область, м.Маріуполь, вул.К.Лібкнехта, 177А, код ЄДРПОУ 00191678) в особі Слов'янського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (84112, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Університетська, 13, код ЄДРПОУ ВП 35397869)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородський комунальний комбінат» (85295, Донецька область, м.Торецьк, смт Новгородське, вул.Квіткова, 1, код ЄДРПОУ 38102472)
про внесення змін до договору
Суддя: Паляниця Ю.О.
Секретар судового засідання: Клименко Ю.О.
У засіданні брали участь:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Позивач, Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу», м.Маріуполь в особі Слов'янського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Слов'янськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородський комунальний комбінат», м.Торецьк про внесення змін до договору №97/97 від 23.12.2019р. на послуги з централізованого питного водопостачання на умовах, викладених у додатковій угоді від 04.06.2020р., а саме:
«Додаткова угода
до договору №97/97 від 23.12.2019р.
на послуги з централізованого питного водопостачання
м.Слов'янськ « 04» червня 2020р.
Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу», іменоване надалі «Виробник», в особі директора Слов'янського регіонального виробничого управління Клочко А.М., що діє від імені «Виробника» на підставі Положення №5 «Про Слов'янське регіональне виробниче управління», затвердженого КП «Компанія «Вода Донбасу» від « 12» листопада 2015р. №196 та довіреності від 16.12.2019р. №03-05 з одного боку, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Новгородський комунальний комбінат», іменоване надалі «Споживач», в особі директора Супруна І.Ф., що діє на підставі Статуту, з другого боку, уклали цю додаткову угоду до договору про наступне:
1. Викласти пункт 4.8 договору в наступній редакції:
п.4.8. «У разі відсутності або несправності приладу обліку води з вини «Споживача», в тому числі несвоєчасного введення його в експлуатацію (з викликом представника «Виробника» і складанні акта), порушення цілісності пломб, номерного антимагнітного індикатора і деталей пломбування, втручання в його роботу, у разі закінчення терміну дії повірки приладу обліку, а також при виявленні зовнішнього впливу постійним магнітним полем на прилад обліку води - розрахунок витрати води визначається по пропускній здатності труби вводу в точці підключення при швидкості руху води в ній 2 м/сек і дії її повним перерізом протягом 24 годин на добу.
У разі закінчення терміну дії повірки приладу обліку - «Споживач» зобов'язаний за 1 місяць до закінчення терміну повірки звернутися до «Виробника» із заявою про необхідність вивести з експлуатації прилад обліку на період проведення повірки. За період повірки приладу обліку води, але не більше 1 місяця, розрахунок за спожиту воду здійснюється за середньодобовими витратами за попередні два розрахункові місяці.
У разі непроведення своєчасної повірки приладу обліку і не введення його в експлуатацію протягом місяця після зняття приладу обліку води на повірку або після закінчення міжповірочного інтервалу витрата води визначається за пропускною спроможністю труби вводу в точці підключення при швидкості руху води в ній 2 м/сек і дії її повним перерізом протягом 24 годин на добу».
2. Не обумовлені цією додатковою угодою пункти договору залишаються дійсними до закінчення виконання зобов'язань за договором.
3. Ця додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами, та є невід'ємною частиною договору №97/97 від 23.12.2019р. на послуги з централізованого питного водопостачання, складена в 2-х примірниках по одному для кожної із сторін, що мають однакову юридичну силу. Умови цієї додаткової угоди розповсюджують свою дію з 01.10.2019 року».
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що запропонована останнім редакція п.4.8 договору №97/97 від 23.12.2019р. на послуги з централізованого питного водопостачання, викладена у додатковій угоді б/н від 04.06.2020р., відповідає приписам нормативних актів України, які регулюють правовідносини сторін щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України.
З огляду на те, що пропозиція Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Слов'янського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» укласти наведену додаткову угоду залишена відповідачем без відповіді та задоволення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 20.07.2020р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/1311/20, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Відповідач у відзиві №245 від 14.08.2020р. просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що послуги з централізованого питного водопостачання всупереч умов п.2.1 договору надаються виробником погодинно (не більше 6-10 годин на добу), пояснюючи такі дії межами технічної можливості трубопроводів. При цьому, за твердженням відповідача, посилання водопостачальника на необхідність узгодження умов договору у відповідності до вимог п.п.3.3, 5.14 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджені наказом №190 від 27.06.2008р. Державного комітету України по житлово-комунальному господарству, є безпідставними, оскільки надання послуг з водопостачання не здійснюється позивачем безперервно.
