про залишення позову без розгляду
10 грудня 2020 року м. Рівне №460/5615/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши у порядку письмового провадження окреме процесуальне питання в адміністративній справі за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Перспектива-1"
доГоловного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Перспектива-1" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України, в якому просило:
-визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ГУ ДПС у Рівненській області) № 1320372/42753581 від 01.11.2019;
-зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача №12 від 10.06.2019 (загальна сума коштів - 87 667, 75 грн., у т.ч. ПДВ 14 611, 29 грн.).
Ухвалою суду від 09.09.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 19.10.2020 на 10:00 год.
07.10.2020 представником відповідачів подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, обґрунтоване пропуском строку звернення до суду. Так, представником відповідачів зазначено, що позивач скористався процедурою адміністративного оскарження рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1320372/42753581 від 01.11.2019. За результатами її розгляду, 15.11.2019 податковим органом прийнято рішення про залишення такої скарги без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної - без змін. З урахуванням вимог ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України, а також позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.10.2019 в справі №640/20468/18, представник відповідача вважала, що позивачем пропущено трьохмісячний строк звернення до суду, а тому просила позовну заяву залишити без розгляду.
26.10.2020 від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом, з огляду на те, що при зверненні до суду з відповідним позовом ним використовувалася практика Верховного Суду, викладена в постановах: від 18.06.2018 по справі №805/1146/17-а, від 17.07.2019 по справі №640/46/19, від 14.02.2019 по справі №813/4921/17, згідно з якими по даних правовідносинах застосовується строк давності тривалістю 1095 днів згідно з ст.102 Податкового кодексу України. За наведеного, позивач просив поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом, визнавши причини пропуску поважними.
У судове засідання, призначене на 10.12.2020, представники сторін не прибули. Про дату, місце і час судового розгляду повідомлялися належним чином. До початку судового засідання подали клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За наведеного, суд вважає за можливе розглянути заяву про залишення позовної заяви без розгляду в порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що 01.11.2019 Комісією Головного управління ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №1320372/42753581 про відмову в реєстрації податкової накладної №12 від 10.06.2019, складеної позивачем, в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Не погоджуючись із таким рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Перспектива-1" скористалося правом на досудове врегулювання спору та звернулося і скаргою до Державної податкової служби України.
За результатами розгляду скарги, 15.11.2019 Комісією Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №41829/42753581/2 про залишення скарги без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.
Вказане рішення було надіслане позивачеві 15.11.2020 о 14:16:54 через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією, в якій також роз'яснено право на судове оскарження рішення.
З даним адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Перспектива-1" звернулося 28.07.2020.
Надаючи правову оцінку питанню застосування строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов'язання її зареєструвати після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, суд зазначає наступне.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.
Згідно із ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, КАС України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Як уже зазначено, ч.1 ст.122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.
Так, відповідно до п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.
Отже, п.56.18 ст.56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас п.56.19 ст.56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до п.56.19 ст.56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов'язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.
Законом України від 24.10.2013 № 657-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень" (далі - Закон №657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 ПК України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов'язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України. Водночас до пункту 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені.
Комплексний аналіз чинного правового регулювання на момент прийняття Закону №657-VII дає підстави для висновку, що це не було технічною помилкою законодавця, оскільки частина четверта статті 99 КАС України, як і пункт 56.19 статті 56 ПК України, визначали єдиний місячний строк звернення до суду у випадку, якщо законом була передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України була та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань.
Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов'язані з нарахуванням грошових зобов'язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов'язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.
Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч.4 ст.122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Висновки аналогічного характеру викладені у постановах Верховного Суду від 11.10.2019 у справі №640/20468/18, від 03.12.2020 у справі №1.380.2019.005981, які у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України є обов'язковими для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Отже, в межах спірних правовідносин підлягає застосуванню трьохмісячний строк звернення до суду з відповідною позовною заявою.
Як встановлено судом, рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги позивача було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) 15.11.2019, а з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Перспектива-1" звернулося - 28.07.2020, тобто з пропуском трьохмісячного строку.
Суд зауважує, що в постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 Верховний Суд відступив від висновку про застосування норм права у подібних правовідносинах у частині того, що строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладноїв ЄРПН становить 1095 днів, викладеного в постановах Верховного Суду від 17.07.2019 в справі №640/46/19, від 14.02.2019 в справі №813/4921/17.
Тому покликання представника позивача, як на поважну причину пропуску строку оскарження в судовому порядку, на те, що при зверненні до суду він керувався висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 18.06.2018 по справі №805/1146/17-а, від 17.07.2019 по справі №640/46/19, від 14.02.2019 по справі №813/4921/17, є безпідставними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, заява №28090/95, п.45).
У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000, п. 33).
Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
За наведеного у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.240 КАС України, оскільки позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду і поважних причин такого пропуску суду не повідомив.
Керуючись ст.240, 241, 256, 295 КАС України, суд
Позовну заяву залишити без розгляду.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повну ухвалу суду складено 10 грудня 2020 року
Суддя С.А. Борискін