про залишення позову без розгляду в частині
27 листопада 2020 року м. Рівне №460/4105/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. розглянувши письмовому провадженні адміністративної справи за позовом
ОСОБА_1
доУправління праці та соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
Ухвалою суду від 27.12.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 14.01.2020 провадження у справі було зупинено, а ухвалою від 24.11.2020 - поновлено.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про залишення без розгляду позовної заяви в частині позовних вимог, що стосуються періоду: з 17 липня 2018 року по 10 червня 2019 року.
Так, частинами першою-другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою і четвертою статті 123 цього Кодексу.
В свою чергу, за частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Водночас, обов'язок доведення обставин, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулась до суду.
Як установлено судом, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом 11 грудня 2019 року (а.с15), тобто частина вимог щодо призначення та виплати щомісячної грошової допомоги перебуває за межами шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
Суд звертає увагу, що строк звернення до суду з даним позовом обчислюється з дати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
При цьому, суд звертає увагу на те, що Закон України "Про Державний бюджет на 2008 рік" від 28 грудня 2007 року № 107-VI, Закон України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року № 719-VII та Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, від 17 липня 2018 року № 6-р/2018, набранням чинності (прийняттям) яких сторона позивача обґрунтовує відновлення свого права на отримання спірної допомоги в розмірах, передбачених безпосередньо статтею 37 Закону №796, були офіційно оприлюднені в загальнодоступних джерелах, а тому з дати оприлюднення громадяни повинні були дізнатися про їх прийняття.
Відповідно до цього, з шестимісячний строк звернення до суду з вказаними вище позовними вимогами розпочався з 17 липня 2018 року - з дати ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 6-р/2018.
Слід зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин судом враховано висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справу № 227/2015/17.
З огляду на встановлене і з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду, суд дійшов висновку про пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду із даним позовом у відповідній частині позовних вимог, оскільки відповідними доказами не підтверджено існування об'єктивно непереборних обставин, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Окремо суд зауважує про те, що висновки Великої Палати Верховного Суду, за результатами розгляду зразкової справи №240/4946/18, стосуються виключно питання нарахування і виплати грошової допомоги у зв'язку з обмеженням продуктів споживання, і жодним чином не стосуються строків звернення до суду, позаяк в межах справи №240/4946/18 позивач зверталась до суду у шестимісячний строк від дня ухвалення Конституційним судом України рішення №6-р/2018 від 17.07.2018.
Позивачем не подано до суду заяви про поновлення строку звернення з обгрунтуванням поважності пропуску цього строку, позаяк наданий суду лист відповідь на письмове звернення позивача від 16.10.2019, що вже саме по собі вказує на ту обставину, що впродовж більше року, починаючи з 17.08.2018, позивачем не висувалося відповідачу жодних претензій з приводу ненарахування і невиплати відповідної грошової допомоги, хоча про цей факт достеменно було відомо.
Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії", зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PЙREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE №116/1997/900/1112).
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини “Осман проти Сполученого королівства” та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94; KREUZ v. POLAND № 28249/95).
За таких обставин та частина позовних вимог, яка заявлена поза межами шестимісячного строку звернення, підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду.
Керуючись статтями 240, 241, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності Управління соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації Рівненської області, яка призвела до ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 17.07.2018 по 10.06.2019 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як потерпіла, яка проживає у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі 40 % від мінімальної заробітної плати та зобов'язання Управління соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації Рівненської області провести ОСОБА_1 з 17.07.2018 по 10.06.2019 нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі, що дорівнює 40% від мінімальної заробітної плати встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік , - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повну ухвалу суду складено 27 листопада 2020 року
Суддя Н.В. Друзенко