Справа № 761/25093/18 Головуючий у 1 інстанції Савицький О.А.
Провадження № 33/824/2729/2020 Доповідач у 2 інстанції Семенцов Ю.В.
іменем України
03 грудня 2020 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Семенцов Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2018 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 167608 від 30.06.2018 року «30 червня 2018 року о 16 год. 20 хв. в м. Києві по вул. Білоруській, 30 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Opel Astra» номерний знак НОМЕР_1 , мав ознаки наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП».
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років.
Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2018 рокускасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанову суду вважає формальною та невмотивованою, а висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що судом неправомірно було повернуто на доопрацювання протокол щодо ОСОБА_1 і навіть повернений протокол все одно був з недоліками, однак суд не звернув увагу на вказані обставини. Вважає, що довідка УПП не є доказом того, що особа двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказує, що судом не було досліджено всіх обставин, не викликано в судове засідання свідків та надано уваги відомостям свідка, яка вказувала, що транспортний засіб стояв і не рухався, а ОСОБА_1 ним не керував. Зважаючи на викладені обставини, вважає рішення суду незаконним. Окрім того, ОСОБА_1 просив поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки він не був належним чином повідомлений про місце, день та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, постанову суду не отримував, адресу, зазначену в протоколі поліцейським не повідомляв, а про наявність оскаржуваної постанови дізнався його адвокат 28.04.2020 року при ознайомленні з матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк для апеляційного оскарження постанови місцевого суду.
Враховуючи доводи апелянта про причини пропуску строку на оскарження постанови, апеляційний суд визнає їх поважними, а тому клопотання апелянта про поновлення строку ОСОБА_1 на апеляційне оскарження постанови суду від 28.09.2018 року підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про час та місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як вбачається із матеріалів справи, зазначена справа була розглянута у відсутності ОСОБА_1 , матеріали справи не містять відомостей про належне повідомлення особи про дату судового розгляду. Розглянувши справу за даних обставин, суддя місцевого суду, допустив порушення гарантованих ст. 268 КУпАП прав ОСОБА_1 .
Право ОСОБА_1 - особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, бути присутнім під час розгляду справи в суді, поновлене апеляційним судом. Вказана особа належним чином викликана в судове засідання до апеляційного суду і скористалась правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Александрова Д.О., які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте, всупереч вимог вказаних правових норм, місцевий суд не з'ясував всі обставини справи, без належного повідомлення особи та виклику її в судове засідання, без допиту свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, без виклику працівників поліції, які складали матеріали даного провадження щодо ОСОБА_1 , прийняв рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення.
В обґрунтування підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП - відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, суд першої інстанції послався на: протокол про адміністративне правопорушення; письмові пояснення свідків; довідки; постанову суду від 13.04.2018 року; постанову суд від 14.05.2018 року; відеозапис.
Але апеляційний суд не може погодитися з висновком місцевого суду, який не відповідає фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.
За приписами п. 2.5 ПДР України лише водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 1.10 ПДР України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм є також особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідальність за статтею 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ПостановиПленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Апеляційним судом з метою перевірки доводів апеляційної скарги викликалися свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також працівник поліції ОСОБА_4 , який складав протокол про адміністративне правопорушення, однак вказаний працівник поліції, який був повідомлений про місце та час апеляційного перегляду справи, в судове засідання не з'явився, пояснення не надав.
Допитаний в судовому засіданні під час апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 вказав, що напередодні ввечері 29.06.2018 року він під'їхав на автомобілі «Opel Astra» номерний знак НОМЕР_1 до будинку АДРЕСА_2 , та не знайшовши вільного місця для припаркування свого автомобіля, припаркував свій транспортний засіб на дитячому майданчику, після чого лишився у своєму автомобілі ночувати, оскільки не мав куди йти. При цьому на наступний день, коли працівники поліції неправомірно склали протокол щодо нього, він нікуди не їхав, жодного руху його автомобіль не здійснював, а залишався увесь час припаркованим на дитячому майданчику, тому вважає, що дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу були незаконними.
Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні під час апеляційного розгляду справи пояснив, що 29.06.2018 року бачив у подвір'ї свого будинку АДРЕСА_3 , неправильно припаркований автомобіль і на наступного дня, вранці вийшовши з будинку та побачивши вказаний автомобіль, викликав працівників поліції, які прибули на його виклик десь о 16 годині. Зазначає, що у вказаному автомобілі спала особа, як потім виявилось, то був ОСОБА_1 . На час прибуття працівників поліції транспортний засіб стояв на місці і не рухався. ОСОБА_1 дійсно відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Свідок ОСОБА_3 підтвердив, що транспортний засіб, де перебував ОСОБА_1 був припаркований не належним чином та стояв не здійснюючи рух. Від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився.
Суд приймає до уваги пояснення свідків, вважає їх логічними і послідовними та не викликають сумнівів у суду.
Будь які відомості, які б вказували на те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Opel Astra» номерний знак НОМЕР_1 , мав ознаки наркотичного сп'яніння, матеріали справи не містять та спростовуються дослідженими під час розгляду апеляційної скарги доказами.
Зазначені обставини не були з'ясовані місцевим судом, що призвело до помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, з матеріалів даної справи не вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, тобто не доведено його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, а тому постанова судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2018 рокущодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2018 року щодо ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Ю.В.Семенцов