ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
09 грудня 2020 року м. Київ № 640/4122/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Смолія І.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної авіаційної служби України до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Буковина" про стягнення заборгованості у сумі 2985811,67 грн,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна авіаційна служба України із адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Буковина» про стягнення заборгованості у сумі 2985811,67 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Буковина» є юридичною особою, яка провадить господарську діяльність з перевезення пасажирів та вантажу авіаційним транспортом. На підставі звітів про пасажирів, які відправляються з аеропорту України та про вантаж, що відправляється чи прибуває до аеропорту України, з вересня 2019 року по листопад 2019, копії яких містяться у справі, позивачем виставлено відповідачу для оплати рахунки-фактури на загальну суму 2985811,67 грн.
Також, у поясненнях до позовної заяви, позивач зазначив, що дані державні збори не є податком, а відносяться до загальнодержавних податків і зборів, які передбачені Повітряним кодексом України і належать до неподаткових джерел надходження до державного бюджету.
Під час розгляду справи в судовому засідання представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.03.2020 зупинено провадження у справі № 640/4122/20 до перегляду судового рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №826/16739/18.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.11.2020 поновлено провадження у справі у зв'язку з набранням законної сили постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №826/16739/18 від 01.07.2020.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, будучи належним чином повідомленим про дату час та місце проведення судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи. Правом на подання відзиву не скористався, з заявами/клопотаннями до суду не звертався, внаслідок чого суд вважає за можливе розглянути справу в вирішити спір на підставі наявних доказів.
Судом ухвалено розглядати справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
З вересня 2019 року по листопад 2019 року відповідач провадив господарську діяльність з перевезення пасажирів та вантажу авіаційним транспортом.
На підставі звітів щодо діяльності Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Буковина" згідно з ліцензією на провадження господарської діяльності з надання послуг із перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом авіакомпанії позивачем виставлено відповідачу для оплати рахунки-фактури:
- за вересень 2019 - рахунок-фактура від 21.10.2019 №592 на суму 1416784,73 грн;
- за жовтень 2019 - рахунок-фактура від 21.11.2019 №664 на суму 996764,42 грн;
- за листопад 2019 - рахунок-фактура від 21.12.2019 №725 на суму 572262,52 грн.
Загальна сума по вказаним рахункам-фактурам становить 2985811,67 грн.
Листами від 10.12.2019 №1.15-8414-19, від 04.02.2020 №1.15-781-20 Державна авіаційна служба України повідомляла Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанії «Буковина» про наявність у останнього простроченої заборгованості зі сплати державних зборів до державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях.
Доказів оплати вказаних рахунків відповідачем до суду не надано, про наявність таких доказів суду не повідомлено.
Одночасно в матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем дій позивача по виставленню вказаних рахунків-фактур.
Оскільки кошти в сумі 2985811,67 грн відповідачем в добровільному порядку не сплачені, позивач вважає таку суму заборгованістю, внаслідок чого звернувся до суду з даним позовом.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України спрямоване на гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства і економіки у повітряних перевезеннях та авіаційних роботах регулюється Повітряним кодексом України (далі - ПК України).
Державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України спрямоване на гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства і економіки у повітряних перевезеннях та авіаційних роботах регулюється Повітряним кодексом України.
Так, згідно з ч. 4 ст. 12 Повітряного кодексу України для забезпечення реалізації основних напрямів державної політики у сфері авіаційної діяльності та використання повітряного простору України, утримання та забезпечення діяльності уповноваженого органу з питань цивільної авіації з метою виконання покладених на нього завдань та функцій, участі та представництва України у міжнародних авіаційних організаціях та інших заходах діє Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях.
При цьому, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Повітряного кодексу України надходженнями Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях є державні збори із суб'єктів авіаційної діяльності за надання прав на експлуатацію повітряних ліній.
