про залишення позовної заяви без руху
10 грудня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/3957/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Ковбій О.В., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної у м.Херсоні ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної у м. Херсоні ради від 20.02.2020 року, оформлене у вигляді повідомлення про відмову у наданні державної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, а саме, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної у м. Херсоні призначити та виплатити державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, а саме, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 » за період з 04.10.2019 року по 01.11.2020 року.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
ОСОБА_1 оскаржено рішення відповідача про відмову у наданні державної допомоги від 20.02.2020 року. З матеріалів справи вбачається, що доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 видано 13.03.2020 року. Метою доручення визначено - оформлення соціальної допомоги по інвалідності.
Тобто, при зверненні за наданням безоплатної правової допомоги, ОСОБА_1 вже було відомо про оскаржене рішення.
З цього слідує, що про порушення прав позивачу було відомо, щонайменше з 13.03.2020 року, а з позовом він звернувся до суду 08.12.2020 року, тобто з пропуском встановленого ст.123 КАС України шестимісячного строку.
Позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якому поважність пропуску строку представник позивача обгрунтовує неможливістю тривалий час здійснити зустріч з клієнтом та карантинними заходами, введеними в країні.
Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.
На сьогодні в адміністративному процесуальному законодавстві немає чіткої норми, яка б визначала поняття «поважна причина», її загальні ознаки. Також немає переліку поважних причин чи певного кола обставин, які можна вважати підставою для поновлення пропущених процесуальних строків.
Натомість, законодавець передбачив, що причини поважності пропуску процесуального строку суд оцінює, зважаючи на обґрунтування поважності цих причин та наданих доказів. Така оцінка відбувається з дотриманням норм ст.90 КАС України, яка встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному розгляді.
Як правило, поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
В даному конкретному випадку представником позивача не надано жодного доказу його намагань зустрітися з клієнтом одразу після отримання доручення на надання правничої допомоги, а також доказів наявності дійсних непереборних перешкод для проведення такої зустрічі протягом передбаченого КАС України шестимісячного строку на звернення до суду з даним позовом. Окрім наведеного, не надано й доказів відсутності іншої можливості отримати необхідні для представництва інтересів позивача документів в межах процесуального строку.
Щодо посилань представника позивача на обмеження, пов'язані з карантинними заходами введеними в країні суд зазначає наступне.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" установлено з 12 березня 2020р. до 22 травня 2020р. на усій території України карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 року "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" продовжено до 31 липня 2020 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" дію карантину знову продовжено до 31 серпня 2020 року.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року розділ VI "Прикінцеві положення"Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3.
Згідно якого, окрім іншого, передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, встановлені ст. 169 КАС України продовжуються на строк дії такого карантину.
17.07.2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесено зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України.
Після змін п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України викладено в наступній редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Також наведений пункт кодексу доповнено приміткою, за якою процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" в редакції Закону України від 30.03.2020 р. N 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 р. N 731-IX. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом України від 18.06.2020 р. N 731-IX.
Отже, строки, раніше продовжені п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України до кінця дії карантину в новій редакції кодексу обмежені 20 денним строком, який починає перебіг після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 р. N 731-IX.
Наведені законодавчі зміни визначають кінцевою датою дії вищевказаних змін до 06.08.2020 року. Тобто, строки на звернення до суду, продовжені п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України закінчили свій перебіг 06.08.2020 року.
Проте, позивач звернувся до суду лише 08.12.2020 року, що вбачається з вхідного штампу канцелярії суду на позовній заяві, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду та граничної дати дії строків, продовжених п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України.
Отже, позивачем не вказано жодної обставини, яка об'єктивно унеможливила б його звернення до суду за захистом своїх прав протягом визначеного законом строку в шість місяців.
Водночас, вказані позивачем причини не можуть бути визнані судом поважними, оскільки не носять ознак об'єктивності та непереборності.
Таким чином, суд не встановив переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав протягом строку в дев'ять місяців.
Тому, з наведених вище обґрунтувань, суд визнає неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, викладені позивачем в заяві від 08.12.2020 року.
Враховуючи викладені обставини вбачаються підстави для залишення позовної заяви без руху для надання можливості позивачу звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення в якій вказати інші підстави для поновлення строку та надати докази на підтвердження наведених в заяві аргументів.
Тому така заява відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 123 КАС України,
ухвалила:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/3957/20 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя О.В. Ковбій