Провадження №2-а/760/730/20
Справа №369/13793/19
11 грудня 2020 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Оксюти Т.Г.
при секретарі Горупа В.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора відділення безпеки дорожнього руху батальйону патрульної поліції у селі Чайки Управління патрульної поліції у Київській області ДПП старшого лейтенанта поліції Ганайлюк Мирослава Олеговича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП 18 №541849 від 04.10.2019 року старшого інспектора відділення безпеки дорожнього руху батальйону патрульної поліції у с. Чайки УПП у Київській області старшого лейтенанта поліції Ганайлюка М.О. від 04.10.2019 року за порушення ч. 3 ст. 140 КУпАП та справу закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 04.10.2019 року старшим інспектором відділення безпеки дорожнього руху батальйону патрульної поліції у селі Чайки Управління патрульної поліції у Київській області ДПП старшим лейтенантом поліції Ганайлюк М.О. відносно нього винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП 18 № 541849.
З вказаною постановою позивач не погоджується, оскільки фактично розгляд справи на дорозі на місці зупинки транспортного засобу, унеможливив виконання вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування усіх обставин відповідної справи.
Відповідач виніс оскаржувану постанову, однак жодної підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь розгляді справи.
Отже, відповідач на думку позивача порушив вимоги ст.ст. 278, 279 КУпАП.
Крім того, постанова не містила посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, показання технічних приладів та засобів, посилання на офіційні документи, тощо, на підставі який поліцейським зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 140 КУпАП.
Інкриміноване позивачу за ч. 3 ст. 140 КУпАП адміністративне правопорушення він не вчиняв, а виконував роботи на прилеглій до узбіччя автомобільної дороги М-06 Київ-Чоп земельній ділянці, яка є приватною власністю ОСОБА_2 .
На підставі викладеного просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.10.2019 року справу передано за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01.04.2020 року позовну заяву залишено без руху.
08.05.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якій він зазначив, що позивач не надав жодних доказів, які б підтвердили його твердження, що відповідачем було порушено процедуру розгляду справи, а тому, вказана позиція позивача, - є необґрунтованою.
Таким чином, розглядаючи дану адміністративну справу відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.
Відтак, твердження позивача, викладенні у позові, є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження учасники справи в судове засідання не викликались.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що 04.10.2019 року старшим інспектором відділення безпеки дорожнього руху батальйону патрульної поліції у селі Чайки Управління патрульної поліції у Київській області ДПП старшим лейтенантом поліції Ганайлюк М.О. відносно позивача винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП 18 № 541849.
З вказаної постанови вбачається, що 04.10.2019 року о 15 год. 45 хв. посадова особа ОСОБА_1 порушив нормативи щодо обладнання на автомобільних дорогах місць провадження робіт, а саме: виконував роботи на узбіччі автомобільної дороги (на КМ 27+600 а/д М-06 Київ-Чоп) не облаштувавши при цьому місце виконання робіт відповідними технічними засобами регулювання дорожнього руху, відсутнє тимчасове огородження та дорожні знаки, чим порушив вимоги ст. 12 Закону України «Про дорожній рух», пункт 1.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 10.10.2001 року № 1306.
Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн.
Згідно частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить: зокрема, забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху.
Відповідно до пункту 1.1 ПДР ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно з пунктом 1.9 ПДР особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 1.5 ПДР, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про дорожній рух», посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов'язані: забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху; впроваджувати у повному обсязі заходи щодо безпеки дорожнього руху при здійсненні будівництва, реконструкції та ремонту доріг, вулиць та залізничних переїздів; позначати місця виконання робіт, місця, де залишено на дорозі, вулиці, залізничному переїзді машини і механізми, будівельні матеріали тощо, відповідними дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, а в темний час доби і при тумані - сигнальними вогнями, передбаченими діючими нормами; по закінченні робіт на дорозі, вулиці, залізничному переїзді негайно привести їх у стан, що забезпечує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів і пішоходів, та впорядкувати зони відчуження; у разі забруднення проїзної частини доріг, вулиць, залізничних переїздів невідкладно здійснювати заходи для їх очищення і своєчасного попередження учасників дорожнього руху про загрозу безпеці руху, що виникла; обладнувати їх технічними засобами регулювання дорожнього руху; виявляти аварійно-небезпечні ділянки та місця концентрації дорожньо-транспортних пригод та забезпечувати здійснення у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення умов та організації дорожнього руху для забезпечення його безпеки; своєчасно виявляти перешкоди дорожньому руху та забезпечувати їх усунення, а у разі неможливості - невідкладно позначати дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; щомісяця проводити лінійний аналіз аварійності.
