08 грудня 2020 року м. Київ
справа № 761/28762/18
провадження № 22-ц/824/13710/2020
Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Іванової І.В.
суддів - Сушко Л.П., Поливач Л.Д.
при секретарі - Ярмак О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Агропросперіс банк» на ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 18 вересня 2020 року у справі за скаргою Акціонерного товариства «Агропросперіс банк» на постанову старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмака Олександра Олександровича від 13 серпня 2020 року про накладення штрафу, стягувач ОСОБА_1 ,
встановив:
У серпні 2020 року скаржник АТ «Агропросперіс Банк» звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмака О.О., посилаючись на те, що 26 червня 2020 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62423071 за виконавчим листом № 761/28762/18 від 20 березня 2019 року, виданим Шевченківським районним судом міста Києва, яким було зобов'язано ПАТ «Агропросперіс Банк» вчинити дії щодо належного виконання умов договору № 055820 банківського вкладу фізичної особи "Класичний" від 05 квітня 2018 року та договору № НОМЕР_1 банківського рахунку фізичної особи від 05 квітня 2018 року.
Скаржник зазначає, що проценти за депозитом нараховані та сплачені ОСОБА_1 на його рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Агропросперіс Банк» в повному обсязі за весь період фактичного розміщення коштів на депозитному рахунку, тобто з 05 квітня 2019 року до 10 липня 2019 року у сумі 6 810,46 грн. що підтверджено витягом з депозитного рахунку ОСОБА_1 .
Скаржник також вказує, що на цей час відсутні будь які діючі договори укладені між АТ «Агропросперіс Банк» та ОСОБА_1 , він не є клієнтом банку, відсутні банківські рахунки та кошти, які б належали ОСОБА_1 .
Отже, АТ «Агропросперіс Банк» звернувся до державного виконавця із заявою про закінчення виконавчого провадження, натомість, 13 серпня 2020 року державний виконавець виніс постанову про накладення на скаржника штрафу в сумі 5 100 грн. за невиконання без поважних причин рішення суду.
АТ «Агропросперіс Банк» вважає, що такі дії державного виконавця порушують його права та суперечать законодавству України, а тому просив суд скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмака О.О. про накладення штрафу від 13 серпня 2020 року у ВП № 62423071.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 18 вересня 2020 року в задоволенні скарги АТ «Агропросперіс Банк» відмовлено.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, АТ «Агропросперіс Банк» звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким скаргу банку задовольнити.
Банк вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, через неправильну оцінку доказів.
Так, судом не враховано, що рішення суду по даній справі має немайновий характер та виконання цього рішення не передбачено застосування жодних заходів примусового виконання рішень, які передбачені ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження».
Апелянт також зауважує, що державним виконавцем не надано жодної відповіді на заяву Банку про закінчення виконавчого провадження, натомність в оскаржуваній постанові про накладення штрафу стверджується що банк не надав відомостей щодо виконання вимог виконавчого документа.
Від стягувача ОСОБА_1 надійшли пояснення, в яких він посилаючись на те, що банк умисно протягом двох років не виконує рішення суду від 13 листопада 2018 року, просить апеляційну скаргу АТ «Агропросперіс Банк» залишити без задоволення.
В суді апеляційної інстанції представник скаржника АТ «Агропросперіс Банк» апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній підстав, просив задовольнити скаргу.
Стягувач ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомлений про день та час розгляду апеляційної скарги, до суду апеляційної інстанції свого представника не направив, клопотань не подавав, причин неявки не повідомив, що відповідно до ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення представника АТ «Агропросперіс, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що ухвала суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, з наступних підстав.
Статтею 477 ЦПК України, яка є спеціальною нормою, встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до частини другої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Судом встановлено, що оскаржуваною постановою державного виконавця від 13 серпня 2020 року на АТ «Агропросперіс Банк» накладено штраф у розмірі 5100 грн. у зв'язку з не наданням відомостей щодо виконання вимог виконавчого документу та постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с.31).
За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Отже, висловлювання «судом, встановленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Частиною 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів Великої Палати Верховного Суду у своїй постанові від 04.03.2020 року у справі № 682/3112/18 дійшла висновку, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 06 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18), від 20 вересня 2018 року у справі № 821/872/17 (провадження № 11-734апп18), від 17 жовтня 2018 року у справі № 826/5195/17 (провадження № 11-801апп18), від 16 січня 2019 року у справі № 279/3458/17-ц (провадження № 14-543цс18), від 09 жовтня 2019 року у справі № 758/201/17 (провадження № 14-468цс19).
Враховуючи викладене вище, скарга на постанову державного виконавця про накладення на АТ «Агропросперіс банк» штрафу не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинна розглядатися адміністративним судом.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції розглянуто скаргу АТ «Агропросперіс банк» з порушенням предметної юрисдикції.
За змістом частин першої та другої статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали із закриттям провадження у справі.
При цьому скаржнику роз'яснюється, що такий спір відноситься до адміністративної юрисдикції, тому у нього є право протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутись до Київського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Керуючись ст.ст. 255, 256, 377, 382 ЦПК України, Апеляційний суд Київської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах
постановив :
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Агропросперіс банк» задовольнити частково.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 18 вересня 2020 року скасувати, провадження у справі за скаргою Акціонерного товариства «Агропросперіс банк» закрити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий:
Судді :