Такими надходженнями є державні збори із суб'єктів авіаційної діяльності:
1) за сертифікацію, реєстрацію, перереєстрацію об'єктів та суб'єктів авіаційної діяльності та супроводження їх діяльності;
2) за надання прав на експлуатацію повітряних ліній;
3) за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України;
4) за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України;
5) за вчинення офіційних дій, пов'язаних з наглядом у сфері цивільної авіації, у тому числі під час виконання польотів в інших державах за договорами фрахту/лізингу, які розраховуються залежно від кількості та маси повітряних суден, строків тимчасового базування за кордоном та регіонів виконання польотів;
6) з авіаційної безпеки;
7) з інших передбачених законом надходжень.
Приписами ч. 7 ст. 12 Повітряного кодексу України та пп. 19 п. 4 Положення № 520 передбачено, що Державіаслужба забезпечує надходження та використання коштів Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях.
При цьому згідно з частиною дев'ятою статті 12 Повітряного кодексу України перелік, розмір та порядок сплати державних зборів, порядок використання коштів Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях визначаються Кабінетом Міністрів України.
Перелік, розмір та порядок сплати державних зборів, які справляються із суб'єктів авіаційної діяльності, порядок використання коштів Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях регламентовано Положенням про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, затвердженим КМУ від 28 вересня 1993 року № 819 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2018 року № 1101.
Так, згідно п. 3 Положення Державні збори, які справляються Державіаслужбою із суб'єктів авіаційної діяльності (далі - державні збори) в установленому цим Положенням порядку, зараховуються до Фонду.
Пунктом 8 Положення визначено, що розрахунок державних зборів здійснює Державіаслужба. За результатами розрахунку державних зборів суб'єкту авіаційної діяльності оформляється відповідний рахунок-фактура на сплату державного збору.
Платником рахунка-фактури на сплату державних зборів, визначених пунктами 25 та 26 додатка, є авіаперевізник, який виконував повітряні перевезення.
Розрахунок державних зборів, визначених пунктами 25 та 26 додатка, проводиться щомісяця на підставі інформації про пасажирів, які відлетіли з аеропорту України, та про кількість тонн вантажу, що відправлений чи прибув до аеропорту України. (п. 11 Положення)
Державні збори згідно з рахунком-фактурою на сплату державних зборів, визначених пунктами 25 та 26 додатка, сплачуються протягом 30 днів з дати його оформлення.
Державні збори, не сплачені протягом 30 днів з дати оформлення рахунка-фактури на сплату державних зборів, визначених пунктами 25 та 26 додатка, вважаються простроченою заборгованістю перед Фондом.
Додатком до Положення установлено розмір державного збору за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України, а саме:
- у разі здійснення повітряних перевезень у межах України (з одного пасажира) - 0,5 долара США;
- у разі здійснення міжнародних повітряних перевезень з України (з одного пасажира) - 2 долари США.
Також вказаним додатком установлено державні збори за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України, а саме:
- у разі здійснення повітряних перевезень у межах України (за 1 тонну) - 2,5 долара США;
- у разі здійснення міжнародних повітряних перевезень з/до України (за 1 тонну) - 10 доларів США.
Відповідно до пункту 3 розділу ХІХ "Прикінцеві та перехідні положення" Повітряного кодексу України збори, які визначені пунктами 1 та 2 частини п'ятої статті 12 цього Кодексу, справляються до набрання чинності законом про адміністративні послуги та іншими законами, що регулюють справляння відповідних зборів відповідно до пункту 2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України. (Закон №759-IX від 13.07.2020 набрав чинності 07.08.2020)
Відповідно до частини першої статті 9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: 1) податкові надходження; 2) неподаткові надходження; 3) доходи від операцій з капіталом; 4) трансферти.
За частинами другою, третьою статті 9 Бюджетного кодексу України податковими надходженнями визнаються встановлені законами України про оподаткування загальнодержавні податки і збори та місцеві податки і збори.
Неподатковими надходженнями визнаються: 1) доходи від власності та підприємницької діяльності; 2) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності; 2-1) власні надходження бюджетних установ; 3) інші неподаткові надходження.