Відповідно статті 53 Закону України "Про дорожній рух", юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно статті 14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Відповідно до частини 3 статті 140 КУпАП, порушення нормативів щодо обладнання на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць: провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само неусунення після закінчення робіт перешкод і неприведення автомобільної дороги, вулиці, залізничного переїзду в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, бездіяльність посадових осіб не повинна створювати небезпеку чи перешкоду для руху. Невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху передбачають притягнення відповідної посадової особи до відповідальності, передбаченої статтею 140 КупАП.
Відповідно до статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи передбачені частиною 3 статті 140 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Національний стандарт України ДСТУ 8749:2017 «Огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт» встановлює вимоги щодо огородження та організації дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт у межах смуги відведення автомобільних доріг загального користування та в межах червоних ліній вулиць та доріг населених пунктів.
Відповідно до п. 6.1.1 ДСТУ 8749:2017, першочергові заходи з організації дорожнього руху завжди мають бути забезпечені чітким позначенням та огородженням зони дорожніх робіт.
Згідно пункту 5.1.4 ДСТУ 8749:2017, до облаштування зони дорожніх робіт відповідно до вимог цього стандарту заборонено здійснювати будь-які дорожні роботи, а також завозити будівельні матеріали, конструкції, ДБМ тощо.
Згідно пункту 5.1.5 ДСТУ 8749:2017, підприємства та організації, які проводять дорожні роботи, повинні призначати особу, відповідальну за безпеку дорожнього руху.
Відповідно до пункту 10.1.1 ДСТУ 8749:2017, до початку дорожніх робіт відповідальна особа повинна визначитися щодо: а) місця проведення робіт, тривалості, видута типу дорожніх робіт, умов дорожнього руху та умов проведення дорожніх робіт; б) заходів з ОДР та способів регулювання дорожнього руху; в) можливості застосування однієї з типових тимчасових схем чи потреби розроблення тимчасової індивідуальної схеми ОДР; г) необхідної кількості тимчасових технічних засобів регулювання для облаштування зони дорожніх робіт, їхніх видів, типів, типорозмірів; д) необхідності штучного освітлення зони дорожніх робіт.
Відповідно до пункту 10.1.2 ДСТУ 8749:2017, до початку дорожніх робіт відповідальна особа повинна забезпечити наявність: а) ордера, якщо іншого не передбачено вимогами цього стандарту; б) необхідної кількості технічних засобів регулювання, передбаченої тимчасовими схемами ОДР.
Відповідно до статті 252 КУпАП, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями КУпАП, що стосуються розгляду справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку передбачено спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності - винесення постанови на місці вчинення правопорушення. Тобто, провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом IV КУпАП, не здійснювалося. Оскаржувана постанова складена на місці вчинення правопорушення, відповідно до положень частини 4 статті 258 КУпАП.
Скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277-280 КУпАП.
Згідно з частиною 4 статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Таким чином, згідно з положеннями частин 2, 3, 4, 5 вказаної статті Законом встановлені випадки здійснення скороченого провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення, в тому числі, справи відносно Позивача.
З вищенаведеного можна зробити висновок, що винесення постанови відповідачем в порядку скороченого провадження на місці вчинення правопорушення позивачем було здійснено відповідно до га в межах чинного законодавства.
Відтак, на виконання вищевказаних вимог та вимог статтей 268, 278, 279 КУпАП, відповідач, розпочавши розгляд справи, назвав своє ім'я, посаду та спеціальне звання, зазначив порушення, яке вчинив позивач, відповідальність за котре передбачена частиною 3 статті 140 КУпАП, пояснив позивачеві його права та надав можливість надати письмові чи усні пояснення з приводу вчиненого правопорушення. Після чого інспектор здійснив дослідження та оцінку наявних доказів та повідомив позивача про прийняте по справі рішення (накладення штрафу на позивача в розмірі 680 грн. 00 коп.) та виніс постанову.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги.
Передбачено, що суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень прав позивача.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів (частини 4, 5 статті 77 КАС України).
Позивач не надав жодних доказів, які б підтвердили його твердження, що відповідачем було порушено процедуру розгляду справи, а тому, вказані доводи позивача, - є необґрунтованими.
В свою чергу відповідачем до свого відзиву надано копію фотографії, яка підтверджує обставини викладені в постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП 18 №541849 від 04.10.2019 року.
Таким чином, розглядаючи дану адміністративну справу відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.
Відтак, твердження позивача, викладенні ним як підстава для задоволення позову, є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладеного у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 122, 251, 268, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 3, 5, 47, 49, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 192, 193, 194, 199, 202, 203, 204, 205, 211, 224, 225, 227, 229, 241, 242, 243, 244, 246, 250, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до старшого інспектора відділення безпеки дорожнього руху батальйону патрульної поліції у селі Чайки Управління патрульної поліції у Київській області ДПП старшого лейтенанта поліції Ганайлюк Мирослава Олеговича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя