Справа № 761/31499/20
Провадження № 1-кс/761/19536/2020
08 жовтня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
представників власника тимчасово
вилученого майна ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100100006190 від 05.09.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 162; ч. 2 ст. 127; ч. 1 ст. 353; ч. 3 ст. 186; ч. 4 ст. 296; ч. 2 ст. 121 КК України,
06 жовтня 2020 року в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100100006190 від 05.09.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 162; ч. 2 ст. 127; ч. 1 ст. 353; ч. 3 ст. 186; ч. 4 ст. 296; ч. 2 ст. 121 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що у межах кримінального провадження № 12020100100006190 від 05.09.2020, у невстановлені слідством час та місці, але не пізніше 01 год. 00 хв. 15.08.2020 ОСОБА_8 вступив з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у злочинну змову направлену на незаконне проникнення до житла або іншого володіння громадян, з метою віднайдення осіб, що не мають постійного місця проживання та подальшого вчинення відносно останніх незаконних дій насильницького характеру.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до житла чи іншого володіння громадян, згідно заздалегідь розробленого плану, 15.08.2020 приблизно о 01 год. 00 хв., ОСОБА_8 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 , спільно з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 побачили вказану нежитлову будівлю та використовуючи власні фізичні можливості, відповідно до заздалегідь розробленого плану, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, здійснили проникнення до вище вказаного приміщення, в якому мешкає ОСОБА_11 та інші особи, порушуючи право на повагу до приватного життя відповідно до статті 8 Європейської Конвенції захисту прав людини та основних свобод.
В подальшому, продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , усвідомлюючи, що порушли недоторканність житла громадян шляхом вчинення вказаних вище дій, та бажаючи їх вчинити, безперешкодно незаконно проникли всередину вказаної будівлі.
Крім того, 15.08.2020 приблизно о 01 год. 00 хв. ОСОБА_8 , спільно зі своїм знайомим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , перебуваючи в приміщенні покинутої будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , помітили раніше невідомого їм ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час вчинення хуліганських дій, а саме грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю, вчиненим із застосуванням заздалегідь заготовлених предметів для нанесення тілесних ушкоджень, які створюють реальну загрозу для життя та здоров'я громадян, самовільно присвоїли собі владні повноваження працівника правоохоронного органу.
ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , усвідомлюючи, що вони діють групою осіб, з метою настання єдиного злочинного результату у вигляді заподіяння потерпілому ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, після нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли.
Крім того, 15.08.2020 приблизно о 01 год. 00 хв. ОСОБА_8 , спільно зі своїм знайомим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , перебуваючи в приміщенні покинутої будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , помітили раніше невідомого їм ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який справив на них враження особи, що немає постійного місця проживання.
Так, у ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , під час спостереження за ОСОБА_11 , виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння останньому тілесних ушкоджень з метою приниження честі та гідності, а також вчинення катування, тобто умисного заподіяння мучення, сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання шляхом нанесення побоїв з метою залякування та дискримінації потерпілого у зв'язку з майновим станом та місцем проживання останнього.
Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , наблизились до потерпілого та стоячи навпроти ОСОБА_11 , розуміючи можливість чинення опору їх злочинним діям з боку потерпілого, з метою попередження та подолання можливого фізичного опору з боку потерпілого, ОСОБА_8 дістав заздалегідь підготовлений балончик з перцевим газом та розпилив газ в обличчя потерпілому, внаслідок чого останній почав прикривати обличчя обома руками, оскільки перцевий газ викликав у потерпілого сильне відчуття печіння й подразнення в ураженій ділянці, яке наступило впродовж секунд та тривало до моменту припинення кримінального правопорушення.
ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , усвідомлюючи, що вони діють групою осіб, з метою настання єдиного злочинного результату у вигляді заподіяння потерпілому ОСОБА_11 мучення, фізичного та морального страждання з метою залякування та дискримінації потерпілого у зв'язку з його матеріальним станом та місцем проживання, після нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли.