Крім того, зважаючи на те, що рішенням господарського суду Донецької області від 03.06.2020р. по справі №905/368/20 відмовлено у задоволенні вимог Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про прийняття спірного пункту 4.8 договору №97/97 від 23.12.2019р. на послуги з централізованого питного водопостачання в редакції останнього, на думку відповідача, відсутні підстави для затвердження п.3 спірної додаткової угоди у редакції позивача та визначення, що її дія розповсюджується на правовідносини сторін, які виникли з 01.10.2019р.
У відповіді №5.05/1382 від 21.09.2020р. на відзив відповідача Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» в особі Слов'янського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» наголошувало на наступних обставинах:
- рішенням господарського суду Донецької області від 03.06.2020р. по справі №905/368/20 відмовлено у задоволенні позовних вимог виробника з мотивів пропуску 20-денного строку, протягом якого позивач, у разі не врегулювання розбіжностей щодо укладення договору на послуги з централізованого питного водопостачання, може передати спір на вирішення до суду, а тому спірний пункт 4.8 цього договору вважається прийнятим в редакції запропонованій відповідачем в протоколі розбіжностей; тобто, розбіжності щодо редакції наведеного пункту правочину по суті судом розглянуті не були;
- посилання відповідача на те, що послуги з централізованого водопостачання надаються виробником погодинно (не більше 6-10 голин на добу) не відповідає дійсності та не доведено належними та допустимими доказами Товариством з обмеженою відповідальністю «Новгородський комунальний комбінат»;
- запропонований відповідачем порядок визначення витрат води в межах узгоджених розрахункових обсягів зазначених у додатку №1 до договору є безпідставними, оскільки такі обсяги - це заплановані (заявлені) відповідачем об'єми споживання послуг на певний період; в той же час, технічна спроможність трубопроводів виробника надає можливість надавати послуги з централізованого водопостачання в значно більших обсягах, які визначаються за пропускною спроможністю труби у відповідності до п.п.5.14, 3.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України;
- запропонований Товариством з обмеженою відповідальністю «Новгородський комунальний комбінат» термін повірки приладу обліку води не більше двох місяців є лише особистим побажання відповідача, що не узгоджується з приписами чинних нормативних актів;
- у відповідності до умов п.11.1 договору №97/97 від 23.12.2019р. (який узгоджений сторонами), останні домовились, що на підставі ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України усі умови цього договору розповсюджують свою дію на відносини, які склалися між сторонами цього правочину з 01.10.2019р., внаслідок чого запропоновані позивачем у додатковій угоді зміни до зазначеного договору на послуги з централізованого питного водопостачання відповідають решті умов договору (узгоджених) та чинному законодавству України.
Заперечення на відповідь на відзив, подання яких в силу норм ч.4 ст.161 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком відповідача, до господарського суду не надходили.
Ухвалою суду від 03.11.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.11.2020р.
Представники сторін у судове засідання 19.11.2020р. з розгляду справи по суті не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
18.11.2020р. від Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Слов'янського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» надійшло клопотання б/н від 18.11.2020р. про розгляд справи за відсутності власного представника (скріплено ЕЦП).
Представник відповідача у судове засідання 19.11.2020р. з розгляду справи по суті не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.
Разом з тим, норми ст.43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Як визначено у ч.1 ст.202 зазначеного нормативно-правового акту, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п.2 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 216 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду оголосити перерву або відкласти розгляд справи по суті. При цьому, це є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Таким чином, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність у судовому засіданні представників сторін не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
У провадженні господарського суду Донецької області (суддя Хабарова М.В.) перебувала справа №905/368/20 за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі відокремленого підрозділу Слов'янське регіональне виробниче управління до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородський комунальний комбінат» про прийняття спірного пункту 4.8 договору №97/97 від 23.12.2019 на послуги з централізованого питного водопостачання в редакції Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу».
При цьому, під час розгляду цієї справи, судом встановлено наступні обставини:
- 24.12.2019р. Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» в особі відокремленого підрозділу Слов'янське регіональне виробниче управління звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородський комунальний комбінат» із проектом договору №97/97 від 23.12.2019 на послуги з централізованого питного водопостачання, за змістом розділу 1 якого виробник (позивач) зобов'язується надавати споживачу (відповідачу) послуги з централізованого питного водопостачання в узгоджених обсягах (додаток №1 до договору), в межах технічних можливостей виробника, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.
