ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
09 грудня 2020 року м. Київ № 640/19190/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Смолій І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ДАБІ України про визнання протиправною бездіяльності,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДАБІ України ( далі - відповідач), у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність органу державного архітектурно-будівельного контролю, що полягала і полягає в нездійсненні державного архітектурно-будівельного контролю, а саме - в невжитті достатніх та необхідних заходів державного примусу щодо виявлення незаконного будівництва, його припинення, усунення порушень містобудівного законодавства по об'єкту «Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та гуртожитку для студентів на АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що нездійснення належного державного архітектурно-будівельного контролю за будівництвом, що здійснюється на АДРЕСА_1, сприяло видимості законності будівництва, формуванню хибного уявлення позивача про наявність у забудовника права на будівництво, результатом якого є одиниця нерухомості, що є предметом договору купівлі-продажу. Будучи обізнаним про відсутність у продавця права на будівництво, позивач міг утриматись від укладання договору купівлі-продажу. Проте, бездіяльність відповідача з не виявлення незаконного будівництва, його припинення, усунення порушень містобудівного законодавства не залишила позивачу жодного шансу уникнути обману, до якого вдалося ТОВ «ВКФ Фарби України». Отже, вважає, що відповідач повинен був здійснити перевірку додержання забудовником містобудівної документації та виявити самочинне будівництво.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.08.2020 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву.
Відповідачем подано відзив через канцелярію суду, у якому проти задоволення позову заперечує та вважає, що у відповідача була відсутня жодна з підстав для проведення позапланової перевірки об'єкту будівництва.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав №129/3ШК від 24.11.2016 ОСОБА_1 придбала майнові права на об'єкт нерухомості, розташований в об'єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 1-кімнатну квартиру НОМЕР_2 загальною площею 42,52 кв. м на 20-му поверсі третьої секції об'єкта.
Відповідно до умов вищевказаного договору, позивач сплатила продавцю ТОВ «ВКФ Фарби України» 100% вартості майнових прав, відповідно до Довідки від 08.09.2017 про 100% фінансування згідно Договору №129/3/ШК.
Як стверджує у позовній заяві позивач, згодом позивачем встановлено, що забудовник здійснює самочинне будівництво.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не виявлення незаконного будівництва, звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спірні правовідносини, регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцією України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294.
Відповідно до ст. 41 Закону № 3038 державний архітектурно - будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону № 3038, до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:
1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
З ч.2 ст. 7 Закону № 3038 вбачається, що у разі якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду.
Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України затвердженого постановою КМУ від 09.07.2014р. №294, державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (п. 1).
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою КМУ №553 від 23.05.2011 (далі - Порядок №553).
Відповідно до пункту 2 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:
1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Згідно з п.5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою, згідно пункту 6 Порядку №553, вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.
У відповідності до пункту 7 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
-подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
-необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
-виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
-перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
-вимога посадової особи ДІМ Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;
-звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
-вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Звертаючись до суду із даним позовом ОСОБА_1 стверджує, що допущення відповідачем бездіяльності спричинило порушення її прав, свобод та інтересів.
Водночас, жодних доказів на підтвердження звернення до Департаменту ДАБІ України із відповідним зверненням, яке б могло слугувати підставою для проведення останнім позапланової перевірки об'єкта будівництва, суду не надала.
Натомість, із тексту позовної заяви вбачається, що з жодними зверненнями про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності позивач не зверталась.
Таким чином, була відсутня необхідність проведення позапланової перевірки, оскільки не існувало жодної підстави та умови для її здійснення передбаченої Порядком №553.
Отже, у ході розгляду справи позивачем не доведено належними доказами, а судом не встановлено факт протиправної бездіяльності відповідача під час прийняття оскаржуваних рішень, а тому позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір не відшкодовуються.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 77, 78, 139, 241 - 246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ДАБІ України про визнання протиправною бездіяльності відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: ДАБІ України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912)
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.В. Смолій