03 грудня 2020 року Чернігів Справа № 620/2403/19
Чернігівський окружний адміністративний суду складі:
головуючої судді Падій В.В.,
при секретарі Кондратенко О.В.,
представника відповідача Балишева М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про скасування вимоги,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області, в якому просить суд скасувати вимогу Головного управління ДФС у Чернігівській області від 21.05.2019 №Ф-14271-17 про сплату боргу (недоїмки) фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у сумі 10561,22 грн.
Обґрунтовуючи вимоги, позивачкою зазначено про протиправність оскаржуваної вимоги з підстав, що позивач є фізичною особою-підприємцем, яка обрала спрощену систему оподаткування (платник єдиного податку 3-ї групи), та одночасно має статус адвоката, здійснює діяльність у сфері права. Вважає, що нарахування їй відповідачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у подвійному розмірі, одночасно і як фізичній особі-підприємцю - платнику єдиного податку 3-ї групи, і як фізичній особі, що провадить незалежну професійну діяльність, є протиправним, оскільки вид діяльності, який вона здійснює як фізична особа-підприємець та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, співпадає. Також позивач звернула увагу суду на той факт, що оскаржувана вимога має той самий номер №Ф-14271-17, що і вимога від 09.11.2018, яка скасована рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 у справі №620/4115/18. Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 19.08.2019 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та встановлено відповідачу 15-денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову.
У встановлений ухвалою суду строк, представник відповідача подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову, та наполягає на тому, що позивачка повинна сплачувати єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і як фізична особа-підприємець і як самозайнята особа - адвокат. Станом на 21.05.2019, позивач має заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як самозайнята особа, у сумі 10561,22 грн.
Ухвалою суду від 17.10.2019 клопотання представника Головного управління ДФС у Чернігівській області про зупинення провадження у справі №620/2403/19 задоволено; зупинено провадження у справі №620/2403/19 до набрання законної сили рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 у справі №620/4115/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування вимоги.
Ухвалою суду від 16.11.2020 клопотання ФОП ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі №620/2403/19 задоволено; поновлено провадження у справі №620/2403/19.
Ухвалою суду від 03.12.2020, без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, згідно статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено заміну відповідача - Головного управління ДФС у Чернігівській області на Головне управління ДПС у Чернігівській області (далі - ГУ ДПС у Чернігівській області).
Позивачка у судове засідання не з'явилася; про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця 02.06.2003 Управлінням адміністративних послуг Чернігівської міської ради, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.12.2005 внесено відомості за № 20640170000009250.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності ФОП ОСОБА_1 , за КВЕД є 69.10, діяльність у сфері права (основна). Тобто основним видом діяльності позивача є діяльність у сфері права.
ФОП ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Чернігівській ОДПІ з 03.06.2003.
Як свідчать дані Єдиного реєстру адвокатів України Шолох Ольга Володимирівна є адвокатом з 28.03.2014 згідно свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю №000002. та обліковується у Раді адвокатів Чернігівської області.
Отже позивач є самозайнятою особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність.
Згідно інформаційних баз даних ДФС України («ITC «Податковий блок») ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, що перебуває на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2012 та одночасно само зайнятою особою - адвокатом, з 17.12.2014.
Головним Управління ДФС України в Чернігівській області було здійснено нарахування ФОП ОСОБА_1 до сплати єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування: за провадження незалежної професійної діяльності за четвертий квартал 2018 року по 21.05.2019 у сумі 10561,22 грн.
Головним управлінням ДФС у Чернігівській області було сформовано та направлено ФОП ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ф-14271-17 від 21.05.2019 на суму 10561,22 грн.
Також судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Чернігівській області було сформовано та направлено ФОП ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ф-14271-17 від 09.11.2018 на суму 8212,68 грн. за період 2017 рік та перший - третій квартали 2018 року за провадження незалежної професійної діяльності.
Не погодившись з вимогою про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ф-14271-17 від 09.11.2018 позивачка оскаржила її до суду.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 позов задоволений в повному обсязі; скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018 № Ф-14271/17, складену Головним управлінням ДФС у Чернігівській області.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2020 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишено без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 року без змін.
Вважаючи вимогою протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - це організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За правилами пунктів 4, 5 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є: фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Приписи частини 2 статті 5 Закону №2464-VI визначають, що взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 4, 5, 5-1 та 15 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів з внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб.
