вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" грудня 2020 р. Справа№ 910/17799/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Коротун О.М.
Майданевича А.Г.
при секретарі судового засідання : Кубей В.І.
за участю представників сторін:
від скаржника: не прибув;
від позивача за первісним позовом: не прибув;
від відповідача за первісним позовом: не прибув,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Наталка"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 року
у справі № 910/17799/19 (суддя: Нечай О.В.)
за первісним позовом Приватного акціонерного товариства "Ічнянський молочно-консервний комбінат"
до Акціонерного товариства "СБЕРБАНК"
про визнання недійсними пунктів договору про відкриття кредитної лінії №107-В/15/35/ЮО/КЛ від 26.11.2015року, пунктів додаткових угод до договору про відкриття кредитної лінії № 107-В/15/35/ЮО/КЛ від 26.11.2015 року та договору про відкриття кредитної лінії №107-В/15/35/ЮО/КЛ від 26.11.2015 року
та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "СБЕРБАНК"
до Приватного акціонерного товариства "Ічнянський молочно-консервний комбінат"
про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №107-В/15/35/ЮО/КЛ від 26.11.2015 року у розмірі 7 824 282,34 доларів США та 42 059 915,29 грн
Приватне акціонерне товариство "Ічнянський молочно-консервний комбінат" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "СБЕРБАНК" (далі - відповідач) про визнання недійсними пунктів договору про відкриття кредитної лінії №107-В/15/35/ЮО/КЛ від 26.11.2015 року, пунктів додаткових угод до договору про відкриття кредитної лінії № 107-В/15/35/ЮО/КЛ від 26.11.2015 року та договору про відкриття кредитної лінії №107-В/15/35/ЮО/КЛ від 26.11.2015 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зміст пункту 1.3 договору про відкриття кредитної лінії № 107-В/15/35/ЮО/КЛ від 26.11.2015 року, який включає в себе підпункти 1.3.1 - 1.3.9 та пункти 2 додаткових угод до договору про відкриття кредитної лінії № 107-В/15/35/ЮО/КЛ від 26.11.2015 року є такими, що порушили права позивача, як позичальника, на визначений порядок нарахування процентів відповідно до положень статті 1056-1 Цивільного кодексу України, а тому ці пункти договору про відкриття кредитної лінії № 107-В/15/35/ЮО/КЛ від 26.11.2015 року та додаткових угод до нього підлягають визнанню недійсними.
28.01.2020 року до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства "СБЕРБАНК" надійшла зустрічна позовна заява про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Ічнянський молочно-консервний комбінат" на користь Акціонерного товариства "СБЕРБАНК" заборгованості у розмірі 7 824 282,34 доларів США та 42 059 915,29 грн.
Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані неналежним виконанням Приватним акціонерним товариством "Ічнянський молочно-консервний комбінат" взятих на себе зобов'язань за Договором про відкриття кредитної лінії № 107-В/15/35/ЮО/КЛ від 26.11.2015 року перед Акціонерним товариством "СБЕРБАНК".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 року зустрічний позов Акціонерного товариства "СБЕРБАНК" до Приватного акціонерного товариства "Ічнянський молочно-консервний комбінат" про стягнення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 107-В/15/35/ЮО/КЛ від 26.11.2015 у розмірі 7 824 282,34 доларів США та 42 059 915,29 грн прийнято до спільного розгляду з первісним позовом Приватного акціонерного товариства "Ічнянський молочно-консервний комбінат" до Акціонерного товариства "СБЕРБАНК" про визнання окремих положень договору про відкриття кредитної лінії № 107-В/15/35/ЮО/КЛ від 26.11.2015 року недійсними, вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом.
03.03.2020 року до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "Ічнянський молочно-консервний комбінат" надійшла заява про зміну предмету позову, яка була задоволена судом.
28.05.2020 року до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Наталка" надійшла позовна заява про визнання недійсним пункту 10.1 договору про відкриття кредитної лінії № 107-В/15/35/ЮО/КЛ від 26.11.2015 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 року позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Наталка" про визнання недійсним пункту 10.1 договору про відкриття кредитної лінії №107-В/15/35/ЮО/КЛ від 26.11.2015 року повернуто заявнику на підставі ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Наталка" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу від 02.06.2020 року в даній справі та прийняти нове рішення, яким прийняти позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТД "Наталка" до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/17799/19.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи.
Так, скаржник вказав, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Наталка" з метою захисту своїх прав, інтересів та ефективного судового захисту подало до Приватного акціонерного товариства "Ічнянський молочно-консервний комбінат" та Акціонерного товариства "СБЕРБАНК" позов ,як третя особа із самостійною вимогою про визнання недійсним пункту кредитного договору недійсним.
При цьому, скаржник зазначив, що є заінтересованою у даному спорі особою, оскільки, згідно договору поруки №1 від 26.11.2015 року є поручителем Приватного акціонерного товариства "Ічнянський молочно-консервний комбінат" перед Акціонерним товариством "СБЕРБАНК" за виконання Приватним акціонерним товариством "Ічнянський молочно-консервний комбінат" зобов'язань за кредитним договором.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2020 року справу № 910/17799/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Наталка" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 року у справі № 910/17799/19 залишено без руху.
Апелянтом протягом встановленого строку з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було усунено недоліки.
Північний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Наталка" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 у справі № 910/17799/19 своєю ухвалою від 09.07.2020 року.
