справа №753/1233/15-ц
головуючий у суді І інстанції Комаревцева Л.В.
провадження № 22-ц/824/15088/2020
10 грудня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.,
за участю секретаря судового засідання - Костецької М.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 19 жовтня 2020 року про відмову у повороті виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,
У грудні 2019 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Баховський М.М. звернувся до суду першої інстанції із заявою про поворот виконання рішення суду, посилаючись на те, що заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 07 липня 2015 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 25 червня 2019 року позбавлено батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Призначено ОСОБА_2 піклувальником неповнолітньої ОСОБА_4 . Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі по 1/4 частини доходу (заробітку) щомісячно починаючи з 19 січня 2015 року та до досягнення дитиною повноліття з кожного. Постановою Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року скасоване заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 07 липня 2015 року та постанова Київського апеляційного суду від 25 червня 2019 року в частині позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав та стягнення з нього аліментів і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Вказував, що на підставі скасованого рішення суду було стягнуто з ОСОБА_1 аліменти в розмірі 46 945 грн, відтак просив застосувати поворот виконання рішення, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені аліменти в розмірі 46 945 грн.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 19 жовтня 2020 року було відмовлено в задоволенні заяви представника відповідача адвоката Баховського М.М. про поворот виконання судового рішення у цивільній справі №753/1233/15 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , 3-тя особа: Служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Баховський М.М. подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Апеляційну скаргу мотивував тим, що суд неправильно застосував до правовідносин положення ст. 445 ч. 2 ЦПК України, зробивши висновок, що представником відповідача не було додано доказів на підтвердження обставин викладених в заяві.
Вказував, що позивач сформувала докази, які є неправдивими по відношенню до відповідача, а також умисно зазначила в позовній заяві невірну адресу відповідача, що призвело до того, що ОСОБА_1 не міг взяти участь в розгляді справи в суді першої інстанції.
09 грудня 2020 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_2 у якому позивач вказувала, що оскільки правовідносини, що склались між сторонами випливають із спору про стягнення аліментів, а постановою Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року не встановлено повідомлених позивачем неправдивих відомостей або поданих ним підроблених документів тому із урахуванням наведеного, вказувала на відсутність підстав для повороту виконання рішення.
08 грудня 2020 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Баховського М.М. надійшла заява, в якій він просив апеляційну скаргу задовольнити та розглядати справу без його участі.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 заперечувала проти доводів викладених в апеляційній скарзі та просила її відхилити.
Відповідачі та третя особа в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомив, а тому керуючись положеннями ч. 2 ст. 372 ЦПК України, суд вважав за можливе розглядати справу за їх відсутності.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 07 липня 2015 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 25 червня 2019 року позбавлено батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Призначено ОСОБА_2 піклувальником неповнолітньої ОСОБА_4 . Стягнено з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі по 1/4 частини доходу (заробітку) щомісячно починаючи з 19 січня 2015 року та до досягнення дитиною повноліття з кожного.
Постановою Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року скасоване заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 07 липня 2015 року та постанова Київського апеляційного суду від 25 червня 2019 року в частині позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав та стягнення з нього аліментів і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Звертаючись до суду першої інстанції з заявою про поворот виконання, представник відповідача посилався на те, що на підставі скасованого рішення суду було стягнуто з ОСОБА_1 аліментів в розмірі 46 945 грн, відтак просив застосувати поворот виконання рішення, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені аліменти в розмірі 46 945 грн.
Відмовляючи в задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що стороною відповідача не було надано суду докази того, що рішення суду про стягнення аліментів було ухвалено на підставі підроблених документів або на завідомо неправдивих відомостях позивача.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам процесуального закону.
Згідно із ч.2, ст.445 ЦПК України у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.
Згідно ч.3, ст.12 та ч.1, ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Твердження представника відповідача, про те, що рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача не знайшли свого підтвердження.
Так у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року, якою було скасоване заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 07 липня 2015 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2019 року в частині позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав та стягнення з нього аліментів, не було указано підставою для скасування указаних судових рішень надання ОСОБА_2 у підтвердження позову підроблених документів або завідомо неправдивих відомостей.
Судова колегія також погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що при вирішенні питання про поворот виконання стороною відповідача також не було надано суду доказів того, що рішення суду про стягнення аліментів було ухвалено на підставі підроблених документів або на завідомо неправдивих відомостях позивача, а тому суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, про недоведеність підстави для повороту виконання рішення суду.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач вказала не вірну адресу проживання відповідача у позовній заяві, а тому він не міг бути присутнім в суді першої інстанції при розгляді справи, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки із матеріалів справи убачається, що Дарницьким районним судом міста Києва був направлений запит Начальнику відділу адресно-роботи ГУ ДМС України в місті Києві про надання відомостей щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 . В матеріалах справи міститься заява представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 від 25 травня 2015 року про ознайомлення із матеріалами справи, також матеріали справи містять рекомендований лист, з якого убачається, що судову повістку ОСОБА_1 отримав 20 квітня 2015 року. Отже, відповідач був належним чином повідомлений.
Суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку доказам.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Підстав для скасування ухвали не вбачається. Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами процесуального права, які судом правильно застосовані.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.7,367,369,374,375,381,382,389 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 19 жовтня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 11 грудня 2020 року.
Головуючий Т.О. Писана
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба