про повернення позовної заяви
11 грудня 2020 року м. Рівне №460/8938/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є., після одержання позовної заяви
Військової частини НОМЕР_1
доОСОБА_1
про стягнення суми завданої державі невідшкодованої шкоди, -
Військова частина НОМЕР_1 звернулась з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми завданої державі невідшкодованої шкоди.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає поверненню позивачу з наступних підстав.
Частиною 1 статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу, та чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
В даному ж випадку, позовну заяву від імені військової частини НОМЕР_1 підписано тимчасово виконуючим обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 - капітаном ОСОБА_2 .
На підтвердження наявності у ОСОБА_2 права підпису позовної заяви від імені військової частини НОМЕР_1 до матеріалів позовної заяви долучено витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №231 від 14.41.2020.
Як слідує зі змісту даного наказу, командир військової частини НОМЕР_1 з 14.11.2020 вибув у звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою.
При цьому, пунктом 2 даного наказу тимчасове виконання обов'язків командира військової частини покладено на ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Згідно з ч. 3 ст. 43 КАС України визначено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Водночас частиною третьою статті 55 КАС України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року № 1401-VIII.
Відтак підпунктом 11 пункту 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Отже, законодавець розмежував поняття "самопредставництво" та "представництво інтересів", які, відповідно, передбачають участь, зокрема, органу державної влади у судовій справі через свого керівника, іншу уповноважену особу відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), тобто в порядку самопредставництва, або ж через представника.
Таким чином, самопредставництво органу державної влади в адміністративній справі може здійснюватися лише особами, коло яких визначено у ч. 3 ст. 55 КАС України.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що у разі здійснення самопредставництва, повноваження особи, яка від імені органу державної влади подає (підписує) позовну заяву (клопотання, скаргу тощо) мають бути підтверджені належними документами, наприклад статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) або відомостями про займану посаду.
Аналогічна правова позиція наведена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 20.01.2020 у справі № 480/1886/19.
Як встановлено судом такі документи не були долучені до позову.
Більш того, тво командира Військової частини ОСОБА_2 відповідно до вищезгаданого наказу від 14.11.2020 наділено правом прийняття організаційно-штатних, кадрових рішень, проте відсутні відомості щодо надання права ОСОБА_2 підписувати позовні заяви.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За наведених вище обставин суд доходить висновку, що позовну заяву від імені позивача підписано та подано особою, яка не має це права, у зв'язку з чим наявні підстави для повернення позовної заяви.
Як зазначає Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Отже, повернення судом позовної заяви з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені в повному обсязі не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України). А тому така особа має право повторно звернутися до суду, підтвердивши обсяг повноважень щодо підписання позовної заяви належними доказами.
Керуючись статтями 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву і додані до неї документи в тому числі платіжне доручення віл 28.10.2020 №2008 на суму 2102 грн повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Суддя Д.Є. Махаринець