ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
09 грудня 2020 року м. Київ № 640/19166/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Балась Т.П., за участю секретаря судового засідання Кузьмич М.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтермомонтаж-енерго» про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтермомонтаж-енерго» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтермомонтаж-Енерго» (далі - позивач або ТОВ «Спецтермомонтаж-Енерго») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0043251404 від 24.07.2019, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецтермомонтаж-Енерго» збільшено суму грошового зобов'язання в загальній сумі 2 508 707,00 грн., що складаються із суми основного зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в сумі 1 672 471,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 836 236,00 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2020 адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 24.07.2019 № 0043251404.
Присуджено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтермомонтаж-енерго» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38622372, місцезнаходження: вул. Євгена Сверстюка, 23, кімн. м. Київ, 02660) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 19 210,00 (дев'ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43141267, місцезнаходження: вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116).
24.09.2020 від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, у якій позивач просить суд стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтермомонтаж-енерго» судові витрати на правову допомогу у розмірі 50 000,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2020 призначено судове засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
У судове засідання, призначене на 09.12.2020, з'явився представник відповідача, заявив про неспівмірність заявлених судових витрат, просив зменшити витрати на правову допомогу в частині суми 12 000,00 грн., зазначеної у розрахунку за підготовку позову, вважаючи таку суму завищеною.
Представник позивача адвокат Костенко І.А. подала клопотання про розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення без її участі .
Відповідно до положень статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення з питань стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не обмежує розмір таких витрат.
За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною четвертою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу наведених положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі №810/4749/15.
При цьому, з імперативних положень частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що зменшити розмір витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність суд може виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про це. Отже, за відсутності такого клопотання суд не може надавати оцінку співмірності витрат на правничу допомогу за власною ініціативою, а лише перевіряє, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076).
Статтею 19 Закону № 5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до статті 30 Закону № 5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Представником позивача адвокатом Костенко І.А. заявлені до відшкодування витрати, пов'язані з професійною правничою допомогою, отриманою позивачем від адвоката в рамках адміністративної справи № 640/19166/20 у суді в розмірі 50 000,00 грн.
Дослідивши матеріали справи та докази, додані до заяви про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає таке.
Так, в матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги від 30.09.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецтермомонтаж-енерго» (Клієнт) та адвокатом Костенко Іриною Анатоліївною (далі - «адвокат»), за умовами п. 2.3 та п. 3 якого до початку виконання адвокатом своїх обов'язків, у кожному конкретному випадку укладається додаток до цього договору, в якому вказується конкретне доручення, розмір гонорару та порядок розрахунків. Гонорар адвоката сплачується відповідно до узгодженого додатку (том 2 а.с.165-166).
30.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецтермомонтаж-енерго» (Клієнт) та адвокатом Костенко Іриною Анатоліївною (далі - «адвокат») було укладено Додаток № 1 до договору про надання правової допомоги від 30.09.2019, відповідно до умов якого адвокат надає, а клієнт приймає адвокатські послуги щодо судового оскарження податкового повідомлення-рішення № 0043251404 від 24.07.2019, виписаного Головним управлінням ДФС у м. Києві.
Гонорар (вартість надання послуг, визначених у п. 1 цього Додатку) - 50 000,00 грн.
До заяви про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката надано акт наданих послуг від 17.09.2020, платіжні доручення № 621 від 18.10.2019 на суму 10 000,00 грн., № 625 від 24.10.2019 на суму 10 000,00 грн., № 70 від 27.01.2020 на суму 10 000,00 грн., № 498 від 18.09.2020 на суму 20 000,00 грн. (том 2 а.с.169-173).
Дослідивши надані позивачем документи та враховуючи наведені норми права, суд погоджується з доводами відповідача про те, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку не є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами).
Як убачається з Додатку №2 до договору про надання правової допомоги від 30.09.2019 (розрахунок витрат на послуги адвоката) та акта наданих послуг від 17.09.2020, адвокатом надані послуги на суму 50 000,00 грн.:
- попередня консультація щодо спірних питань - 4000,00 грн.;
- вивчення та правовий аналіз документації - 8000,00 грн.;
- підготовка та подання від імені клієнта позову з додатками, у порядку, передбаченому КАС України, відповіді на відзив, та інших процесуальних документів - 28 000,00 грн.;
- участь у судових засіданнях по справі № 640/19166/19 в Окружному адміністративному суді м. Києві - 10 000,00 грн.
При цьому, суд зважаючи на клопотання відповідача про зменшення судових витрат погоджується, що сума 28 000,00 грн. за підготовку та подання від імені клієнта позову з додатками є завищеною, а також враховує, що представником було надано попередню консультацію щодо спірних питань, а також вивчення та правовий аналіз документації, на які також витрачено достатньо часу.
За таких обставин суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу та присудити до стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 38 000,00 грн.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача та винесення додаткового рішення.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтермомонтаж-енерго» про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтермомонтаж-енерго» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38622372, місцезнаходження: вул. Євгена Сверстюка, 23, кімн. м. Київ, 02660) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 38 000 (тридцять вісім тисяч гривень) грн. 00 коп.
3. В іншій частині заяви відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Т.П. Балась