про залишення позовної заяви без руху
10 грудня 2020 року м. Рівне№460/8962/20
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Щербаков В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії України
доОСОБА_1
про стягнення відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з його утриманням,
та перевіривши на предмет відповідності позовної заяви вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України,
Міністерство внутрішніх справ України, Національна академія Національної гвардії України 01.12.2020 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просять стягнути з відповідача на користь Національної академії Національної гвардії України відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з його утриманням в Національній академії Національної гвардії у період з 26.07.2019 по 21.11.2019 у розмірі 35210,35 грн.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вирішуючи питання щодо додержання позивачами строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, варто зазначити наступне.
З матеріалів позовної заяви слідує, що 26.07.2019 ОСОБА_1 уклав контракт про проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України курсантами Національної академії Національної гвардії України (аркуш справи 13).
27.08.2019 згідно з наказом начальника Національної академії Національної гвардії України №191 (по стройовій частині) старшого сержанта ОСОБА_1 зараховано в списки перемінного складу та на всі види забезпечення, призначено на посаду курсанта (аркуш справи 14).
05.11.2019 ОСОБА_1 подав начальнику курсу №2 рапорт, у якому зазначив, що не бажає продовжувати навчання та з підстав, передбачених пп. “ж” (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) п.2 ч.5 ст.26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” просив про відрахування. Своє рішення пояснив помилковим вибором професії. Як свідчить зміст рапорту, претензій до керівництва Академії та командування факультету ОСОБА_1 не мав, з постановою КМУ від 12.07.2006 №964 “Про затвердження Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах” ознайомлений та згідний. Також зі змісту рапорту слідує, що відповідач просив для подальшого проходження військової служби направити його до військової частини НОМЕР_1 (м.Вараш) Національної гвардії України (аркуш справи 17).
21.11.2019 згідно з наказом начальника Національної академії Національної гвардії України (по стройовій частині) №260 контракт про навчання курсанта ОСОБА_1 розірвано. Як свідчить зміст цього наказу з 20.11.2019 ОСОБА_1 відраховано з навчального закладу та виключено зі списків перемінного складу курсантів, з підстав, передбачених пп. “ж” (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) п.2 ч.5 ст.26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”. Відповідно до вказаного наказу ОСОБА_1 зараховано у розпорядження начальника Академії та прикомандировано до курсу №2 Київського факультету для вирішення питань щодо подальшого його направлення до військової частини НОМЕР_1 (м.Вараш) Національної гвардії України, а також вирішено провести утримання фактичних витрат згідно з нормами утримання курсантів та зведеного розрахунку фактичних видатків державного бюджету у розмірі 32685,79 грн. (аркуш справи 15).
Як свідчить зміст контракту про проходження військової служби (навчання) курсантів у Національній академії Національної гвардії України від 26.07.2019 його чинність припинено 21.11.2019 у зв'язку з відрахуванням ОСОБА_1 з навчання (аркуш справи 13, зворотній бік).
Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі визначає Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 (далі - Порядок №964).
Відповідно до пунктів 3 - 4 Порядок №964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
Згідно пункту 7 Порядку №964 у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).
Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.
Таким чином, спір у цій справі належить до справ щодо проходження публічної служби і відповідно до положень частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, 21.11.2019 згідно з наказом начальника Національної академії Національної гвардії України (по стройовій частині) №260 контракт про навчання курсанта ОСОБА_1 розірвано.
Таким чином, починаючи з 21.11.2019, розпочався перебіг строку на реалізацію позивачем свого права на звернення до суду з позовом про стягнення вказаних витрат у примусовому порядку.
Позовна заява направлена до суду 01.12.2020, тобто, з пропущенням встановленого місячного строку для звернення до суду.
Слід зазначити, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Враховуючи викладене вище Міністерство внутрішніх справ України та Національна академія Національної гвардії України повинні були вчасно звернутися до суду з відповідним позовом у вказані строки, будь-яких перешкод для реалізації такого права матеріали справи не містять.
В свою чергу, неповажними є причини пропуску строку звернення до адміністративного суду надання позивачами можливості відповідачу добровільного виконання зобов'язань по відшкодуванню витрат, оскільки у даній категорії справ такого не передбачено та не встановлено обов'язкового досудового врегулювання спору.
Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Позивачами клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду не подано. Натомість, наведені у позовній заяві причини пропуску такого строку, є неповажними.
За таких обставин позовну заяву належить залишити без руху.
Позивачам недоліки позовної заяви слід усунути шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії України ( вул. Богомольця, буд.10,м. Київ,01024 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з його утриманням - залишити без руху.
Надати позивачам строк для усунення недоліків позовної зави протягом десяти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачам, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію даної ухвали надіслати позивачам.
Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суддя В.В. Щербаков