Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
11 грудня 2020 р. № 520/8736/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кухар М.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд :
- визнати дії Військової частини НОМЕР_2 (юридична адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо невиплати (виплати в неповному обсязі) ОСОБА_1 компенсації за піднайом (найом) житла в розмірі передбаченому законодавством, а саме: виходячи з норм грошової компенсації для обласних центрів - протиправними;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (юридична адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) донарахувати та виплатити компенсацію за піднайом житла у розмірі, визначеному законодавством, а саме виходячи з норм грошової компенсації дії обласних центрів за 2019 рік та січень-червень місяць 2020 року у розмірі 15900 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот) гривень;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (юридична адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснювати ОСОБА_1 виплату компенсації за піднайом (найом) житла в розмірі виходячи з норм грошової компенсації для обласних центрів.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у зв'язку з незабезпеченням житловим приміщенням за рахунок Держави та не здійсненням оренди військовою частиною НОМЕР_2 житла для ОСОБА_1 , він користується правом на отримання компенсації за піднайом житла відповідно до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку №450.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2020 відкрито спрощене провадження у справі.
Встановлено строк відповідачу для подання до суду відзиву на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі.
Встановлено строк позивачу для подання до суду відповіді на відзив протягом трьох днів з дня отримання відзиву.
Встановлено строк відповідачу для подання до суду заперечення на відповідь позивача протягом трьох днів з дня отримання відповіді позивача на відзив.
Відповідачем направлено до суду відзив на позов, в якому Військова частина НОМЕР_2 проти вимог заявленого позову заперечувала (а.с. 57-60). В обґрунтування своєї позиції зазначив, що з лютого 2013 року ОСОБА_2 перебуває на квартирному обліку в Збройних Силах України та зареєстрований за адресою військової частини НОМЕР_2 : АДРЕСА_2 . У зв'язку з незабезпеченням житловим приміщенням за рахунок Держави та не здійсненням оренди військовою частиною НОМЕР_2 житла для ОСОБА_3 він користується правом на отримання компенсації за піднайом житла відповідно до ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». З січня по грудень 2018 року виплата грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень ОСОБА_1 здійснювалася у розмірі 2550 грн. в місяць. З метою уникнення ризиків та недопущення переплат з січня 2019 року військова частина НОМЕР_2 здійснює нарахування та виплату компенсації за піднайом житла військовослужбовцям військової частини НОМЕР_4 та 530 пункту наведення авіації, місце дислокації яких смт. Рогань Харківської області, в розмірі передбаченому наказом Міністерства оборони України про бюджетну політику Міністерства оборони України на відповідний рік. З січня по грудень 2019 року виплата грошової компенсації за піднайом (найом житлових приміщень ОСОБА_1 здійснювалася у розмірі 1700 грн. в місяць, а з січня 2020 року по теперішній час у розмірі 1900 грн. в місяць.
Представником позивача направлена до суду відповідь на відзив, в якій сторона позивача проти доводів відповідача заперечує, зазначивши, що грошова компенсація за піднайом (найом) житлових приміщень відповідно до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є формою компенсаційної виплати, яка має додатковий характер, виплачується щомісячно та входить до складу грошового забезпечення, а тому її виплата гарантована Державою. (а.с. 66-78). Згідно з приміткою довідки ОСОБА_1 , проживає в орендованому будинку за адресою: АДРЕСА_3 . За висновками комісії капітан ОСОБА_1 потребує поліпшення житлових умов. Вважає, що дії Відповідача становлять собою порушення щодо Позивача його права, передбаченого статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 28.10.2020 справу передано на розгляд судді Кухар М.Д.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 прийнято до провадження адміністративну справу №520/8736/2020 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 18 липня 2011 року перебуває на військовій службі в Збройних Силах України та є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 (відповідно до посвідчення офіцера № НОМЕР_5 ) та має військове звання капітан. Військовою посадою ОСОБА_1 є посада начальника автомобільної служби технічної частини в/ч НОМЕР_4 (є структурним підрозділом та зарахована на грошове забезпечення до військової частини НОМЕР_2 ).
З лютого 2013 року ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку в Збройних Силах України та зареєстрований за адресою військової частини НОМЕР_2 : АДРЕСА_2 .
До грудня 2018 року включно, виплата грошової компенсації відбувалась згідно з нормами компенсації встановленими для міста Харкова та місцезнаходження військової частини НОМЕР_2 . Розпочинаючи з січня 2019 року та по сьогоднішній день всупереч рапортам та доданих до них документів, виплата грошової компенсації здійснювалася за нормативами встановлених для інших населених пунктів, відмінних від м. Києва та обласних центрів.