- у відповідь на зазначене звернення, відповідач направив позивачу цей договір з протоколом розбіжностей від 30.12.2019р., згідно з яким запропонував викласти п.4.8 у наступній редакції: «У разі відсутності або несправності приладу обліку води з вини «Споживача», в тому числі несвоєчасного введення його в експлуатацію (з викликом представника «Виробника» і складанням акта), порушення цілісності пломб, номерного антимагнітного індикатора і деталей пломбування, втручання в його роботу, у разі закінчення терміну дії повірки приладу обліку, а також при виявленні зовнішнього впливу постійним магнітним полем на прилад обліку води - розрахунок витрат води визначається по пропускній здатності труби вводу в точці підключення при швидкості руху води в ній 2 м/сек. і дії її повним перерізом протягом 24 годин на добу. У разі закінчення терміну дії повірки приладу обліку - «Споживач» зобов'язаний за 1 місяць до закінчення терміну повірки звернутися до «Виробника» із заявою про необхідність вивести з експлуатації прилад обліку на період проведення повірки. За період повірки приладу обліку води, але не більше двох місяців, розрахунок за спожиту воду здійснюється за середньодобовими витратами за попередні два розрахункові місяці. У разі не проведення своєчасної повірки приладу обліку і не введення його в експлуатацію протягом двох місяців після зняття приладу обліку води на повірку або після закінчення міжповірочного інтервалу витрати води визначається за нормою споживання (розрахунок витрати води проводиться згідно з порядком визначеним у п.2.1. договору)»;
- в свою чергу, позивач із запропонованою відповідачем редакцією цього пункту договору не погодився та склав свій протокол розбіжностей, у якому наполягав на викладенні п.4.8 у первісно викладеній (за текстом договору) виробником (позивачем) редакції.
Недосягнення згоди щодо редакції цього пункту договору зумовило звернення Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі відокремленого підрозділу Слов'янське регіональне виробниче управління до суду із позовом.
Рішенням господарського суду Донецької області від 03.06.2020р. по справі №905/368/20 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Підставою для відмови у задоволенні вимог Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі відокремленого підрозділу Слов'янське регіональне виробниче управління слугував встановлений судом факт пропуску заявником визначеного ст.181 Господарського кодексу України 20-денного строку на звернення до суду із позовом про врегулювання розбіжностей (редакції п.4.8); в силу ч.7 наведеної вище норми права, зміст спірного пункту договору був узгодженим у запропонованій відповідачем редакції в протоколі розбіжностей.
Відповідно до відомостей, які наявні у матеріалах справи, підтверджуються даними Єдиного державного реєстру судових рішень, а також не спростовані відповідачем, рішення від 03.06.2020р. по справі №905/368/20 не переглядалось в апеляційному, касаційному порядку або з підстав, які визначені ст.320 Господарського процесуального кодексу України, та набрало законної сили.
Господарський суд при вирішенні розглядуваного спору приймає до уваги викладені вище обставини, що встановлені при розгляді справи №905/368/20 як такі, що відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України не підлягають повторному доказуванню.
При цьому, господарський суд виходить з того, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч.ч.1 - 4 ст.188 Господарського кодексу України).
05.06.2020р. позивач звернувся до відповідача із листом №5.05/834 від 04.06.2020р., у якому повідомив споживача про невідповідність п.4.8 договору №97/97 від 23.12.2019р. на послуги з централізованого питного водопостачання вимогам п.п.3.1, 3.3, 5.1, 5.14 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України. До власного звернення виробник (позивач) додав проект додаткової угоди б/н від 04.06.2020р. до договору №97/97 від 23.12.2019р.
Як свідчать матеріали справи, вищенаведена угода Товариством з обмеженою відповідальністю «Новгородський комунальний комбінат» не розглянута та залишена останнім без відповіді, що зумовило передачу цього спору на вирішення суду в порядку ст.188 Господарського кодексу України.
Наразі, відповідач будь-яких заперечень щодо передання спору на розгляд суду не надав.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що вимоги Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Слов'янського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
В силу норм ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою, визначені Законом України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення».
Дія цього Закону поширюється на всіх суб'єктів господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об'єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, надають послуги з водовідведення, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води та/або послуг з водовідведення, станом джерел, систем питного водопостачання та водовідведення, а також споживачів питної води та/або послуг з водовідведення (ст.2).
