Справа № 307/2059/20
Провадження № 1-кп/307/756/20
11 грудня 2020 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря с/з ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,
ОСОБА_4 03 липня 2020 року біля 23 год. 00 хв. на території дворогосподарства, що розташоване по АДРЕСА_2 , на грунті особистих неприязних відносин умисно наніс три удари кулаком правої руки в голову в область чола потерпілого ОСОБА_6 , чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді забійної рани лобної ділянки голови, забійної рани лобно-скроневої ділянки голови, закритої черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку в передньо-медіальних відділах, обох лобних часток, гемосинуситу, які відносяться до групи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, позаяк подібного характеру тілесні ушкодження викликають розлад здоров'я більше 6-ти, але менше 21-го дня.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав у повному обсязі, в скоєному щиро розкаявся та показав, що того вечора 03 липня 2020 рокувін під'їхав до будинку потерпілого ОСОБА_6 , щоб з'ясувати відносини, які виникли між ними у магазині «Манго» в с. Руське Поле. Із ним у автомобілі був Рознай. Він посигналив біля будинку потерпілого і потерпілий вийшов на двір та там між ними виникла сварка, в ході якої він завдав потерпілому три удари правою рукою стиснутою в кулак в область голови. Після чого вийшла мати потерпілого ОСОБА_7 і він сказав потерпілому, що поговорить з ним іншим разом, сів у автомобіль та поїхав. На другий день він приходив до потерпілого додому і потерпілий сказав, що не сердиться на нього. Цивільний позов визнає частково в сумі 4 551, 76 гривень, що витрачені на придбання ліків. Просить його суворо не карати.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 , крім його визнавальних показів, також підтверджена в судовому засіданні такими доказами.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що тієї ночі з 03 на 04 липня 2020 року він був у себе вдома та почув різкий звук від кидання каміння в будинок. Він вийшов на вулицю, де перебував обвинувачений ОСОБА_8 та там він також впізнав у темряві ОСОБА_9 . Обвинувачений ОСОБА_8 вдарив його дерев'яною битою по голові, потім перестрибнув через паркан та наніс йому іще один удар по голові битою. Після чого вийшла з будинку його мати ОСОБА_7 і почала знімати все, що відбувалося на мобільний телефон, а він пішов до будинку. Просить стягнути з обвинуваченого на його користь майнову шкоду в розмірі 45 551,76 гривень, з яких: 40 000, 00 гривень втраченого заробітку за 4 місяці непрацездатності, оскільки він працює будівельником і його заробіток за один місяць становить 10 000, 00 гривень, а також витрати на лікування та транспортні витрати на проїзд до лікарні в м. Хуст, що становить 5 571, 76 гривень. Крім цього, просить стягнути з обвинуваченого на його користь 10 000,00 гривень на відшкодування моральної шкоди.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що вона є матір'ю потерпілого ОСОБА_6 і того вечора 03 липня 2020 року вона знаходилася вдома у підвальному приміщенні будинку та почула сильний стукіт у кришу будинку. Також вона почула як син ОСОБА_10 вийшов з хати та питав хлопців, хто кидав каміння у будинок. Після почав голосно лаяти їх собака і вона вийшла у двір, де побачила обвинуваченого, який перелазив через паркан і в руках у нього була дерев'яна палиця, після обвинувачений впав на землю і на її запитання хто він, відповів, що він ОСОБА_11 . Вона почала все це знімати на мобільний телефон. Син ОСОБА_10 був весь в крові. Вони з сином поїхали в лікарню, однак, у зв'язку з карантинними заходами у лікарні на стаціонар їх не прийняли, а лікар призначив лікування вдома. Вони двічі із сином їздили в м. Хуст у приватну лікарню, де син двічі пройшов МРТ обстеження. Всі витрати на обстеження та лікування сина вони оплатили за власні кошти, обвинувачений на лікування коштів не надавав.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 228 від 07 липня 2020 року у потерпілого ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у вигляді забійної рани лобної ділянки голови; забійної рани лобно-скроневої ділянки голови; закритої черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку в передньо-медіальних відділах, обох лобних часток, гемосинуситу. Забійна рана лобної ділянки голови виникла в результаті однієї або більше локальних дій за механізмом удару, в лобну ділянку голови, в напрямку зліва-вправо, твердим тупим предметом з обмеженою контактною поверхнею, розміри якої не перевищують 5x1см. Інші індивідуальні особливості контактної поверхні предмету в тілесному ушкодженні не відобразились. Забійна рана лобно-скроневої ділянки голови виникла в результаті однієї або більше локальних дій за механізмом удару, в лобно-скроневу ділянку голови, твердим тупим предметом з обмеженою контактною поверхнею, розміри якої не перевищують 4x1,7см. Інші індивідуальні особливості контактної поверхні предмету в тілесному ушкодженні не відобразились. Закрита черепно-мозкова травма виникла в результаті однієї або більше конструктивних дій за механізмом удару в ділянку голови твердим тупим предметом. Інші індивідуальні особливості контактної поверхні предмету в тілесному ушкодженні не відобразились. Дане тілесне ушкодження могло виникнути в результаті тих самих дій, що і вищеописані рани. Згідно Наказу № 6 МОЗ України п.п.2.3.3. від 17 січня 1995 року вказані тілесні ушкодження відносяться до групи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, так як подібного характеру тілесні ушкодження викликають розлад здоров'я більше б-ти, але менше 21-го дня. Давність виникнення даних тілесних ушкоджень відповідає заявленій даті 04.07.2020р.
