11 грудня 2020 р.Справа № 520/12023/2020
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Перцова Т.С., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 року по справі № 520/12023/2020
за позовом ОСОБА_1
до Дергачівського районного відділу Державної міграційної служби
про забезпечення доказів,
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Дергачівського районного відділу Державної міграційної служби про забезпечення доказів.
На зазначену ухвалу суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 витребувано з Харківського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи № 520/12023/2020.
Вказана адміністративна справа № 520/12023/2020 надійшла до канцелярії Другого апеляційного адміністративного суду 08.12.2020 та була передана головуючому судді 09.12.2020.
Подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п.1 ч.5 ст.296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме до апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час подачі апеляційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на ухвалу суду складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020 - 2102,00 грн.
Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплаті ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 по справі № 520/12023/2020, становить 2102,00 грн.
В силу ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач не звільнений від сплати судового збору.
Отже, апелянт повинен сплачувати судовий збір на загальних підставах.
Одночасно в апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого позивач зазначає, що є онкохворою і постійно проходить платні дослідження та несе фінансовий тягар по лікуванню своєї матері, про що свідчать рахунки-фактури, які вона надає до суду з чеками про оплату з належної позивачу банківської карти.
Вирішуючи вказане клопотання, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Так, згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, наведеною нормою встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, або звільнити від сплати такого збору.
Крім того, колегія суддів зазначає, що у розумінні ст.133 КАС України єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору або для відстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану особи, яка, у свою чергу, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. В іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір.
Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Таким чином, надання апелянтом належних та допустимих доказів відсутності матеріальних ресурсів на момент звернення з апеляційною скаргою є визначальним для прийняття судом рішення у відповідності до ст.133 КАС України.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
На підтвердження незадовільного майнового стану позивачем надано до апеляційної скарги копії рахунків-фактур від 01.10.2020, 02.10.2020 та від 16.10.2020, виданих ТОВ "Медікс-рей Інтернешнл груп" за надання різних медичних послуг, в яких одержувачами зазначено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (прізвище з наданої позивачем копії неможливо встановити) на різні суми (11415,00, 4850,00, 42 873,50, 2501,50). Також, надано копії чеків № 11190 від 02.10.20 про оплату ОСОБА_1 на реквізити отримувача - ТОВ "Медікс-рей Інтернешнл груп" грошових коштів в сумі 2501,50 грн. та копію чеку № 9052 від 16.10.2020 про оплату ОСОБА_3 коштів у розмірі 42873,50 на рахунок отримувача ТОВ "Медікс-рей Інтернешнл груп". Як зазначає в клопотанні про відстрочення сплати судового збору позивач, ОСОБА_3 є її матір'ю, фінансовий тягар по лікуванню якої несе апелянт.
Разом з цим, в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_3 є матір'ю позивача. Не додано таких документів і до апеляційної скарги. Крім того, як вбачається з наданих позивачем до клопотання про відстрочення сплати судового збору доказів, кошти за медичні послуги, одержувачем яких є ОСОБА_3 були сплачені з банківського рахунку останньої, а не з рахунку ОСОБА_1 .
Отже, надані позивачем докази, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, не можуть вважатися такими, що підтверджують відсутність у ОСОБА_1 матеріальних ресурсів на момент звернення з апеляційною скаргою, оскільки наданими позивачем копіями рахунків-фактури та копіями чеків не підтверджується незадовільний майновий стан саме позивача та неможливість сплатити нею судовий збір на час подачі апеляційної скарги.
За таких обставин, враховуючи, що інших доказів незадовільного майнового стану позивачем не надано, відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги за клопотанням позивача, викладеним в апеляційній скарзі, а тому апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати час для сплати судового збору.
Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Харківського апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору на реквізити: Отримувач УДКСУ в Основ'янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999628, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку - UA508999980313121206081020011, код класифікації доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди у розмірі 2102,00 грн. або доказів незадовільного майнового стану позивача, які перешкоджають сплаті судового збору.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України строк усунення недоліків позовної заяви не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.4 ст. 169, ч.5 ст.296, ч.2 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 року по справі № 520/12023/2020 за позовом ОСОБА_1 до Дергачівського районного відділ Державної міграційної служби про забезпечення доказів - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз'яснити заявнику апеляційної скарги, що вищезазначені недоліки апеляційної скарги можуть бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду квитанції або оригіналу іншого документу про сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн., або доказів незадовільного майнового стану позивача, які перешкоджають сплаті судового збору.
Роз'яснити апелянту, що у разі неусунення зазначених недоліків апеляційної скарги відповідно до ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.С. Перцова