03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/5296/2020
03 грудня 2020 року м. Київ
Справа № 753/420/17
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.,
за участю секретаря судового засідання Кравченко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду містаКиєва від 03 лютого 2020 року, постановлену у складі судді Даниленка В.В., про скасування заходів забезпечення позову
у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними та застосування наслідків їх недійсності, стягнення збитків,
встановив:
Ухвалою Дарницького районного суду містаКиєва від 03 лютого 2020 року скасовано заходи забезпечення позову, що були вжиті згідно з ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 09 червня 2017 року, у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними та застосування наслідків їх недійсності, стягнення збитків.
Не погоджуючись з ухвалою, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Вказує, що 21.01.2020 року до суду надійшла заява представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову та зняття арешту, яка була призначено судом до розгляду на 14.02.2020 року о 09:20 год. В судовому засіданні 14.02.2020 року судом були прийняті його доводи про необхідність відкласти розгляд заяви про скасування арешту у зв'язку з тим, що Київським апеляційним судом розглядатиметься апеляційна скарга на ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду. Представник відповідача при цьому зауважив, що відповідач не збирається вчиняти нотаріальні дії з об'єктом нерухомого майна, на який було накладено арешт.
Разом з тим, в Єдиному державному реєстрі судових рішень у квітні 2020 року з'явилась оскаржувана ухвала, постановлена 03.02.2020 року без згадувань про судове засідання 14.02.2020 року та без жодного мотивування зміни суддею рішення про відкладення розгляду заяви про скасування арешту до прийняття рішення Київським апеляційним судом. Тобто фактично оскаржувана ухвала була прийнята заднім числом, в той час як матеріали справи вже перебували в Київському апеляційному суді.
Стверджує, що відповідачем можуть бути вчинені нотаріальні дії з об'єктом нерухомого майна, на який було накладено арешт.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, будучи повідомленими про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку, позивач направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, відповідачі про причини своєї неявки суд не повідомили, тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу за їх відсутності відповідно до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржувану ухвалу від 03 лютого 2020 року, суд виходив з того, що ухвалою суду від 27 вересня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними та застосування наслідків їх недійсності, стягнення збитків залишено без розгляду, а тому дійшов висновку, що заява про скасування заходів забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
З висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.
Процесуальний порядок вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову врегульований ст.158 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст.158 ЦПК України, клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
З матеріалів справи вбачається, що 20 січня 2020 року до Дарницького районного суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_5 про скасування заходів забезпечення позову, в якій він просив скасувати арешт на нежитлові приміщення, загальною площею 246, 9 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_6 . Арешт було накладено на підставі ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 09 червня 2017 року у даній справі. (т.2 а.с. 200-201).
Згідно з судовим повідомленням розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення позову було призначено на 14.02.2020 року на 9 год. 20 хв. (т. 2 а.с. 211).
Відповідно до протоколу судового засідання від 14 лютого 2020 року у справі оголошена перерва до повернення справи з апеляційного суду (т.2 а.с. 212).
Разом з тим, оскаржувана ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову датована 03 лютого 2020 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 серпня 2020 року матеріли цієї цивільної справи № 753/420/17направлено до суду першої інстанції для належного оформлення, у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи, яка знаходиться в провадженні Київського апеляційного суду, оригіналу судового рішення, що оскаржується, та усунення виявлених суперечностей.
06 жовтня 2020 року до апеляційного суду надішли матеріали цивільної справи № 753/420/17, в яких міститься оригінал оскаржуваної ухвали від 03 лютого 2020 року, інших недоліків щодо суперечностей дати постановлення оскаржуваної ухвали з датою призначення заяви до розгляду та протоколом судового засідання, судом не виправлено та не усунуто.
З огляду на викладене, враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що при постановленні 03 лютого 2020 року ухвали про скасування заходів забезпечення позову судом порушено норми процесуального права щодо розгляду цієї заяви.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Суд може скасувати забезпечення позову у зв'язку зі зміною умов, що існували на момент постановлення ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до ч.1,2 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Згідно з ч.9 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду (пункт 10 ст. 158 ЦПК України).
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
З оскаржуваної ухвали вбачається, що підставою для скасування заходів забезпечення суд першої інстанції визначив факт залишення позову без розгляду ухвалою суду від 27 вересня 2019 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 27 січня 2020 року позивач оскаржив вказану ухвалу суду в апеляційному порядку, посилаючись на те, що копія зазначеної ухвали була отримана позивачем поштовим відправленням лише 20 січня 2020 року.
Постановою Київського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 27 вересня 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скасовуючи ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 27 вересня 2019 року про залишення позову без розгляду, апеляційний суд встановив порушення судом норм процесуального права, що призвели до порушення процесуальних прав позивача та до неправильного в процесуальному розумінні вирішення питання.
З викладеного вбачається, що спір між сторонами на даний час не вирішений, а тому обставини, які існували на момент застосування судом заходів забезпечення позову, продовжують існувати, а отже відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову.
За таких обставин та враховуючи те, що провадження у цій справі триває, ухвала суду першої інстанції від 03 лютого 2020 року про скасування заходів забезпечення позову, що ґрунтується лише на ухвалі від 27 вересня 2019 року, яка скасована судом апеляційної інстанції, також підлягає скасуванню як постановлена з порушенням норм процесуального права, а справа підлягає направленню до суду першої інстанції для вирішення заяви представника відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_5 про скасування заходів забезпечення позову у передбаченому процесуальним законом порядку та продовження розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374 - 379, 381-383 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дарницького районного суду містаКиєва від 03 лютого 2020 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 10 грудня 2020 року.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Немировська О.В.
Чобіток А.О.