Під час розгляду кримінального провадження суд забезпечив принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, передбачений ч. 2 ст. 22 КПК України.
Інших доказів в судовому засіданні сторонами кримінального провадження суду не надано.
В ході судового розгляду було встановлено нанесення обвинуваченим ОСОБА_4 03 липня 2020 року біля 23 год. 00 хв. потерпілому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень у вигляді забійної рани лобної ділянки голови, забійної рани лобно-скроневої ділянки голови, закритої черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку в передньо-медіальних відділах, обох лобних часток, гемосинуситу, які відносяться до групи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, позаяк подібного характеру тілесні ушкодження викликають розлад здоров'я більше 6-ти, але менше 21-го дня.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно з ст. 66 КК України суд визнає визнання вини, щире каяття.
Обставин, що згідно з ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
При обранні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який винним себе визнав у повному обсязі, характеризується по місцю проживання позитивно та раніше не судимий, а відповідно до довідки КЗ «Тячівська районна лікарня» на обліку у нарколога та психіатра не значиться.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання” № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та запобігання вчиненню нею нових злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує дані про його особу та ті обставини, що він по місцю проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, вину визнав, у скоєному щиро розкаявся та згідний понести покарання за скоєний ним злочин,і з огляду на вищенаведені обставини, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства з обранням йому покарання у виді штрафу і таке покарання буде справедливим і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів і можливість його виправлення в умовах суспільства не втрачена.
Згідно змісту ст.ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї. Моральна шкода завдана особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. із змінами, «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди'під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 слід задовольнити частково, виходячи з наступного. Свої матеріальні витрати потерпілий ОСОБА_6 підтвердив у повному обсязі в сумі 5 551, 76 гривень відповідно до розрахункових квитанцій про оплату медикаментів, МРТ обстеження головного мозку та оплату проїзду до установ медичних закладів м. Тячів та м. Хуст, а також до відділення поліції м. Тячів. Що стосується матеріальної шкоди в сумі 40 000, 00 гривень на відшкодування втраченого заробітку у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності терміном у 4 місяці, то такі витрати не підлягають до стягнення з тих підстав, що потерпілий не надав суду належних доказів на їх підтвердження, зокрема, що його заробіток як будівельника становив за місяць 10 000,00 гривень.
Суд встановив, що діями обвинуваченого ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 дійсно була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях та моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я та у необхідності усунення наслідків спричинення тілесних ушкоджень. Суму моральної шкоди, спричиненої неправомірними діями обвинуваченого ОСОБА_4 суд оцінює у сумі 10 000 гривень, яка підлягає до стягнення на відшкодування моральної шкоди
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався.
Речові докази відсутні. Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст. ст. 373-375 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити ОСОБА_4 за ч. 2 ст.125 КК України покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 гривень (Одну тисячу сімсот гривень 00 копійок).
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 5 551, 76 (П'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят один гривень 76 копійок) гривень матеріальної шкоди та 10 000,00 (Десять тисяч гривень 00 копійок) гривень на відшкодування моральної шкоди.
У решті позовних вимог потерпілого ОСОБА_6 відмовити.
На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Згідно ст. 376 ч.6 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуюча суддя : ОСОБА_1