Відповідно до ст.4 вказаного нормативно-правового акту України суб'єктами відносин у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення є: органи державної влади, до сфери управління яких належать об'єкти питного водопостачання та водовідведення; органи місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать об'єкти питного водопостачання та водовідведення; підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення; споживачі питної води та/або послуг з водовідведення.
Згідно із ч.2 ст.19 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.
Як вбачається зі змісту додаткової угоди б/н від 04.06.2020р. до договору №97/97 від 23.12.2019р., п.4.8 вказаного правочину позивачем викладено у наступній редакції:
«У разі відсутності або несправності приладу обліку води з вини «Споживача», в тому числі несвоєчасного введення його в експлуатацію (з викликом представника «Виробника» і складанні акта), порушення цілісності пломб, номерного антимагнітного індикатора і деталей пломбування, втручання в його роботу, у разі закінчення терміну дії повірки приладу обліку, а також при виявленні зовнішнього впливу постійним магнітним полем на прилад обліку води - розрахунок витрати води визначається по пропускній здатності труби вводу в точці підключення при швидкості руху води в ній 2 м/сек і дії її повним перерізом протягом 24 годин на добу.
У разі закінчення терміну дії повірки приладу обліку - «Споживач» зобов'язаний за 1 місяць до закінчення терміну повірки звернутися до «Виробника» із заявою про необхідність вивести з експлуатації прилад обліку на період проведення повірки. За період повірки приладу обліку води, але не більше 1 місяця, розрахунок за спожиту воду здійснюється за середньодобовими витратами за попередні два розрахункові місяці.
У разі непроведення своєчасної повірки приладу обліку і не введення його в експлуатацію протягом місяця після зняття приладу обліку води на повірку або після закінчення міжповірочного інтервалу витрата води визначається за пропускною спроможністю труби вводу в точці підключення при швидкості руху води в ній 2 м/сек і дії її повним перерізом протягом 24 годин на добу».
Водночас, відповідно до умов договору №97/97 від 23.12.2019р. (з урахуванням змісту мотивувальної частини рішення господарського суду Донецької області від 03.06.2020р. по справі №905/368/20, яке набрало законної сили) зазначений пункт викладений наступним чином:
«У разі відсутності або несправності приладу обліку води з вини «Споживача», в тому числі несвоєчасного введення його в експлуатацію (з викликом представника «Виробника» і складанні акта), порушення цілісності пломб, номерного антимагнітного індикатора і деталей пломбування, втручання в його роботу, у разі закінчення терміну дії повірки приладу обліку, а також при виявленні зовнішнього впливу постійним магнітним полем на прилад обліку води - розрахунок витрат води визначається по пропускній здатності труби вводу в точці підключення при швидкості руху води в ній 2 м/сек і дії її повним перерізом протягом 24 годин на добу.
У разі закінчення терміну дії повірки приладу обліку - «Споживач» зобов'язаний за 1 місяць до закінчення терміну повірки звернутися до «Виробника» із заявою про необхідність вивести з експлуатації прилад обліку на період проведення повірки. За період повірки приладу обліку води, але не більше двох місяців, розрахунок за спожиту воду здійснюється за середньодобовими витратами за попередні два розрахункові місяці.
У разі не проведення своєчасної повірки приладу обліку і не введення його в експлуатацію протягом двох місяців після зняття приладу обліку води на повірку або після закінчення міжповірочного інтервалу витрати води визначається за нормою споживання (розрахунок витрати води проводиться згідно з порядком визначеним у п. 2.1 договору)».
Отже, суперечності щодо редакції цього пункту договору фактично зводяться до визначення «періоду повірки лічильника» та порядку визначення розміру вартості послуг з водопостачання у разі не проведення своєчасної повірки приладу обліку води.
Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджені наказом №190 від 27.06.2008р. Державного комітету України по житлово-комунальному господарству (далі - Правила №190).
Правила №190 є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод (п.1 Правил №190).
Приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом №37 від 19.02.2002р. Держбуду, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26.04.2002р. за №403/6691, а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.
Договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги» (п.2.1 Правил №190).
Відповідно до п.5.1 Правил №190 користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.
За змістом п.4.6 договору №97/97 від 23.12.2019р. споживач зобов'язаний мати прилад обліку води для розрахунку з виробником за відпущену воду. Придбання та встановлення приладів обліку здійснюється споживачем за свій рахунок. Кількість води, використаної споживачем, визначається за показаннями повірених і опломбованих представниками органів Держспоживстандарту та виробника приладів обліку води.
Періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», а також інших нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу діяльності (п.5.4 Правил №190).
Згідно із ст.17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Періодична повірка засобів вимірювальної техніки - це повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал) (п.17 ч.1 ст.1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»).
Засоби обліку, які виключені з державного реєстру в період експлуатації засобів обліку, можуть використовуватись до закінчення встановленого граничного строку служби, після чого здійснюється їх заміна. Проектування, монтаж та експлуатація вузлів обліку виконуються відповідно до вимог державних будівельних норм. Приймання в експлуатацію вузла обліку та реєстрація засобів обліку здійснюються за участю представника виробника (п.5.5 Правил №190).
Повірка законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, проводиться, зокрема, науковими метрологічними центрами, метрологічними центрами та повірочними лабораторіями, уповноваженими на проведення повірки відповідних засобів (ч.5 ст.17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»).
Перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»). До наведеного переліку відносяться, зокрема, лічильники води (п.38 Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затверджений постановою №374 від 04.06.2015р. Кабінету Міністрів України).
Згідно з п.5.14 Правил №190 усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об'єм води визначається відповідно до п.3.3 цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку.
У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць (п.п.3.3, 3.4 Правил №190).
Відтак, наведеними вище приписами правил встановлений порядок розрахунку витрат води у разі проведення повірки засобу обліку понад встановлений строк - один місяць, та порядок визначення об'єму спожитої води у разі тривалості такої повірки понад один місяць.
Отже, викладена позивачем редакція п.4.8 повністю відповідає вимогам чинного законодавства.
Заперечення відповідача в цій частині зводяться тільки до збільшення (порівняно із законодавчо визначеним) терміну проведення повірки приладу обліку та здійснення оплати послуг з централізованого питного водопостачання у такий період відповідно до узгоджених сторонами обсягів споживання (за наявності повіреного приладу обліку).
За таких обставин, п.4.8, запропонований виробником, узгоджується зі змістом положень Правил №190 та підлягає викладенню у редакції Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Слов'янського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу».
Водночас, п.3 представленої на затвердження суду додаткової угоди від 04.06.2020р. позивач просив викласти у наступній редакції, а саме:
«Ця додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами, та є невід'ємною частиною договору №97/97 від 23.12.2019р. на послуги з централізованого питного водопостачання, складена в 2-х примірниках по одному для кожної із сторін, що мають однакову юридичну силу. Умови цієї додаткової угоди розповсюджують свою дію з 01.10.2019 року.».
Крім того, у прохальній частині позову заявник просив встановити дату набрання чинності додаткової угоди від 04.06.2020р. до договору №97/97 від 23.12.2019р. на послуги з централізованого питного водопостачання - з 01.10.2019р.
З цього приводу суд зазначає про наступне.
Статтею 653 Цивільного кодексу України передбачено правові наслідки зміни договору. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (ч.1). У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ч.3).
В силу норм ч.5 ст.188 Господарського кодексу України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Отже, нормами чинного законодавства передбачено диспозитивність зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у строки, відмінні від строку набрання рішенням суду законної сили.
Аналогічний висновок щодо застосування ч.5 ст.188 Господарського кодексу України викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського від 17.05.2018р. у справі №916/2344/17.
При цьому, зважаючи на те, що додаткова угода до договору №97/97 від 23.12.2019р. складена заявником 04.06.2020р., суд не вбачає підстав для встановлення дати набрання чинності цим документом 01.10.2019р., оскільки станом на таку дату вказана додаткова угода взагалі не існувала.
В той же час, ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України передбачено право сторін встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Договір набуває чинності при досягненні сторонами цього договору згоди з усіх його істотних умов і діє до 31.12.2020р. включно. На підставі ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України сторони цього договору домовились, що усі умови цього договору розповсюджують свою дію на відносини, які склалися між сторонами цього договору з 01.10.2019р. (п.11.1 розділу 11 договору №97/97 від 23.12.2019р. в редакції додаткової угоди б/н від 27.08.2020р.).
Отже, з огляду на погоджену сторонами редакцію п.11.1 договору №97/97 від 23.12.2019р., зважаючи на те, що фактично послуги централізованого питного водопостачання надаються виробником з 01.10.2019р., а також з метою приведення умов договору у відповідність до норм діючого законодавства, суд вважає за можливе викласти п.3 додаткової угоди від 04.06.2020р. у наступній редакції:
«Ця додаткова угода вступає в силу з дня набрання рішенням господарського суду Донецької області від 19.11.2020р. у справі №905/1311/20 законної сили, та є невід'ємною частиною договору №97/97 від 23.12.2019р. на послуги з централізованого питного водопостачання, складена в 2-х примірниках по одному для кожної із сторін, що мають однакову юридичну силу. Умови цієї додаткової угоди розповсюджують свою дію з 01.10.2019 року.».