Викладене, у свою чергу, свідчить, що фізична особа - підприємець та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, є різними платниками єдиного внеску. Положеннями Закону №2464-VI не передбачається порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - платники єдиного внеску) у територіальних органах Державної фіскальної служби України (далі - контролюючі органи), надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01 січня 2016 року, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування даних про взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску. визначаються Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162 (далі - Порядок №1162), який в силу пункту 3 розділу І поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 Закону№2464.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку №1162 взяття на облік платників єдиного внеску здійснюється контролюючим органом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
Пунктом 8 розділу І Порядку №1162 встановлено, що у цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, визначених Законом №2464 та Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон №755).
Згідно пункту 1 розділу ІІІ Порядку №1162 взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону №755, контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою №1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою №12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку.
Приписи пункту 2 розділу ІІІ Порядку №1162 визначають, що платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону №2464, подають заяву за формою №1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.
Су зауважує, що положеннями Порядку №1162 не передбачено право для контролюючого органу можливості самостійного взяття на облік як платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, шляхом встановлення ознаки незалежної професійної діяльності. Взяття такої особи на облік платників єдиного внеску можливе виключно за її заявою.
При цьому зі змісту пункту 4 розділу VI Порядку №1162 випливає, що фізична особа, зареєстрована як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, але не перебуває на обліку чи знята з обліку в контролюючому органі, обліковується в реєстрі страхувальників як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, з ознакою “платник не подав заяви для взяття на облік”.
З матеріалів справи вбачається, що із заявою про постановку на облік як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, позивачка не зверталася.
Разом з тим ГУ ДФС у Чернігівській області самостійно встановило ОСОБА_1 як фізичній особі-підприємцю ознаку незалежної професійної діяльності як адвокату за видом діяльності 69.10 “Діяльність у сфері права”.
Отже дії ГУ ДФС у Чернігівській області щодо самостійного встановлення ОСОБА_1 як фізичній особі-підприємцю ознаки незалежної професійної діяльності не узгоджуються з нормами Порядку №1162, якими визначено процедуру взяття на облік платників єдиного внеску.
Вказані факти встановлені постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2020 у справі №620/4115/18 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про скасування вимоги та якою апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишено без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 року про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018 №Ф-14271/17, складену Головним управлінням ДФС у Чернігівській області, без змін.
Згідно частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Посилання відповідача як на обґрунтування правомірності дій контролюючого органу щодо самостійного встановлення позивачці ознаки незалежної професійної діяльності, суд оцінює критично, оскільки закріплене цим пунктом право контролюючого органу брати на облік як платника єдиного внеску особу, яка провадить незалежну професійну діяльність і не перебуває на такому обліку, може бути реалізоване виключно у разі подання цією особою відповідної заяви.
За правилами пункту 3 розділу ІІІ Порядку №1162 платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 16 Закону №2464-VI ведення реєстру страхувальників Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно абзацу 3 частини 1 статті 20 Закону №2464-VI реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Приписи абзацу 3 частини 2 статті 20 Закону №2464-VI визначають, що відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, подаються безпосередньо зазначеними особами.
Порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та порядок надання інформації з реєстру застрахованих осіб визначається Положенням про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1 (далі - Положення №10-1).
Згідно пункту 1 розділу ІІІ Положення №10-1 з метою забезпечення обробки інформації в реєстрі застрахованих осіб для кожної застрахованої особи автоматично створюється облікова картка, якій присвоюється номер облікової картки.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Положення №10-1 облікова картка відкривається в разі, зокрема, надходження у складі звітності відомостей про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; в інших випадках, передбачених Законом.
За правилами пункту 2 розділу ІV Положення №10-1 до облікових карток реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, зокрема відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; відомості про нарахування страхових внесків та єдиного внеску фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.
Процедуру, форму, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску до ДФС України, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує, зокрема, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, її територіальних органів, визначає Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі - Порядок № 435).
Пунктом 16 розділу ІV Порядку № 435 передбачено, що фізичні особи - підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску (додаток 5).
