Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
26 листопада 2020 року № 520/787/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мельникова Р.В.,
за участю секретаря судового засідання - Легостаєвої К.І.,
представника позивача - Бочарової О.М.,
представника відповідача - Красникова В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати прийняте 09.07.2019 року ГУ ДФС України в Харківській області податкове повідомлення-рішення за № 0005881305 щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем - “Податок на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування” в загальній сумі 42621,71 грн., з яких сума основного зобов'язання 34097,37 грн., сума штрафних санкцій 8524,34 грн.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що податкове повідомлення-рішення № 0005881305 від 09.07.2019 року є протиправним та таким, що порушує права позивача, оскільки винесено на підставі помилкових висновків контролюючого органу. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду задля захисту своїх порушених прав.
Ухвалою суду від 27.01.2020 року відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 10.03.2020 року ухвалено, зокрема, розгляд справи за вищевказаним позовом здійснювати за правилами загального позовного провадження; замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням та призначено підготовче засідання по справі.
Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому він проти заявленого позову заперечував та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було винесено контролюючим органом у зв'язку з встановленням перевіркою обставин порушення позивачем податкового законодавства, що належним чином зафіксовано в акті №1730/20-40-13-05-08/ НОМЕР_1 від 22.05.2019 року. Відтак, на думку представника відповідача, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.
Контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) платника податків - фізичної особи з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р.
За результатами перевірки контролюючим органом складено акт №1730/20-40-13-05-08/ НОМЕР_1 від 22.05.2019 року.
Відповідно до висновків акту №1730/20-40-13-05-08/ НОМЕР_1 від 22.05.2019 року перевіркою встановлено порушення фізичною особою - платником податку ОСОБА_1 , а саме: неподання (несвоєчасне) подання податкових декларацій за період, що перевірявся, в тому числі по податкових (звітних) періодах: пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп.176.1 «в» п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України несвоєчасно подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік.
На підставі висновків акту №1730/20-40-13-05-08/ НОМЕР_1 від 22.05.2019 року Головним управлінням ДФС України в Харківській області 09.07.2019 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005881305, яким у зв'язку з встановленням порушення пп. 164.2.17 «д» п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 42621,71 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням 34097,37 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 8524,34 грн.
Під час судового розгляду справи встановлено, що підставою для винесення вказаного податкового повідомлення-рішення послугував висновок контролюючого органу про те, що ОСОБА_1 в період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, отримав доходи за ознакою « 126» (дохід, отриманий платником податку як додаткове благо), а саме сума боргу, анульована кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства відповідно до пп. 164.2.17 «д» п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, який відображено ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» (код за ЄДРПОУ 34047020). При цьому, контролюючим органом вказано, що ще 24.06.2013 року за № 3131/10/20-11-17-01-15 на адресу ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» було направлено запит про надання інформації, у відповідь на який ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» листом №5179/10 від 14.10.2014 року, повідомив, зокрема, про те що анулювання боргу відбулось 27.02.2013 року в сумі 207499,00 грн. Листом №15.3-10/238 від 08.10.2014 року ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» повідомив відповідача про те, що в 1-му кварталі 2013 року, позивачу було анульовано частину кредитної заборгованості в розмірі 201922,20 грн., та про те, що під час формування повідомлення на адресу позивача (27.02.2013 року), ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» допущено описку в частині суми анульованого боргу.
Судом встановлено, що між ТОВ «Український промисловий банк» та позивачем 11.07.2008 року було укладено кредитний договір №586-006/ФКВ-08, предметом якого було надання позивачеві кредиту в сумі 57000,00 (п'ятдесят сім тисяч) доларів США строком на 300 місяців до 08.07.2033 року для придбання нерухомості на вторинному ринку.
Одночасно між сторонами було укладено іпотечний договір № 586-006/Zфквіп-08, предметом якого стало забезпечення кредитного договору № 586-006/ФКВ-08 нерухомим майном.