Крім того, у невстановлені слідством час та місці, але не пізніше 03 год. 00 хв. 22.08.2020, ОСОБА_8 вступив з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у злочинну змову направлену на незаконне проникнення до житла або іншого володіння громадян, з метою віднайдення осіб, що не мають постійного місця проживання та подальшого вчинення відносно останніх незаконних дій насильницького характеру.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до житла чи іншого володіння громадян, згідно заздалегідь розробленого плану, 22.08.2020, приблизно о 03 год. 00 хв., ОСОБА_8 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 , спільно з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 побачили вказану нежитлову будівлю та використовуючи власні фізичні можливості, відповідно до заздалегідь розробленого плану, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, здійснили проникнення до вище казаного приміщення, в якому мешкає ОСОБА_12 та інші особи, порушуючи право на повагу до приватного життя відповідно до статті 8 Європейської Конвенції захисту прав людини та основних свобод.
В подальшому, продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_9 та невстановленою досудовим розслідуванням особою усвідомлюючи, що порушили недоторканність житла громадян шляхом вчинення вказаних вище дій, та бажаючи їх вчинити, безперешкодно незаконно проникли всередину вказаної будівлі.
Крім того, 22.08.2020 приблизно о 03 год. 00 хв. ОСОБА_8 , спільно зі своїм знайомим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , перебуваючи в приміщенні покинутої будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , помітили раніше невідомого їм ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час нанесення останньому тілесних ушкоджень, самовільно присвоїли собі владні повноваження працівника правоохоронного органу.
З метою реалізації вказаного злочинного умислу, ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 , наблизились до потерпілого, а ОСОБА_10 в цей час залишилась на відстані, з метою попередження спільників уразі появи сторонніх осіб або працівників правоохоронних органів, та представились працівниками правоохоронного органу та стоячи навпроти ОСОБА_12 , розуміючи можливість чинення потерпілим опору їх злочинним діям, з метою попередження та подолання можливого фізичного опору з боку потерпілого, ОСОБА_8 дістав заздалегідь підготовлений балончик з перцевим газом та розпилив газ в обличчя потерпілому внаслідок чого останній почав прикривати обличчя обома руками.
ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , усвідомлюючи, що вони діють групою осіб, з метою настання єдиного злочинного результату у вигляді заподіяння потерпілому ОСОБА_12 тілесних ушкоджень, після нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли.
Досудовим розслідуванням установлено, що у невстановлені слідством час та місці, але не пізніше 06 год. 50 хв. 05.09.2020, ОСОБА_8 з ОСОБА_9 вступив у злочинну змову, направлену на незаконне проникнення до житла або іншого володіння громадян, з метою віднайдення осіб, що не мають постійного місця проживання та подальшого вчинення відносно останніх незаконних дій насильницького характеру.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до житла чи іншого володіння громадян, згідно заздалегідь розробленого плану, 15.08.2020, приблизно о 01 год. 00 хв., ОСОБА_13 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 , спільно з ОСОБА_9 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, побачили вказану нежитлову будівлю та використовуючи власні фізичні можливості, відповідно до заздалегідь розробленого плану, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, здійснили проникнення до вище вказаного приміщення, в якому мешкає ОСОБА_14 та інші особи, порушуючи право на повагу до приватного життя відповідно до статті 8 Європейської Конвенції захисту прав людини та основних свобод.
Крім того, 05.09.2020 приблизно о 06 год. 50 хв. ОСОБА_8 , спільно зі своїм знайомим ОСОБА_9 , перебуваючи в приміщенні покинутої будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , помітили раніше невідомого їм ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час нанесення потерпілому тілесних ушкоджень, самовільно присвоїли собі владні повноваження працівника правоохоронного органу.
З метою реалізації вказаного злочинного умислу, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , наблизились до потерпілого, представились працівниками правоохоронного органу та стоячи навпроти ОСОБА_14 , розуміючи можливість чинення потерпілим опору їх злочинним діям, з метою попередження та подолання можливого фізичного опору з боку потерпілого, ОСОБА_8 дістав заздалегідь підготовлений балончик з перцевим газом та розпилив газ в обличчя потерпілому внаслідок чого останній почав прикривати обличчя обома руками.
В цей час ОСОБА_9 , діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_8 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, усвідомлюючи, що вони отримали значну перевагу, оскільки потерпілий вже був дезорієнтований і не міг чинити активний фізичний опір, передбачаючи можливість настання тяжких наслідків для здоров'я потерпілого, діючи умисно за попередньою змовою групою осіб, з мотиву раптово виниклих особистих неприязних стосунків, реалізуючи умисел спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю, вчиненим із застосуванням заздалегідь заготовлених предметів для нанесення тілесних ушкоджень, які створюють реальну загрозу для життя та здоров'я громадян, почав наносити потерпілому удари в область голови, тулуба та кінцівок невстановленим предметом.
ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , усвідомлюючи, що вони діють групою осіб, з метою настання єдиного злочинного результату у вигляді заподіяння потерпілому ОСОБА_14 тілесних ушкоджень, після нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли.
29.09.2020 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_15 від 24.09.2020 у справі № 761/30059/20 проведено обшук автомобіля AUDI A6 сірого кольору, 1995 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в ході чого виявлено та вилучено наступні речі: ключі від автомобіля із брелком сигналізації, технічний паспорт на автомобіль марки AUDI A6 сірого кольору, 1995 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ; предмет чорного кольору схожий на ніж «IAIN SINCLAIR», що поміщений до спеціального пакету «SUD 1142974». Після цього вилучено вказаний автомобіль марки AUDI A6 сірого кольору, 1995 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 для поміщення на спеціальний майданчик.
Постановою слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві від 29.09.2020 вказані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12020100100006190 від 05.09.2020.
Орган досудового розслідування для всебічного, об'єктивного та неупередженого розслідування кримінального провадження та встановлення істини у провадженні, зважаючи на те, що вказані речі були предметом злочину, за своєю суттю є речовими доказами у кримінальному провадженні, з метою збереження речових доказів, запобігання, подальшого відчуження, знищення, просить накласти арешт на зазначене майно.
У судовому засідання прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили задовольнити з підстав у ньому зазначених.
Представник тимчасово вилученого майна заперечував з приводу задоволення клопотання, оскільки даний автомобіль належить іншій особі.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання прокурора про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, слідчого та представника тимчасово вилученого майна, приходить до висновків, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
Клопотання про арешт майна щодо змісту відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
До клопотання додані копії документів та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо внесення даних з приводу кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як убачається з витягу з ЄРДР кримінальне провадження № 12020100100006190 від 05.09.2020 розслідується у зв'язку із вчиненням кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 162; ч. 2 ст. 127; ч. 1 ст. 353; ч. 3 ст. 186; ч. 4 ст. 296; ч. 2 ст. 121 КК України.
Дані матеріалів клопотання свідчать про те, що 29.09.2020 під час проведення обшуку автомобіля на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_15 від 24.09.2020виявлено та вилучено наступні речі: ключі від автомобіля із брелком сигналізації, технічний паспорт на автомобіль марки AUDI A6 сірого кольору, 1995 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ; предмет чорного кольору схожий на ніж «IAIN SINCLAIR», що поміщений до спеціального пакету «SUD 1142974», вилучено автомобіль марки AUDI A6 сірого кольору, 1995 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 для поміщення на спеціальний майданчик, на які слідчий просить накласти арешт, у зв'язку із тим, ці речі зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та за своєю правовою природою, є тимчасово вилученим майном, яке відповідає критеріям, визначеним ч. 1 ст. 98 КК України, тобто є речовими доказами та мають значення для доведення обставин, що підлягають доказуванню, зокрема, щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 162; ч. 2 ст. 127; ч. 1 ст. 353; ч. 3 ст. 186; ч. 4 ст. 296; ч. 2 ст. 121 КК України розслідування обставин якого здійснюється.
Водночас, враховуючи відомості, які внесено до ЄРДР, а також фактичні обставини встановлені в ході досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання підлягає частковому задоволенню, а саме в частині накладення арешту на предмет чорного кольору схожий на ніж «IAIN SINCLAIR», що поміщений до спеціального пакету «SUD 1142974».
Слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання в частині накладення арешту на ключі від автомобіля із брелком сигналізації, технічний паспорт на автомобіль марки AUDI A6 сірого кольору, 1995 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 та автомобіль AUDI A6 сірого кольору, 1995 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_16 , оскільки прокурором не наведено, що вказане майно відповідає критеріям кримінального правопорушення, відповідно до ст. 98 та не надано переконливих обґрунтувань про те, що вказане майно може бути використано, як доказ для доведення обставин кримінального провадження.
З огляду на наведене та з метою збереження речових доказів клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 171-173, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, а саме: предмет чорного кольору схожий на ніж «IAIN SINCLAIR» що поміщений до спеціального пакету «SUD 1142974», який було вилучено під час проведення обшуку автомобіля марки AUDI A6, та який належить ОСОБА_16 .
В іншій частині клопотання - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії.
Слідчий суддя: ОСОБА_1