Отже аналіз приписів Закону №2464-VI та Положення №10-1 свідчить про відсутність повноважень у контролюючого органу, за власною ініціативою, без наявності звітності платника єдиного внеску (особи, яка провадить незалежну професійну діяльність/фізичної особи - підприємця), в якій містяться відомості про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, вносити зміни (подавати інформацію до Пенсійного фонду України щодо змін) до облікової картки платника єдиного внеску шляхом встановлення ознаки незалежної професійної діяльності та відповідно нараховувати єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску на місяць, визначеного Законом, як граничний мінімальний внесок для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно пункту 1.3 статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання, зокрема, проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Відтак положення Податкового кодексу України не регулюють питання, зокрема, погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Крім того за правилами частини 2 статті 2 Закону №2464-VI виключно останнім визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
За таких обставин, оскільки, позивачка не перебуває на обліку платників єдиного внеску як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, та відповідно не подає звітності як такий платник, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно встановив ФОП ОСОБА_1 як платнику єдиного внеску (фізичній особі-підприємцю) ознаку незалежної професійної діяльності та нарахував на цій підставі єдиний внесок.
Твердження ГУ ДПС у Чернігівській області про те, що вказані дії відповідача узгоджуються з приписами пункту 16 розділу ІV Порядку №435, суд вважає помилковим з огляду на те, що наведені положення Порядку №435, яким передбачено обов'язок формування та подання звіту фізичною особою-підприємцем, з ознакою незалежної професійної діяльності, не відповідають нормам пунктів 4 та 5 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI.
При цьому положення пункту 16 розділу IV “Формування звіту” Порядку №435 відсилають до додатка 5 “Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску”, розділом 6 якого визначені типи платника, серед яких окремо зазначено ФО - на загальній системі оподаткування, ФО - на спрощеній системі оподаткування, особу, яка провадить незалежну професійну діяльність, членів фермерського господарства. Визначення окремого типу платника “фізична особа - підприємець, з ознакою незалежної професійної діяльності” формою звіту не передбачено.
Отже суд дійшов висновку, що норми про взяття та перебування на обліку платників єдиного внеску фізичної особи - підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом №2464-VI не передбачено.
Отже хоча процедура щодо обліку платників єдиного внеску й була встановлена підзаконним нормативно-правовим актом, однак у частині визначення видів платників єдиного соціального внеску вона суперечить Закону №2464-VI, тому немає підстав вважати, що дії органу, який використовував таку процедуру, узгоджуються з принципом належного врядування, оскільки надано перевагу приписам нормативно-правового акту, нижчому за ієрархією від Закону №2464-VI.
Наведені висновки суду відповідають правовій позиції, висловленій Верховним Судом у зразковій справі №520/3939/19, щодо якої справа № 620/2403/189 є типовою.
Відповідно до частини 3 статті 291 КАС України суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи при ухваленні рішення у типовій справі.
Згідно частини 3 статті 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Пунктом 7 частини 1 статті 13 Закону №2464-VI передбачено, що органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
За правилами частин 1-4 статті 25 Закону №2464-VI рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 була виставлена автоматично сформована вимога від 21.05.2019 №Ф-14271-17 щодо заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у розмірі 10561,22 грн станом на 21.05.2019. Підставою для формування оскаржуваної вимоги були відомості щодо заборгованості зі сплати єдиного внеску, відображені в інформаційній системі органу доходів і зборів (а.с. 11).
Проте як було встановлено раніше, дії ГУ ДПС у Чернігівській області щодо самостійного встановлення ОСОБА_1 як фізичній особі-підприємцю ознаки незалежної професійної діяльності не узгоджуються з нормами Порядку №1162, якими визначено процедуру взяття на облік платників єдиного внеску, то прийняття на підставі таких даних оскаржуваної вимоги також перебуває поза межами правового поля.
З урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що контролюючим органом безпідставно встановлено фізичній-особі підприємцю ознаку незалежної професійної діяльності та нараховано на цій підставі єдиний внесок, суд дійшов висновку про протиправність, винесеної ГУ ДПС України в Чернігівській області, вимоги від 21.05.2019 №Ф-14271-17 на суму 10561 грн 22 коп. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та задоволення позовних вимог повністю.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов ФОП ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю, то суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС України в Чернігівській області на користь ФОП ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768,40 грн.
Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про скасування вимоги - задовольнити повністю.
Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.05.2019 № Ф-14271/17 на суму 10561 (десять тисяч п'ятсот шістдесят одну) грн 22 коп. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду у повному обсязі виготовлено 11.12.2020.
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 43143966).
Суддя В.В. Падій