про повернення позовної заяви
11 грудня 2020 року Справа № 480/7267/20
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Діска А.Б., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій незаконними та стягнення державної соціальної допомоги,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просить визнати дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення виплати соціальної допомоги відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" незаконними, стягнувши на користь позивача недоплачену державну соціальну допомогу за період з 2011 року по 2019 рік в розмірі 26967 грн. 24 коп.
Ухвалою суду від 11.11.2020 залишено без руху позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій незаконними та стягнення державної соціальної допомоги, у зв'язку з тим, що він поданий з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України).
Цією ухвалою позивачу запропоновано усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати до суду документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону або надати докази сплати судового збору у сумі 840,80 грн.
Суд зазначає, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовані Законом України "Про судовий збір".
Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 відсотка розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі якщо розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Конституційний Суд України у рішенні від 28.11.2013 р. № 12-рп/2013 звертав увагу на те, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 р. № R (81) 7: "У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступу до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (пп. 12 п. D).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26.07.2005 р., пункт 44; рішення ЄСПЛ "Jedamski and Jedamska v. Poland" від 26.07.2005 р., пункти 63-64).
Отже, єдиною підставою для вчинення дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування судом майнового стану сторін. При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Тобто, звільнення, зменшення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору за клопотанням сторони є правом суду, а не його обов'язком, тому відбувається на розсуд суду у кожному конкретному випадку на підставі поданих стороною доказів та наведених у клопотанні підстав.
Майновий стан визначається за сукупністю доказів, зокрема: довідки про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківських документів про відсутність на рахунку коштів, довідки податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків.
Додатком до позовної заяви позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з скрутним фінансовим становищем та враховуючи подання позову з метою відновлення порушення соціального права.
На підтвердження вказаних доводів позивачем надано довідку Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 01.09.2020 № 223.
При цьому, надана позивачем довідка з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 01.09.2020 № 223 містить інформацію про доходи ОСОБА_1 лише з вересня 2019 року - по серпень 2020 року, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити розмір річного доходу позивача за попередній календарний рік.
Суд наголошує, що позивач не надав належних доказів на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, що є необхідною умовою для звільнення його від сплати судового збору відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", тому суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Копію ухвали суду від 11.11.2020 про залишення позовної заяви без руху, якою позивачу надано десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, отримано позивачем 19.11.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Проте, станом на 11.12.2020 позивачем недоліків позовної заяви не усунуто.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Зважаючи на викладене, позовна заява з усіма доданими до неї матеріалами підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 293-295 КАС України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій незаконними та стягнення державної соціальної допомоги і додані до неї документи - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Суддя А.Б. Діска