Судом встановлено, що 27.02.2013 року позивачем із правонаступником ТОВ «Український промисловий банк» - ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» було укладено додатковий договір № 2 до кредитного договору №586-006/ФКВ-08 від 11.07.2008 року. Відповідно до умов п. 1 зазначеного додаткового договору, було змінено валюту виконання зобов'язання за договором з відповідним переведенням заборгованості з повернення кредиту за договором, розмір якої станом на дату укладення договору складала 49808,14 (сорок дев'ять тисяч вісімсот вісім) доларів США 14 центів, з доларів на гривні. Відповідно до п. 2 зазначеного додаткового договору, сторони домовились викласти п. 1.1. розділу 1 договору, в наступній редакції: «Сума Кредиту - 202622,65 (двісті дві тисячі шістсот двадцять дві) грн. 65 коп.».
У позовній заяві позивачем вказано, що 27.02.2013 року ним кредит було виплачено достроково в повному обсязі, тобто в сумі 202622,65 (двісті дві тисячі шістсот двадцять дві) грн. 65 коп. При цьому, з метою виконання зобов'язань перед ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» позивачем було отримано займ від фізичної особи, а в подальшому, з метою розрахунку з фізичною особою, отримано кредит в сумі 148500,00 (сто сорок вісім тисяч п'ятсот грн.) в ПАТ «ПУМБ» відповідно до кредитного договору №20817131 від 21.03.2013 року.
Суд зазначає, що матеріали справи містять копію повідомлення про анулювання (прощення) частини боргу ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» за № 586-006/ФКВ-08 від 27.02.2013 року, зі змісту якого вбачається, що на підставі рішення Кредитного комітету АТ «Дельта Банк» № 104/69 від 29.11.2012 року та у відповідності до вимог пп. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст. 164 Податкового кодексу України АТ «Дельта Банк» повідомило позивача про прийняте рішення щодо анулювання (прощення) частини його заборгованості за кредитним договором №586-006/ФКВ-08 від 11 липня 2008 року у сумі 207499,00 грн.
Згідно з п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України (в редакції яка діяла на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 зазначеного Кодексу загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.
Згідно з абз. “д” пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (пп. 165.1.49 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України).
При цьому, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається: дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання (пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України).
Відповідно до пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Згідно з пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.
Визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.
Відтак, слід дійти висновку про те, що на відміну від прощеного за кредитним договором боргу, скасована банком пеня та штрафи не є доходом, отриманим як додаткове благо.
При цьому, відсотки, які були нараховані боржнику внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (ст. 605 ЦК України).
Відносини, що виникають між банком та його клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства.
Нарахування пені та штрафів є лише засобом забезпечення виконання основного зобов'язання перед третьою особою - банком.
Прощена неустойка у вигляді пені та штрафів не є доходом і додатковим благом, сума кредиту надається безпосередньо позичальнику, а неустойка ним не отримується, та при цьому, банківська установа вправі на свій розсуд визначати доцільність її стягнення.
Під час розгляду справи встановлено, що 27.02.2013 року позивачем із правонаступником ТОВ «Український промисловий банк», яким є ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», було укладено додатковий договір № 2 до кредитного договору №586-006/ФКВ-08 від 11.07.2008 року, в якому сторонами у п. 1 було змінено валюту виконання зобов'язання за договором з відповідним переведенням заборгованості з повернення кредиту за договором, розмір якої станом на дату укладення договору складала 49808,14 (сорок дев'ять тисяч вісімсот вісім) доларів США 14 центів, з доларів на гривні. Відповідно до п. 2 зазначеного додаткового договору, сторони домовились викласти п. 1.1. розділу 1 договору, в наступній редакції: «Сума Кредиту - 202622,65 (двісті дві тисячі шістсот двадцять дві) грн. 65 коп.».
Судом встановлено, що 27.02.2013 року позивачем було сплачено кредит достроково в повному обсязі, тобто в сумі 202622,65 грн.
Матеріали справи містять копію повідомлення про анулювання (прощення) частини боргу ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» за № 586-006/ФКВ-08 від 27.02.2013 року, зі змісту якого вбачається, що на підставі рішення Кредитного комітету АТ «Дельта Банк» № 104/69 від 29.11.2012 року та у відповідності до вимог пп. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст. 164 Податкового кодексу України АТ «Дельта Банк» повідомило позивача про прийняте рішення щодо анулювання (прощення) частини його заборгованості за кредитним договором №586-006/ФКВ-08 від 11 липня 2008 року у сумі 207499,00 грн. Також вказано, що відповідно до пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України, анульована (прощена) позивачу частина боргу є його доходом (додатковим благом), з якої йому як платнику податку з доходів фізичних осіб необхідно самостійно сплатити податок з доходів фізичних осіб та відобразити цей дохід у своїй річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається до податкового органу за місцем проживання до 1 травня року, що настає за звітним (п.49.18.4 ПК України). Ставки податку зазначені в ст. 167 Податкового кодексу України. Зазначений в декларації податок сплачується позивачем самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним (п. 179.7 ПК України).
