11 грудня 2020 року Справа №480/7515/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Глазька С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,
представника позивача - Павленка О.М.,
представника відповідача - Лукашової О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7515/20 за позовом Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів до Шосткинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа - Головне управління ДПС України в Сумській області про визнання протиправними та скасування постанов,-
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся Державний науково-дослідний інститут хімічних продуктів з позовною заявою до Шосткинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), в якій просить визнати протиправними та скасувати постанови, винесені старшим державним виконавцем Шосткинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Лукашовою Оленою Борисівною, а саме: про відкриття виконавчого провадження від 15.10.2020 ВП № 63291173 та про стягнення виконавчого збору від 15.10.2020 ВП № 63291173.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що у суду є всі законні підстави визнати постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.10.2020 ВП №63291173 та постанову від 15.10.2020 про стягнення виконавчого збору протиправними та скасувати їх, як такі, що прямо порушують вимогу п.3 розділу III Закону України від 02.10.2019 № 145-ІХ «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації», оскільки позивач включений до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, згідно з додатком 2 до Закону України від 07.07.1999 № 847-ХІV «Про перелік об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації».
Відповідно до п.3 розділу III Закону України від 02.10.2019 № 145-ІХ, забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об'єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.
Позивач зазначає, що грошові кошти за вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 03.09.2020 № ю-6406-10-у на підставі якої відкрито виконавче провадження, не підпадають під виключення з заборони.
Окрім того, позивач зазначає, що він має заборгованість з заробітної плати перед працівниками і дії відповідача призводять до неможливості планування витрат. Також зазначає, що під загрозу ставиться своєчасність та сама можливість виконання державного оборонного замовлення.
У зв'язку з викладеним, позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 27.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справ, передбачених ст. ст. 268, 269, 270-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду від 03.12.2020 у задоволенні клопотання представника Шосткинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції було відмовлено.
04.12.2020 засобами електронної пошти судом отримано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначає, що оскаржувані постанови прийняті відповідачем у повній відповідності до вимог чинного законодавства. Також вказує, що на даний час виконавче провадження № 63291173 є закінченим.
Ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання 07.12.2020, Головне управління ДПС України в Сумській області залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, у зв'язку з чим розгляд даної справи був відкладений.
Також ухвалою суду від 07.12.2020 задоволено клопотання відповідача про відкладення судового засідання та проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
11.12.2020 представник позивача у судовому засіданні, яке проводилося в режимі відеоконференції, підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.
Третя особа належним чином повідомлена про час та місце розгляду даної справи, явку свого представника у судове засідання не забезпечила.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані учасниками справи докази у їх сукупності та встановивши всі фактичні обставини справи, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 15.10.2020 старшим державним виконавцем Шосткинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63291173 з примусового виконання вимоги про сплату боргу № ю-6406-10-у, виданою 03.09.2020 ГУ ДПС у Сумській області про стягнення з Державного науково - дослідного інституту хімічних продуктів боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у сумі 894430,61 грн.
15.10.2020 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 10% суми, що підлягала стягненню, а саме 89443,06 грн.
04.12.2020 виконавче провадження №63291173 закінчено на підставі п.9 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з повною сплатою боргу.
Також судом встановлено, що позивач зазначений у переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, що є Додатком №1 до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 7 липня 1999 року № 847-XIV.
Не погоджуючись з оскаржуваними постановами, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 №1404-VIII (далі за текстом - Закон №1404-VIII).
За приписами ч. 1 ст. 18 даного Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Щодо вимоги позивача визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження від 15.10.2020 ВП № 63291173, суд зазначає, що на час розгляду даної справи виконавче провадження №63291173 закінчено відповідно до постанови від 04.12.2020 (а.с. 39).
У зв'язку з викладеним, оскаржувана постанова на даний час не порушує права позивача, оскільки відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” на її підставі не можуть бути вчинені жодні дії.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права, свободи та інтереси особи.
З огляду на викладені вище обставини та норми законів, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.10.2020 ВП № 63291173.
Щодо іншої постанови, а саме про стягнення виконавчого збору від 15.10.2020 ВП № 63291173, суд зазначає наступне.
Позивач звертаючись до суду зазначає, що відповідно до ч.3 розділу 2 Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації"», забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об'єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч.2 та ч.4 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
З аналізу вказаних норм та враховуючи відсутність визначення терміну «виконавчі дії» у Законі України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, а також з огляду на те, що позивач зазначений у Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, суд доходить висновку, що відповідач відповідно до ч.3 розділу 2 Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації"» був обмежений у вчиненні відносно позивача виконавчих дій, у тому числі і щодо стягнення виконавчого збору.
Окрім того, вказана постанова на даний час має для позивача негативні наслідки, а саме, відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", вона підлягає виконанню в порядку, встановленому цим Законом.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки є наслідком дій відповідача, які заборонені законом на відповідний період часу.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем при подачі даної позовної заяви був сплачений судовий збір у сумі 4204,00 грн., що підтверджується квитанцією №1799 від 17.11.2020 (а.с.20).
Таким чином, позивачу підлягають відшкодуванню витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 2102,00 грн., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд, -
Позовні вимоги Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів до Шосткинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа - Головне управління ДПС України в Сумській області про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шосткинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Лукашової Олени Борисівни про стягнення виконавчого збору від 15.10.2020 у виконавчому провадженні ВП № 63291173.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шосткинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (вул. Онупрієнка, 17, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 34560302) на користь Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів (Садовий бульвар, 59, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 14015318) судовий збір у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько