10 грудня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2847/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Строй Мастер" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA 508040/2020/000211/2 від 24.09.2020 р.,
встановив:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Строй Мастер" (далі - позивач, ТОВ "Комерційна фірма Строй Мастер") звернулося з позовною заявою до Чорноморської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від № UA 508040/2020/000211/2 від 24.09.2020.
Позовні вимоги мотивує тим, що 06 квітня 2020 року між ТОВ "Комерційна фірма Строй Мастер") та "YIWU OK TRADING CO. LTD" укладено контракт № СН-UA-20/04/06. На підставі вказаного контракту та супроводжувальних документів продавець - "YIWU OK TRADING CO. LTD" здійснив на адресу покупця - ТОВ "Комерційна фірма Строй Мастер" поставку товару: товар № 1 - посуд керамічний столовий, виготовлений з фаянсу або тонкої кераміки, що має шари покриття глазурування кількістю 29299 шт. у асортименті; товар № 2 - посуд керамічний столовий, виготовлений з фарфору, що має шари покриття глазурування кількістю 2484 шт. у асортименті. Під час декларування вказаного товару позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України самостійно визначено митну вартість товару за основним методом, а саме, за ціною контракту, яка склала 6 358,17 дол. США. З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано Чорноморській митниці Держмитслужби повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, 24.09.2020 відповідачем прийнято рішення № UA508040/2020/000211/2, яким за резервним методом скориговано митну вартість товару, внаслідок чого позивач змушений був додатково сплатити за товар № 1 мито - 49 697,04 грн., ПДВ 208 727,56 грн., за товар № 2 мито - 5 482,36, ПДВ - 275 968,15 грн. Вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару прийнято з порушенням вимог МК України, так як воно не містить жодних конкретних підстав щодо не підтвердження декларантом числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваному рішенні відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на викладене вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження Товариством числового значення складових митної вартості товару, заявленого за основним методом її визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов'язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.
Ухвалою від 06 жовтня 2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі, відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.
23 жовтня 2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що декларантом до митного органу було подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товару, ввезеного відповідно до договору від 06.04.2020 № СН-UA-20/04/06, укладеного між ТОВ "Комерційна фірма Строй Мастер" та "YIWU OK TRADING CO.LTD". Перевірка правильності визначення митної вартості товару здійснювалася згідно з вимогами розділу ІІІ Митного кодексу України, наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 р. № 689 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України". За результатами аналізу рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, інформація про які наявна в ПІК "ЄАІС Держмитслужба", виявлено невідповідність заявленого рівня митної вартості до інформації, яка є в розпорядженні митниці. Перевіркою документів встановлено, що у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 29.06.2020 № 512_20200629-1 відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця. Поставка товару здійснювалася на умовах поставки СІF "PIVDENNYI" відповідно до Інкотермс 2010 р. Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, є, зокрема, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (якщо здійснювалося страхування). Вході проведення лабораторних досліджень встановлено, що матеріалом виготовлення товару № 2 є фарфор, що суперечить відомостям наявним в інвойсі від 29.06.2020 № 512_20200629_1. Відповідно до умов поставки СІF згідно з Інкотермс 2010 продавець зобов'язаний за власний рахунок застрахувати вантаж, при цьому страхування має бути оформлено у вигляді контракту (договору) та продавець повинен надати покупцю страховий поліс чи інше підтвердження страхового покриття. Разом з тим, страхових документів та документів, які б містили відомості про вартість страхування, не надано. У зв'язку з тим, що документи надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: 1) якщо здійснювалось страхування, - страхові документи; 2) копію митної декларації країни відправлення; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Позивачем надано прайс-лист компанії та митну декларацію країни відправлення. Перевіркою додатково наданих документів встановлено, що у своїй сукупності вони не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації, внаслідок чого було застосовано наявну в митниці інформацію щодо аналогічних (подібних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Таким чином, оскаржуване рішення є правомірним, а тому підстави для його скасування відсутні.
Положеннями ст.258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 06 квітня 2020 року між ТОВ "Комерційна фірма Строй Мастер" та "YIWU OK TRADING CO. LTD" укладено контракт № СН-UA-20/04/06 на продаж товару. Умови поставки - CIF ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHNY відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс-2010". Транспортування товару - морем в контейнері.
На виконання умов контракту "YIWU OK TRADING CO. LTD" поставлено ТОВ "Комерційна фірма Строй Мастер" товар: № 1 - посуд керамічний столовий, виготовлений з фаянсу або тонкої кераміки, що має шари покриття глазурування кількістю 29299 шт. у асортименті; № 2 - посуд керамічний столовий, виготовлений з фарфору, що має шари покриття глазурування кількістю 2484 шт. у асортименті.
24.09.2020 декларантом подано митну декларацію для здійснення митного оформлення зазначеного товару - МД № UА508040/2020/008954. Митна вартість товару, визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), - 6 358,17 доларів США.
Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надані наступні документи: пакувальний лист; рахунок-фактуру (інвойс); коносамент; автотранспортну накладну; висновки за результатами дослідження експертного підрозділу ЦМУЛДЕР; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт), прас-лист від постачальника; комерційна пропозиція.
За результатами перевірки МД № UА508040/2020/008954 та поданих до неї документів, сформоване повідомлення від 24.09.2020 року відповідно до якого, на підставі ст.53 МК України, митницею запропоновано ТОВ "Комерційна фірма Строй Мастер" надати додаткові документи, а саме: 1) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 2) копію митної декларації країни відправлення; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
На електронний запит митного органу позивач додатково надав відповідачу прайс-лист від постачальника (продавця), комерційну пропозицію. Також, повідомив про відсутність будь-яких інших документів.
24 вересня 2020 року відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA508040/2020/000211/2, відповідно до якого визначено вартість товару - 2356,36 доларів США.
Приймаючи дане рішення про коригування митної вартості товару відповідач вказав на наступні підстави: "Заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв'язку з тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості (фактурна вартість, витрати на страхування) достовірно документально не підтверджено. Декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а документи надані для підтвердження митної вартості містять розбіжності. У поданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 29.06.2020 № 512_20200629_1 відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця. Поставка товару здійснюється на умовах поставки CIF "PIVDENNYI", відповідно до 1НКОТЕРМС 2010. Згідно з ч.2 ст.53 МК України документами, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, є, зокрема, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (якщо здійснювалося страхування). Відповідно до умов поставки CIF згідно з Інкотермс 2010 продавець зобов'язаний за власний рахунок застрахувати вантаж, при цьому страхування має бути оформлено у вигляді контракту (договору) та продавець повинен надати покупцю страховий поліс чи інше підтвердження страхового покриття. Разом з тим, страхових документів та документів, які б містили відомості про вартість страхування, не надано. Додатково наданий прайс-лист має адресний характер та суб'єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців. Відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" спід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції). Вході проведення лабораторних досліджень встановлено, що матеріалом виготовлення товару № 2 є фарфор, що суперечить відомостям наявним в інвойсі від 29.06.2020 № 512_20200629_1. Та, зважаючи, на спрацювання Автоматизованої системи з оцінки ризиків зі змістом "По товару можливе заниження митної вартості" було здійснено порівняння митної вартості товару з рівнем митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну, що міститься в ЄАІС Держмитслужби - встановлено, що рівень вартості товару значно нижчий від рівня митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну. На вимогу митного органу декларантом не подано наступні документи, а саме: якщо здійснювалось страхування, - страхові документи; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Отже, враховуючи викладене та за результатами проведеної консультації митну вартість товару скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст.64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу, товар № 1 - МД від 17.08.2020 № UА209140/2020/73890, а саме 3,91 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 10539,3 * 3,91 = 41208,663 дол. США); товар № 2 - МД від 26.06.2020 № UА500020/2020/217996, а саме 3,15 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 748,05 * 3,15 = 2356,3575 дол. США). Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару".
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У відповідності до ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч.2 ст.53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товару повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, підставою для його прийняття стало встановлення відповідачем тієї обставини, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість та складові митної вартості достовірно документально не підтверджено, а саме:
- у рахунку-фактурі від 29.06.2020 № 512_20200629_1 відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця;
- декларантом неподані усі необхідні документи, а саме: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Стосовно доводів відповідача про відсутність у рахунку-фактурі від 29.06.2020 № 512_20200629_1 посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківських реквізитів продавця, суд зазначає наступне.
Рахунок-фактура (інвойс) - у міжнародній комерційній практиці документ, який надається продавцем покупцю і містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони постачаються покупцю, формальні особливості товару (колір, вагу та інше), умови поставки та відомості про відправника та отримувача. При цьому, форма вказаного документу не затверджена ні міжнародним законодавством, ні законодавством України.
Отже, враховуючи, що рахунок-фактура від 29.06.2020 № 512_20200629_1 за своїм змістом містить відомості щодо переліку товару, його кількість і ціну, формальні особливості товару, умови поставки та відомості про відправника та отримувача, які дозволяють їх ідентифікувати, суд приходить до висновку про відсутність у митного органу підстав вважати вказаний документ таким, що викликає сумніви у його достовірності чи достовірності відомостей, які він містить.
При цьому, твердження відповідача щодо не відображення у інвойсі відомостей про контракт, на виконання якого виданий інвойс, а також банківських реквізитів продавця, не обґрунтований жодною нормою чинного міжнародного чи національного законодавства.
В той же час суд зауважує, що позивачем разом з іншими документами було подано митному органу специфікацію від 29.06.2020 № 11, в якій зазначено посилання на контракт № СН-UA-20/04/06, а в контракті № СН-UA-20/04/06 та додаткових угодах відображено банківські реквізити продавця - компанії "YIWU OK TRADING CO. LTD".