У зв'язку з незабезпеченням житловим приміщенням за рахунок Держави та не здійсненням оренди військовою частиною НОМЕР_2 житла для ОСОБА_1 , останній користується правом на отримання компенсації за піднайом житла відповідно до ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
З січня по грудень 2018 року виплата грошової компенсації за піднайом (найом житлових приміщень ОСОБА_1 здійснювалася у розмірі 2550 грн. в місяць.
Як встановлено в ході розгляду справи, з метою уникнення ризиків та недопущення переплат з січня 2019 року військова частина НОМЕР_2 здійснює нарахування та виплату компенсації за піднайом житла військовослужбовцям військової частини НОМЕР_4 та 530 пункту наведення авіації, місце дислокації яких смт. Рогань Харківської області, в розмір: передбаченому наказом Міністерства оборони України про бюджетну політику Міністерства оборони України на відповідний рік.
Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 25.01.2019 року №3 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2019 рік» визначено, що 01 січня 2019 року розмір виплати грошової компенсації військовослужбовцям з піднайом (найом) ними жилих приміщень встановлюється - в обласних центрах - 250 грн., в інших населених пунктах - 1700 грн. Наказом Міністерства оборони України від 18 лютого 2020 року № 45 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2020 рік» визначено, що з 01 січня 2020 року розмір виплати грошове компенсації військовослужбовцям за піднайом (найом) ними жилих приміщень встановлюється - в обласних центрах - 2850 грн., в інших населених пунктах - 190 грн.
З січня по грудень 2019 року виплата грошової компенсації за піднайом (найом житлових приміщень ОСОБА_1 здійснювалася у розмірі 1700 грн. в місяць, а січня 2020 року по теперішній час у розмірі 1900 грн. в місяць.
Судом встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 140 від 05.03.201 року Про виплату грошової компенсації військовослужбовцям військової частин НОМЕР_2 та підпорядкованих підрозділів за піднайом (найом) жилих приміщень березні 2019 року за січень 2019 року грошова компенсація піднайом (найом) жилих приміщень за січень 2019 року була виплачені ОСОБА_1 у розмірі 1700 грн.
Позивач, вважаючи відповідні дії військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати компенсації за піднайом житла в розмірі передбаченому законодавством протиправними, звернувся до адміністративного суду з даним позовом.
По суті спірних правовідносин судом зазначається наступне.
У відповідності до ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.91 №2011-XII (далі - Закон №2011-ХІІ).
Відповідно до абзаців четвертого, п'ятого частини першої статті 12 Закону №2011-ХІІ військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.
У разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, розміщуються безплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні - у сімейних гуртожитках. Житлово-побутові умови в таких казармах повинні відповідати вимогам, які пред'являються до гуртожитків, що призначені для проживання одиноких громадян. У разі відсутності можливості розміщення зазначених військовослужбовців у спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини та сімейних гуртожитках військова частина зобов'язана орендувати для військовослужбовців та членів їх сімей жиле приміщення або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Для військовослужбовців офіцерського складу у разі відсутності службового жилого приміщення військова частина зобов'язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовців та членів їх сімей або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №450 затверджений Порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень (далі - Порядок № 450), яким визначено розмір та механізм виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень (далі - грошова компенсація) військовослужбовцям Збройних Сил.
Згідно з п. 4 Порядку №450 грошова компенсація виплачується починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту військовослужбовця: особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - за місцем проходження військової служби згідно з наказом командира (начальника) військової частини.
Відповідно до п. 7 Порядку №450 виплата грошової компенсації припиняється з дня, наступного за днем: отримання (придбання) військовослужбовцем жилого приміщення; виключення із списків особового складу військової частини, Держспецзв'язку (за винятком військовослужбовців, направлених у складі підрозділів для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки); вибуття військовослужбовця в закордонне відрядження разом із сім'єю; встановлення факту подання військовослужбовцем недостовірної інформації, яка стала підставою для виплати грошової компенсації.
Згідно з п. 9 р. V Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380, виплата компенсації за піднайом військовослужбовцям та припинення такої виплати здійснюється на підставі наказу командира військової частини. Компенсація за піднайом виплачується з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту. Виплата компенсації за піднайом припиняється у випадках, встановлених Порядком виплати грошової компенсації.
Спірні правовідносини виникли щодо визначення відповідачем місця несення служби ОСОБА_1 та відповідно виплати розміру грошової компенсації за нормами обласного центру чи іншого населеного пункту.