При цьому, судом також враховано, що запропоновані виробником (позивачем) зміни щодо редакції п.4.8 договору №97/97 від 23.12.2019р. ґрунтуються на вимогах Правил №190, які у застосованій судом редакції набули чинності 26.11.2012р. та є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального
водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
За таких обставин, зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Слов'янського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» підлягають задоволенню з визначених вище підстав.
Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 2102 грн, сплачений позивачем на підставі платіжного доручення №171 від 03.07.2020р., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати укладеною додаткову угоду б/н від 04.06.2020р. до договору №97/97 від 23.12.2019р. на послуги з централізованого питного водопостачання між Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу», м.Маріуполь в особі Слов'янського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новгородський комунальний комбінат» у наступній редакції:
«Додаткова угода
до договору №97/97 від 23.12.2019р.
на послуги з централізованого питного водопостачання
м.Слов'янськ « 04» червня 2020р.
Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу», іменоване надалі «Виробник», в особі директора Слов'янського регіонального виробничого управління Клочко А.М., що діє від імені «Виробника» на підставі Положення №5 «Про Слов'янське регіональне виробниче управління», затвердженого КП «Компанія «Вода Донбасу» від « 12» листопада 2015р. №196 та довіреності від 16.12.2019р. №03-05 з одного боку, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Новгородський комунальний комбінат», іменоване надалі «Споживач», в особі директора Супруна І.Ф., що діє на підставі Статуту, з другого боку, уклали цю додаткову угоду до договору про наступне:
1. Викласти пункт 4.8 договору в наступній редакції:
п.4.8. «У разі відсутності або несправності приладу обліку води з вини «Споживача», в тому числі несвоєчасного введення його в експлуатацію (з викликом представника «Виробника» і складанні акта), порушення цілісності пломб, номерного антимагнітного індикатора і деталей пломбування, втручання в його роботу, у разі закінчення терміну дії повірки приладу обліку, а також при виявленні зовнішнього впливу постійним магнітним полем на прилад обліку води - розрахунок витрати води визначається по пропускній здатності труби вводу в точці підключення при швидкості руху води в ній 2 м/сек і дії її повним перерізом протягом 24 годин на добу.
У разі закінчення терміну дії повірки приладу обліку - «Споживач» зобов'язаний за 1 місяць до закінчення терміну повірки звернутися до «Виробника» із заявою про необхідність вивести з експлуатації прилад обліку на період проведення повірки. За період повірки приладу обліку води, але не більше 1 місяця, розрахунок за спожиту воду здійснюється за середньодобовими витратами за попередні два розрахункові місяці.
У разі непроведення своєчасної повірки приладу обліку і не введення його в експлуатацію протягом місяця після зняття приладу обліку води на повірку або після закінчення міжповірочного інтервалу витрата води визначається за пропускною спроможністю труби вводу в точці підключення при швидкості руху води в ній 2 м/сек і дії її повним перерізом протягом 24 годин на добу».
2. Не обумовлені цією додатковою угодою пункти договору залишаються дійсними до закінчення виконання зобов'язань за договором.
3. Ця додаткова угода вступає в силу з моменту набрання рішенням господарського суду Донецької області від 19.11.2020р. у справі №905/1311/20 законної сили, та є невід'ємною частиною договору №97/97 від 23.12.2019р. на послуги з централізованого питного водопостачання, складена в 2-х примірниках по одному для кожної із сторін, що мають однакову юридичну силу. Умови цієї додаткової угоди розповсюджують свою дію з 01.10.2019 року».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородський комунальний комбінат» (85295, Донецька область, м.Торецьк, смт Новгородське, вул.Квіткова, 1, код ЄДРПОУ 38102472) на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (87547, Донецька область, м.Маріуполь, вул.К.Лібкнехта, 177А, код ЄДРПОУ 00191678) в особі Слов'янського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (84112, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Університетська, 13, код ЄДРПОУ ВП 35397869) судовий збір в сумі 2102 грн.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Вступну та резолютивну частини рішення складено 19.11.2020р.
Повний текст рішення складено 30.11.2020р.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.О.Паляниця