Справа № 308/10127/20
30 листопада 2020 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Лемак О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Сухан Н.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-
ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з зазначеною позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
У позовній заяві позивач посилається на те, що їй на підставі договору міни квартири, посвідченого приватним нотаріусом Гудковою Н.В., 08.08.1995 року за №5799 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 . Вказує, що у вищевказаній квартирі зареєстровані, колишній чоловік ОСОБА_2 та сини ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Зазначає, що колишній чоловік ОСОБА_5 у зазначеній квартирі не проживає з 2000 року, так-як виїхав на постійне місце проживання в м. Москва, де і на даний час проживає. Сини ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у зазначеній квартирі також не проживають з 2000 року, оскільки виїхали в Італію на постійне місце проживання.
Стверджує, що відповідачі не проживають у даній квартирі більше двадцяти років, не приймають жодної участі в утриманні житла, не сплачують комунальні платежі. Вказує, що реєстрація відповідачів створює їй перешкоди у здійсненні права користування і розпорядження своїм майном.
На підставі вищевказаного просить суд визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 такими, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме кватирою АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.11.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
У підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, при цьому. через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 , у підготовче засідання не з'явився, при цьому подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без його участі, поданий позов визнав повністю, з вимогами згідний.
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у підготовче засідання не з'явилися, водночас через канцелярію суду подали заяви про розгляд справи без їх участі, у яких зазначають, що позов визнають та не заперечують проти зняття їх з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається із копії нотаріального посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу 08 серпня 1995 року за №5799 договору міни квартири, квартира, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що відповідачі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , що стверджується довідкою відділу реєстрації місця проживання Виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 4341/18 від 28.09.2020.
Як вбачається з Акту - обстеження про встановлення фактичного місця проживання № 4 від 25.09.2020, виданої Головою Правління ЖБК «Тисса», гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані, але не проживають з 2000 року за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до правової позиції викладеної в Постанові ВСУ від 05 листопада 2014 року (справа №6-158цс14), у випадку припинення права власності особи на житлове приміщення, припиняється і право користування (проживання) у цьому приміщенні членів його сім'ї. Так, право членів сім'ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім'ї якого вони є; із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім'ї.
Відповідно ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 71 ЖК України, суд може визнати особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням, якщо доведено, що вона не користується цим приміщенням більше шести місяців без поважних причин.
Статтею 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, провадиться в судовому порядку.
Судом встановлено, що відповідачі не проживають у вказаному житловому приміщенні з 2010 року, не є членами сім'ї позивача та співвласниками житлового приміщення, а також правових підстав для користування даним житловим будинком не мають, суд вважає, що відповідачі підлягають визнанню такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Відповідно до ст. ст. 13, 76, 80, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на те, що обставини, на які посилалася позивач, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, не спростовані відповідачем, вони підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 16, 379, 382, 383, 386, 391 ЦК України, ст. ст. 71, 72, 150 ЖК України, ст. ст. 4, 13, 76, 80, 81, 89, 142, 200, 206, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30 листопада 2020 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Лемак О.В.