10 грудня 2020 року Чернігів Справа № 620/4354/20
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лобана Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії згідно п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію з 22 липня 2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при зверненні до відповідача із заявою про дострокове призначення пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як дружині військовослужбовця, який помер (загинув) після звільнення із служби, але внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, та яка не взяла повторний шлюб, відповідач протиправно відмовив у призначенні дострокової пенсії, посилаючись на те, що період участі чоловіка позивачки ОСОБА_2 у ліквідації аварії на ЧАЕС з 08.02.1987 по 29.04.1987 не може бути віднесений до військової служби у відповідності до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а отже не відноситься до числа військовослужбовців, а отже позивач не має права на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку.
Ухвалою судді від 12.10.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу 15-денний строк з дня її вручення для подання відзиву на позов.
Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечує, просить відмовити у їх задоволенні посилаючись на те, що, відмова у призначенні пенсії за віком відповідно до п. 4, ч. 1, ст. 115 Закону України №1058-IV є правомірною, оскільки чоловік позивачки ОСОБА_2 не відноситься до числа військовослужбовців з огляду на норми Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а отже і позивач не відноситься до категорії осіб зазначених в п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону №1058-IV.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 з 21.11.1984, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.13).
ОСОБА_2 у період з 01.05.1986 по 31.05.1986 приймав участь по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується відміткою у його військовому квитку (а.с. 10).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11).
Відповідно до експертного висновку Київської регіональної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України встановлено, що причиною смерті ОСОБА_2 стало захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 12).
У подальшому ОСОБА_1 надано статус дружини померлого учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією посвідчення № НОМЕР_4 від 16.03.2009 (а.с. 9).
Довідкою виконавчого комітету Добрянської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області України від 21.07.2020 № 933 підтверджено факт того, що ОСОБА_1 після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 повторно в шлюб не вступила (а.с. 14).
Враховуючи той факт, що позивач не взяла повторний шлюб та має вік більше 50 років, вона 22.07.2020 звернулась до відповідача з письмовою заявою про призначення їй дострокової пенсії за віком у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як дружині військовослужбовця, який помер (загинув) після звільнення із служби, але внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи (а.с. 15).
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило позивачу, що у призначенні дострокової пенсії відмовлено, посилаючись на те, що період участі чоловіка позивачки ОСОБА_2 у ліквідації аварії на ЧАЕС з 08.02.1987 по 29.04.1987 не може бути віднесений до військової служби у відповідності до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а отже не відноситься до числа військовослужбовців, та на позивача п. 4, 5 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не розповсюджується (а.с. 17).
Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_2 у період з 01.05.1986 по 31.05.1986 приймав участь по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі військової частини 54979 (а.с. 10), а відповідачем безпідставно зазначено інший період 08.02.1987 по 29.04.1987 (а.с. 17).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон № 1058-IV) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
Пунктом 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV встановлено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Зі змісту наведеної норми слідує, що право на призначення дострокової пенсії за віком має дружина, якщо вона не взяла повторний шлюб, військовослужбовця, який помер після звільнення із служби, але внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, - після досягнення нею - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII від 28 лютого 1991 року (далі - Закон № 796-XII).
Згідно зі статтею 10 Закону № 796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Примітка вказаної статті визначає, що до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Як зазначив Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2018 року у справі №257/1063/17, від 31 липня 2018 року у справі № 636/2287/17 та від 11 вересня 2018 року у справі № 211/121/17-а (2-а/211/57/17), можливість отримання права на призначення дострокової пенсії за віком, зокрема, для дружини, якщо вона не взяла повторний шлюб, військовослужбовця, який помер після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, законодавець не пов'язує з видом військової служби, тривалістю її проходження, військовим званням та посадою, а також часом, що сплинув після звільнення особи з військової служби.
Положення наведених норм та правовий висновок Верховного Суду дають підстави стверджувати, що право на призначення дострокової пенсії за віком має у тому числі і дружина померлої військовозобов'язаної особи, яка належить до категорії військовослужбовців.
У період перебування ОСОБА_2 з 01.05.1986 по 31.05.1986 на військових зборах приймаючи участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі військової частини 54979 діяв Закон СРСР "Про загальний військовий обов'язок" від 12 липня 1967 року.
Відповідно до статей 5, 6 цього Закону (зі змінами, внесеними Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 грудня 1980 року № 3535-Х) військова служба складається з дійсної військової служби та служби в запасі Збройних Сил СРСР. Громадяни, які перебувають на дійсній військовій службі, іменуються військовослужбовцями, а ті, що перебувають у запасі, - військовозобов'язаними.
За правилами статей 7-9 цього ж Закону військовослужбовці і військовозобов'язані приймають військову присягу на вірність своєму народові, поділяються на солдатів, матросів, сержантів, старшин, прапорщиків, мічманів і офіцерський склад та кожному присвоюється відповідне військове звання.
Військовослужбовці і призвані на військові збори військовозобов'язані користуються всією повнотою соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод і несуть усі обов'язки громадян СРСР, передбачені Конституцією СРСР.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни встановлює Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-ХІІ від 25 березня 1992 року.
Відповідно до частини дев'ятої статті 1 вказаного Закону щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
За приписом частини першої статті 16 Закону України "Про Збройні Сили України" №1934-XII від 06 грудня 1991 року держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов'язки служби у військовому резерві, та військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також членів сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобов'язаних, які загинули (померли), пропали безвісти, стали особами з інвалідністю під час виконання службових обов'язків або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни), в умовах надзвичайного стану чи під час виконання службових обов'язків за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи національного персоналу у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.
Дія Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-ХІІ від 20 грудня 1991 року, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, поширюється також на військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей /підпункт 3 пункту 1 статті 3 цього Закону/.
Проаналізувавши вказані норми, Верховний Суд України у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 211/121/17-а (2-а/211/57/17) дійшов висновку, що громадяни із числа військовозобов'язаних, які проходять збори (навчальні, перевірочні, спеціальні), у цей період вважаються такими, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні із іншими військовослужбовцями.
Наявними матеріалами підтверджується, а відповідачем не заперечується, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі із померлим ОСОБА_2 , який приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі військової частини НОМЕР_2 , не взяла повторний шлюб, а також звернулася із заявою про призначення пенсії від 22.07.2020 у віці 54 повних років, а тому досягла пенсійного віку, встановленого пунктом 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, ОСОБА_1 має право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" як дружина військовослужбовця, який помер після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Відтак, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відмову позивачу у достроковому призначенні пенсії за віком є протиправними та підлягає скасуванню відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Оскільки ОСОБА_1 звернулася із заявою про призначення пенсії пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку, встановленого пунктом 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", то вона має право на призначення пенсії з дня її звернення до територіального органу пенсійного фонду, тобто з 22 липня 2020 року.
Зважаючи на викладене, з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за її заявою згідно п. 4, ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" як дружині, яка не взяла повторний шлюб, військовослужбовця, який помер після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи з 22 липня 2020 року.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 40 коп.
Керуючись ст. 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії згідно п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» протиправними.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за її заявою згідно п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", як дружині, яка не взяла повторний шлюб, військовослужбовця, який помер після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, з 22 липня 2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940).
Повний текст рішення виготовлено 10 грудня 2020 року.
Суддя Д.В. Лобан