Аналіз положень Порядку №450 свідчить, що визначення розміру грошової компенсації здійснюється виходячи з місця проходження військової служби та наданих військовослужбовцем документів.
Як зазначалось, ОСОБА_1 з 18 липня 2011 року перебуває на військовій службі в Збройних Силах України та є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується посвідченням офіцера № НОМЕР_5 , має військове звання капітан (а.с. 18-19). Військовою посадою ОСОБА_1 є посада начальника автомобільної служби технічної частини в/ч НОМЕР_4 , яка є структурним підрозділом та зарахована на грошове забезпечення до військової частини НОМЕР_2 .
Згідно з довідкою про перевірку житлових умов від 23.12.2019 (а.с. 24) військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 на посаді начальника автомобільної служби технічної частини в/ч НОМЕР_4 , він мешкає у АДРЕСА_2 , місце дислокації в/ч НОМЕР_2 . Згідно з приміткою довідки ОСОБА_2 проживає в орендованому будинку за адресою: АДРЕСА_3 . За висновками комісії капітан ОСОБА_1 потребує поліпшення житлових умов.
Відповідна довідка була подана разом з рапортом та іншими документами, передбаченими пунктом 5 Порядку та не була скасована або визнана такою, що містить недостовірні дані.
Отже, первинними документами, тобто документами, передбаченими пунктом 5 вищезазначеного Порядку, підтверджено обставини проходження військової служби саме в місті чаркові, а отже визначення грошової компенсації повинно здійснюватися з розрахунку юрми обласного центру.
Судом встановлено, що аналогічного змісту документи подавались позивачем і у 2017, 2018 і 2019 році. Проте, всупереч положенням Порядку №450 та Інструкції №380, Відповідач з січня 2019 року припинив здійснювати виплату у встановленому законодавством розмірі, не надаючи належну оцінку наданим для отримання компенсації документам або визнаючи їх недостовірними, як того вимагає рядок №450 як підставу для припинення виплати, визначив мету своїх дій «з метою уникнення ризиків та недопущення переплат з січня 2019 року», а тому законодавчо визначених підстав для припинення виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житла ОСОБА_1 з січня 2019 виходячи з норм для обласних центрів у відповідача не було.
В силу ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних дій, оскільки не надано належних та допустимих доказів, що свідчили б про наявність у позивача зареєстрованих прав на нерухоме майно або повідомлення ним недостовірних відомостей під час подання рапорту про виплату грошової компенсації за найм житла.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання дій Військової частини НОМЕР_2 (юридична адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо невиплати (виплати в неповному обсязі) ОСОБА_1 компенсації за піднайом (найом) житла в розмірі передбаченому законодавством, а саме: виходячи з норм грошової компенсації для обласних центрів - протиправними та зобов'язання Військову частину НОМЕР_2 донарахувати та виплатити компенсацію за піднайом житла у розмірі визначеному законодавством, а саме виходячи з норм грошової компенсації дії обласних центрів за 2019 рік та січень-червень місяць 2020 року.
Стосовно позовних вимог виплатити компенсацію позивачу, виходячи з розміру, визначеному для обласних центрів за 2019 рік та січень-червень місяць 2020 року у конкретному розмірі, а саме - у розмірі 15900 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот) гривень суд зазначає наступне.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Так, повноваження відповідача щодо виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є дискреційними повноваженнями органу виконавчої влади, а завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, вказані позовні вимоги є формою втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень та виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснювати ОСОБА_1 здійснювати виплату компенсації за піднайом (найом) житла в розмірі виходячи з норм грошової компенсації для обласних центрів судом зазначається наступне.
Гарантоване статтею 55 Конституції України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Приписами ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
Отже, суд вважає неможливим розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єктів владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв'язку з вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій.
Суд зазначає, що права позивача в цій частині позовних вимог ще не є порушеними, а тому адміністративний позов у цій частині задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, 382, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати дії Військової частини НОМЕР_2 (юридична адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо невиплати (виплати в неповному обсязі) ОСОБА_1 компенсації за піднайом (найом) житла в розмірі передбаченому законодавством, а саме: виходячи з норм грошової компенсації для обласних центрів - протиправними.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) донарахувати та виплатити компенсацію за піднайом житла у розмірі, визначеному законодавством, виходячи з норм грошової компенсації дії обласних центрів за 2019 рік та січень-червень місяць 2020 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 840,80 (вісімсот сорок гривень 80 копійок) грн. 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст. 297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 11 грудня 2020 року.
Суддя Кухар М.Д.