з питань відводу судді
11 грудня 2020 року Р і в н е №817/1889/17
Рівненський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Н.С. Гудими, розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача №2 про відвід судді в адміністративній справі за позовом
Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
доГоловного управління ДФС у Рівненській області
про визнання протиправним та скасування рішення,
08 грудня 2020 на адресу суду від ФОП ОСОБА_1 по справі №817/1889/17 надійшла заява № 2 про відвід судді Комшелюк Т.О. від розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження у справі №817/1889/17.
В обґрунтування заяви ФОП ОСОБА_1 посилається на пункти 2, 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та зазначає про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді Комшелюк Т.О. Повідомив, що 24 листопада 2020 року ним подано до суду дві заяви про заміну сторони виконавчого провадження у адміністративній справі №817/1889/17. Листом за вих. №1817/1889/17/41498/20 від 25.11.2020 суддею Комшелюк Т.О. йому повідомлено, що адміністративну справу №817/1889/17 29 жовтня 2019 року надіслано до Верховного Суду і на даний час справа на адресу суду не повернулася, у зв'язку з чим розгляд заяв про заміну сторони виконавчого провадження буде здійснено після повернення справи №817/1889/17 до Рівненського окружного адміністративного суду. Водночас, заявник зазначив, що 08.12.2020 ним отримано інформацію з Верховного Суду про те, що адміністративна справа №817/1889/17 повернута до суду першої інстанції 17 грудня 2019 року. На переконання ФОП ОСОБА_1 , суддя Комшелюк Т.О. через особисту неприязнь до нього, умисно ввела його в оману, з метою не здійснювати розгляд поданих ним заяв від 24.11.2020 та перешкодити йому у поверненні судового збору на підставі додаткового рішення Верховного Суду 16.04.2019 у справі №817/1889/17. У зв'язку із зазначеним, заявляє відвід судді Комшелюк Т.О.
Ухвалою суду від 08.12.2020 відвід, заявлений судді Комшелюк Т.О. у справі №817/1889/17, визнано необґрунтованим. Для вирішення питання про відвід заяву №2 ОСОБА_1 передано на автоматичний розподіл для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2020, заяву №2 ОСОБА_1 про відвід передано на розгляд судді Гудими Н.С.
Відповідно до частин 8, 11 статті 40 КАС України суддя, якому передано заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Розглянувши в порядку письмового провадження вказану заяву про відвід, суд виходить з такого.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 КАС України, відповідно до частини 1 якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно із частиною 2 зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Зі змісту заяви про відвід випливає, що заявник обґрунтовує відвід наявністю інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (п. 4 ст. 36 КАС України).
При цьому, суд зазначає, що відвід заявлений з підстав визначених пунктами 2 та 4 частини 1 статті 36 КАС України повинен бути вмотивованим та обґрунтованим, а доведення обставин, які в ньому викладені, покладається на особу, яка заявила про відвід судді/складу суду.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».
Аналогічна правова позиція закріплена також в п.п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 р. (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 р. (заява № 16695/04).
Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 р. «об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».
Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді фактично є оціночною категорією.
Згідно з п.43 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява № 33958/96), та п. 50 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України (заява № 33949/02) особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
В заяві про відвід ОСОБА_1 жодним чином не обґрунтував в чому полягає пряма чи опосередкована зацікавленість судді в результатах розгляду його заяв по справі, а також не навів доказів, які це підтверджують, а тому по суб'єктивному критерію особиста безсторонність судді Комшелюк Т.О. презюмується.
Зміст заяви про відвід №2 свідчить, що доводи ОСОБА_1 про порушення суддею Комшелюк Т.О. принципу безсторонності, що на його переконання свідчить про її упередженість, необ'єктивність під час підготовки до розгляду заяв про заміну сторони виконавчого провадження у адміністративній справі №817/1889/17, пов'язані із повідомленням йому суддею листом №1817/1889/17/41498/20 від 25.11.2020 про надіслання вказаної справи до Верховного Суду і її не повернення до суду першої інстанції станом на 25.11.2020, через що розгляд вказаних заяв буде здійснено після повернення справи №817/1889/17 до Рівненського окружного адміністративного суду.
Водночас, як встановлено судом, заява ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №817/1889/17 передана судді Комшелюк Т.О. 24.11.2020 без матеріалів судової справи №817/1889/17, а лише із завіреною копією супровідного листа №817/1889/17/24248/19 від 29.10.2019 про надіслання зазначеної справи до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Про повернення з Верховного Суду адміністративної справи №817/1889/17 до Рівненського окружного адміністративного суду ще 21 грудня 2019 судді Комшелюк Т.О. стало відомо лише 08.12.2020 з пояснення начальника ВДЗ (канцелярії) суду ОСОБА_2 від 08 грудня 2020 року.
З огляду на викладене, суд зазначає, що належних та допустимих доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Комшелюк Т.О. стосовно розгляду заяв про заміну сторони виконавчого провадження у справі №817/1889/17 або наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, ОСОБА_1 суду не надано, матеріали справи не містять і судом не встановлено.
Жодні обґрунтовані причини побоювання, що суддя буде небезстороннім при розгляді заяви про заміну сторони виконавчого провадження, у заяві про відвід не зазначені , а наведені у ній обставини не можуть свідчити про упередженість та/або необ'єктивність судді.
За наведеного, беручи до уваги те, що заява не містить посилання на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь судді у розгляді заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №817/1889/17 відповідно до ст.36 КАС України, суд дійшов висновку, що заява позивача № 2 про відвід судді Комшелюк Т.О. є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36-41, 243, 248, 256 КАС України, суд
ОСОБА_1 у задоволенні заяви № 2 про відвід судді Комшелюк Т.О. у розгляді заяви про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі №817/1889/17 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Н.С. Гудима