1/1227
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження
09 грудня 2020 року м. Київ № 640/21715/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши клопотання представника Державного бюро розслідувань про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі №640/21715/20 за позовом
ОСОБА_1
до Державного бюро розслідувань
про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Державного бюро розслідувань (надалі - відповідач), адреса: АДРЕСА_2 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державного бюро розслідувань № 163-ос від 13 березня 2020 року в частині встановлення слідчому другого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_1 посадового окладу згідно зі штатним розписом із збереженням раніше встановленої надбавки за ранг державного службовця та доплати за вислуги років та застосування пункту 1 частини 1 статті 41 Закону України «Про державну службу»;
- визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов'язків директора Державного бюро розслідувань полковника Державного бюро розслідувань Соколова О. від 07 серпня 2020 року № 504-ос в частині звільнення ОСОБА_1 з посади слідчого другого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань у зв'язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни штатного розпису з припиненням державної служби відповідно до пунктів 8, 9 частини 1 статті 12 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», пункту 1 частини 1, частини 4 та частини 5 статті 87 Закону України «Про державну службу;
- визнати протиправною бездіяльність Державного бюро розслідувань щодо не приведення до складання Присяги, як особи рядового та начальницького складу слідчого другого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_1 та щодо не присвоєння ОСОБА_1 спеціального звання «капітан Державного бюро розслідувань»;
- поновити ОСОБА_1 на посаді, що є рівнозначною посаді слідчого центрального апарату Державного бюро розслідувань в Головному слідчому управлінні Державного бюро розслідувань;
- зобов'язати Державне бюро розслідувань привести ОСОБА_1 до складання Присяги, як особи рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, присвоїти ОСОБА_1 спеціальне звання «капітан Державного бюро розслідувань» у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 14-2 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», «Переліку посад у центральному апараті Державного бюро розслідувань, що підлягають заміщенню особами рядового та начальницького складу, граничних спеціальних звань за цими посадами», затвердженого наказом Державного бюро розслідувань від 26 лютого 2020 року, або такого, що співвідноситься із класним чином органів прокуратури «молодший радник юстиції»;
- стягнути з Державного бюро розслідувань (код ЄДРПОУ 41760289) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) заробітну плату з 13 березня 2020 року із встановленням доплати за вислугу років у відповідності до частини 2, пункту 2 частини 3, частини 6 статті 20 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», статті 78 Закону України «Про Національну поліцію», спеціального звання «капітан Державного бюро розслідувань»;
- стягнути з Державного бюро розслідувань (код ЄДРПОУ 41760289) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 серпня 2020 року по день поновлення на посаді.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
На адресу суду надійшло клопотання представника Державного бюро розслідувань про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування поданого клопотання представник Державного бюро розслідувань послався на те, що справа 640/21715/20 має вагоме значення як для Державного бюро розслідувань так і для правоохоронної системи в цілому, оскільки судове рішення в даній справі може вплинути на стабільність діяльності ДБР.
Також представником відповідача зазначено, що звільнення позивача здійснювалось відповідно до положень Законів України «Про Державне бюро розслідувань» та «Про державну служб» у новій редакції, з приводу застосування яких Верховним Судом не формувалась правова позиція.
Розглянувши клопотання представника Державного бюро розслідувань про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.
У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно пункту 1 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, суд наголошує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.11.2006 (скарга 73053/01 CASE OF JUSSILA v. FINLAND, суд вказав на те, що: "Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід держави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді. ... Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані...".
Суд погоджується з такою позицією щодо Європейського суду з прав людини щодо застування пункту 1 статті 6 Конвенції.
Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагає проведення судового засідання, а бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею або можуть бути висловлені у відзиві на позовну заяву, не зумовлює необхідність призначення до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про залишення заяви відповідача без задоволення.
За таких підстав, на цій стадії судового розгляду, а також враховуючи, що представником Державного бюро розслідувань не наведено переконливих доводів, з яких вбачалась би необхідність призначення судового засідання та вирішення справи в порядку загального провадження, а доводи, на які представник посилається у своїй заяві є такими, що не доводять суду необхідності розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви та призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження. В разі, якщо в подальшому, під час розгляду справи, суд дійде висновку про необхідність витребування доказів, заслуховування пояснень сторін, тощо, судом будуть вчинені необхідні дії для всебічного, повного та об'єктивного розгляду, в т.ч. з урахуванням можливості з власної ініціативи призначити судове засідання або перейти до розгляду в порядку загального провадження.
Керуючись статтями 4, 12, 241 - 243, 248, 257, 258, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Клопотання представника Державного бюро розслідувань про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Клочкова