Аналіз наведених норм законодавства у їх системному зв'язку дав підстави для висновку, що державний збір, який суб'єкт авіаційної діяльності повинен сплачувати до Державного спеціалізованого фонду, є цільовими, по суті відплатними платежем до Державного бюджету України. За своїм призначенням, підставами сплати і характером цих підстав, а також порядком визначення розміру цього платежу він належить до категорії неподаткових.
Зокрема, в контексті обставин цієї справи треба зауважити, що державні збори за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України, та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України, є одними із видів (джерел) надходження коштів Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях (пункти 3, 4 частини п'ятої статті 12 Повітряного кодексу України).
Наведене правове регулювання спірних відносин дає підстави вважати, що державні збори на стягнення заборгованості зі сплати яких подано цей позов, не є податком.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду в постановах від 19.02.2020 у справі №826/16485/16 (касаційне провадження К/9901/43048/18); від 18.03.2020 у справі №826/15268/17 (касаційне провадження №К/9901/2868/19); від 24.04. 2020 у справі №826/7916/17.
Вказане підтверджується також тим, що надходження до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 "Про бюджетну класифікацію" за кодом 24061500 віднесено до розділу 20000000 "Неподаткові надходження".
Частиною 2 статті 29 Бюджетного кодексу України передбачено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України належать, зокрема, 20 відсотків надходжень до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях (пункт 43).
Положеннями статті 10 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» до доходів належать надходження, визначені частиною другою статті 29 Бюджетного кодексу України (крім надходжень, визначених статтею 11 цього Закону), з урахуванням особливостей, визначених пунктами 17, 17-1, 17-2 та 43-1 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України.
Отже, аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що державний збір, який надходить до фонду, формує загальнодержавні витрати на авіаційну діяльність, здійснення яких проводиться відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України і є обов'язковим неподатковим платежем для всіх суб'єктів авіаційної діяльності платежем за надання певних видів державних послуг, який перераховується до Державного бюджету України та є його складовою частиною.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанії «Буковина» як ліцензований авіаперевізник, надавав послуги з авіаперевезення пасажирів та багажу, а отже, утримував з пасажирів і власників багажу збір за перевезення за ставками, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1993 №819 в редакції постанови №1101 від 21.11.2018.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що авіаперевізник зобов'язаний перерахувати наявну та підтверджену в нього заборгованість.
Разом з тим, суд звертає увагу, що питання щодо механізму справляння в Україні відповідних державних зборів розглядалося у 2019 році на 40-ій Сесії Асамблеї Міжнародної організації цивільної авіації (м. Монреаль, Канада), на якій було відзначено, що українська модель справляння державних зборів із суб'єктів авіаційної діяльності відповідає політиці цієї організації та не суперечить Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року.
Відповідно до положень статті 15 Конвенції про цивільну авіацію, чинної в Україні кожен аеропорт у Договірній державі, відкритий для громадського користування її національними повітряними суднами, відкритий також, з урахуванням положень Статті 68, на однакових умовах для повітряних суден усіх інших Договірних держав. Інформація про всі аеропортові збори публікується і повідомляється Міжнародній організації цивільної авіації, при цьому за заявою зацікавленої Договірної держави збори, що стягуються за користування аеропортами та іншими засобами, підлягають розгляду Радою, яка представляє по них доповідь і дає рекомендації для розгляду зацікавленою державою або державами. Жодна Договірна держава не стягує будь-які мита, податки або інші збори лише за право транзиту через її територію або вліт на її територію, або вильоту з її території будь-якого повітряного судна Договірної держави або присутніх на ньому осіб, або майна.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судові витрати згідно вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 19, 77, 90, 139, 241-246, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов Державної авіаційної служби України (01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 37536026) задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Буковина"(04116, м. Київ, вул. Шулявська, буд. 7, код ЄДРПОУ 22838502) на користь Державної авіаційної служби України (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 37536026) заборгованість зі сплати державних зборів до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях у сумі 2 985 811,67 грн.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.В. Смолій