Щодо тверджень відповідача стосовно адресної спрямованості прайс-листа, то вказана обставини не впливає на складові митної вартості товарів та не може бути підставою для коригування митної вартості.
Посилання контролюючого органу на відсутність страхових документів, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару, суд не бере до уваги з огляду на наступне.
Поставка позивачу товару згідно контракту від 06.04.2020 № СН-UA-20/04/06 здійснювалась на умовах CIF ODESSA/CHORNOMORSK/PIVDENNYI за правилами Інкотермс 2010 (п.3.1 контракту).
На сьогодні діють Офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, видання МТП № 560, в редакції з 01.01.2011 р. Інкотермс-2010, за змістом яких посилання на Інкотермс-2010 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов'язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі.
Відповідно до Інкотермс-2010 CIF (Cost, Insurance and Freight (...named port of destination) - вартість, страхування і фрахт (...назва порту призначення). Термін "вартість, страхування та фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов'язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.
Таким чином, у разі укладання контракту за умовами поставки CIF, на продавця покладається обов'язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, а також сплати страхових внесків та вартості перевезення вантажу до порту відвантаження.
Зважаючи на те, що перевезення товару здійснювалося морем на умовах поставки CIF, то в даному випадку Товариство не повинно додатково страхувати товар та нести витрати на транспортування вантажу до порту Одеса/Чорноморськ/Південний.
Крім того, п.6.2 контракту від 04.07.2017 р. № СН-UA-20/04/06, передбачено умови передачі (приймання) товару, а саме визначено перелік товаросупровідних документів: морський коносамент, специфікація - 2 оригінали, комерційний рахунок-фактура - 3 оригінали, пакувальний лист - 3 оригінали.
Тобто, за умовами контракту не передбачено передачу покупцю документів про страхування вантажу.
У документах, надання покупцеві яких передбачено контрактом і на підставі яких позивачем розраховувалась митна вартість товарів, та які надавались на вимогу відповідача, зокрема, інвойсі від 29.06.2020 № 512_20200629_1, коносаменті від 04.07.2020 № MRFB20070822, прайс-листі продавця вказана ціна товару з урахуванням умов поставки CIF ODESSA/CHORNOMORSK/PIVDENNYI.
Таким чином, суд вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються.
Аналогічний правовий висновок з цього питання викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 р. по справі № 821/829/18, від 14.08.2018 р. по справі № 821/1617/17, від 13.11.2018 р. по справі № 821/410/18.
Щодо доводів відповідача про ненадання декларантом усіх необхідних документів, а саме: копій митної декларації країни відправлення, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, то суд вважає їх безпідставними, так як такі документи згідно з ч.2 ст.53 МК України не є обов'язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.
Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 р. у справі № 540/2219/18.
Отже, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товару, оскільки надані позивачем до митного органу вище перелічені документи, підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.
Разом із тим підставою для коригування відповідачем митної вартості товару слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.
Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Окремо суд зауважує, що посилання у рішенні про коригування митної вартості товарів від 24.09.2020 № UA508040/2020/000211/2 на положення ст.VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі є безпідставними, так як відповідачем не наведено обставини та докази того, яким чином документи, надані позивачем, порушують чи не відповідають вимогам вказаної статті. Більш того, відповідно до положень МК України застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі можливе лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.58-63 цього Кодексу.
Відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.
Відповідно до ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р., посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 24.09.2020 № UA508040/2020/000211/2 відповідачем використано для коригування митної вартості товару МД від 17.08.2020 № UA209140/2020/73890 - для товару № 1 та МД від 27.06.2020 № UA500020/2020/217996 - для товару № 2.
В той же час дослідженням даних митних декларацій встановлено, що ними визначено товар, відмінний від того, який декларував позивач, інша фірма виробник товарів та не з ним не вбачаються умови поставки, а тому митним органом безпідставно відкориговано митну вартість товару, поставленого позивачу, за вищезазначеними митними деклараціями.
Окрім цього, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, відповідач не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Аналогічна позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2020 р. по справі № 804/6243/14.
Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.
З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів від 24.09.2020 №UA508040/2020/000211/2 не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації.
Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 24.09.2020 № UA508040/2020/000211/2, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Строй Мастер" підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
Таким чином сплачений позивачем судовий збір у сумі 4 139,52 грн. підлягає стягненню з Чорноморської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Строй Мастер" (вул. Стрітенська, 21А, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 0036236056) до Чорноморської митниці Держмитслужби (73003, м. Херсон, вул. Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 43335608) про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів від 16.09.2020 р. № UA508040/2020/000201/2 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 24.09.2020 № UA508040/2020/000211/2.
Стягнути з Чорноморської митниці Держмитслужби (73003, м.Херсон, вул.Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 43335608) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Строй Мастер" (вул. Стрітенська, 21А, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 0036236056) судовий збір у сумі 4 139 (чотири тисячі сто тридцять дев'ять) грн 52 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Ковбій
кат. 108020200