Справа № 761/11531/20
Провадження № 1-кс/761/7249/2020
01 грудня 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженого слідчого ГУ НП у м. Києві у кримінальному провадженні № 12020100100001085 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 лютого 2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6,11,12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 358 КК України, яка полягає у неповернення тимчасово вилученого майна, -
21 квітня 2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , в якій вона просила зобов'язати уповноваженого слідчого ГУ НП у м. Києві у кримінальному провадженні № 12020100100001085 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 лютого 2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6,11,12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 358 КК України, повернути ОСОБА_5 тимчасово вилучений автомобіль марки Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
В той же час, адвокат ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 надіслала заяву (вх. № 104588 від 26 листопада 2020 року) про залишення її скарги без розгляду.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Частиною 2 статті 168 КПК України встановлено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно з ч.1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.
Частиною 6 ст. 9 КПК України встановлено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, зокрема принцип диспозитивності.
У свою чергу, згідно зі ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. При цьому, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
За таких обставин, з огляду на те, що адвокатом ОСОБА_4 подано до суду заяву, в якій вона просила залишити без розгляду її скаргу в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженого слідчого ГУ НП у м. Києві у кримінальному провадженні № 12020100100001085 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 лютого 2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6,11,12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 358 КК України, яка полягає у неповернення тимчасово вилученого майна, слідчий суддя, виходячи з того, що він наділений процесуальними повноваженнями вирішувати виключно ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, приходить до висновку про необхідність залишення без розгляду такої скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 303, 306, 307, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженого слідчого ГУ НП у м. Києві у кримінальному провадженні № 12020100100001085 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 лютого 2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6,11,12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 358 КК України, яка полягає у неповернення тимчасово вилученого майна - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1