Крім того, не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 року Приватне акціонерне товариство "Ічнянський молочно-консервний комбінат", звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про приєднання до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Наталка".
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 року заяву Приватного акціонерного товариства "Ічнянський молочно-консервний комбінат" про приєднання до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Наталка" повернуті заявнику на підставі п. 1 ч. 5 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.
17.08.2020 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від Приватного акціонерного товариства "Ічнянський молочно-консервний комбінат" надійшла касаційна скарга на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 року у справі № 910/17799/19.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2020 року провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Наталка" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 у справі № 910/17799/19 зупинено до завершення розгляду Верховним Судом касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Ічнянський молочно-консервний комбінат" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 та повернення матеріалів справи № 910/17799/19 до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.09.2020 року у справі №910/17799/19 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ічнянський молочно-консервний комбінат" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 та повернення матеріалів справи № 910/17799/19 повернуто скаржнику на підставі ч. 2 ст. 304 Господарського процесуального кодексу України.
02.10.2020 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів з Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду повернулись матеріали справи № 910/17799/19.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 року поновлено апеляційне провадження у справі № 910/17799/19. Справу призначити до розгляду на 10.11.2020 року.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2020 року, у зв'язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О., на лікарняному, було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/17799/19 нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Коротун О.М., Майданевич А.Г.
Північний апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Наталка" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 у справі № 910/17799/19 до провадження у складі: головуючого судді - Сулім В.В., суддів: Коротун О.М., Майданевич А.Г. Призначив розгляд апеляційної скарги на 03.12.2020 року своєю ухвалою від 10.11.2020 року
Позивач та відповідач за первісним позовом своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзив на апеляційну скаргу не надали, що згідно з ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Представники сторін у судове засідання 03.12.2020 року не з'явилися. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином, зокрема, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 року.
Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України строк для перегляду ухвали місцевого господарського суду, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки ухвали Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представників сторін, які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання .
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухала Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 року підлягає залишенню без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Наталка" - без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
Частиною 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено застосування судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. До позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення ст. 180 цього Кодексу.
Таким чином, як правильно встановлено судом першої інстанції позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мають подаватися з дотриманням загальних правил пред'явлення позову, на що безпосередньо вказують положення ч. 5 ст. 49 та ч. 4 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення ст. 180 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам ст.ст. 162, 164, 172, 173 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову (п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому, під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов'язаним з первісним, позовна заява третьої особи, відповідно до положень ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору в справі.
Позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, можуть бути допущені судом до розгляду в судовому процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі № 916/3245/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.
Предметом спору є об'єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, предметом первісного позову (з урахуванням заяви про зміну предмету позову), є вимоги про:
- визнання недійсними пункту 1.3, який включає в себе підпункти 1.3.1 - 1.3.9, договору про відкриття кредитної лінії № 107-В/15/35/ЮО/КЛ від 26.11.2015 року;
- визнання недійсними пунктів 2 додаткових угод до договору про відкриття кредитної лінії № 107-В/15/35/ЮО/КЛ від 26.11.2015 року;
- визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії № 107-В/15/35/ЮО/КЛ від 26.11.2015 року.
Так, предметом спору за первісним позовом є договір про відкриття кредитної лінії № 107-В/15/35/ЮО/КЛ від 26.11.2015 та в даному позові, зокрема, оскаржується договір про відкриття кредитної лінії № 107-В/15/35/ЮО/КЛ від 26.11.2015 в цілому.
Тоді як, у поданій до суду позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Наталка" просить суд визнати недійсним пункт 10.1 договору про відкриття кредитної лінії № 107-В/15/35/ЮО/КЛ від 26.11.2015 року.
Тобто, як вбачається з матеріалів справи, у спорі щодо визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії №107-В/15/35/ЮО/КЛ від 26.11.2015 року, у справі, в якій відкрито провадження, Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Наталка" заявлено вимогу про визнання недійсним окремого пункту цього ж договору.
Проте, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, правові підстави позову, що різняться із обґрунтуванням вимог за первісним позовом, не є визначальними у даному випадку, оскільки при поданні позовної заяви у якості третьої особи із самостійними вимогами в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, така третя особа має заявити самостійну вимогу щодо предмета спору.
З огляду на викладене та враховуючи, що при поданні позовної заяви у цій справі Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Наталка" не заявлено самостійних вимог щодо предмета спору, що вже виник між сторонами, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Наталка".
Разом з цим, твердження скаржника, що він є заінтересованою у даному спорі особою, оскільки, згідно договору поруки №1 від 26.11.2015 року є поручителем Приватного акціонерного товариства "Ічнянський молочно-консервний комбінат" перед Акціонерним товариством "СБЕРБАНК" за виконання Приватним акціонерним товариством "Ічнянський молочно-консервний комбінат" зобов'язань за кредитним договором, не спростовують висновків суду першої інстанції у оскаржуваній ухвалі.
Так, скаржник не надав суду будь-яких належних мотивів та доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваній ухвалі.
При цьому, колегія суддів відзначає, що повернення позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору не перешкоджає зверненню з позовом до господарського суду в загальному порядку.
Колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року).
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Наталка" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 року у справі № 910/17799/19 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 року у справі №910/17799/19 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.
4. Матеріали справи №910/17799/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді О.М. Коротун
А.Г. Майданевич
Дата складення повного тексту 14.12.2020 року.