11 грудня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/5629/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Тихоненко О.М.,
за участі секретаря Якуш І.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
та представника відповідача Коверзнева Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Виконавчого округу Чернігівської області Міністерства юстиції України Палігіна Олександра Петровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Ощадбанк» про визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної та матеріальної шкоди,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до приватного виконавця Виконавчого округу Чернігівської області Міністерства юстиції України Палігіна Олександра Петровича (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Ощадбанк» (далі - AT «Ощадбанк», третя особа), в якому просить:
визнати неправомірною бездіяльність щодо не зняття арешту з коштів на рахунку для отримання заробітної плати, накладеного в рамках виконавчого провадження № 63301778 від 14.10.2020;
зобов'язати відповідача вчинити дії в рамках виконавчого провадження № 63301778 від 14.10.2020 щодо зняття арешту з грошових коштів на рахунку в АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , на який надходить заробітна плата;
зобов'язати відповідача винести в рамках виконавчого провадження № 63301778 від 14.10.2020 постанову, якою зняти арешт з грошових коштів, що знаходяться на рахунку в АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , на який надходить заробітна плата;
стягнути з відповідача на користь позивача суму спричиненої моральної та матеріальної шкоди в розмірі 9000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що постановою про арешт коштів боржника в рамках виконавчого провадження № 63301778 від 14.10.2020 накладено арешт, в тому числі і на зарплатний рахунок позивача, тобто остання не має змоги отримати навіть грошові кошти, які залишаються після відрахувань із заробітної плати. Вказує, що рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби. Отже перед тим, як застосувати засоби і способи примусу у виді арешту коштів боржника оскаржуваною постановою, приватний виконавець повинен був пересвідчитися у відсутності обмежень та заборон щодо коштів боржника, які перебувають та будуть надходити на рахунок № НОМЕР_1 в AT «Ощадбанк». Вказаний рахунок відкривався за заявою підприємства, на якому позивач працює, в рамках зарплатного проекту по договору між підприємством і банком на виплату заробітної плати працівникам.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ.
Представником відповідача подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначає, що 23.10.2020 винесено постанову про зняття арешту з коштів за ВП №63301778, якою знято арешт з коштів заробітної плати, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 в AT «Ощадбанк». Вказана постанова направлена на виконання до АТ «Ощадбанк», як наслідок відповідачем не допущено будь-якої бездіяльності. Також вказує, що позивач не надала обґрунтованого розрахунку завданої їй майнової шкоди відповідачем. Розмір моральної шкоди та її наявність позивачем жодним чином не обґрунтована.
Представник третьої особи надав пояснення, в яких зазначив, що на виконання постанови відповідача від 14.10.2020 банком накладено арешт на грошові кошти позивача в межах суми звернення стягнення 75311,67 грн, які, зокрема зберігалися на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Ощадбанк». Зазначає, що у відповідності до вимог чинного законодавства банк під час виконання постанов та рішень щодо накладення арешту не наділений правом визначати обмеження їх виконання у зв'язку з цільовим призначенням коштів, які зберігаються на рахунках клієнтів у банку. Таким чином накладення арешту на грошові кошти позивача на вищевказаному рахунку банком здійснено на підставі належним чином оформленої постанови приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Міністерства юстиції України Палігіна О.П. від 14.10.2020 з дотриманням вимог чинного законодавства України. Враховуючи те, що рахунок № НОМЕР_1 не віднесений до переліку рахунків, на які заборонено накладати арешт, вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на обставини викладені у відзиві.
Представник третьої особи в судове засіданні не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу за його відсутності.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. 08.09.2020 видано виконавчий напис № 30412 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості в розмірі 68192,43 грн.
Акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернулось до відповідача з заявою про примусове виконання вищенаведеного виконавчого напису.
14.10.2020 відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт коштів боржника в рамках виконавчого провадження № 63301778 (а.с.6-7).
При цьому, 23.10.2020 відповідачем винесено постанову про зняття арешту з коштів за ВП №63301778, якою знято арешт з коштів заробітної плати, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 в AT «Ощадбанк» (а.с.77), яка в той же день направлена на адреси позивача, Акціонерного товариства «Альфа-Банк» та АТ «Ощадбанк» (а.с.78).
Позивач, вважаючи, що рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, звернулась до суду з даним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Так, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів (частина перша статті 3 Закону).
Згідно частини першої статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частиною другою статті 24 Закону передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Згідно з частиною 1 статті 48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Частиною 2 статті 48 та статтею 73 Закону передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Статтею 56 Закону передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт майна (коштів) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Як зазначено судом вище, для забезпечення реального виконання рішення згідно виконавчого документа, відповідачем 14.10.2020 винесено постанову про арешт коштів боржника ВП №63301778, яку надіслано для виконання банківським установам, зокрема AT «Ощадбанк».
Відповідно до частини 4 статті 59 Закону встановлено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
При цьому, як слідує з матеріалів справи, відповідачем 23.10.2020 винесено постанову про зняття арешту з коштів ВП № 63301778, якою знято арешт з коштів заробітної плати, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 в AT «Ощадбанк», яка 23.10.2020 направлена, в AT «Ощадбанк» (а.с.77-79).
А отже, судом встановлено, що в діях відповідача відсутня бездіяльність щодо не зняття арешту з коштів на рахунку для отримання заробітної плати, накладеного в рамках виконавчого провадження № 63301778 від 14.10.2020, як наслідок позовні вимоги в даній частині задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача вчинити дії в рамках виконавчого провадження № 63301778 від 14.10.2020 щодо зняття арешту з грошових коштів на рахунку в АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , на який надходить заробітна плата; зобов'язання відповідача винести в рамках виконавчого провадження № 63301778 від 14.10.2020 постанову, якою зняти арешт з грошових коштів, що знаходяться на рахунку в АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , на який надходить заробітна плата, то останні також задоволенню не підлягають, оскільки є похідними від вимог про визнання неправомірною бездіяльності щодо не зняття арешту з коштів на рахунку для отримання заробітної плати, накладеного в рамках виконавчого провадження № 63301778 від 14.10.2020.
В зв'язку з зазначеним також не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми спричиненої моральної та матеріальної шкоди в розмірі 9000,00 грн.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити в повному обсязі.
В зв'язку з відмовою в позові відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст.133, 227, 241-243, 246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного виконавця Виконавчого округу Чернігівської області Міністерства юстиції України Палігіна Олександра Петровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Ощадбанк» про визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної та матеріальної шкоди відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: приватний виконавець Виконавчого округу Чернігівської області Міністерства юстиції України Палігін Олександр Петрович (прос. Перемоги, 139, офіс 213, м. Чернігів, 14013, код НОМЕР_3 ).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Ощадбанк» (вул. Госпітальна, 12-г, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00032129).
Повне рішення суду складено 11.12.2020.
Суддя О.М. Тихоненко