1/1400
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
09 грудня 2020 року м. Київ № 640/27920/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Метал-Компані»
до Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Метал-Компані» (надалі - позивач), адреса: 08132, Київська область, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 8Д до Державної податкової служби України (надалі - відповідач), адреса: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, в якій позивач просить суд:
- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 19 жовтня 2018 року № 960330/34202711, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 13511 від 07 листопада 2017 року, оформленої товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Метал-Компані» на суму податку на додану вартість в розмірі 517,71 грн;
- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 19 жовтня 2018 року № 960336/34202711, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 13611 від 07 листопада 2017 року, оформленої товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Метал-Компані» на суму податку на додану вартість в розмірі 1 282,71 грн;
- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 19 жовтня 2018 року № 960332/34202711, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 13711 від 07 листопада 2017 року, оформленої товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Метал-Компані» на суму податку на додану вартість в розмірі 839,90 грн;
- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 19 жовтня 2018 року № 960331/34202711, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 35211 від 15 листопада 2017 року, оформленої товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Метал-Компані» на суму податку на додану вартість в розмірі 30 095,78 грн;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 13511 від 07 листопада 2017 року на суму ПДВ 517,71 грн, № 13611 від 07 листопада 2017 року на суму ПДВ 1 282,71 грн, № 13711 від 07 листопада 2017 року на суму ПДВ 839,90 грн, № 35211 від 15 листопада 2017 року на суму ПДВ 30 095,78 грн та вважати вказані податкові накладні прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли їх було надіслано товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Метал-Компані», а саме: 30 листопада 2017 року.
Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача, внаслідок прийняття суб'єктом владних повноважень оскаржуваного рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Метал-Компані» залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку для звернення до адміністративного суду з вказаними позовними вимогами разом з доказами поважності причин його пропуску.
На виконання вимог вказаної вище ухвали на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з заявою про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
В обґрунтування вказаної вище заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, представник позивача зазначає, що з дати ухвалення оскаржуваних рішень позивач діючи сумлінно, керуючись правовою позицією Верхового суду, висловленою у постановах від 17 липня 2019 року (справа № 640/46/19), від 11 березня 2019 року (справа № 1240/2739/18), від 17 лютого 2019 року (справа № 813/4921/17), та маючи у своєму розпорядженні 1095 днів протягом 2018 та 3 кварталів 2019 року не знав та не міг знати, що 11 жовтня 2019 року Верховний суд України від цієї позиції відступить та скоротить строк подання позову у випадку адміністративного оскарження до 3 місяців (справа № 640/20468/18), та до шести місяців у разі відсутності адміністративного оскарження в постанові у справі № 1.380.2019.006119 від 02 липня 2020 року, чим створить ситуацію автоматичного пропуску строку позивачем.
На думку позивача, зміну правової позиції Верховного суду потрібно розглядати як зміну редакції норм матеріального права, застосовуючи до спірних правовідносин позицію, що була актуальною на момент їх виникнення.
Розглянувши вказану заяву позивача, суд виходить з наступного.
Так, частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Суд в свою чергу зазначає, що у даній справі № 640/27920/20 позивач просить скасувати рішення у формі квитанції про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних датуються 19 жовтня 2018 року.
Водночас, суд звертає увагу, що позивач з позовною заявою звертається до суду лише 09 листопада 2020 року.
Як вже було зазначено вище, позивач у заяві про поновлення строків зазначив, що він звернувся до суду з урахуванням строків 1095 днів керуючись позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 14 лютого 2019 року у справі № 813/4921/17 та від 17 липня 2019 року по справі № 640/46/19, а тому строк на звернення до суду не пропущено.
Щодо вказаного, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
В силу частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом в свою чергу встановлено, що у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі № 813/4921/17 та від 17 липня 2019 року у справі № 640/46/19 суд прийшов до висновку, що положення пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальними щодо приписів статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів.
Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу, що у постанові від 02 липня 2020 року у справі № 1.380.2019.006119 Верховний Суд відступив від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі № 640/46/19, від 17 лютого 2019 року у справі № 813/4921/17 в частині, згідно якого положення пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальними по відношенню до приписів статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження, строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів,
Правова позиція Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 1.380.2019.006119 полягає перш за все у тому, що у справах цієї категорії застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.
Таким чином, колегія суддів Верховного Cуду у справі № 1.380.2019.006119 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого: «строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.».
При цьому, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 зазначено, що суди при вирішенні спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
З огляду на зазначене, враховуючи вимоги частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні питання дотримання позивачем строків на звернення до суду, виборі та застосування відповідних норм права має застосовувати останню правову позицію, викладену у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 1.380.2019.006119.
При цьому, суд звертає увагу, що посилання позивача про необізнаність чинної правової практики Верховного Суду щодо питання строків оскарження рішень про відмову у реєстрації податкових накладних не беруться судом до уваги, оскільки з аналізу поданої позивачем заяви про поновлення строків звернення до суду, судом було встановлено, що позивач був обізнаний про існування рішення Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року, в якому Верховний Суд справа №640/20468/18 дійшов висновку, що з прийняттям чинної редакції Кодексу адміністративного судочинства України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору оскаржується в судовому порядку в тримісячний строк з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу.
З аналізу матеріалів справи, судом було встановлено, що позивач не погоджуючись з оскаржуваними рішення податкового органу, керуючись приписами чинного податкового законодавства 29 жовтня 2018 року звернувся зі скаргою щодо оскарження правомірності прийнятих рішень, при цьому, суд звертає увагу, що позивач мав право звернутись до суду на протязі трьох місяців починаючи з 11 жовтня 2019 року, однак з вказаною позовною заявою позивач звернувся лише 09 листопада 2020 року, тобто з пропуском передбаченого чинним законодавством строку. При цьому, позивач не зазначає обґрунтовані причини, що заважало йому звернутись до суду на протязі грудня 2019 року, січня та лютого 2020 року.
Суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або направлення адвокатом запитів до відповідних органів з метою виконання укладеного між позивачем та адвокатом договору про надання правової допомоги не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45).
Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому, суд зазначає, що строки звернення до адміністративного суду є аналогом інституту позовної давності, який належить до галузей матеріального приватного права. Під строком звернення до адміністративного суду з позовною заявою слід розуміти проміжок часу після виникнення спору у публічно - правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою про захист своїх прав, свобод чи інтересів, а дотримання такого строку звернення є однією з умов для реалізації права на звернення до суду. Після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, при цьому, законодавцем врегульовано питання щодо необхідності зазначення поважних підстав для поновлення такого строку.
З аналізу поданої позивачем заяви про поновлення пропущеного строку, судом встановлено, що останній не вказує жодного належного та допустимого доказу на підтвердження викладених в заяві тез щодо поважності причин пропуску строку на оскарження.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд визнає неповажними підстави, на які посилається позивач в обґрунтування поважності причин пропуску строку для звернення до суду з відповідною позовною заявою.
У відповідності до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
При цьому, суд звертає увагу, що при визначенні наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою застосовуються правила частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України та не можуть застосовуватись правила статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, якими врегульовано питання поновлення, продовження або відмови в такому поновленні чи продовженні процесуального строку саме щодо вчинення окремої процесуальної дії.
Таким чином, виходячи з аналізу викладених вище обставини та наданих доказів у їх сукупності, враховуючи те, що підстави, з яких пропущено строк звернення до суду визнані судом неповажними, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Метал-Компані».
На підставі вищевикладеного, статтями 122, 123, 133 керуючись пунктом 9 частини 4 статті 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Визнати неповажними підстави пропуску товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Метал-Компані» строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою.
2. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Метал-Компані» повернути.
3. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
4. Копію ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Клочкова