Суд, враховуючи зміст зазначеного повідомлення, зазначає, що останнє не містить в собі відомостей про те, з чого саме складається сума заборгованості та сума, яка було анульована (прощена) банківською установою, однак до складу цієї суми входить, в тому числі, сума штрафних санкцій.
Зі змісту акту перевірки вбачається, що відповідач під час її проведення також не витребував від ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» інформацію про те, що входить до складу суми, яку було анульовано (прощено) позивачу.
При цьому, суд зазначає, що посилання представника відповідача у наданих поясненнях на отримання від ПАТ «Дельта Банк» відповіді від 14.10.2014 року №5179/10, в якій банк підтвердив інформацію про суми виплачених (нарахованих) доходів ОСОБА_1 у 2013 році та вказав, що доходи нараховані у вигляді основної суми боргу (кредиту), анульованого кредитором за його самостійним рішенням з врученням боржнику відповідного повідомлення, оскільки на підтвердження вказаних доводів представником відповідача не надано жодних доказів.
Водночас, суд зазначає, що ухвалою суду від 19.05.2020 року було витребувано від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “ДЕЛЬТА БАНК” Кадирова Владислава Володимировича: розрахунок суми заборгованості ОСОБА_1 перед правонаступником ТОВ “Український промисловий банк” - ПАТ “ДЕЛЬТА БАНК” станом на 27.02.2013 року, тобто на момент укладення додаткового договору № 2 до кредитного договору № 586-006/ФКВ-08 від 11.07.2008 року; інформацію про те, яким чином було здійснено зарахування грошових коштів в сумі 202622,65 (двісті дві тисячі шістсот двадцять дві) грн. 65 коп., внесених 27.02.2013 року ОСОБА_1 у якості дострокового погашення боргу, (які саме зобов'язання було закрито за рахунок вказаного надходження); розрахунок суми кредитної заборгованості в розмірі 201922,20 грн., яку було анульовано ПАТ “ДЕЛЬТА БАНК” ОСОБА_1 (сума основного боргу, нарахованих відсотків, пені та штрафних санкцій); витребувані докази зобов'язано надати безпосередньо до Харківського окружного адміністративного суду до судового засідання.
Ухвалу суду від 19.05.2020 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “ДЕЛЬТА БАНК” Кадировим Владиславом Володимировичем отримано 28.05.2020 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвалою суду від 09.07.2020 року повторно витребувано від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “ДЕЛЬТА БАНК” Кадирова Владислава Володимировича: розрахунок суми заборгованості ОСОБА_1 перед правонаступником ТОВ “Український промисловий банк” - ПАТ “ДЕЛЬТА БАНК” станом на 27.02.2013 року, тобто на момент укладення додаткового договору № 2 до кредитного договору № 586-006/ФКВ-08 від 11.07.2008 року; інформацію про те, яким чином було здійснено зарахування грошових коштів в сумі 202622,65 (двісті дві тисячі шістсот двадцять дві) грн. 65 коп., внесених 27.02.2013 року ОСОБА_1 у якості дострокового погашення боргу, (які саме зобов'язання було закрито за рахунок вказаного надходження); розрахунок суми кредитної заборгованості в розмірі 201922,20 грн., яку було анульовано ПАТ “ДЕЛЬТА БАНК” ОСОБА_1 (сума основного боргу, нарахованих відсотків, пені та штрафних санкцій); витребувані докази зобов'язано надати безпосередньо до Харківського окружного адміністративного суду до судового засідання; попереджено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “ДЕЛЬТА БАНК” Кадирова Владислава Володимировича про наслідки невиконання судового рішення визначити нормами діючого законодавства.
Ухвалу суду від 09.07.2020 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “ДЕЛЬТА БАНК” Кадировим Владиславом Володимировичем отримано 16.07.2020 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
При цьому, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “ДЕЛЬТА БАНК” Кадировим Владиславом Володимировичем не надано до суду жодних документів, витребуваних відповідно до ухвал суду від 19.05.2020 року та 09.07.2020 року.
