Постанова від 09.12.2020 по справі 910/18250/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2020 р. Справа№ 910/18250/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б.М.

суддів: Остапенка О.М.

Сотнікова С.В.

за участю секретаря судового засідання Михайлюченко О.Г.

розглядаючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа», Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна юридична компанія «Гапоненко Роман і партнери»

про ухвалення додаткового рішення до постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020

за результатом розгляду апеляційної скарги Адвокатського об'єднання «Капітал Правіс»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.06.2020

у справі №910/18250/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа» (далі - ТОВ «Основа»)

до Приватного акціонерного товариства «Індбуд», Товарної біржі «Перша Товарна Біржа» та Адвокатського об'єднання «Капітал Правіс»

про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу

в межах справи № 910/18250/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоздоббуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа»

до Приватного акціонерного товариства «Індбуд»

про банкрутство

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 09.12.2020

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 у справі №910/18250/16 позов ТОВ "Основа" про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу задоволено повністю, визнано недійсними результати другого повторного аукціону з продажу майна боржника ПрАТ "Індбуд" проведеного 26.12.2018, визнано недійсним Протокол № 093-12/18 другого повторного аукціону з продажу майна частинами ПрАТ "Індбуд" від 26.12.2018, визнано недійсним договір купівлі-продаж майна за результатами другого повторного аукціону з продажу майна боржника ПрАТ "Індбуд" проведеного 26.12.2018.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, АО "Капітал Правіс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 та прийняти рішення, яким в задоволенні заяви ТОВ "Основа" відмовити повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 апеляційну скаргу Адвокатського об'єднання «Капітал Правіс» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 у справі №910/18250/16 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 у справі №910/18250/16 залишено без змін.

Через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу документів (канцелярія) від Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа», Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна юридична компанія «Гапоненко Роман і партнери» до суду надійшла заява про ухвалення додаткової постанови по розподілу судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 33 000 грн.

Через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу документів (канцелярія) від Адвокатського об'єднання «Капітал Правіс» надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткової постанови по розподілу судових витрат. В запереченнях АО «Капітал Правіс» просить відмовити у задоволенні заяви у зв'язку з її необґрунтованістю.

Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) заяву передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Остапенко О.М., Сотніков С.В. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019.

Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приймаючи додаткове рішення по справі № 910/18250/16, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Як вбачається із заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа», Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна юридична компанія «Гапоненко Роман і партнери» про розподіл судових витрат з долученими до нього доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, остання подана 02.11.2020, тобто у строк, передбачений вимогами ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до чч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Колегія суддів зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Відповідна правова позиція викладена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/4455/19.

На підтвердження понесених судових витрат заявник долучив до матеріалів справи копії:

- договору про надання правової (правничої) допомоги № 03-67 від 02.01.2019 року;

- акту надання послуг № 77 від 01.10.2020 року та Додатку до акту наданих послуг № 77 від 01.10.2020 року на загальну суму 33 000 грн за 22 год 00 хв витраченого адвокатом Гапоненко Р.І. часу (з розрахунку 1 500 грн за годину).

Дані докази в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Основа» витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі (33 000 грн), оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Відповідна правова позиція викладена також у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З системного аналізу вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення поданої заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 221, 244, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа», Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна юридична компанія «Гапоненко Роман і партнери» про ухвалення додаткового рішення до постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 у справі № 910/18250/16 задовольнити.

2. Стягнути з Адвокатського об'єднання «Капітал Правіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа» витрати на правничу допомогу у розмірі 33 000 грн.

3. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

4. Додаткова постанова є невід'ємною частиною постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 у справі № 910/18250/16.

5. Матеріали справи №910/18250/16повернути до Господарського суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку згідно статей 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя Б.М. Поляков

Судді О.М. Остапенко

С.В. Сотніков

повний текст складено 14.12.20