В подальшому, ухвалою суду від 25.08.2020 року повторно витребувано від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “ДЕЛЬТА БАНК” Матвієнка Андрія Анатолійовича: розрахунок суми заборгованості ОСОБА_1 перед правонаступником ТОВ “Український промисловий банк” - ПАТ “ДЕЛЬТА БАНК” станом на 27.02.2013 року, тобто на момент укладення додаткового договору № 2 до кредитного договору № 586-006/ФКВ-08 від 11.07.2008 року; інформацію про те, яким чином було здійснено зарахування грошових коштів в сумі 202622,65 грн. (двісті дві тисячі шістсот двадцять дві грн. 65 коп.), внесених 27.02.2013 року ОСОБА_1 у якості дострокового погашення боргу, (які саме зобов'язання було закрито за рахунок вказаного надходження); розрахунок суми кредитної заборгованості в розмірі 201922,20 грн., яку було анульовано ПАТ “ДЕЛЬТА БАНК” ОСОБА_1 (сума основного боргу, нарахованих відсотків, пені та штрафних санкцій); витребувані докази зобов'язано надати безпосередньо до Харківського окружного адміністративного суду до судового засідання; попереджено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “ДЕЛЬТА БАНК” Матвієнка Андрія Анатолійовича про наслідки невиконання судового рішення, визначені нормами діючого законодавства.
Ухвалу суду від 25.08.2020 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “ДЕЛЬТА БАНК” Матвієнко Андрієм Анатолійовичем отримано 05.09.2020 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
При цьому, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “ДЕЛЬТА БАНК” Матвієнко Андрієм Анатолійовичем не надано до суду жодних документів, витребуваних відповідно до ухвал суду.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що ухвали суду від 19.05.2020 року, 09.07.2020 року, 25.08.2020 року виконані не були, витребуваних доказів до суду не надано.
З огляду на положення Податкового кодексу України суд зазначає, що основною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі. Водночас, пеня за користування кредитом, нарахована кредитором до умов договору та анульована за його рішенням, не є доходом платника податків в розумінні Податкового кодексу України, який підлягає оподаткуванню.
Відтак, суд приходить до висновку про те, що податковий орган дійшов висновку про наявність у позивача обов'язку по сплаті податку на доходи фізичних осіб виходячи з суми прощеної заборгованості, а саме 201922,20 грн., що фактично стало підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, проте контролюючим органом не було належним чином встановлено бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб, а саме розміру складових анульованого кредитором боргу (заборгованості зі сплати кредиту, відсотків, пені або штрафу).
Зазначені докази не було надано до суду уповноваженими особами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “ДЕЛЬТА БАНК” на виконання ухвал суду, а отже доказів складової суми анульованого боргу відсутні, оскільки з матеріалів справи не вбачається, чи включено АТ “ДЕЛЬТА БАНК” до анульованого (прощеного) боргу позивача суми пені та штрафних санкцій.
Отже, з огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, суд приходить о висновку про те, що відповідачем не надано до суду доказів належного визначення та обґрунтування об'єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб, на підставі якого було прийнято спірне у даній справі податкове повідомлення-рішення.
Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що судовим розглядом справи не підтверджено обставини правомірності винесення Головним управлінням ДФС України в Харківській області податкового повідомлення-рішення № 0005881305 від 09.07.2019 року, у зв'язку з чим останнє підлягає скасуванню.
При цьому, суд вважає доводи позивача стосовно протиправного визначення контролюючим органом йому податкового зобов'язання, у зв'язку з тим, що таке визначено пізніше 1095 днів такими, що не підлягають врахуванню, оскільки відповідно до п.п. 102.2.1 п. 102.2 ст. 102 Податкового кодексу України грошове зобов'язання може бути нараховане без дотримання строю давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 якщо податкову декларацію період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано. Суд зазначає, що доказів подання позивачем податкової декларації до контролюючого органу за 2013 звітний податковий період до суду не надано.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС України в Харківській області № 0005881305 від 09.07.2019 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ - 43143704).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст рішення виготовлено 10 грудня 2020 року.
Суддя Мельников Р.В.